Вікіпедія

Джакомо Кваренгі

Джако́мо Анто́ніо Домені́ко Кваре́нгі (італ. Giacomo Quarenghi; 20 вересня, 1744, Рота-д'Іманья (неподалік Бергамо) — 18 лютого (2 березня), 1817, Петербург) — італійський архітектор доби класицизму, художник, один із представників палладіанства, відомий зодчий Російської імперії. Отримав звання «Почесний общник» від Петербурзької академії мистецтв.

Джакомо Кваренгі
італ. Giacomo Antonio Domenico Quarenghi
Портрет Дж.Кваренгі
Народження 20 вересня 1744(1744-09-20)
Рота Фуорі, Бергамо
Смерть 2 березня 1817(1817-03-02) (72 роки)
Поховання Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург)
Країна Російська імперія
Вчителі Giovanni Raggid[1], Антон Рафаель Менгс[1], Stefano Pozzid[1], Paolo Posid[1] і Nicola Giansimonid[1]
Діяльність архітектор, художник
Праця в містах Петербург, Москва
Архітектурний стиль класицизм
Найважливіші споруди Ермітажний театр у Петербурзі, павільйони Царського Села, Смольний інститут у Петербурзі, палац Межотнє, садиби Стольне, Ляличі
CMNS: Джакомо Кваренгі у Вікісховищі

Життєпис ред.

Дитинство й навчання ред.

Джакомо Кваренгі народився 20 вересня 1744 року в містечку Рота-д'Іманья провінції Бергамо й походив із знатної італійської родини митців. Джакомо Кваренгі художньому мистецтву навчався спочатку в Бергамо, згодом у Римі[2]. Серед його викладачів був представник класицизму Антон Рафаель Менгс. Згодом Джакомо захопився вивченням архітектури. Творчу наснагу черпав із творів античного мистецтва та з ентузіазмом вивчав «Чотири книги про архітектуру» Палладіо, що сприяло формуванню його власного стиля й манері. Під час навчання здійснив творчу мандрівку провінціями Італії для ознайомлення з античними спорудами. Постійно малював.

Життя в рідному краї ред.

За тих часів Італія переживала кризу в будівництві. У країні панували залишки громіздкого бароко й поступово зароджувався класицизм. Стиль рококо в Італії приживався повільно й виявляв себе в живописі таких майстрів як П'єтро Ротарі, Розальба Карр'єра, Алессандро й П'єтро Лонгі. Джакомо Кваренґі прихильником тих стилів не став, хоча при нагоді використовував деякі риси бароко. Більшість італійських архітекторів Італії в ту пору не отримували замовлень. Недостатньо їх було й у Джакомо Кваренгі.

У Римі за проєктом Джакомо Кваренгі був оздоблений музичний зал у палаці Ка'Реццоніко у Венеції. Найкращою роботою в Італії вважається відреставрований інтер′єр середньовічної церкви Св. Схоластики в Суб′ако поблизу Риму (початок 1770-х років). На замовлення англійців розробив декілька проєктів заміських будинків (садиба лорда Хагерстона графа Нортумберленда та ін.).

За проєктами Джакомо Кваренґі збудовано манеж у Монако й зал-їдальню у Відні для Марії Моденської — ерцгерцогиня Австрійська та принцеса Моденська з династії Габсбургів.

37 років на службі Російській імперії ред.
 
Ермітажний театр, поземний план.
 
Олександрівський палац у Царському Селі, арх. Джакомо Кваренґі

1779 року Джакомо Кваренґі підписав угоду про роботу в Петербурзі на три роки. Йому 35 років і як архітектор він тільки починає[3].

З 1780 року він працював на замовлення імператриці Катерини ІІ — цілих 16 років. Загалом Джакомо Кваренґі перебував 37 років у різних кутках Російської імперії. Він активно листувався з італійськими митцями, що дало змогу відстежити його замовлення та перелік його робіт. У листі від 1785 року до італійця Маркезі Кваренґі майстер писав:

  (вже добудовано) три павільйони нового саду в Петергофі, Торгова біржа, велика будівля Державного банку, двоповерховий корпус крамниць для ярмарку в Іркутську, церква зі шпиталем для Її Імператорської Величності в Павловську, будівля для (Катерини ІІ) — розмістити копію лоджій Рафаеля, лікарня для божевільних, фасад для губернаторського палацу в Смоленську, палац і стайні для генерала Завадовського в Україні, палац графа Безбородько Олександра Андрійовича, церква-усипальня для батька графа в селі в Україні, Ермітажний театр… за зразком античних, фасади нового імператорського палацу в Москві…  

[4].

1790 року Джакомо Кваренґі створив проєкт Свято-Успенського кафедрального собору в м. Кременчук. 1803—1816 рр. собор був збудований під керівництвом архітектора Леопольда Карлоні.

2 березня 1817 року Джакомо Кваренгі помер у Петербурзі.

Родина ред.

