Вікіпедія

Рецесія, спричинена пандемією COVID-19

Рецесія, спричинена пандемією COVID-19, яку також називають Великим локдауном — це глобальна економічна рецесія, спричинена пандемією коронавірусної хвороби. Рецесія почалася в більшості країн у лютому 2020 року.

Після року економічного спаду в цілому світі, який супроводжувався стагнацією економіки та споживчої активності, локдауном внаслідок COVID-19, та іншими запобіжними заходами, які запроваджувалися на початку 2020 року, світова економіка увійшла у кризу.[1][2][3][4] За 7 місяців всі розвинені економіки світу увійшли до стану рецесії.[5][6]

Першою серйозною ознакою рецесії став крах фондового ринку 2020 року, коли основні фінансові індекси наприкінці лютого та в березні впали на 20–30 %. Відновлення почалося на початку квітня 2020 року; до квітня 2022 року ВВП більшості великих економік або повернулися до допандемічного рівня, або перевищили його, а багато ринкових індексів відновилися або навіть до кінця 2020 року встановили нові рекорди.[7][8][9]

Під час рецесії в багатьох країнах надзвичайно високо та швидко зріс рівень безробіття. До жовтня 2020 року в США було подано понад 10 мільйонів заявок на отримання допомоги з безробіття[10], що перевантажило комп'ютерні системи та бази даних заявок на фінансоване державою страхування від безробіття.[11][12] Організація Об'єднаних Націй у квітні 2020 року передбачила, що глобальне безробіття у другому кварталі 2020 року спричинить зникнення 6,7 % робочих годин у всьому світі, що еквівалентно 195 мільйонам штатних працівників.[13] Очікувалося, що в деяких країнах рівень безробіття становитиме близько 10 %, а в найбільш постраждалих від пандемії країнах рівень безробіття буде ще вищим.[14][15][16] Країни, що розвиваються, також постраждали від падіння кількості грошових переказів[17], і появи голоду, пов'язаного з пандемією COVID-19.[18]

Рецесія та супутня нафтова війна 2020 року між Росією та Саудівською Аравією призвели до падіння цін на нафту, краху туристичної галузі, готельної індустрії та енергетики; та призвели до спаду споживчої активності в порівнянні з попереднім десятиліттям.[19][20][21] Світова енергетична криза 2021—2022 років була спричинена глобальним різким зростанням попиту, коли світ вийшов із ранньої рецесії, спричиненої пандемією, зокрема через високий попит на енергію в Азії.[22][23][24] Ситуація ще більше погіршилася реакцією на загострення російсько-української війни, що продовжилося російським вторгненням в Україну у 2022 році та борговим дефолтом Росії у 2022 році.[25]

Передумови ред.

Корпоративна боргова бульбашка ред.

Після фінансової кризи 2007—2008 років відбулося значне зростання корпоративного боргу, який зріс з 84 % валового світового продукту у 2009 році до 92 % у 2019 році, або близько 72 трильйонів доларів.[26][27] У 8 найбільших економіках світу — Китаї, США, Японії, Великій Британії, Франції, Іспанії, Італії та Німеччині — загальний корпоративний борг становив близько 51 трильйона доларів у 2019 році порівняно з 34 трильйонами доларів у 2009 році.[28] У випадку погіршення економічного клімату компанії з високим рівнем боргу ризикують стати неспроможними сплачувати свої відсотки кредиторам або рефінансувати свій борг, що змусить їх до реструктуризації.[29] У 2019 році Інститут міжнародних фінансів прогнозував, що під час економічного спаду, вдвічі більшого, як криза 2008 року, нефінансові компанії заборгували б 19 трильйонів доларів США без прибутків, щоб покрити процентні виплати за випущеними боргами.[28] У 2018 році міжнародна консалтингова компанія McKinsey & Company попереджав, що найбільші ризики будуть для ринків, що розвиваються, таких як Китай, Індія та Бразилія, де 25–30 % облігацій випущено високоризиковими компаніями.[30]

Глобальна економічна рецесія у 2019 році ред.

Протягом 2019 року МВФ повідомляв, що світова економіка переживає «синхронне уповільнення», яке стало найповільнішим темпом з часів світової фінансової кризи.[31] На споживчому ринку з'явилися «тріщини», оскільки ринки по всьому світу почали страждати внаслідок різкого погіршення виробничої діяльності.[32] Вважалося, що глобальне зростання досягло піку в 2017 році, а загальний обсяг промислового виробництва у світі почав стійко падати на початку 2018 року.[33] МВФ назвав підвищену торговельну та геополітичну напруженість основною причиною уповільнення, вважаючи, що Брекзит і торговельна війна між Китаєм і США стала основною причиною уповільнення економіки в 2019 році, тоді як інші економісти виною уповільнення назвали проблеми з ліквідністю.[31][34]

У квітні 2019 року крива дохідності США перевернулася, що викликало побоювання рецесії в 2020 році в усьому світі.[35] Перевернута крива дохідності та побоювання торговельної війни між Китаєм і США спричинили розпродажі на світових фондових ринках у березні 2019 року, що викликало більше побоювань щодо неминучості рецесії.[36] Зростання рівня боргу в Європейському Союзі та США завжди викликало занепокоєння економістів. Однак у 2019 році це занепокоєння посилилося під час економічного спаду, і економісти почали попереджати про «боргову бомбу», яка може статися під час наступної фінансової кризи. Борг у 2019 році був на 50 % більшим, ніж під час фінансової кризи 2007—2008 років.[37] Низка економістів стверджували, що цей зростаючий борг є причиною дефолту низки економік і підприємств по всьому світу під час рецесії.[38][39] Перші ознаки проблем, що призвели до краху, відбулися у вересні 2019 року, коли Федеральна резервна система США почала втручатися в роль інвестора для надання коштів на ринках РЕПО; за цей час ставка РЕПО овернайт підскочила вище безпрецедентних 6 %, що могло зіграти роль вирішального фактору в запуску подій, які призвели до краху.[40]

Торгова війна між Китаєм і США ред.

Торгова війна між Китаєм і США тривала з 2018 до початку 2020 року, і завдала значної шкоди світовій економіці.[41] У 2018 році президент США Дональд Трамп почав встановлювати тарифи та інші торговельні бар'єри для Китаю з метою змусити його внести зміни в те, що США описує як «несправедливу торговельну практику».[42] Серед цих торговельних практик та їхніх наслідків — зростаючий торговельний дефіцит, крадіжка інтелектуальної власності та швидке заволодіння американськими технологіями Китаєм.[43]

У Сполучених Штатах торговельна війна призвела до боротьби за свої права фермерів і виробників, і підвищення цін для споживачів, що призвело до того, що виробничі галузі промисловості США увійшли в «м'яку рецесію» протягом 2019 року.[44] В інших країнах вона також завдала економічної шкоди, зокрема це спричинило бурхливі протести в Чилі та Еквадорі внаслідок стрибків цін на транспорт та енергію, хоча деякі країни виграли від збільшення виробництва, яке заповнило прогалини внаслідок скорочення експорту з Китаю і США. Це також призвело до нестабільності фондового ринку. Уряди кількох країн, у тому числі й Китаю та Сполучених Штатів, вжили заходів для усунення певної шкоди, спричиненої погіршенням відносин між Китаєм і Сполученими Штатами та тарифами «око за око».[45][46][47][48] Існує думка, що під час рецесії спад попиту та промислового виробництва внаслідок торгової війни погіршив економічну кризу.[49][50]

Брекзит ред.

В Європі економіка зазнала перешкод через невизначеність навколо виходу Великої Британії з Європейського Союзу, більш відомого як Брекзит. Економічне зростання в Британії та ЄС стагнувало протягом 2019 року перед Брекзитом, головним чином через невизначеність у Великій Британії, спричинену політичними діячами та рухами, які прагнули виступити проти виходу з ЄС, скасувати або іншим чином перешкодити вступу в силу результатів референдуму 2016 року щодо виходу Британії з ЄС, що призвело до затримок і подовжень різноманітних процедур.[51] Сполучене Королівство пережило «майже рецесію» у 2019 році, що послабило британську економіку на початку 2020 року. Багато компаній покинули Велику Британію, щоб переїхати до ЄС, що призвело до втрат у торгівлі та економічного спаду для як членів ЄС, так і Великої Британії.[52][53][54][51]

Супутні обтяжуючі події ред.

Криза ліквідності Evergrande у 2021 році ред.

У серпні 2021 року повідомлено, що другий за величиною забудовник Китаю «Evergrande Group» має заборгованість на 300 мільярдів доларів.[55] Оскільки компанія пропустила кілька термінів оплати у вересні 2021 року[56], склалося враження, що компанія зазнає краху без втручання уряду, оскільки акції компанії тоді впали на 85 %. Оскільки Китай є другою за величиною економікою у світі, а нерухомість становить значну частину ВВП країни, то це загрожувало ще більшою дестабілізацією рецесії внаслідок COVID-19, особливо враховуючи, що Китай на той час знаходився на глибині бульбашки нерухомості, що перевищила бульбашку нерухомості Сполучених Штатів Америки, яка призвела до попередньої глобальної рецесії.

Світова енергетична криза 2021—2022 років і санкції проти Росії ред.

Глобальний дефіцит енергії у 2021—2022 роках є останнім у серії циклічних дефіцитів енергії, які спостерігалися за останні 50 років. Нарощування кількості російських військ біля кордонів України та наступне вторгнення також поставили під загрозу постачання енергоносіїв з Росії до Європи, водночас збільшуючи вартість нафти, що змушує європейські країни диверсифікувати джерела імпорту енергії. Економічні наслідки глобальної енергетичної кризи 2021—2022 років і російського вторгнення в Україну в 2022 році вплинули на ціни на нафту в усьому світі[57], особливо безпрецедентні заходи, вжиті щодо відключення Росії від системи SWIFT, і запровадження комплексних санкцій проти Росії.[58] Перед офіційним повідомленням щодо заборони на імпорт 8 березня 2022 року з'явились повідомлення про запропоновані США та ЄС заборони на імпорт російської нафти та газу.[59] Це було на додаток до вже існуючих дій, вжитих американськими компаніями щодо кількох російських організацій, пов'язаних із російським урядом, причому торговий статус Росії також ставився під сумнів з міркувань безпеки. До введення заборони вартість російського рубля рекордно впала, незважаючи на те, що ціна на нафту досягла максимуму за 14 років.[60] Повідомлялося, що переговори про запровадження міжнародного енергетичного ембарго вплинули на російський нафтовий ринок через попередні побоювання інвесторів[61], і до 10 березня з'явилися повідомлення про те, що агентство Fitch знизило борговий рейтинг Росії з «B» до «C», що вказує на те, що потенційний дефолт Росії був неминучим. Зрештою, після 27 червня 2022 настав дефолт російського боргу.[62][63]

Причини ред.

Пандемія COVID-19 є найбільш руйнівною пандемією з часів іспанського грипу в 1918 році.[64] Коли наприкінці 2019 року розпочалась пандемія, а потім у 2020 році світ переживав економічну стагнацію та значний спад споживання. Більшість економістів вважали, що наближається рецесія, хоча й не дуже серйозна. В результаті швидкого поширення хвороби в усьому світі влада багатьох країн ініціювали запровадження локдауну, щоб стримати поширення COVID-19. Це призвело до колапсу низки галузей промисловості та продажу товарів водночас, та створило великий тиск на банки та зайнятість населення.[65][66][67] Наслідком цього став крах фондового ринку, а згодом і рецесія. Унаслідок нових заходів соціального дистанціювання, запровадженим у відповідь на пандемію, карантинні заходи спричинили вплив на більшу частину світової економіки.[8]

Пандемія COVID-19 ред.

Пандемія COVID-19 — це триваюча пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19), спричиненої важким вірусом SARS-CoV-2; спалах якої вперше виявлено в китайському місті Ухань у грудні 2019 року. 30 січня 2020 року спалах хвороби оголошено надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров'я міжнародного значення, а 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала епідемію коронавірусної хвороби пандемією.[68][69] Пандемія призвела до серйозного глобального розладу економіки[70], перенесення або скасування спортивних, релігійних, політичних і культурних заходів[71], і дефіцит постачання практично всіх видів продукції, що посилився панічними покупками.[72][73] Школи, університети та коледжі закриті в 63 країнах або по всій території країни, або місцевому рівні, що торкнулося приблизно 47 % учнівського та студентського населення світу. Уряди багатьох країн обмежили або заборонили поїздки без нагальної необхідності до та з країн і районів, уражених спалахом.[74] Проте хвороба розпочала швидко поширюватися у багатьох частинах світу, і багато хто вже не знав, де і як він заразився.[75]

 
Зображення SARS-CoV-2 скануючим електронним мікроскопом (у центрі, жовтий).

