Відкрити головне меню

Софійський собор (Полоцьк)

Софійський собор (біл. Сафійскі сабор) — пам'ятка християнської сакральної архітектури в місті Полоцьку Білорусі розташована на високому правому березі річки Західна Двіна при впадінні до неї річки Полоти.

Софійський собор
Полацк. Сафійскі сабор.jpg
55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д. / 55.4861111; 28.7587222Координати: 55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д. / 55.4861111; 28.7587222
Тип споруди собор і церква східної традиції
Розташування БілорусьПолоцьк
Архітектор Йоган-Кристоф Глаубіц
Поч. будівництва 1740
Стиль Полоцька архітектурна школа і Віленське бароко
Стан Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Присвячення Мудрість[d]
Єпархія Q18692780?
Софійський собор (Полоцьк). Карта розташування: Білорусь
Софійський собор (Полоцьк)
Софійський собор (Полоцьк) (Білорусь)
Софійський собор у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Первісний собор зведений у середині XI століття за князювання Всеслава І Чародія.

У 1451-1501 роках перебудований на оборонний кшталт, укріплений чотирма кутовими циліндричними вежами з трьома ярусами бійниць і центральною гранчастою вежею з двома ярусами бійниць.

У XVI столітті переходить до греко-католиків.

1607 — згорів. 1618 — після пожежі відбудований. 1643 — знову сталася пожежа.

11 липня 1705 року у Софійському соборі російським царем Петром I замордовано 6 греко-католицьких священиків і монахів.[1]

1710 року підірваний російським військом.

У 17381750 роках відбудований у стилі віленського бароко Йоганом Кристофом Ґляубітцем.

У 1839 р. — у ньому відбувався Полоцький собор.

Пам'ятка відреставрована у 1970-х роках.

У 1985 році у соборі встановлено новий орган роботи чеських майстрів.

Нині в соборі розташований музей, з концертною залою з органом.

АрхітектураРедагувати

Полоцький Софійський собор був першим мурованим храмом на території нинішньої Білорусі. Збудований в другій половині XI століття, у часи розквіту незалежного Полоцького князівства. Перебудований у часи найбільших сутичок з Московією, як оборонна церква, що на зразок вежі-донжону став ключовим пунктом оборони міста. Після добудови чотирьох наріжних веж, Софія перетворилася на взірець для оборонних церков усього Великого князівства Литовського.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. (біл.) Баўтовіч Міхась. Полацкія пакутнікі. Полацк: Сафія. 2000.

ЛітератураРедагувати

  • Арлоў У. А. Таямніцы Полацкай гісторыі. — Менск: «Беларусь», 1994. — 463 с. — ISBN 5-338-01005-4 (перевидання 2000 та 2002). (біл.)
  • Лазука Б. А. Беларускае барока. — Менск: «Беларусь», 2001. (біл.)
  • Страчаная спадчына / Уклад. Габрусь Т. В. — Менск: «Беларусь», 2003. (біл.)

ПосиланняРедагувати