Джакомо Кваренгі був тричі одруженим. Його син Джуліо Кваренгі також займався архітектурою. Саме він зробив гравіювання креслень батька, чим зберіг їх для нащадків.

Архітектурні твори ред.

 
Спасо-Преображенський собор.у м. Новгород-Сіверський

Джакомо Кваренгі автор численних житлових будинків, храмів і споруд різного призначення побудованих в Англії, Австрії, Італії, Латвії (садиба Межотнє), Росії, Україні[5].

Споруди в Російській імперії ред.

В Україні:

У Санкт-Петербурзі

  • 1780 — палац-садиба «Жерновка», дача Донаурова (нині будинок Безобразових), що на березі річки Жернівки за адресою: Іриновський проспект, 9.
  • 1781—1794 — Англійський палац у Петергофі (зруйновано 1942)
  • 1782—1784 — Смоленська церква в Пулкове (зруйновано 1944)
  • 1782—1788 — концертна зала в Царскому Селі
  • 1783—1785 — Академія наук на набережній Університетська, 5
  • 1783—1787 — Ермітажний театр (набережна Дворцова, 32)
  • 1783—1799 — Асигнаційний банк (вулиця Садова, 21)
  • 1784—1787 — Будинок Міської думи
  • 1788 — Будинок Салтикова (набережна Дворцова, 4)
  • 1789—1793 — палац Юсупових на вулиці Садовій, 50-а
  • 1792—1796 — Олександрівський палац у Царському Селі
  • 1798—1800 — Прибутковий будинок Жеребцової (набережна Дворцова, 10)
  • 1798—1800 — Мальтійська капела (складова архітектурного комплексу Воронцовського палацу, прибудова до головного корпусу палацу з боку саду)
  • кінець XVIII століття — деякі споруди в Аничковому палаці (торговельні ряди та ін.)
  • 1800—1801 — Павловський палац: палата імператриці Марії Федорівни
  • 1804—1807 — Катерининський інститут на набережній річки Фонтанка, 36
  • 1804—1807 — Манеж на вулиці Якубовича, 1
  • 1806—1808 — Смольний інститут (Смольний проїзд, 1)
  • 1814 — дерев′яні Нарвські тріумфальні ворота

В інших містах

Споруди в інших країнах ред.
Відхилені проєкти ред.

Графічні твори Кваренгі ред.

Докладніше: Малюнки Джакомо Кваренгі

Ушанування пам′яті ред.

  • На честь Джакомо Кваренгі названо вулицю в Бергамо й провулок у Санкт-Петербурзі.
  • 1967 — з нагоди 150-річчя зі дня смерті архітектора його прах був перепохований на цвинтарі Олександро-Невської лаври.
  • 1967 — до 150-річчя від дня смерті архітектора створено поштовий конверт СРСР із його зображенням. Художник Петро Бендель.
  • 1994 — до 250-річчя від дня народження надруковано поштову марку Росії «Дж. Кваренгі. 1744—1817. Академія наук у Санкт-Петербурзі 1783—1789».
  • 2017 — до 200-річчя від дня смерті надруковано поштовий конверт Росії в серії: «Діячі світової культури». Художники-дизайнери С. Свіридов, М. Корнеєва.

Послідовники ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Angelini P., Manfredi T. Dizionario Biografico degli Italiani — 2016. — Vol. 85.
  2. ↑ Володимир Тимофієнко Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник. Архів оригіналу за 25 лютого 2021.
  3. ↑ Giacomo Antonio Domenico Quarenghi | Italian painter and architect. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
  4. ↑ Джакомо Кваренги. Архитектор. Художник. Пилявский В.И. 1981 | Библиотека: книги по архитектуре и строительству | Totalarch. books.totalarch.com. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 23 січня 2020.
  5. ↑ Giacomo Quarenghi Online. www.artcyclopedia.com. Архів оригіналу за 9 січня 2010. Процитовано 22 січня 2020.
  6. ↑ Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації - Чернігівщина мистецька - Чернігівщина туристична. www.cult.gov.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 21 січня 2020.
  7. ↑ Українська Радянська Енциклопедія. Архів оригіналу за 17 листопада 2016.
  8. ↑ 9. Рококо і класицизм. Микола Голубець. Мистецтво. Історія української культури. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 21 січня 2020.

Література ред.

  • Всеобщая история искусств. М.: «Искусство». Т. 4, 1963 (рос.)
  • Богословский В. А. Кваренги, мастер архитектуры русского классицизма. Л-М, 1955, (рос.)
  • Пилявский В. И. Джакомо Кваренги. Архитектор. Художник. Л.: Стройиздат, 1981 (рос.)
  • Коршунова М. Ф. Джакомо Кваренги. Л.: Лениздат, 1981 (рос.)
  • Талепоровский В. Н. Кваренги. Материалы к изучению творчества. М.-Л.: ГИЛСА, 1954 (рос.)
  • Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації), 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-16-6.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джакомо_Кваренгі&oldid=40485620