Пандемія COVID-19 мала далекосяжні наслідки, окрім поширення хвороби та карантинних заходів задля стримування її поширення. Протягом того, як пандемія поширилася по всьому світу, занепокоєння перемістилися з питань виробництва на сторону постачання та скорочення діяльності в секторі послуг.[76] Пандемія одностайно вважається основним фактором, що спричинив рецесію. Пандемія негативно вплинула майже на кожну велику галузь економіки, була однією з головних причин краху фондового ринку, та призвела до серйозних обмежень соціальних свобод і пересування.[77][78][79][80][81]

Криза, спричинена COVID-19, вплинула на світову економічну активність, що призвело до падіння глобальної комерційної торгівлі на 7 % у 2020 році. Незважаючи на те, що зберігалися глобальні ланцюжки створення вартості, низка невідповідностей між попитом і пропозицією, спричинених пандемією, знову виникли протягом періоду відновлення, та поширювалися через торгівлю в усьому світі.[82][83][84]

Під час першої хвилі пандемії COVID-19 підприємства втратили 25 % своїх доходів і 11 % робочої сили, причому особливо сильно постраждали сектори з інтенсивним контактом і малі та середні підприємства. Однак значна допомога від держави допомогла запобігти масштабним банкрутствам: лише 4 % підприємств оголосили про неплатоспроможність або назавжди припинили роботу під час цієї хвилі пандемії.[82]

Допомога людям і підприємствам у вигляді схем збереження робочих місць, субсидій, податкових пільг і програм гарантування кредитів склала приблизно 9 % ВВП із значними відмінностями між країнами, що може відображати простір для політичних рішень та рівень розвитку. З огляду на значні проблеми з ліквідністю, боргові мораторії, та перегляд правил про банкрутство також захистили підприємства та людей під час пандемії COVID-19.[85][82]

Унаслідок на високий рівень поширення хвороби та кількості смертей країни Західних Балкан, Східного сусідства та Центральної та Східної Європи зіткнулися з серйозною рецесією.[86][82]

Локдаун ред.

Хоча розпорядження про перебування вдома явно впливають на багато видів діяльності, особливо на ті, які надають послуги особисто (включаючи роздрібні магазини, ресторани та готелі, розважальні заклади та музеї, медичні кабінети, салони краси та спа-центри), проте державні розпорядження не є єдиним тиском на ці заклади. У Сполучених Штатах Америки люди почали змінювати свою економічну поведінку за 10–20 днів до того, як місцева влада оголосила заборону на перебування поза домом[87], і до травня зміни в темпах пересування людей (згідно з даними смартфонів) не завжди відповідали місцевому законодавству.[88][89][90] Згідно з дослідженням 2021 року, лише 7 % падіння економічної активності було пов'язано з обмеженнями діяльності, запровадженими урядом; переважна більшість падіння відбулася внаслідок того, що підприємці добровільно відмовилися від економічної діяльності.[91]

Нафтова війна між Росією та Саудівською Аравією ред.

Зменшення попиту на подорожі та відсутність заводської активності внаслідок пандемії COVID-19 суттєво вплинули на попит на нафту, спричинивши падіння її ціни.[92] Російсько-саудівська війна за ціни на нафту ще більше погіршила рецесію, оскільки вона обвалила ціни на нафту. У середині лютого 2020 року Міжнародне енергетичне агентство прогнозувало, що зростання попиту на нафту в 2020 році буде найменшим з 2011 року.[93] Падіння попиту в Китаї призвело до зустрічі ОПЕК для обговорення потенційного скорочення виробництва задля компенсації втрати попиту.[94] Після зустрічі у Відні 5 березня 2020 року картель уклав попередню угоду про скорочення видобутку нафти на 1,5 мільйона барелів на день, що мало призвести до найнижчого рівня видобутку з часів війни в Іраку.[95]

Після того, як 6 березня ОПЕК і Росія не змогли домовитися про скорочення видобутку нафти, а Саудівська Аравія і Росія 7 березня оголосили про збільшення видобутку нафти, ціни на нафту впали на 25 %.[96][97] 8 березня Саудівська Аравія несподівано оголосила, що збільшить видобуток сирої нафти та продаватиме її зі знижкою (6–8 доларів за барель) клієнтам в Азії, США та Європі після провалу переговорів, оскільки Росія чинила опір закликам скоротити виробництво. Найбільші знижки були націлені на російських споживачів нафти в північно-західній Європі.[98]

До оголошення ціни на нафту впали більш ніж на 30 % з початку року, а після оголошення Саудівської Аравії впали ще на 30 %, хоча пізніше дещо піднялися.[99][100] Еталонний сорт нафти «Brent», який використовувався для визначення ціни на 2/3 світових поставок сирої нафти, в ніч на 8 березня зазнав найбільшого падіння з часів війни в Перській затоці 1991 року. Водночас ціна іншого сорту нафти «West Texas Intermediate», який також використовується як еталон світових цін на нафту, впала до найнижчого рівня з лютого 2016 року.[101]Експерт з енергетики Боб Макнеллі зазначив: «Це вперше з 1930 і 1931 років масовий негативний шок попиту збігся з шоком у пропозиції»[102]; у цьому випадку закон про тарифи Смута-Хоулі прискорив крах міжнародної торгівлі під час Великої депресії, що збіглося з відкриттям нафтового родовища Східного Техасу під час нафтового буму в Техасі. Побоювання продовження цінової нафтової війни між Росією та Саудівською Аравією призвела до падіння американських акцій, і особливо вплинула на американських виробників сланцевої нафти.[98]

На початку квітня 2020 року Саудівська Аравія та Росія домовилися скоротити видобуток нафти.[103][104] Агентство «Reuters» повідомило, що «якщо Саудівській Аравії не вдасться стримати видобуток, сенатори США закликали Білий дім запровадити санкції проти Ер-Ріяда, вивести американські війська з королівства та запровадити імпортні тарифи на саудівську нафту».[105] 20 квітня 2020 року ціна на нафту ненадовго знизилася.[106]

Фінансова криза ред.

Обвал фондового ринку 2020 року почався 20 лютого 2020 року, хоча економічні аспекти рецесії через COVID-19 почали з'являтися наприкінці 2019 року.[107][108][109] Внаслідок пандемії COVID-19 глобальні ринки, банки та всі компанії зіткнулися з кризами, яких не було з часів Великої депресії 1929 року.

З 24 по 28 лютого фондові ринки впали найбільше за тиждень з часів фінансової кризи 2007—2008 років.[110][111][112], таким чином увійшовши в корекцію.[113][114][115] Світові ринки на початку березня 2020 року стали надзвичайно нестабільними, відбувалися значні коливання.[116][117] 9 березня більшість світових ринків повідомили про серйозні скорочення, головним чином у відповідь на пандемію COVID-19 і війну цін на нафту між Росією та країнами ОПЕК на чолі з Саудівською Аравією.[118][119] Ці події отримали назву «Чорний понеділок I», і на той час це було найгірше падіння з часів великої рецесії 2008 року.[120][121]

Через 3 дні після «Чорного понеділка I» відбулося ще одне падіння, «Чорний четвер», коли акції в Європі та Північній Америці впали більш ніж на 9 %. На Волл-стріт відбулося найбільше падіння відсотка за один день з Чорного понеділка 1987 року, а FTSE MIB італійської біржі впав майже на 17 %, ставши ринком, який найбільше постраждав під час Чорного четверга.[122][123][124] Незважаючи на тимчасове зростання 13 березня (коли ринки показали свій найкращий день з 2008 року), усі три індекси Волл-стріт впали більш ніж на 12 %, коли ринки знову відкрилися 16 березня.[125][126] Протягом цього часу один контрольний індекс фондового ринку в усіх країнах G7 та 14 країнах G20 знаходились у тенденції падіння фондових показників.

Чорний понеділок I (9 березня) ред.

Падіння ред.

Перед відкриттям ф'ючерсний ринок промислового індексу Доу-Джонса зазнав падіння на 1300 пунктів внаслідок пандемії та падіння ціни на нафту, описаних вище, що спричинило зупинку торгів або автоматичний вимикач, через що ф'ючерсний ринок призупинив торгівлю на 15 хвилин.[127] Це прогнозоване падіння на 1300 пунктів 9 березня було б одним із найбільших показників падіння індексу Доу-Джонса за один день.[128][129] Коли ринок відкрився 9 березня, індекс Доу-Джонса різко впав на 1800 пунктів, що на 500 пунктів нижче прогнозу.[130]

Після падіння промислового індексу Доу-Джонса на 2000 пунктів[131], цей факт названий «The News International» «найбільшим падінням у торгівлі за день».[132] Падіння індексу Доу-Джонса активувало низку торговельних «вимикачів» задля приборкання панічних продажів.[127]

Вартість акцій нафтових компаній Chevron і ExxonMobil впали приблизно на 15 %.[133] Nasdaq Composite у США втратив понад 620 пунктів. S&P 500 впав на 7,6 %.[134] Ціни на нафту впали на 22 %[135], а прибутковість 10-річних і 30-річних цінних паперів казначейства США впала нижче 0,40 % і 1,02 % відповідно.[136] Канадський індекс S&P/TSX Composite завершив вихідний день зі зниженням більш ніж на 10 %.[137] Бразильський індекс IBOVESPA впав на 12 %, знецінивши своє зростання за 15 місяців.[138] Австралійський індекс ASX 200 втратив 7,3 % — це найбільше його щоденне падіння з 2008 року[139][140], хоча пізніше того ж дня він відновився. Лондонський індекс FTSE 100 втратив 7,7 %, зазнавши найгіршого падіння з часів фінансової кризи 2008 року.[141][142] Акції BP і Shell Oil протягом дня впали в ціні майже на 20 %.[143] Індекси FTSE MIB в Італії, CAC 40 у Франції, і німецький індекс DAX також знизилися, причому найбільше постраждала Італія, оскільки в країні розпочалася епідемія COVID-19. Вони впали на 11,2 %, 8,4 % і 7,9 % відповідно.[144][145][146] Індекс STOXX Europe 600 впав більш ніж на 20 % нижче свого піку на початку року.[147]

На низці азіатських ринків — у Японії, Сінгапурі, Філіппінах та Індонезії — акції впали більш ніж на 20 % від своїх останніх піків, увійшовши в зону значного падіння.[148] У Японії Nikkei 225 різко впав на 5,1 %.[149] У Сінгапурі індекс Straits Times впав на 6,03 %.[150] У Китаї індекс CSI 300 втратив 3 %.[151] У Гонконзі індекс Hang Seng впав на 4,2 %.[152] У Пакистані індекс PSX зафіксував найбільше падіння за день в історії країни, втративши 2302 пункти або 6,0 %. Ринок завершився зниженням індексу KSE 100 на 3,1 %.[153] В Індії BSE SENSEX знизився на 1942 пункти до 35635, а NIFTY 50 знизився на 538 пунктів до 10451.[154]

The Washington Post стверджувала, що пов'язані з пандемією потрясіння можуть спровокувати крах корпоративної боргової бульбашки, спровокувавши та погіршивши рецесію.[155] Центральний банк Росії оголосив, що призупиняє купівлю іноземної валюти на внутрішньому ринку на 30 днів[156], тоді як Центральний банк Бразилії продав на аукціоні додаткові 3,465 мільярда доларів на валютному ринку у двох окремих транзакціях, а Банк Мексики збільшила програму валютних аукціонів з 20 мільярдів до 30 мільярдів доларів.[157][158] Після оголошення програм фіскального стимулювання на 120 мільярдів доларів 2 грудня 2019 року[159] прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе оголосив про додаткові державні витрати[160], а міністр фінансів Індонезії Шрі Мульяні також оголосив про додаткове стимулювання економіки.[161]

Чорний четвер (12 березня) ред.

«Чорним четвергом»[162] назвали глобальний крах фондового ринку 12 березня 2020 року в рамках масштабного краху фондового ринку 2020 року. Фондові ринки США постраждали від найбільшого одноденного відсоткового падіння з часів краху фондового ринку 1987 року.[163] Слідом за «Чорним понеділком» трьома днями раніше «Чорний четвер» пояснювався пандемією COVID-19 і відсутністю довіри інвесторів до президента США Дональда Трампа після того, як він оголосив 30-денну заборону на в'їзд до Шенгенської зони.[164] Крім того, Європейський центральний банк під керівництвом Крістін Лагард, вирішив не знижувати процентні ставки, незважаючи на очікування ринку[165], що призвело до падіння ф'ючерсів S&P 500 більш ніж на 200 пунктів менш ніж за годину.[166]

Банк Індонезії оголосив про купівлю на відкритому ринку державних облігацій на 4 трильйони рупій (або 276,53 мільйона доларів США)[167], а губернатор Банку Індонезії Перрі Варджійо заявив, що купівля державних облігацій Банком Індонезії на відкритому ринку зросла до 130 трильйонів рупій за рік і до 110 трильйонів рупій з початку року до кінця січня.[168] Незважаючи на відмову знизити ставку за депозитами, Європейський центральний банк збільшив купівлю активів на 120 мільярдів євро[169], тоді як Федеральна резервна система оголосила про купівлю на відкритому ринку на суму 1,5 трильйона доларів.[170] Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон оголосив про виділення пакету фіскального стимулювання на 17,6 мільярда австралійських доларів.[171] Резервний банк Індії оголосив, що проведе шестимісячний обмін валюти на 2 мільярди доларів США[172], тоді як Резервний банк Австралії оголосив про викуп державних облігацій на суму 8,8 мільярда австралійських доларів.[173] Центральний банк Бразилії продав на аукціоні валютні споти на 1,78 мільярда доларів США.[174]

Фондові ринки Азіатсько-Тихоокеанського регіону закрилися з падінням індексів (з індексом Nikkei 225 Токійської фондової біржі, індексом Hang Seng Гонконгської фондової біржі та IDX Composite Індонезійської фондової біржі, які впали більш ніж на 20 % нижче своїх 52-тижневих максимумів).[175][176][177] Європейські фондові ринки закрилися з падінням на 11 % (з індексом FTSE 100 на Лондонській фондовій біржі, DAX на Франкфуртській фондовій біржі, CAC 40 на Euronext Paris, та FTSE MIB на Borsa Italiana закрилися більш ніж на 20 % нижче своїх останніх піків)[178][179], тоді як індекс Доу-Джонса закрився додатково на позначці зі зниженням у 10 % (затьмаривши одноденний рекорд, встановлений 9 березня), NASDAQ Composite впав на 9,4 %, а S&P 500 впав на 9,5 % (причому індекси NASDAQ і S&P 500 також впали більш ніж на 20 % нижче своїх піків), і ці падіння призвели до зупинки торгів на Нью-Йоркській фондовій біржі вдруге за тиждень.[180][181] Ціни на нафту впали на 8 %[182], тоді як прибутковість 10-річних і 30-річних казначейських цінних паперів США зросла до 0,86 % і 1,45 % (і їхня крива прибутковості завершилася нормальною).[183]

Падіння ред.

