Київська ротонда
Ки́ївська рото́нда — середньовічна ротонда романського стилю, що існувала в Києві в ХІІ—XV століттях, в часи Київського князівства. Пам'ятка архітектури Київської Русі. Фундаменти і залишки стін ротонди розташовані по вулиці Володимирська 3.
| Київська ротонда | |
|---|---|
 | |
| 50°27′26″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.45741270002777412° пн. ш. 30.518137100027779240° сх. д.Координати: 50°27′26″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.45741270002777412° пн. ш. 30.518137100027779240° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Тип | втрачена спорудаd |
 | |
Історія ред.
Призначення невідоме; серед гіпотез — палацова будівля (палац, палата княжої ради, дім державних прийомів)[1], цивільна будівля київської сеньйорії, католицька церква (домініканська церква святої Марії[2], церква святої Катерини[3]) тощо.
Мала вигляд архітектурної споруди баштового типу (зовнішній діаметр 20 м, внутрішній — 17 м), декорованої 16-ма пілястрами (шириною до 1,2 м, товщиною 0,3-0,6 м). Збудована з плінфи, валунів і дрібного каміння. Стіни були заввишки 10 м (збереглися лише на 80 см), товщиною 1,5 м. Внутрішній простір — зала з великим центральним стовпом (діаметром 3,2 м), що слугував опорою для перекриття. Стіни, облицьковані цеглою-брущаткою, були прикрашені фресками, підлога встелена керамічними і шиферними плитками. Вхід до будівлі розташовувався із західного боку.
Знищена під час золотоординського нападу на Київ у 1416.
Виявлена в 1872 на території садиби Трубецьких. Розкопана в 1881-1882. Повні археологічні розкопки проведені в 1975-1976 Петром Толочком і Ярославом Боровським. Залишики фундаментів ротонди законсервовано. Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва.
Галерея ред.
-
План фундаменту (1976) -
Ротонда (синім) на Володимирській
Примітки ред.
- ↑ Боровський Я. Е., Толочко П. П. Київська ротонда // Археологія Киева. Дослідження і матеріали. Київ, 1979, с. 90—103.
- ↑ Пуцко В. Г. Каменный рельєф из киевских находок // Советская археология, 1981, № 2, с. 230—231.; Пуцко В. Г. Искусство Киевской руси на рубеже XII—XIII вв. // Исследование «Слова о полку Игореве». — Лениград, 1986. — С. 145
- ↑ Иоаннисян О. М. Храмы-ротонды в Древней Руси // Иерусалим в русской культуре. — Москва, 1994. — С. 111.
Джерела ред.
- Боровський Я. Е., Толочко П. П. Київська ротонда // Археологія Киева. Дослідження і матеріали. Київ, 1979, с. 90—103.
- Пуцко В. Г. Каменный рельєф из киевских находок // Советская археология, 1981, № 2, с. 230—231.
- Килиевич С. Р. Детинец Киева IX — первой половины XIII веков (По материалам археологических исследований). — Киев: Наукова думка, 1982.
- Висоцький С. О. Київська ротонда і питання її атрибуції // Археологія, 1994, № 1, С. 72—78.
- Івакін Г. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. — Київ, 1996.
- Диба Ю. Ротонда 961—962 років у межах найдавнішого городища на Старокиївській горі[недоступне посилання з квітня 2019] // Записки Наукового товариства імені Шевченка.- Львів, 1998.- Т. 245.- С. 524—558.
Посилання ред.
- Ротонда, 12—13 ст. [Архівовано 22 Січня 2019 у Wayback Machine.] // Звід Історії Памяток Києва.
- Ротонда, 12—13 ст. [Архівовано 8 Липня 2017 у Wayback Machine.]
- Киев. Ротонда [Архівовано 10 Червня 2017 у Wayback Machine.] // Археология.