Князівський палац (терем) — пам'ятка давньоруської архітектури ХІІ століття на Старому замку в місті Гродно, нині Гродненської області Республіки Білорусь. Належить до Гродненської школи зодчества. До нашого часу збереглися залишки палацу.

Князівський палац
Зображення
Країна  Білорусь
Адміністративна одиниця Гродно
Статус спадщини Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Мапа
CMNS: Князівський палац у Вікісховищі

Координати: 53°40′37″ пн. ш. 23°49′20″ сх. д. / 53.67711100002777158° пн. ш. 23.82247200002777987° сх. д. / 53.67711100002777158; 23.82247200002777987

Опис

ред.

На південному краю дитинця стародавнього Гродно в 1932 р. Ю. Ядковським були розкопані руїни стародавньої споруди. Від неї збереглася лише північна частина, оскільки з півдня стіни будівлі були знищені при зведенні замку Баторія. Північна стіна будівлі вціліла на всю довжину (9.72 м) і на висоту до 2 м. Посередині північної стіни розташований вхідний отвір шириною 1.63 м. Західна частина будівлі являє собою приміщення, що має зсередини довжину із заходу на схід 6.5 м; поперечний розмір невідомий. По боках входу в цьому приміщенні знаходяться ніші шириною близько 1 м, висотою 1.85 м, які були перекриті арковими перемичками. Такі ж 2 ніші знаходилися у західній стіні. У східній частині будівлі цегляна стіна виділяє вузьке приміщення (внутрішній його розмір по північній стіні 0.83 м), розділене прорізом на 2 частини. Товщина стін різна: західної і північної 1.12-1.17 м, східної всього 0.6 м, проміжної, між великим і малим приміщеннями, 0.74 м.

Будівля складена з цегли в рівношаровій техніці. Розмір цегли 4-5х18-20х29.5-31 см, товщина швів 2-2.5 см. Розчин з невеликою кількістю цем'янки. На торцях цегли зустрічаються знаки. Із зовнішнього боку будівлі в кладку вкладені у вигляді горизонтальних смуг майже необроблені валуни. Фундамент — 1 ряд валунів, під якими лежить шар битої цегли і шматочків вапна. Глибина фундаменту лише близько 35 см; він врізаний в культурний шар XII ст. При розкопках будівлі були знайдені полив'яні керамічні плитки (в тому числі фігурні), злитки олова, яке розплавилося, і злитки листового олова (ймовірно, свинцю від покрівлі), а також численні побутові предмети XII ст.

Трохи пізніше з боків входу зовні до будівлі були прибудовані 2 фланкуючі вхід стінки, а в другій половині XIII або в XIV ст. сам вхід вичинений брусковою цеглою.

М. М. Воронін інтерпретував розкопану будівлю як фортечну вежу, яка можливо поєднувала бойові і житлові функції. Більш ймовірне припущення Ю. Ядковського, що це терем — парадна частина княжого палацу. Дата спорудження —- друга половина XII ст[1].

Галерея

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Раппопорт П. А. . Русская архитектура X-XIII вв.: Каталог памятников. — Ленинград : Наука, 1982. — 136 с. — (Археология СССР. Свод археологических источников. Выпуск Е1-47) (біл.)
  • Воронин Н. Н. Древнее Гродно. — Москва, 1954. — Т. III. — (Материалы и исследования по археологии СССР. № 31. Материалы и исследования по археологии древнерусских городов.).
  • Jodkowski J. О znakach па cegle «teremu» ksiąźęcego w Grodnie // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. Kraków, 1933, t. 15.