Промисловий індекс Доу-Джонса та індекс S&P 500 у США зазнали найбільшого одноденного падіння у відсотковому відношенні з моменту краху фондового ринку 1987 року, як і британський індекс FTSE 100, який впав на 10,87 %.[184] Канадський індекс S&P/TSX Composite впав на 12 %, що стало найбільшим одноденним падінням з 1940 року.[185] Італійський індекс FTSE MIB закрився з падінням на 16,92 %, що є найгіршим показником у його історії.[186] Німецький індекс DAX впав на 12,24 %, а французький CAC — на 12,28 %.[187] У Бразилії індекс Bovespa різко впав на 14,78 % після торгів. Фондову біржу Сан-Паулу було зупинено двічі протягом дня; індекс також опустився нижче позначки 70 000, перш ніж закритися вище неї.[188][189] Індекс NIFTY 50 на Національній фондовій біржі Індії впав на 7,89 % до більш ніж 20 % нижче свого останнього піку, тоді як індекс BSE SENSEX на Бомбейській фондовій біржі впав на 2919 (або 8,18 %) до 32778.[190] Еталонний індекс фондового ринку Йоганнесбурзької фондової біржі впав на 9,3 %.[191] 12 березня вдруге після 9 березня запускалася автоматична зупинка торгів на біржі, яка була запроваджена в 2013 році, після падіння на 7 %. [166]

У Колумбії песо встановив історичний мінімум по відношенню до долара США, коли він вперше в історії торгувався більш ніж 4000 песо за долар.[192][193] Мексиканський песо також встановив рекордно низький рівень по відношенню до долара США, торгуючись на рівні 22,99 песо за долар.

Чорний понеділок II (16 березня) ред.

У кінці попереднього тижня валютне управління Саудівської Аравії оголосило про випуск пакету кредитних ліній на 13 мільярдів доларів для малих і середніх компаній[194], а президент ПАР Матамела Сиріл Рамафоса повідомив про виділення пакета фіскального стимулювання.[195] Федеральна резервна система повідомила, що знизить цільову ставку федеральних фондів до 0–0,25 %, знизить резервні вимоги до нуля та розпочне програму кількісного пом'якшення на суму 700 мільярдів доларів.[196][197][198]

Ф'ючерси індексів Доу-Джонса впали більш ніж на 1000 пунктів, а ф'ючерси на Standard & Poor's 500 впали на 5 %, що призвело до автоматичної зупинки торгів.[199] У понеділок, 16 березня, азіатсько-тихоокеанські та європейські фондові ринки закрилися (причому індекс S&P/ASX 200 встановив одноденний рекорд падіння на 9,7 %, обвалившись на 30 % від піку, досягнутого 20 лютого).[200][201][202] Промисловий індекс Доу-Джонса, індекси NASDAQ Composite та S&P 500 впали на 12–13 %, причому індекс Доу-Джонса затьмарив одноденний рекорд падіння, встановлений 12 березня, а торги були знову зупинені, вже втретє (після 9 і 12 березня) з початку місяця.[203] Ціни на нафту впали на 10 %[204], тоді як прибутковість 10-річних і 30-річних казначейських цінних паперів США впала до 0,76 % і 1,38 % відповідно (у той час як їх крива прибутковості залишалася нормальною протягом третьої торгової сесії поспіль).[205]

Індекс волатильності VIX Чиказької біржі 16 березня закрився на рівні 82,69, що є найвищим показником закриття індексу за всю історію (хоча в 2008 році були вищі внутрішньоденні піки).[206][207] Близько полудня 16 березня Федеральний резервний банк Нью-Йорка повідомив, що проведе зворотний викуп на 500 мільярдів доларів до полудня того ж дня.[208] Міністр фінансів Індонезії Шрі Мульяні оголосив про додаткові податкові стимули на суму 22 трильйони рупій.[209] Центральний банк Турецької Республіки знизив резервні вимоги з 8 % до 6 %.[210] Банк Японії повідомив, що не буде знижувати свою банківську ставку з -0,1 %, але буде проводити більші покупки на відкритому ринку біржових фондів.[211] Після зниження банківської ставки на 25 базисних пунктів 7 лютого 2020 року[212] Центральний банк Росії повідомив, що залишить свою банківську ставку на рівні 6 %[213], тоді як Банк Кореї повідомив, що знизить свою банківську ставку овернайт на 50 базисних пунктів до 0,75 %.[214] Центральний банк Чилі знизив свою базову ставку[215], а Резервний банк Нової Зеландії знизив свою офіційну готівкову ставку на 75 базисних пунктів до 0,25 %.[216] Національний банк Чехії оголосив про зниження банківської ставки на 50 базисних пунктів до 1,75 %.[217]

Вплив за регіоном або країною ред.

Африка ред.

У квітні 2020 року Африка на південь від Сахари на думку оглядачів була готова увійти в першу рецесію за 25 років, але цього разу на більш тривалий термін.[218] Світовий банк прогнозував, що загальна економіка Африки на південь від Сахари скоротиться на 2,1—5,1 % протягом 2020 року.[219] Африканські країни загалом заборгували Китаю 152 мільярди доларів за позиками, взятими у 2000—2018 роках; станом на травень 2020 року Китай розглядав можливість продовження терміну погашення, а в червні 2020 року китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що деякі безвідсоткові позики певним країнам будуть прощені.[220][221]

Ботсвана ред.

Ботсвана постраждала від різкого падіння торгівлі діамантами, зменшення туризму та інших секторів.[222]

Єгипет ред.

Економіка Єгипту постраждала від рецесії COVID-19. Туризм, у якому працює кожен десятий єгиптянин і дає близько 5 % ВВП, загалом припинився, очікувалося також, що грошові перекази від трудових мігрантів за кордоном (9 % ВВП) також впадуть. Низькі ціни на пальне та низький попит також змусили деякі судноплавні компанії уникати Суецького каналу, й натомість обирати подорож повз мис Доброї Надії, що призвело до зниження транзитних зборів для уряду.[223]

Ефіопія ред.

Доходи від експорту Ефіопії сильно залежать від її національного авіаперевізника «Ethiopian Airlines», який оголосив про припинення виконання 80 рейсів. Експорт квітів та іншої сільськогосподарської продукції різко впав.[222]

Намібія ред.

Центральний банк Намібії висловив думку, що економіка країни під час пандемії скоротиться на 6,9 %.[224] Це буде найбільше падіння ВВП з моменту проголошення незалежності в 1990 році. Індустрія туризму та гостинності зазнала втрат у розмірі 26 мільярдів намібійських доларів, оскільки постраждало 125 тисяч робочих місць.[225] Центральний банк країни також повідомив, що сектор видобутку алмазів скоротиться у 2020 році на 14,9 %, тоді як видобуток урану може скоротитися на 22 %.[224]

Замбія ред.

Замбія зіткнулася з серйозною борговою кризою. Майже половина національного бюджету пішла на виплату відсотків, з питанням про те, чи зможе країна здійснювати всі майбутні виплати.[226]

Америка ред.

Аргентина ред.

Аргентина вступила у свій 9-ий суверенний дефолт в історії через рецесію.[227] Уряд запропонував придбати одну з найбільших агроекспортуючих компаній «Vicentín SAIC» після того, як вона заборгувала понад 1,35 мільярда доларів США.[228]

Беліз ред.

Очікувалося, що зменшення кількості туристів призведе Беліз у 2020 році до глибокої рецесії.[222]

Бразилія ред.

Уряд Бразилії прогнозував, що економіка країни переживе найбільший крах з 1900 року, валовий внутрішній продукт країни скоротиться на 4,7 %.[229] У першому триместрі 2020 року валовий внутрішній продукт був на 1,5 % меншим, ніж ВВП першого триместру 2019 року, і знизився до рівня 2012 року.[230] 9 квітня 2020 року принаймні 600 тисяч підприємств припинили роботу або збанкрутувала, а 9 мільйонів осіб було звільнено.[231]

Незважаючи на пандемію, штат Сан-Паулу був єдиним штатом Бразилії, де у 2020 році спостерігалося зростання ВВП приблизно на 0,4 %.[232]

Канада ред.

Загальний рівень безробіття в Канаді зріс на 3 мільйони, а загальна кількість відпрацьованих годин у період з лютого по квітень 2020 року скоротилася на 30 %. Продажі товарів канадського виробництва в березні впали до найнижчого рівня з середини 2016 року, оскільки продажі виробників автомобілів і постачальників запчастин впали більш ніж на 30 %.[233] У відповідь на поширення хвороби уряд Канади запровадив кілька програм, у тому числі Канадська допомога на випадок надзвичайних ситуацій, Канадська допомога студентам у надзвичайних ситуаціях, і Канадська допомога на випадок втрати заробітної плати.[234]

До червня 2020 року рівень безробіття в Канаді становив 12,5 % проти 13,7 % у травні.[235]

Мексика ред.

Перспективи Мексики були поганими ще до пандемії COVID-19 із появою помірної рецесії у 2019 році. Плани економічного розвитку президента Андреса Мануеля Лопеса Обрадора ґрунтувалися на доходах від державної нафтової компанії «Pemex», але наступний обвал цін на нафту викликав сумніви щодо цих планів.[236] Крім нафти, економіка країни також залежить від туризму, торгівлі з США, а також грошових переказів, які також зменшились. Усе це призвело до найгіршої рецесії в Мексиці за століття та найгіршої рецесії в Латинській Америці після Венесуели.[237] Окрім цього прогнозу, скорочення економіки Мексики у 2020 році було меншим, ніж економіки Венесуели, Перу, Панами, Аргентини та рівним, як економіки Еквадору.[238]

США ред.

Національне бюро економічних досліджень США, яке вважається основним дослідником економічного стану країни, виявило, що рецесія в США почалася в лютому 2020 року, і закінчилася приблизно через два місяці, у квітні 2020 року, що робить її найкоротшою рецесією в записах, датованих від 1854 року.[239][240]

Ще до пандемії у США були ознаки рецесії. Крива дохідності в США перевернулася в середині 2019 року, що зазвичай свідчить про майбутню рецесію.[241][242]

Починаючи з березня 2020 року, велика кількість людей швидко втратили роботу. За три тижні, що закінчилися 4 квітня, у Сполучених Штатах було втрачено близько 16 мільйонів робочих місць.[243] Заявки на допомогу з безробіття досягли рекордного рівня: 3,3 мільйона заявок було подано протягом тижня, що закінчився 21 березня. (Попередній рекорд становив 700 тисяч із 1982 року).[244][245] Однак за тиждень, що закінчився 28 березня, заявки на допомогу з безробіття встановили новий рекорд у 6,7 мільйона, а до 13 травня кількість нових заяв перевищила 35 мільйонів.[246] 8 травня Бюро статистики праці повідомило про рівень безробіття U-3 (офіційне безробіття) на рівні 14,7 %, найвищий рівень, зареєстрований з 1941 року, з безробіттям U-6 (загальна кількість безробітних плюс незначно зайняті та працівників на неповний робочий день) досягаючи 22,8 %.[247]

У окремих штатах Бюро статистики праці повідомило, що найвищий рівень безробіття серед категорії U-3 був у квітні 2020 року в Неваді (30,1 %), Мічигані (24,0 %) і на Гаваях (23,8 %), причому на рівні, якого не було з часів Великої депресії. Далі йшов Род-Айленд у квітні (18,1 %), Массачусетс у червні (17,7 %) та Огайо у квітні (17,6 %). До грудня 2020 року рівень безробіття в трьох штатах з найвищим показником відновлювався: Невада (9,2 %), Мічиган (7,5 %) і Гаваї (9,3 %), а сім інших штатів відновилися до рівня нижче 4,0 %.[248] Проте високий відсоток цього покращення, імовірно, був пов'язаний з роботою на неповний робочий день. Повідомлялося, що у травні 2020 року кількість робочих місць на неповний робочий день становила 40 %.[249]

Відвідуваність ресторанів різко впала по всій країні[250], і великі авіакомпанії скоротили свою діяльність у великих масштабах.[251] Велика трійка виробників автомобілів припинила виробництво.[252] У квітні 2020 року будівництво нових будинків впало на 30 %, досягнувши найнижчого рівня за 5 років.[253]

