Відкрити головне меню

Канівський Успенський собор Св. Георгія

собор у Каневі (Україна)

Канівський Успенський собор Св. Георгія — собор Української православної церкви (Московський патріархат) у місті Канів,

Канівський Успенський собор Св. Георгія
Heorhiivskyi (Uspenskyi) Cathedral, Kaniv.jpg
Канівський Успенський собор Св. Георгія
49°45′08″ пн. ш. 31°27′35″ сх. д. / 49.7522778° пн. ш. 31.4598750° сх. д. / 49.7522778; 31.4598750Координати: 49°45′08″ пн. ш. 31°27′35″ сх. д. / 49.7522778° пн. ш. 31.4598750° сх. д. / 49.7522778; 31.4598750
Тип споруди церква і церква східної традиції
Розташування Україна УкраїнаКанів, вул. Героїв Небесної Сотні, 62
Засновник князь Всеволод Ольгович
Поч. будівництва 1144
Належність Українська православна церква (Московський патріархат)
Епонім Святий Юрій
Канівський Успенський собор Св. Георгія. Карта розташування: Черкаська область
Канівський Успенський собор Св. Георгія
Канівський Успенський собор Св. Георгія (Черкаська область)
Канівський Успенський собор Св. Георгія у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Успенський (Юріївський) собор збудований 1144 року князем Всеволодом Ольговичем, тип малого шестистовпного хрестовокупольного одноверхого храму, близького архітектурою до київських церков — Кирилівської і Богородиці Пирогощі.

Фасади храму прикрашають ряди малих ніш, колись оздоблених фресками; фресками були прикрашені й уступчасті порталі. Собор порівняно добре зберіг усі риси старої архітектури.

У 1185 р. біля стін цього храму готувалася оборона від половців після невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. У 1587 р. тут був похований страчений у Львові козацький лідер Іван Підкова.

Крім свого основного призначення храм служив сховищем для міщан під час нападів ворогів. У вересні 1678 року кримські татари й турки підпалили собор, в якому зачинилися канівці. Тривалий час будівля стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи у 1781–1787 роках, а сучасного вигляду йому надали у 1805–1810 роках.

З Успенським собором пов'язано й ім'я великого Кобзаря Т. Г. Шевченко. 8 (20 травня) 1861 року на пароплаві «Кременчук» останки Кобзаря перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Брати Т. Шевченка хотіли поховати Тараса біля стін Успенського собору, але Григорій Честахівський, який супроводжував прах великого поета зумів відстояти виконання останньої волі Тараса. 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

У процесі реставрації собору 1966–1970 років були знайдені староукраїнські елементи. Протягом 1972–1990 рр. у приміщенні собору функціонував Канівський музей народного декоративного мистецтва.

Після остаточної реставрації 1993 року собор передали релігійній громаді Української православної церкви (Московського патріархату).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати