Ірининська вулиця (Київ)

Ірининська вулиця
Київ
Ірининська вулиця; Київ
Місцевість	Старий Київ
Район	Шевченківський
Назва на честь	Ірининського монастиря
Колишні назви
	Іринінська; вул. ім. Жореса
Загальні відомості
Протяжність	150 м
Координати початку	50°27′4.3″ пн. ш. 30°30′56.2″ сх. д. / 50.45119° пн. ш. 30.51561° сх. д.
Координати кінця	50°27′3.1″ пн. ш. 30°31′3.7″ сх. д. / 50.45086° пн. ш. 30.51769° сх. д.
поштові індекси	01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро	«Золоті ворота»
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10619
У проєкті OpenStreetMap	r370271
Мапа
Ірининська вулиця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ірининська вулиця.

Іри́нинська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Володимирської вулиці до вулиці Паторжинського.

Історія

Вулиця виникла у 40-і роки XIX століття. Назву отримала на честь Ірининського монастиря, через колишню територію якого вона проходить. Цей монастир був зведений у XI столітті та зруйнований під час навали хана Батия; у 1832 році залишки монастиря були розкопані. З 1938 року — вулиця ім. Жореса^[1], на честь французького соціаліста Жана Жореса (1859–1914). Сучасну назву відновлено у 1944 році^[2].

Пам'ятки архітектури

Пам'яткою архітектури є комплекс будівель Ремісничої управи (буд. № 4), зведений у 1901–1902 році архітектором М. Казанським. Комплекс складається з головного будинку управи, зведеного у неоросійському стилі, та прилеглого до нього комплексу майстерень, зведених у цегляному стилі, в яких проводилися іспити претендентів на звання ремісника. Однак у 1902 році Ремісничу управу скасували, а будинки перейшли у власність Київського товариства допомоги особам, які займаються ремісничою працею. У радянські часи тут розташовувалася трудова школа № 67, пізніше — кулінарний технікум. У 1970-х роках будівлі пристосували до потреб КДБ УРСР (надалі — СБУ).

Видатні особи, пов'язані з Ірининською вулицею

У будинку № 10 (не зберігся), який належав вчителю латини І. Д. Юскевичу-Красковському, у 1859 році, під час останнього візиту до Києва, зупинявся Т. Г. Шевченко. На згадку цієї події встановлено меморіальну дошку, яка, втім, знаходиться на сучасному будинку № 8-10, зведеному у 1978 році на місці зруйнованого особняка.

У будинку № 5 (не зберігся) на початку XX століття мешкав академік АН УРСР О. В. Корчак-Чепурківський, у 1910-х роках бував артист балету Серж Лифар.

Зображення

Ірининський стовп. 1858 рік
Перехрестя Ірининської та Володимирської вулиць, де стояв Ірининський стовп
Меморіальна дошка на будинку № 8-10

Див. також

Ірининський пам'ятник

Примітки

↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]

Посилання

Они гибнут, мы бездействуем (рос.)

Джерела

Ірининська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

Ірининська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 69.

Ірининська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 86–87. — ISBN 5-88500-070-0.

Ірининська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 91. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Вулиця Ірининська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 19 квітня 2013.]
Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Том 1, ч. 2. — К., 2003.
Ирининская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 208. (рос.)
Вул. Ірининська // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 132. — ISBN 978-966-8999-05-5.
Ірининська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[vkr-1082-1] Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]

[vkr-286b-2] Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]

[1]

[2]