Приблизно 5,4 мільйона американців втратили медичну страховку з лютого по травень 2020 року після втрати роботи.[254][255]

Індекс фінансової напруги ФРС Сент-Луїса різко зріс з нуля до 5,8 протягом березня 2020 року.[256][257] Міністерство торгівлі США повідомило, що споживчі витрати впали на 7,5 % протягом березня 2020 року. Це було найбільше щомісячне падіння з моменту початку ведення обліку в 1959 році. Внаслідок цього валовий внутрішній продукт країни скоротився на 4,8 % протягом першого кварталу 2020 року.[258]

27 березня 2020 року було підписано найбільший закон про стимулювання економіки в американській історії, пакет на суму 2 трильйони доларів під назвою «Закон CARES» (закон щодо про допомоги, захисту та економічної безпеки від коронавірусу).[259]

У травні 2020 року Бюджетне управління Конгресу США повідомило, що:

  • Рівень безробіття зріс з 3,5 % у лютому до 14,7 % у квітні, що означає зниження більш ніж на 25 мільйонів зайнятих людей, а також ще на 8 мільйонів осіб, які залишили робочі місця.
  • Скорочення робочих місць було зосереджено на галузях, які покладаються на «особисту взаємодію», таких як роздрібна торгівля, освіта, медичні послуги, дозвілля та гостинність. Наприклад, у березні та квітні було втрачено 8 із 17 мільйонів робочих місць у сфері відпочинку та гостинності.
  • Очікувалося, що економічний вплив сильніше вдарить по менших і нових підприємствах, оскільки вони зазвичай мають меншу фінансову подушку.
  • Реальні (з поправкою на інфляцію) споживчі витрати впали на 17 % з лютого по квітень, оскільки соціальне дистанціювання досягло свого піку. У квітні продажі легкових і легких вантажівок були на 49 % нижчими за середньомісячні показники кінця 2019 року. Заявки на іпотеку впали на 30 % у квітні 2020 року порівняно з квітнем 2019 року.
  • Прогнозувалося падіння реального ВВП майже на 38 % річних у другому кварталі, або на 11,2 % порівняно з попереднім кварталом, із поверненням до позитивного квартального зростання на 5,0 % у 3 кварталі та 2,5 % у 4 кварталі 2020 року. Однак, очікувалося, що реальний ВВП не відновить свій рівень четвертого кварталу 2019 року до 2022 року або пізніше.
  • За прогнозами, рівень безробіття становитиме в середньому 11,5 % у 2020 році та 9,3 % у 2021 році.[260]

У червні 2020 року економічний аналітик Джим Крамер заявив, що реакція на рецесію через COVID-19 призвела до одного з найбільших перетоків багатства найбагатшим у сучасній історії.[261] 30 липня 2020 року повідомлялося, що валовий внутрішній продукт США у другому кварталі впав на 33 % у річному вимірі.[262]

Латинська Америка ред.

Очікувалося, що рецесія, викликана COVID-19, буде найгіршою в історії Латинської Америки.[263] Також очікувалося, що країни Латинської Америки потраплять у «втрачене десятиліття», коли ВВП Латинської Америки повернеться до рівня 2010 року, впавши на 9,1 %. Сума, на яку очікується падіння ВВП для кожної країни, наведена нижче.[264]

Країна Скорочення ВВП
Венесуела −26 %
Перу −13 %
Бразилія −10.5 %
Аргентина −9.2 %
Еквадор −9 %
Мексика −9 %
Сальвадор −8.6 %
Нікарагуа −8.3 %
Куба −8 %
Чилі −7.9 %
Панама −6.5 %
Гондурас −6.1 %
Колумбія −5.6 %
Коста-Рика −5.5 %
Домініканська республіка −5.3 %
Болівія −5.2 %
Уругвай −5 %
Гватемала −4.1 %
Парагвай −2.3 %

Інші джерела можуть надавати інші цифри.[265][266][267][268] У Панамі очікувалося, що COVID-19 зменшить ВВП країни на 5,8 мільярда доларів США.[269] Зниженню економіки Чилі сприяло зниження попиту на мідь із США та Китаю через COVID-19.[264]

Азійсько-Тихоокеанський регіон ред.

Австралія ред.

Австралія перед рецесією страждала від надзвичайно сильного та тривалого сезону лісових пожеж, які завдали шкоди економіці та внутрішнім торговим маршрутам.[270] Окрім того, в Австралії відбулося значне уповільнення економічного зростання, і наприкінці 2019 року економісти заявили, що Австралія «балансує на межі рецесії».[271] Унаслідок цього та наслідків рецесії аналітики в Австралії очікували глибокої рецесії, коли щонайменше 10,0 % працездатного населення стане безробітними згідно даних Казначейства Австралії, та відбудеться зниження ВВП щонайменше на 6,7 % згідно з даними МВФ.[272][273] У квітні 2020 року консультант з питань водопостачання передбачив дефіцит рису та інших основних продуктів під час пандемії, якщо не буде змінено розподіл води для фермерів.[274]

Згідно з даними міністерства фінансів, оприлюдненими в квітні 2020 року, рівень безробіття в країні в 5,1 % мав підвищитися до 25-річного максимуму в 10,0 %.[275][276] До виплати допомоги по безробіттю «JobSeeker Payment» було додано 550 австралійських доларів за два тижні внаслідок коронавірусної хвороби, з квітня по вересень доплата знизилася до 250 австралійських доларів, а потім до 150 австралійських доларів після 31 грудня. Доплати припинилися 31 березня 2021 року.[277][278]

Станом на квітень 2020 року через наслідки рецесії було звільнено до мільйона осіб.[279] Понад 280 тисяч осіб подали заявки на допомогу з безробіття в день піку звільнень.[280]

23 липня 2020 року скарбник Австралії Джош Фріденберг представив щоквартальний звіт про бюджет, у якому зазначено, що уряд запровадив пакет економічної підтримки на 289 мільярдів доларів. У результаті бюджет на 2020—2021 роки зафіксує дефіцит у 184 мільярди доларів, що є найбільшим з часів Другої світової війни. Австралія збереже свій потрійний кредитний рейтинг. Чистий борг зросте до 677,1 мільярда доларів США на 20 червня 2021 року. Крім того, за прогнозами, реальний ВВП різко впав на 7 % у другому кварталі року, а рівень безробіття, як очікувалося, досягне піку в 9,25 % в останньому кварталі року. Однак внаслідок подальшого відновлення обмежень у штаті Вікторія, зокрема обмежень 4 етапу, рівень безробіття в країні, як очікувалося, досягне 11 %.

У серпні 2020 року рівень безробіття в країні досяг піку в 7,5 %[281], впавши до 5,6 % до квітня 2021 року.[282] У грудні 2020 року повідомдено, що Австралія вийшла з рецесії після зростання ВВП на 3,3 % у третьому кварталі. Скарбник країни однак заявив, що наслідки рецесії мали тривалі наслідки, і відновлення ще далеке від завершення. Австралія має намір уникнути економічної депресії, як колись прогнозувалося на початку року, хоча ВВП, ймовірно, скоротиться порівняно з показниками 2019 року.[283]

Бангладеш ред.

Економіка Бангладеш значною мірою залежить від швейної промисловості та грошових переказів від трудових мігрантів. Швейна промисловість сильно постраждала, оскільки вона вже скорочувалася в 2019 році. Очікувалося, що сума грошових переказів впаде на 22 %.[284]

Китай ред.

Унаслідок рецесії економіка Китаю скоротилася вперше за майже 50 років.[285] ВВП країни за перший квартал 2020 року впав на 6,8 % у річному обчисленні, на 10,0 % у порівнянні з кварталом попереднього року, а ВВП провінції Хубей впав на 39,2 % за той самий період.[286]

У травні 2020 року голова уряду Китаю Лі Кецян оголосив, що вперше в історії центральний уряд не встановлюватиме мету економічного зростання на 2020 рік, оскільки економіка скоротилася на 6,8 % порівняно з 2019 роком, а Китай зіткнувся з «непередбачуваним» періодом історії. Проте уряд також заявив про намір створити 9 мільйонів нових робочих місць у містах до кінця 2020 року.[287]

У жовтні 2020 року було оголошено, що ВВП Китаю в третьому кварталі зріс на 4,9 %, що не відповідало очікуванням аналітиків (встановлено на рівні 5,2 %). Однак це показало, що економіка Китаю справді стабільно оговтується від коронавірусного шоку, який спричинив найнижче зростання протягом десятиліть.[288] Щоб сприяти економічному зростанню, країна виділила сотні мільярдів доларів на великі інфраструктурні проекти, застосувала політику відстеження чисельності населення, та ввела суворі карантинні заходи для стримування коронавірусу.[289] За даними Міжнародного валютного фонду, це єдина велика економіка, яка, як очікується, зростатиме у 2020 році.[290]

До грудня 2020 року економічне відновлення Китаю прискорювалося на тлі зростання попиту на промислові товари.[291] Британський Центр економіки та бізнес-досліджень прогнозував, що «вміле управління пандемією» Китаю призведе до того, що китайська економіка перевершить США, та стане найбільшою економікою світу за номінальним ВВП у 2028 році, на 5 років раніше, ніж раніше очікувалося.[292][293] У 2020 році економіка Китаю зросла на 2,3 %.[294]

У першому кварталі 2020 року економіка Китаю впала на 6,8 % внаслідок загальнонаціонального карантину на піку спалаху COVID-19. Завдяки суворим заходам із стримування хвороби і надзвичайній корпоративній допомозі економіка стабільно відновлювалася після пандемії. У першому кварталі 2021 року економіка Китаю зросла на рекордні 18,3 % порівняно з тим же періодом минулого року.[295]

У квітні 2022 року рівень безробіття в містах досяг історичного максимуму за 21 місяць і становив 6,1 % на тлі впливу епідемії.[296]

Південна Корея ред.

Темпи зростання валового внутрішнього продукту Південної Кореї в другому кварталі 2020 року впали на 3,3 % порівняно з попереднім кварталом. Це другий квартал поспіль з негативним зростанням після першого кварталу (−1,3 %). Це був найнижчий показник за 22 роки і 3 місяці з першого кварталу 1998 року (–6,8 %) після азійської фінансової кризи 1997 року. Основним чинником негативного зростання експерти назвали експорт, на який припадає 40 % корейської економіки, як найгірший показник за 57 років з 1963 року.

Ситуація на ринку праці також стала сильним ударом. За даними Національного статистичного управління, кількість зайнятих у червні зменшилася на понад 350 тисяч порівняно з роком раніше через шок на ринку праці, спричинений поширенням COVID-19. Рівень безробіття зріс до найвищого рівня з 1999 року, коли почали збирати статистику. Зокрема, значно скоротилася кількість економічно активної молоді, а кількість безробітних досягла 1,66 мільйона осіб, що на 120 тисяч більше, ніж роком раніше.[297]

Фіджі ред.

18 березня Резервний банк Фіджі знизив свою облікову ставку овернайт, і передбачив, що національна економіка впаде в рецесію після десятиліть економічного зростання.[298] Пізніше 25 червня національний банк передбачив серйозне скорочення економіки Фіджі цього року через падіння споживання та інвестицій, пов'язане з поточною втратою робочих місць.[299] Річна інфляція залишалася на негативній позначці в травні (−1,7 %) і, за прогнозами, мала досягти 1,0 % до кінця року.[300]

Індія ред.

МВФ передбачив темпи зростання економіки Індії у 2020—2021 фінансовому році на 1,9 %[301], а вже в наступному фінансовому році фонд прогнозував її зростання на 7,4 %.[302] МВФ також передбачив, що Індія та Китай є єдиними двома великими економіками, які підтримуватимуть позитивні темпи зростання..[303] Однак пізніше прогноз виявився хибним.

24 червня 2020 року МВФ переглянув темпи зростання Індії до -4,5 %, що є історичним мінімумом. Проте МВФ заявив, що економіка Індії, як очікується, відновиться у 2021 році зі стабільними шестивідсотковими темпами зростання.

31 серпня 2020 року Національне статистичне управління Індії оприлюднило дані, які показали, що ВВП країни скоротився на 23,9 % в першому кварталі 2020–21 фінансового року. Економічне падіння відбулося після суворого карантину з метою стримування пандемії COVID-19, під час якого, за оцінками, було втрачено 140 мільйонів робочих місць. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, це було найгірше падіння в історії індійської економіки.[304]

Ірак ред.

Оскільки 90 % доходів Іраку припадає на нафту, то вони дуже сильно постраждали від падіння цін.[236] Ринок праці в країні також сильно постраждав. Надмірна залежність від нафти наражає країну на макроекономічну волатильність. Станом на січень 2021 року рівень безробіття в Іраку був більш ніж на 10 процентних пунктів вищим за рівень до COVID-19 (12,7 %).[305]

Японія ред.

У Японії ВВП у четвертому кварталі 2019 року скоротився на 7,1 % порівняно з попереднім кварталом[306] через два основні фактори. Один з них — підвищення урядом податку на споживання з 8 % до 10 %, незважаючи на спротив громадян. Інший — руйнівні наслідки тайфуну Хагібіс, найсильнішого тайфуну за останні десятиліття, який обрушився на материкову Японію.[307] Це був найважчий тихоокеанський тайфун в історії. На японський експорт до Південної Кореї також негативно вплинула торгова суперечка між Японією та Південною Кореєю, що призвело до зниження сукупного попиту та зростання ВВП. Усе це посилило вплив пандемії на життя людей та економіку, а прем'єр-міністр країни оприлюднив виділення «великого» стимулу для економіки у розмірі 20 % ВВП.[308]

Ліван ред.

