Волоська вулиця (Київ)

вулиця в Подільському районі Києва, місцевість Поділ

Воло́ська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Борисоглібської вулиці до Оболонської вулиці.

Волоська вулиця
Київ
Волоська вулиця
МісцевістьПоділ
РайонПодільський
Назва на честьВелесове капище або волоська слобода за Воскресінською брамою
Колишні назви
Бидлогонна, Межигірська
Загальні відомості
Протяжність1 300 м
Координати початку50°27′52″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.46444° пн. ш. 30.52389° сх. д. / 50.46444; 30.52389Координати: 50°27′52″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.46444° пн. ш. 30.52389° сх. д. / 50.46444; 30.52389
Координати кінця50°28′22″ пн. ш. 30°30′37″ сх. д. / 50.472806° пн. ш. 30.510528° сх. д. / 50.472806; 30.510528
поштові індекси04070
Номери телефонів417-.., 425-..
Транспорт
Найближчі станції метро «Тараса Шевченка»,
 «Контрактова площа»
АвтобусиА 53 (по вулицях Нижній Вал та Верхній Вал);

62, 115 (по вулицях Григорія Сковороди та Спаській);

114 (по вул. Набережно-Хрещатицькій)
Руходносторонній від вул. Борисоглібської до вул. Нижній Вал
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні закладиСДЮШОР № 4
Медичні закладиПоліклініка № 3 Подільського р-ну
Заклади культуриБібліотека ім. Віктора Некрасова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10279
У проєкті OpenStreetMapr339268
Мапа
Мапа
CMNS: Волоська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Іллінська, Григорія Сковороди, Спаська, Хорива, Верхній Вал, Нижній Вал, Ярославська, Щекавицька та Введенська.

Історія

ред.

Давня київська вулиця. У документах межі XVII–XVIII століття вулиця ще позначалася як заміський шлях, згадувалася під назвами Волоська, Бидлогінна, Межигірська[1]. Станом на середину XVIII століття — одна з чотирьох великих подільських вулиць. Вела від Воскресенської переправи у західному напрямку.

Назва Волоська пов'язана з «волоськими слободами», які позначені на карті 1695 року за Воскресенською брамою. Назва Бидлогонна, скоріш за все, утворилася як опис дороги до заміських пасовищ. Назва «Межигірська» згадується у документі 1694 року та пов'язана з дорогою до Межигірського монастиря. Після пожежі на Подолі 1811 року вулицю повністю переплановано.

Забудова

ред.

Сучасний вигляд вулиці створює забудова 50-х та 80-х років XX століття. Початкова частина вулиці — переважно забудова XIX століття.

Статус пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення мають будинки № 5 (одноповерховий дерев'яний на високому цегляному цоколі, споруджений у 18331835 рр. у стилі класицизму) та двоповерховий цегляний № 5/14, зведений у 18741875 роках на замовлення купця І. Шишкіна в стилістиці історизму[2]. Обидві споруди, що становлять єдину історичну садибу на розі з Іллінською вулицею, наразі занедбані, перебувають в аварійно-небезпечному стані[3].

Установи та заклади

ред.

Зображення

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.