З серпня 2019 року Ліван переживав серйозну економічну кризу, яка була спричинена підвищенням офіційного обмінного курсу ліванського фунта до долара США.[309][310] Ситуація ще більше погіршилася сильним вибухом у Бейруті, який завдав серйозної шкоди порту Бейрута, та погіршив торгівлю Лівану, і протестами по всій країні.

Малайзія ред.

Епідемія COVID-19 у Малайзії мала значний вплив на економіку Малайзії, що призвело до девальвації малайзійського рингіта і зниження валового внутрішнього продукту країни. Пандемія також негативно вплинула на кілька ключових секторів, включаючи розваги, ринки, роздрібну торгівлю, готельний бізнес і туризм. Крім дефіциту товарів і послуг, багатьом підприємствам доводилося витримувати обмеження щодо соціального дистанціювання та карантину, що вплинуло на їх діяльність і доходи. Пандемія також привернула увагу до безпеки на робочому місці та експлуатації трудових мігрантів, які працюють у галузях промисловості Малайзії.

Непал ред.

Оскільки мільйони непальців працюють за межами країни, очікується, що якнайменше сотні тисяч з них повернуться через звільнення з роботи за кордоном, що було названо «кризою, яка може придушити непальську державу».[311]

Нова Зеландія ред.

У квітні 2020 року міністерство фінансів Нової Зеландії прогнозувало, що рівень безробіття в країні може досягти 13,5 %, якщо країна залишатиметься в карантині протягом 4 тижнів, з діапазоном від 17,5 до 26 %, якщо карантин буде продовжено. До карантину рівень безробіття становив 4,2 %. Міністр фінансів Грант Робертсон пообіцяв, що уряд утримуватиме рівень безробіття нижче 10 %.[312][313][314] У другому кварталі 2020 року безробіття впало на 0,2 процентного пункту до 4 %; однак рівень невикористання (показник вільної потужності на ринку праці) зріс до рекордних 12 %, що на 1,6 відсоткових пункти більше, ніж у попередньому кварталі, а робочий час скоротився на 10 %.[315]

ВВП Нової Зеландії скоротився на 1,6 % в першому кварталі 2020 року.[316] Країна офіційно увійшла в рецесію після скорочення ВВП на 12,2 % у другому кварталі 2020 року, про що повідомляло статистичне управління Нової Зеландії у вересні.[317][318]

Філіппіни ред.

Реальний ВВП Філіппін скоротився на 0,2 % у першому кварталі 2020 року, що стало першим скороченням з четвертого кварталу 1998 року, через рік після азійської фінансової кризи 1997 року.[319] Економіка скотилася в технічну рецесію після того, як у другому кварталі було зафіксовано падіння на 16,5 %.[320]

За прогнозами уряду, у 2020 році ВВП скоротиться на 5,5 %. «First Metro Investment Corp» прогнозує падіння ВВП на 8–9 % у річному обчисленні. Зменшення викликано зменшенням витрат домогосподарств, які зазвичай становлять 70 % ВВП країни, і нерішучістю щодо витрат внаслідок загального карантину через COVID-19.[321]

У своєму щорічному звіті про економічні показники, опублікованому 28 січня 2021 року, статистичне управління Філіппін повідомило, що ВВП Філіппін у 2020 році скоротився на 9,5 %, що є найгіршим скороченням з часів Другої світової війни. Останнє скорочення за весь рік було під час азійської фінансової кризи 1997 року, коли ВВП скоротився на 0,5 %. Скорочення у 2020 році також було гіршим, ніж скорочення на 7 % у 1984 році.[322]

Сінгапур ред.

Продажі інвестицій у нерухомість у Сінгапурі впали на 37 % до 3,02 мільярда доларів у першому кварталі цього року порівняно з попередніми трьома місяцями, оскільки пандемія вплинула на настрої інвесторів, що зазначено у звіті «Cushman & Wakefield» від 13 квітня 2020 року.[323]

28 квітня Валютно-фінансове управління Сінгапуру у своєму останньому піврічному макроекономічному огляді заявило, що цього року Сінгапур увійде в рецесію через вплив пандемії COVID-19, що призведе до втрати робочих місць і зниження зарплат, зі значною невизначеністю щодо того, наскільки тривалим та інтенсивним буде спад. Залежно від того, як розвиватиметься пандемія та ефективності політичних заходів у всьому світі, прогнозувалося, що економічне зростання Сінгапуру може навіть опуститися нижче прогнозованого діапазону від —4 до —1 %, та зафіксувати найгірше падіння за всю історію.[324]

29 квітня міністерство трудових ресурсів повідомило, що загальна зайнятість без урахування іноземних робітників у країні скоротилася на 19900 за перші 3 місяці року, в основному через значне скорочення іноземної зайнятості. Серед громадян Сінгапуру рівень безробіття зріс з 3,3 % до 3,5 %, тоді як рівень безробіття серед постійних жителів зріс з 3,2 % до 3,3 %.[325]

14 травня 2020 року авіакомпанія «Singapore Airlines» опублікувала свій перший річний чистий збиток за 48 років — чистий збиток у розмірі 732,4 мільйона сінгапурських доларів у четвертому кварталі, змінивши чистий прибуток у 202,6 мільйона сінгапурських доларів у відповідному кварталі минулого року.[326]

Європа ред.

Європейський індекс менеджерів із закупівель, ключовий показник економічної активності, впав до рекордно низького значення в 13,5 у квітні 2020 року. Зазвичай будь-який показник нижче 50 є ознакою економічного спаду.[327]

Вірменія ред.

Економіка Вірменії різко впала на 7,6 %, знецінивши всі досягнення 2019 року.[328]

Білорусь ред.

Білоруська економіка зазнала негативного впливу через втрату російських нафтових субсидій і падіння цін на білоруські нафтопродукти.[222]

Франція ред.

Франція значно постраждала від пандемії, до середини року було запроваджено 2 місяці «суворого карантину».[329] 8 квітня 2020 року Банк Франції оголосив, що французька економіка перебуває в рецесії, скоротившись на 6 % у першому кварталі 2020 року.[330]

Наприкінці другого триместру 2020 року декілька компаній почали скорочення персоналу: Nokia (1233 робочих місця)[331], Renault (4600 робочих місць), Air France (7580 робочих місць), Airbus (5000 робочих місць)[332], Derichebourg (700 робочих місць)[333], TUI France (583 робочих місця) і NextRadio TV (330—380 робочих місць).[334]

Італія ред.

Очікувалося, що рівень безробіття в Італії в 2020 році зросте до 11,2 %, причому 51 % опитаних побоювалися безробіття в березні.[335][336]

Попередня оцінка ВВП Італії за І квартал 2020 року показала квартальне падіння на 4,7 % (−4,8 % у річному вимірі), що є набагато більш різким падінням, ніж у будь-якому кварталі під час Великої рецесії чи європейської боргової кризи.[337]

Велика Британія ред.

19 березня 2020 року Банк Англії знизив процентну ставку до історичного мінімуму в 0,1 %.[338] З початку Великої Рецесії кошти на пом'якшення впливу економічного спаду було збільшено на 200 мільярдів фунтів стерлінгів до загальної суми 645 мільярдів фунтів стерлінгів.[339] Через день міністр фінансів Ріші Сунак оголосив, що уряд витратить 350 мільярдів фунтів стерлінгів на підтримку економіки.[340] 24 березня у Великій Британії офіційно заборонили роботу не життєво важливих закладів та нетермінові поїздки, щоб обмежити поширення SARS-CoV-2.[341] У квітні Банк Англії погодився розширити державний овердрафт з 370 мільйонів фунтів стерлінгів до суми, яка не розголошується, вперше з 2008 року.[342] Витрати домогосподарств у квітні 2020 року скоротилися на 41,2 % порівняно з квітнем 2019 року.[343] Квітневий індекс менеджерів із закупівель склав 13,8 бала, що є найнижчим показником з початку обліку в 1996 році, що вказує на серйозний спад ділової активності.[344]

До початку травня 23 % британських працюючих було звільнено (або тимчасово звільнено). Були запущені державні схеми допомоги звільненим працівникам і самозайнятим працівникам, чиї доходи постраждали від спалаху, фактично з виплатою 80 % їхніх регулярних доходів, залежно від відповідності вимогам.[345] Банк оцінив, що економіка Великобританії може скоротитися на 30 % у першій половині 2020 року, а безробіття, ймовірно, зросте до 9 % у 2021 році.[346] Економічне зростання було слабким ще до пандемії COVID-19, з 0 % зростання в четвертому кварталі 2019 року.[347] 13 травня управління національної статистики повідомило про падіння ВВП на 2 % у першому кварталі 2020 року, включаючи рекордне на той час місячне падіння на 5,8 % у березні. Канцлер скарбниці попередив, що велика ймовірність того, що Велика Британія переживає значну рецесію.[348]

Банк HSBC, який базується в Лондоні, повідомив про 4,3 мільярда доларів прибутку до оподаткування протягом першої половини 2020 року; це лише одна третина прибутку, отриманого в першій половині попереднього року.[349]

12 серпня було оголошено, що Велика Британія увійшла в рецесію вперше за 11 років.[350]

Під час пандемії експорт багатьох харчових продуктів і напоїв із Великої Британії значно скоротився[351], частково через те, що індустрія гостинності в усьому світі пережила серйозний спад.[352] Згідно з повідомленнями новин у лютому 2021 року, лише сектор шотландського віскі втратив продажі на 1,1 мільярда фунтів стерлінгів.[353]

Туризм у Великій Британії (як внутрішній, так і закордонний) суттєво скоротився через обмеження на подорожі та карантини. Протягом більшої частини 2020 року та до 2021 року поїздки у відпустку були заборонені, а в'їзд до Великої Британії був дуже суворо обмежений. Зоокрема, ділові поїздки скоротилися майже на 90 % порівняно з попередніми роками.[354][355] Це не тільки вплинуло на доходи від туризму, але й призвело до втрати багатьох робочих місць.[356]

Близький Схід ред.

На Близькому Сході економічна ситуація в Об'єднаних Арабських Еміратах і Саудівській Аравії погіршилася більше, ніж в інших країнах регіону. Покладаючись на туризм, Дубай був одним із перших, хто відновив туристичні поїздки.[357] Однак до січня 2021 року в ОАЕ спостерігався значний сплеск випадків хвороби, а кілька країн світу також почали звинувачувати владу еміратів у поширенні вірусу за кордоном.[358]

З іншого боку, економіка найбільшого у світі експортера нафти Саудівської Аравії зіткнулася з глибокою рецесією через пандемію COVID- 19. У другому кварталі 2020 року економіка Саудівської Аравії скоротилася на 7 %, вдаривши як по нафтовому, так і ненафтовому секторах. Крім того, безробіття протягом кварталу також досягло рекордного рівня в 15,4 %.[359] За третій квартал країна не оприлюднила звіт про ринок праці для оцінки рівня безробіття. У січні 2021 року повідомлялося, що Саудівська Аравія повинна була опублікувати дані про безробіття серед громадян у грудні 2020 року. Однак це чотири рази відкладалося, перш ніж офіційні особи назавжди видалили дату публікації з веб-сайту саудівського органу статистики.[360]

Вплив за секторами ред.

Низка галузей сфери послуг особливо сильно постраждали від рецесії внаслідок пандемії COVID-19.[361]

Автомобільна промисловість ред.

Продажі нових автомобілів у США впали на 40 %.[362] Велика американська трійка автовиробників закрила свої заводи в США.[363] Автомобільна промисловість Німеччини постраждала ще раз після того, як вже постраждала від скандалу з викидами концерну «Volkswagen», а також від конкуренції з боку електромобілів.[364]

Енергетика ред.

Нафтові танкери стоять біля узбережжя Південної Каліфорнії, 23 квітня 2020 року.

Потрясіння попиту на нафту було настільки сильним, що ціна ф'ючерсних контрактів на американську нафту стала негативною (до -37,63 доларів США за барель на West Texas Intermediate), оскільки трейдери почали платити за те, щоб покупці взяли продукт до того, як ємність сховищ закінчилася.[365] Це сталося незважаючи на попередню угоду ОПЕК+, яка скоротила світовий видобуток на 10 %, і поклала кінець війні цін на нафту між Росією та Саудівською Аравією 2020 року.[366]

Туризм ред.

За оцінками експертів, світова індустрія туризму могла скоротитися на 50 % через пандемію.[367]

Ресторанна індустрія ред.

Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на ресторанний бізнес. На початку березня 2020 року деякі великі міста США оголосили про те, що бари та ресторани будуть закриті для відвідувачів на сидячі місця, та обмежаться замовленнями на винос і доставкою їжі.[368] Частина працівників були звільнені, і відносно більше працівників не отримували лікарняних порівняно з аналогічними галузями.[369][370]

Роздрібна торгівля ред.

Торгові центри та інші роздрібні торговці по всьому світу скоротили робочий день або повністю закрилися. Очікувалося, що багато хто не повернеться до роботи, тим самим прискоривши наслідки роздрібного апокаліпсису. Особливо постраждали універмаги та магазини одягу.[371]

Транспорт ред.

Авіація ред.

Пандемія справила значний вплив на авіаційну галузь через пов'язані з цим обмеження на поїздки, а також через падіння попиту серед подорожуючих. Значне скорочення кількості пасажирів призвело до того, що літаки між аеропортами літали порожніми, а авіарейси було скасовано.

Наступні авіакомпанії збанкрутували або потрапили під адміністрацію:

Круїзні лайнери ред.

Круїзна індустрія також сильно постраждала від падіння попиту: ціни на акції основних круїзних ліній впали на 70–80 %.[376]

Вплив на економіку США за професією та демографічними показниками ред.

Різниця між професіями спричинила різницю в економічних ефектах пандемії між групами людей. Певні роботи були менш придатними для віддаленої роботи, наприклад, тому що вони передбачають тісну роботу з людьми або з певними матеріалами. Жінки, як правило, страждали більше, ніж чоловіки.[377] Зайнятість іммігрантів у США скоротилася більше, ніж для місцевих жителів, частково через тип роботи, яку займали іммігранти.[378] Нерівність в економічному впливі на працівників подібних професій виникала, коли повністю звільнені працівники отримували як державну допомогу з безробіття, так і до 600 доларів на тиждень федеральної допомоги під час пандемії — що разом могло дорівнювати або перевищувати дохід до звільнення — тоді як іммігранти на цій же роботі при скороченні або переведенні на неповну оплату із труднощами щодо працевлаштування, не мали права ні на компенсацію по безробіттю, ні на супутні виплати під час пандемії.

Вплив протестів у США ред.

 
Забиті дошками вітрини магазину мережі «Saks Fifth Avenue» в Нью-Йорку під час протестів через убивство Джорджа Флойда

Економічні наслідки протестів у США посилили рецесію через COVID-19, різко знизивши довіру споживачів[379], що коштувало приблизно 50 мільйонів доларів.[380][381] Однак через локдаун, запроваджений для уповільнення поширення хвороби до моменту перших протестів, безробіття раптово зросло менш ніж за місяць, залишивши понад 21 мільйон осіб без роботи лише в США (з 3+ % до 14+ %).[382] Ряд малих підприємств, які вже постраждали від економічних наслідків пандемії COVID-19, постраждали тоді від вандалізму, руйнування майна та пограбування.[383][384] Комендантська година, запроваджена місцевою владою — у відповідь як на пандемію, так і на протести — також «обмежила доступ до центру міста [районів]» працівникам життєво необхідних галузей, що призвело до зниження економічного виробництва.[379]

Фондовий ринок США не вплинув або по деяких позиціях зріс протягом тижня після протестів 26 травня.[385] Перші 2 тижні протесту збіглися зі зростанням фондового ринку на 38 %.[386] На думку канадських економістів з банку «RBC Capital Markets», відродження COVID-19 (чому сприяли масові протести) може посилити крах фондового ринку 2020 року.[387] Протести порушили національні ланцюжки поставок через невизначеність щодо громадської безпеки, відродження COVID-19 і довіру споживачів. Кілька компаній зі списку Fortune 500, які мають великі дистриб'юторські мережі, скоротили поставки та закрили магазини в зонах, які значно постраждали від пандемії. Масові демонстрації, як мирні, так і насильницькі, пов'язують із зниженням довіри споживачів і попиту через ризики для здоров'я, пов'язані з масовими зібраннями під час COVID-19.[379]

Масштабна майнова шкода, спричинена протестами, призвела до збільшення страхових претензій, банкрутств і стримування економічної активності малих підприємств і урядів штатів. Страхові вимоги, пов'язані з майновою шкодою, заподіяною під час заворушень, оцінювалися ще тривалий час, але вважалися значними, і можливо, рекордними.[388]

Протести також вплинули на державне фінансування та забезпечення, зокрема на загальнодержавному рівні. Епідемія COVID-19 призвела до скорочення значної частини центрального бюджету і бюджетів штатів, які згодом мали проблеми з фінансуванням оплати понаднормової роботи поліції, витрат на безпеку та ремонту інфраструктури, пов'язаної з демонстраціями.[379] З червня уряди штатів оголосили про скорочення бюджету поліцейських департаментів, а також про збільшення фінансування інших заходів громадської безпеки.[389]

Втрата продовольчої безпеки ред.

На відміну від Великої Рецесії, очікувалося, що рецесія внаслідок COVID-19 також торкнеться більшості країн, що розвиваються. 21 квітня Всесвітня продовольча програма ООН попередила, що внаслідок пандемії в кількох частинах світу очікується голод «біблійних масштабів».[390][391] У глобальному звіті про продовольчі кризи за 2020 рік зазначено, що 55 країн опинилися під загрозою[392], а Девід Біслі оцінив, що за найгіршого сценарію «близько трьох десятків» країн відчують голод.[391][393] Це особливо актуальна проблема в кількох країнах, які постраждали від війни, зокрема на фоні громадянської війни в Ємені, громадянської війни в Сирії, повстання в Магрибі та конфлікту в Афганістані та відбувається на тлі нашестя сарани у Східній Африці у 2019 році. Компанії «Nestlé» і «PepsiCo», Фонд ООН і профспілки фермерів звернулися до G20 з проханням підтримати розподіл продовольства, щоб запобігти його дефіциту. Підраховано, що буде нараховуватися вдвічі більше людей, які голодуватимуть, порівняно з рівнем до пандемії.[394]

Організація Об'єднаних Націй прогнозувала, що у 2020 році в наступних державах-членах будуть значні території з поганою продовольчою безпекою, класифіковані як «стрес» (IPC фаза 2), «криза» (IPC фаза 3), «надзвичайна ситуація» (IPC фаза 4) або «критична надзвичайна ситуація» (IPC фаза 5)[392]:

ООН також дало попередження щодо низки інших країн[392]:

9 липня об'єднання «Оксфам» опублікувало звіт, у якому попереджало, що до 2021 року «12 тисяч людей щодня можуть помирати від голоду, пов'язаного з COVID-19», згідно з яким ще 125 мільйонам людей загрожує голодна смерть внаслідок пандемії.[395][396] Зокрема, у доповіді було наголошено на «нових епіцентрах» голоду, поряд із голодуючими районами, включаючи райони Бразилії, Індії, Ємену та Сахелю.[395]

Примітки ред.

  1. ↑ McFall-Johnsen, Juliana Kaplan, Lauren Frias, Morgan (14 березня 2020). A third of the global population is on coronavirus lockdown – here's our constantly updated list of countries and restrictions. Business Insider Australia. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  2. ↑ The return of Keynesianism? Exploring path dependency and ideational change in post-covid fiscal policy. Policy & Society. Volume 41, Issue 1, January 2022, Pages 68–82 (англ.)
  3. ↑ Elliott, Larry (8 жовтня 2019). Nations must unite to halt global economic slowdown, says new IMF head. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  4. ↑ Cox, Jeff (21 листопада 2019). The worst of the global economic slowdown may be in the past, Goldman says. CNBC. Процитовано 15 квітня 2020.
  5. ↑ Zumbrun, Josh (10 травня 2020). Coronavirus Slump Is Worst Since Great Depression. Will It Be as Painful?. The Wall Street Journal (англ.). ISSN 0099-9660. Процитовано 20 січня 2021.
  6. ↑ World Economic Outlook, April 2020: The Great Lockdown. IMF. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  7. ↑ Islam, Faisal (20 березня 2020). Coronavirus recession not yet a depression. BBC News. Процитовано 16 квітня 2020. (англ.)
  8. ↑ а б The Great Lockdown: Worst Economic Downturn Since the Great Depression. IMF Blog. Процитовано 16 квітня 2020. (англ.)
  9. ↑ COVID-19 to Plunge Global Economy into Worst Recession since World War II (англ.). World Bank. Процитовано 11 вересня 2020.
  10. ↑ Unemployment cases jump in the United States. CNBC. 15 жовтня 2020. (англ.)
  11. ↑ Aratani, Lauren (15 квітня 2020). 'Designed for us to fail': Floridians upset as unemployment system melts down. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  12. ↑ The coronavirus has destroyed the job market. See which states have been hit the hardest. NBC News. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  13. ↑ ILO: COVID-19 causes devastating losses in working hours and employment. 7 квітня 2020. Процитовано 19 квітня 2020. (англ.)
  14. ↑ Partington, Richard (14 квітня 2020). UK economy could shrink by 35% with 2m job losses, warns OBR. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  15. ↑ Sullivan, Kath (13 квітня 2020). Unemployment forecast to soar to highest rate in almost 30 years. ABC News. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  16. ↑ Amaro, Silvia (15 квітня 2020). Spain's jobless rate is set to surge much more than in countries like Italy. CNBC. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  17. ↑ Covid stops many migrants sending money home. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 23 квітня 2020. (англ.)
  18. ↑ Picheta, Rob (22 квітня 2020). Coronavirus pandemic will cause global famines of 'biblical proportions,' UN warns. CNN. Процитовано 13 липня 2020. (англ.)
  19. ↑ Yergin, Daniel (7 квітня 2020). The Oil Collapse. Foreign Affairs: An American Quarterly Review. ISSN 0015-7120. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  20. ↑ Dan, Avi. Consumer Attitudes And Behavior Will Change in the Recession, And Persist When It Ends. Forbes. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  21. ↑ The $1.5 Trillion Global Tourism Industry Faces $450 Billion Collapse in Revenues, Based on Optimistic Assumptions. Wolf Street. 30 березня 2020. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  22. ↑ Energy crunch: How high will oil prices climb?. Al-Jazeera. 27 вересня 2021. (англ.)
  23. ↑ Covid is at the center of world's energy crunch, but a cascade of problems is fueling it. NBC News. 8 жовтня 2021. (англ.)
  24. ↑ Energy Crisis 2021: How Bad Is It, And How Long Will It Last?. Forbes. 19 жовтня 2021. (англ.)
  25. ↑ Biggest stock slide on Wall Street since '20 as oil surges. AP News (STAN CHOE and ALEX VEIGA). 7 березня 2022. (англ.)
  26. ↑ Corporate bonds and loans are at the centre of a new financial scare. The Economist. 12 березня 2020. Процитовано 12 квітня 2020. (англ.)
  27. ↑ April 2020 Global Debt Monitor: COVID-19 Lights a Fuse. Institute of International Finance. 7 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020. (англ.)
  28. ↑ а б Transcript of October 2019 Global Financial Stability Report Press Briefing. International Monetary Fund (англ.). 16 жовтня 2019. Процитовано 12 квітня 2020.
  29. ↑ Alster, Norm (16 квітня 2020). Companies With High Debt Are Paying a Price. The New York Times. Процитовано 16 квітня 2020. (англ.)
  30. ↑ Lund, Susan (21 червня 2018). Are we in a corporate debt bubble?. McKinsey Global Institute. Процитовано 11 березня 2020. (англ.)
  31. ↑ а б The World Economy: Synchronized Slowdown, Precarious Outlook. IMF Blog. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  32. ↑ Gurdus, Lizzy (10 жовтня 2019). 'Yellow flag on recession risk': Top forecaster warns of cracks in consumer spending. CNBC. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  33. ↑ Achuthan, Lakshman; Banerji, Anirvan. Opinion: Here's what is really causing the global economic slowdown. CNN. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  34. ↑ Barone, Robert. A Strange New World: Economic Slowdown, Liquidity Issues. Forbes. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  35. ↑ Chappelow, Jim. Inverted Yield Curve Definition. Investopedia. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  36. ↑ DeCambre, Mark. Dow, S&P 500 set for worst May tumble in nearly 50 years amid U.S.-China trade clash. MarketWatch. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  37. ↑ Robertson, Andrew (12 вересня 2019). 'How'd you go broke? Slow and then very fast': Economists warn on debt. ABC News. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  38. ↑ Household debt up 7.4% in 2019 amid economic woes. Bangkok Post. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  39. ↑ Lee, Yen Nee (15 квітня 2020). Coronavirus could cause more countries to default on their debt, economist says. CNBC. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  40. ↑ Statement Regarding Monetary Policy Implementation. Federal Reserve. 11 жовтня 2019. (англ.)
  41. ↑ Casselman, Ben; Chokshi, Niraj; Tankersley, Jim (22 січня 2020). The Trade War, Paused for Now, Is Still Wreaking Damage. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  42. ↑ Swanson, Ana (5 липня 2018). Trump's Trade War With China Is Officially Underway. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  43. ↑ Findings of the Investigation into China's Acts, Policies, and Practices Related to Technology Transfer, Intellectual Property, and Innovation Under Section 301 of the Trade Act of 1974 (PDF). Office of the U.S. Trade Representative. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  44. ↑ Long, Heather; Van Dam, Andrew. U.S. manufacturing was in a mild recession during 2019, a sore spot for the economy. The Washington Post. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  45. ↑ China–US trade war: Sino-American ties being torn down brick by brick. Al Jazeera. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 18 серпня 2019. (англ.)
  46. ↑ For the U.S. and China, it's not a trade war anymore – it's something worse. Los Angeles Times. 31 травня 2019. Процитовано 18 серпня 2019. (англ.)
  47. ↑ NDR 2019: Singapore will be 'principled' in approach to China–US trade dispute; ready to help workers. CNA. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 18 серпня 2019. (англ.)
  48. ↑ Rappeport, Alan; Bradsher, Keith (23 серпня 2019). Trump Says He Will Raise Existing Tariffs on Chinese Goods to 30%. The New York Times. Процитовано 25 серпня 2019. (англ.)
  49. ↑ IMF – The "Great Lockdown" Is Set To Triggers The World's Worst Recession Since The 1929 Great Depression. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  50. ↑ Great lockdown as bad as Great Depression: IMF. The News International. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  51. ↑ а б Shadow of Brexit still looms over economy: experts debate the data. The Guardian. 27 грудня 2019. ISSN 0261-3077. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  52. ↑ Partington, Richard (25 жовтня 2019). How has Brexit vote affected the UK economy? October verdict. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  53. ↑ Amadeo, Kimberly. Brexit Consequences for the U.K., the EU, and the United States. The Balance. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  54. ↑ The Economic Impact of Brexit. rand.org. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  55. ↑ Evergrande's Total Liabilities Swell to Over $300 Billion. Bloomberg. 1 вересня 2021. (англ.)
  56. ↑ Evergrande: Chinese property giant 'misses another payment deadline'. BBC. 30 вересня 2021. (англ.)
  57. ↑ Biggest stock slide on Wall Street since '20 as oil surges. CBS News (CBS/AP). 7 березня 2022.
  58. ↑ Swift:EU leaders line up to back banning Russia from banking network. The Guardian (Miranda Bryant). 26 лютого 2022. (англ.)
  59. ↑ Swift:The US and Europe's Next Punch at Putin May Be Oil Import Ban. Bloomberg (Natalia Drozdiak). 7 березня 2022. (англ.)
  60. ↑ Khan, Shariq; Kelly, Stephanie (7 березня 2022). Oil prices hit 14-year highs on Russia oil ban talks, Iran deal delay. Reuters (англ.). Процитовано 1 травня 2022.
  61. ↑ U.S. has not sanctioned Russian oil but traders avoiding it. Reuters (Jarrett Renshaw and Laura Sanicola). 1 березня 2022. (англ.)
  62. ↑ War in Ukraine: Russia soon unable to pay its debts, warns agency. BBC (BBC News). 9 березня 2022. (англ.)
  63. ↑ Strohecker, Karin; Shalal, Andrea; Chan, Emily (27 червня 2022). Russia in historic default as Ukraine sanctions cut off payments. Reuters (англ.). Процитовано 27 червня 2022.
  64. ↑ What The 1918 Flu Pandemic Teaches Us About The Coronavirus Outbreak. wbur.org. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  65. ↑ Long, Stephen (8 вересня 2019). How a consumer go-slow and a pile of debt is killing the economy. ABC News. Процитовано 16 квітня 2020. (англ.)
  66. ↑ Chau, David (4 листопада 2019). Retail slumps to 'weakest' level in 28 years as tax cuts fail to stimulate consumer spending. ABC News. Процитовано 16 квітня 2020. (англ.)
  67. ↑ Ellyatt, Holly (23 березня 2020). Global economic hit from coronavirus will be felt 'for a long time to come,' OECD warns. CNBC. Процитовано 16 квітня 2020. (англ.)
  68. ↑ Statement on the second meeting of the International Health Regulations (2005) Emergency Committee regarding the outbreak of novel coronavirus (2019-nCoV). World Health Organization. 30 січня 2020. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020. (англ.)
  69. ↑ WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19 – 11 March 2020. World Health Organization. 11 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020. (англ.)
  70. ↑ Here Comes the Coronavirus Pandemic: Now, after many fire drills, the world may be facing a real fire. Editorial. The New York Times. 29 лютого 2020. Процитовано 1 березня 2020. (англ.)
  71. ↑ A List of What's Been Canceled Because of the Coronavirus. The New York Times. 1 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020. (англ.)
  72. ↑ Scipioni, Jade (18 березня 2020). Why there will soon be tons of toilet paper, and what food may be scarce, according to supply chain experts. CNBC. Процитовано 19 березня 2020. (англ.)
  73. ↑ The Coronavirus Outbreak Could Disrupt the U.S. Drug Supply. Council on Foreign Relations. Процитовано 19 березня 2020. (англ.)
  74. ↑ COVID-19 Information for Travel. US Centers for Disease Control and Prevention. 11 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020. (англ.)
  75. ↑ Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) – Transmission. Centers for Disease Control and Prevention. 17 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (англ.)
  76. ↑ Real-time data show virus hit to global economic activity. Financial Times. 22 березня 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020. (англ.)
  77. ↑ Schwartz, Nelson D. (21 березня 2020). Coronavirus Recession Looms, Its Course 'Unrecognizable'. The New York Times. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  78. ↑ Horowitz, Julia. A 'short, sharp' global recession is starting to look inevitable. CNN. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  79. ↑ Lowrey, Annie (9 березня 2020). The Coronavirus Recession Will Be Unusually Difficult to Fight. The Atlantic. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  80. ↑ Jenkins, Simon (9 березня 2020). There will be no easy cure for a recession triggered by the coronavirus. The Guardian. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  81. ↑ «ECR Risk Experts Contemplate another Financial Crisis», Euromoney, 20 March 2020 [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  82. ↑ а б в г Bank, European Investment (18 травня 2022). Business resilience in the pandemic and beyond: Adaptation, innovation, financing and climate action from Eastern Europe to Central Asia (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5086-9.
  83. ↑ Home. www.oecd-ilibrary.org (англ.). Процитовано 30 червня 2022.
  84. ↑ Regional Economic Outlook. IMF (англ.). Процитовано 30 червня 2022.
  85. ↑ Coronavirus (COVID-19): SME policy responses. OECD (англ.). Процитовано 19 липня 2022.
  86. ↑ Think Tanks' reports on COVID-19 and the recovery fund. www.consilium.europa.eu (англ.). Процитовано 19 липня 2022.
  87. ↑ Badger, Emily; Parlapiano, Alicia (7 травня 2020). Government Orders Alone Didn't Close the Economy. They Probably Can't Reopen It. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 8 травня 2020. (англ.)
  88. ↑ Murray, Dr. Christopher (11 травня 2020). Expert explains why estimated US deaths have doubled. CNN Video. Процитовано 11 травня 2020. (англ.)
  89. ↑ Silver, Nate (10 травня 2020). A lot of evidence suggests that formal re-opening policies are only loosely correlated with people's behavior. @NateSilver538 (англ.). Процитовано 10 травня 2020.
  90. ↑ Mobility Trends Reports. Apple Maps. Процитовано 10 травня 2020. (англ.)
  91. ↑ Goolsbee, Austan; Syverson, Chad (1 січня 2021). Fear, lockdown, and diversion: Comparing drivers of pandemic economic decline 2020. Journal of Public Economics (англ.). 193: 104311. doi:10.1016/j.jpubeco.2020.104311. ISSN 0047-2727. PMC 7687454. PMID 33262548. (англ.)
  92. ↑ Oil prices fall as coronavirus spreads outside China. Associated Press. 29 лютого 2020. Архів оригіналу за 8 березня 2020. (англ.)
  93. ↑ Coronavirus set to knock oil demand growth to slowest since 2011. Financial Times. 13 лютого 2020. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. (англ.)
  94. ↑ Kollewe, Julia (4 лютого 2020). Opec discusses coronavirus as Chinese oil demand slumps – as it happened. The Guardian. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. (англ.)
  95. ↑ Johnson, Keith (5 березня 2020). OPEC Tries to Forestall a Coronavirus Oil Collapse. Foreign Policy. Архів оригіналу за 7 березня 2020. (англ.)
  96. ↑ Stevens, Pippa; Meredith, Sam (6 березня 2020). Oil plunges 10% for worst day in more than 5 years after OPEC+ fails to agree on a massive production cut. CNBC. Архів оригіналу за 8 березня 2020. (англ.)
  97. ↑ Kelly, Stephanie (8 березня 2020). Oil plunges 25%, hit by erupting Saudi-Russia oil price war. Reuters. Архів оригіналу за 9 березня 2020. (англ.)
  98. ↑ а б Egan, Matt (9 березня 2020). Oil crashes by most since 1991 as Saudi Arabia launches price war. CNN. Архів оригіналу за 9 березня 2020. (англ.)
  99. ↑ Stevens, Pippa (8 березня 2020). Oil prices plunge as much as 30% after OPEC deal failure sparks price war. CNBC. Архів оригіналу за 9 березня 2020. (англ.)
  100. ↑ Oil Prices, Stocks Plunge After Saudi Arabia Stuns World With Massive Discounts. NPR. 8 березня 2020. Архів оригіналу за 10 березня 2020. (англ.)
  101. ↑ Telford, Taylor; Englund, Will; Heath, Thomas. U.S. markets crater with stocks down more than 5 percent as coronavirus spreads. The Washington Post. Архів оригіналу за 8 березня 2020. (англ.)
  102. ↑ Mufson, Steven; Englund, Will. Oil price war threatens widespread collateral damage. The Washington Post. Процитовано 9 березня 2020.
  103. ↑ Saudi Arabia and Russia Reach Deal to Cut Oil Production. Foreign Policy. 10 квітня 2020. (англ.)
  104. ↑ Saudi, Russia agree oil cuts extension, raise pressure for compliance. Reuters. 3 червня 2020. (англ.)
  105. ↑ Saudi Arabia, Russia Agree to Record Oil Cut Under US Pressure as Demand Crashes. VOA News. Reuters. 9 квітня 2020. (англ.)
  106. ↑ Lee, Nathaniel (16 червня 2020). How negative oil prices revealed the dangers of the futures market (англ.). CNBC. Процитовано 5 липня 2020.
  107. ↑ Samuelson, Robert J. (12 березня 2020). What Crash of 2020 Means. The Washington Post. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  108. ↑ Wearden, Graeme; Jolly, Jasper (12 березня 2020). Wall Street and FTSE 100 plunge on worst day since 1987 – as it happened. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  109. ↑ Williams, Sean (10 березня 2020). Stock Market Crash 2020: Everything You Need to Know. The Motley Fool. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  110. ↑ Smith, Elliot (28 лютого 2020). Global stocks head for worst week since the financial crisis amid fears of a possible pandemic. CNBC. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. (англ.)
  111. ↑ Imbert, Fred; Huang, Eustance (27 лютого 2020). Dow falls 350 points Friday to cap the worst week for Wall Street since the financial crisis. CNBC. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. (англ.)
  112. ↑ Smith, Elliot (28 лютого 2020). European stocks fall 12% on the week as coronavirus grips markets. CNBC. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. (англ.)
  113. ↑ Menton, Jessica (27 лютого 2020). Dow plunges 1,191 points, its biggest one-day point drop, as coronavirus fears escalate. USA Today. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  114. ↑ Peltz, James F. (27 лютого 2020). Stock market enters a correction, down 10% from recent peak. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  115. ↑ Huang, Eustance (28 лютого 2020). Seven major Asia-Pacific markets have tumbled into correction territory. CNBC. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  116. ↑ Asian shares rise following stimulus-led surge on Wall St. MyNorthwest. Associated Press. 4 березня 2020. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  117. ↑ DeCambre, Mark (7 березня 2020). Wild stock-market swings are 'emotionally and intellectually wearing' on Wall Street. MarketWatch. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  118. ↑ Partington, Richard; Wearden, Graeme (9 березня 2020). Global stock markets post biggest falls since 2008 financial crisis. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  119. ↑ He, Laura; Duffy, Clare; Horowitz, Julia. US stocks halted after falling 7%. Global stocks plunge as oil crashes and coronavirus fear spreads. CNN. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  120. ↑ Prynn, Jonathon; English, Simon; Murphy, Joe (9 березня 2020). Black Monday: Fourth biggest City fall as virus panic hits markets. London Evening Standard. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  121. ↑ Partington, Richard; Wearden, Graeme (9 березня 2020). Global stock markets post biggest falls since 2008 financial crisis. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  122. ↑ Milan bourse closes almost 17% down – English. ANSA.it. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  123. ↑ Lopez, Jonathan (12 березня 2020). Europe crude, petchems prices extend losses as stocks suffer 'Black Thursday'. Icis. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  124. ↑ Burch, Sean (12 березня 2020). Dow Suffers Biggest Point Drop Ever, as Disney and Apple Fall Hard. TheWrap. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  125. ↑ Stock market today: Live updates on the Dow, S&P 500, companies and more. CNN. 13 березня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  126. ↑ Imbert, Fred (16 березня 2020). Here's what happened to the stock market on Monday. CNBC. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  127. ↑ а б Global shares plunge in worst day since financial crisis. BBC. 9 березня 2020. Архів оригіналу за 9 березня 2020. (англ.)
  128. ↑ Li, Yun (8 березня 2019). Dow futures tumble as Saudi-Russia oil price war adds to coronavirus stress. NBC News. Архів оригіналу за 9 березня 2020. (англ.)
  129. ↑ Bayly, Lucy (9 березня 2020). Dow closes with decline of 2,000 points, almost ending 11-year bull market. NBC News. Архів оригіналу за 9 березня 2020. (англ.)
  130. ↑ Ruhle, Stephanie (9 березня 2019). Stocks plunge at market open, trading halts after Dow drops 1800 points. MSNBC. (англ.)
  131. ↑ Menton, Jessica. Dow plummets 2,000 points, oil prices drop as global recession concerns mount. USA Today. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  132. ↑ Trillions vaporise from world economy. The News International. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  133. ↑ Dow Dives 2,000 Points After Oil Shock. Haaretz. Reuters. 9 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  134. ↑ Worst day in a decade: Nasdaq, S&P, Dow down nearly 8% in massive market rout. Fortune. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  135. ↑ Defterios, John (9 березня 2020). Why oil prices are crashing and what it means. CNN. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  136. ↑ Franck, Thomas; Li, Yun (9 березня 2020). 10-year Treasury yield hits new all-time low of 0.318% amid historic flight to bonds. CNBC. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  137. ↑ TSX sinks 10.3%, U.S. stocks plunge most since the financial crisis. Financial Post. 9 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  138. ↑ Brazil stocks post biggest fall since 1998, central bank intervenes twice in FX. Reuters. 9 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  139. ↑ Australian shares drop most in over 11 years on virus fears, oil plunge. Reuters. 9 березня 2020. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  140. ↑ 'Real fear': ASX plunges 7.3 per cent as $136b wiped from bourse. The Sydney Morning Herald. 9 березня 2020. Архів оригіналу за 10 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  141. ↑ Marris, Sharos (9 березня 2020). Coronavirus: FTSE 100 in biggest fall since 2008 financial crisis on outbreak fears. Sky News. (англ.)
  142. ↑ Ashworth, Louis (9 березня 2020). Stock markets crash after oil price collapses. The Telegraph. ISSN 0307-1235. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  143. ↑ Ashworth, Louis (9 березня 2020). Stock markets crash after oil price collapses. The Telegraph. Процитовано 9 березня 2020. (англ.)
  144. ↑ FTSE falls 11% in a week as virus spreads. The Times. 9 березня 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. (англ.)
  145. ↑ FTSE tumbles 8.2% on opening rout. BBC. 9 березня 2020. Архів оригіналу за 10 березня 2020. (англ.)
  146. ↑ US stocks halted after falling 7%. Global stocks plunge as oil crashes and coronavirus fear spreads. Q13 FOX. 9 березня 2020. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  147. ↑ Smith, Elliot; Ellyatt, Holly (9 березня 2020). European stocks close 7% lower and enter bear market territory as oil prices crash. CNBC. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  148. ↑ Vishnoi, Abhishek; Mookerjee, Ishika (9 березня 2020). Perfect Storm Plunges Asia Stocks into Bear Markets One by One. Bloomberg. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  149. ↑ He, Laura (9 березня 2020). US stocks halted after falling 7%. Global stocks plunge as oil crashes and coronavirus fear spreads. 8 KPAX. (англ.)
  150. ↑ Tang, See Kit (9 березня 2020). Singapore stocks near 4-year low as oil rout, COVID-19 fears send investors 'dumping everything'. CNA. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 10 березня 2020. (англ.)
  151. ↑ China stocks slide 3%, leading sharp losses for Asia as coronavirus spreads. Market Watch. 23 січня 2020. Архів оригіналу за 10 березня 2020. (англ.)
  152. ↑ Price, Deb (9 березня 2020). Hong Kong stocks plunge more than 1,100 points as collapsing oil market adds to the woes of a widening coronavirus outbreak. South China Morning Post. Архів оригіналу за 9 березня 2020. (англ.)
  153. ↑ Crash and recover: Stocks register largest intra-day fall in history before rebounding. Dawn. 9 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  154. ↑ Raj, Shubham (9 березня 2020). Monday mayhem marks worst day for Sensex: 5 factors causing this crash. The Economic Times. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  155. ↑ Lynch, David J. (10 березня 2020). Fears of corporate debt bomb grow as coronavirus outbreak worsens. The Washington Post. Архів оригіналу за 11 березня 2020. (англ.)
  156. ↑ Soldatkin, Vladimir (9 березня 2020). Russian cenbank says suspends forex purchases for 30 days. Reuters. Архів оригіналу за 9 березня 2020. (англ.)
  157. ↑ McGeever, Jamie; Laier, Paula (9 березня 2020). Brazil stocks post biggest fall since 1998, central bank intervenes twice in FX. Reuters. Архів оригіналу за 10 березня 2020. (англ.)
  158. ↑ Esposito, Anthony (9 березня 2020). Mexico central bank props up battered peso, rates outlook uncertain. Reuters. Архів оригіналу за 10 березня 2020. (англ.)
  159. ↑ Takemoto, Yoshifumi; Kajimoto, Tetsushi (2 грудня 2019). Japan preparing $120 billion stimulus package to bolster fragile economy. Reuters. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. (англ.)
  160. ↑ Kajimoto, Tetsushi; Leussink, Daniel (9 березня 2020). Japan announces $4 billion coronavirus package, not yet eyeing extra budget. Reuters. Архів оригіналу за 11 березня 2020. (англ.)
  161. ↑ Akhlas, Adrian Wail (9 березня 2020). Lower income, rising debt expected as Indonesia unveils extra stimulus. The Jakarta Post. PT Niskala Media Tenggara. Процитовано 9 березня 2020. (англ.)
  162. ↑ Black Thursday: Dow Suffers Biggest Point Drop Ever, as Disney and Apple Fall Hard. Yahoo. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  163. ↑ Imbert, Fred; Franck, Thomas (12 березня 2020). Dow drops more than 8%, heads for biggest one-day plunge since 1987 market crash. CNBC. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  164. ↑ Barnes, Brooks; Ewing, Jack; Goodman, Peter S.; Tankersley, Jim; Koblin, John; Hsu, Tiffany; Smialek, Jeanna; McKenna, Kevin; Reed, Stanley; Bradsher, Keith; Alderman, Liz; Stevenson, Alexandra; Kwai, Isabella; Bradsher, Keith; Perlroth, Nicole; Goldstein, Matthew; Abdul, Geneva; Tejada, Carlos (12 березня 2020). Stocks Plunge as Trump's Travel Ban Adds to Distress: Live Updates. The New York Times. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  165. ↑ Amaro, Silvia (12 березня 2020). ECB surprises markets by not cutting rates, but announces stimulus to fight coronavirus impact. CNBC. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  166. ↑ Zabelin, Dimitri (12 березня 2020). ECB rate decision, Lagarde outlook: What to expect. DailyFX. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  167. ↑ Indonesia c.bank buys 4 trln rupiah of bonds in auction, may run 2nd auction. Reuters. 12 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  168. ↑ Akhlas, Adrian Wail (12 березня 2020). Bank Indonesia spends Rp 110t to stabilize markets as virus stokes sell-off. The Jakarta Post. PT Niskala Media Tenggara. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  169. ↑ Amaro, Silvia (12 березня 2020). ECB surprises markets by not cutting rates, but announces stimulus to fight coronavirus impact. CNBC. Архів оригіналу за 12 березня 2020. (англ.)
  170. ↑ Cox, Jeff (12 березня 2020). Fed to pump in more than $1 trillion in dramatic ramping up of market intervention amid coronavirus meltdown. CNBC. Архів оригіналу за 12 березня 2020. (англ.)
  171. ↑ Zhou, Naaman (12 березня 2020). Australian government unveils $17.6bn stimulus package as coronavirus hammers stock market. The Guardian. Архів оригіналу за 12 березня 2020. (англ.)
  172. ↑ Gopakumar, Gopika (12 березня 2020). Reserve Bank steps into forex market to support rupee. Mint. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  173. ↑ Asia markets look to central bank action as liquidity tightens. Reuters. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2020. (англ.)
  174. ↑ McGeever, Jamie (12 березня 2020). UPDATE 2-Brazil ups FX intervention, pledges to ease bond market strains. Reuters. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  175. ↑ Huang, Eustance (11 березня 2020). Japan stocks follow Dow into a bear market as Trump suspends travel from Europe; WHO declares coronavirus outbreak a pandemic. CNBC. Архів оригіналу за 12 березня 2020. (англ.)
  176. ↑ Sin, Noah; Shen, Samuel (12 березня 2020). Hong Kong's Hang Seng Index plunges into bear market. NASDAQ. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  177. ↑ Rahman, Riska; Samboh, Esther (12 березня 2020). Time-out: IDX halts trading as shares plunge 5%. The Jakarta Post. PT Niskala Media Tenggara. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  178. ↑ Smith, Elliot; Ellyatt, Holly (12 березня 2020). European stocks close 11% lower in worst one-day drop ever on coronavirus fears. CNBC. Архів оригіналу за 12 березня 2020. (англ.)
  179. ↑ Aslam, Naeem (12 березня 2020). The Bear Market Is Here! Fastest Plunge Of 20% On Record. Forbes. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  180. ↑ Imbert, Fred; Franck, Thomas (12 березня 2020). Dow plunges 10% amid coronavirus fears for its worst day since the 1987 market crash. CNBC. Архів оригіналу за 12 березня 2020. (англ.)
  181. ↑ Culp, Stephen (12 березня 2020). Wall Street plunges, bringing record bull run to an end. Reuters. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  182. ↑ Stevens, Pippa (12 березня 2020). Oil drops as much as 8%, on pace for worst week in more than a decade. CNBC. Архів оригіналу за 12 березня 2020. (англ.)
  183. ↑ Smith, Elliot; Li, Yun (12 березня 2020). 10-year Treasury yield rises even as stocks tumble into bear market. CNBC. Архів оригіналу за 12 березня 2020. (англ.)
  184. ↑ Coronavirus: FTSE 100, Dow, S&P 500 in worst day since 1987. BBC. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  185. ↑ Canadian stock market bloodbath: Worst one-day fall in 80 years. Toronto Star. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  186. ↑ Borse, Piazza Affari chiude a −16,92%. E' il peggior crollo di sempre. Affaritaliani.it (італ.). 12 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  187. ↑ European Markets Plummet On Trump's Travel Ban. NASDAQ. RTTNews. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  188. ↑ Ibovespa ameniza queda e recua 14% após anúncio de estímulos do Fed; dólar sobe a R$4,84. InfoMoney (порт.). 12 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  189. ↑ Ibovespa cai 14,8% e tem seu pior pregão desde 1998; dólar sobe a R$4,78. InfoMoney (порт.). 12 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  190. ↑ MARKETS: Sensex slumps 2,919 pts, Nifty at 33-mth low in biggest 1-day fall. Business Standard. Business Standard Ltd. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  191. ↑ Changole, Adelaide (12 березня 2020). JSE stocks plunge the most since 1997 in 'panic' sell-off. Moneyweb. African Media Entertainment. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  192. ↑ Colombia's central bank holds extraordinary meeting amid sharp fall in peso. Reuters. 12 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  193. ↑ Dólar en Colombia alcanzó este jueves una cifra histórica de $4.034. Caracol Radio (ісп.). 12 березня 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  194. ↑ Coronavirus: Saudi Central Bank announces 50 billion riyal package. Gulf News. Al Nisr Publishing. 14 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  195. ↑ Maeko, Thando (15 березня 2020). Ramaphosa pledges Covid-19 economic stimulus package. Mail & Guardian. M&G Media Ltd. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  196. ↑ Liesman, Steve (15 березня 2020). Federal Reserve cuts rates to zero and launches massive $700 billion quantitative easing program. CNBC. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  197. ↑ Fed cuts interest rates to near zero, coordinates with other central banks to combat coronavirus. Reuters. 15 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  198. ↑ Federal Reserve issues FOMC statement (PDF). Federal Reserve Board. 15 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  199. ↑ Menton, Jessica. Stocks poised for plunge Monday as Dow futures drop 1,000 points despite Fed rate cut to zero. USA Today. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  200. ↑ Huang, Eustance (16 березня 2020). Australia stocks drop nearly 10% as Asia markets tumble; Fed cuts rates to zero. CNBC. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  201. ↑ Smith, Elliot; Ellyatt, Holly (16 березня 2020). European stocks close down 5%, travel stocks tank 10% as EU proposes flight restrictions. CNBC. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  202. ↑ Hutchens, Gareth; Chalmers, Stephanie (16 березня 2020). ASX 200 posts biggest fall on record, Reserve Bank flags further measures amid coronavirus fears. ABC News. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  203. ↑ Imbert, Fred (16 березня 2020). Dow drops nearly 3,000 points, as coronavirus collapse continues; worst day since '87. CNBC. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  204. ↑ Stevens, Pippa (16 березня 2020). Oil drops nearly 10%, breaking below $29 as demand evaporates. CNBC. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  205. ↑ Li, Yun; Smith, Elliot (16 березня 2020). 10-year Treasury yield falls below 0.8% after Fed's emergency move to cut rates to zero. CNBC. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  206. ↑ Stock Market Volatility Tops Financial Crisis With VIX at Record. Bloomberg. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  207. ↑ Li, Yun (16 березня 2020). Wall Street's fear gauge closes at highest level ever, surpassing even financial crisis peak. CNBC. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  208. ↑ Cox, Jeff (16 березня 2020). Fed says it will offer an additional $500 billion in overnight repo funding markets. CNBC. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  209. ↑ Akhlas, Adrian Wail (16 березня 2020). Indonesia deploys second stimulus amid market, rupiah routs. The Jakarta Post. PT Niskala Media Tenggara. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  210. ↑ Turkish central bank lowers remuneration rate on required reserves -bankers. Reuters. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  211. ↑ BOJ ramps up risky asset buying as central banks fight coronavirus fallout. The Japan Times. News2u Holdings, Inc. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  212. ↑ Kollmeyer, Barbara (7 лютого 2020). Russian ruble falls as central bank cuts key rate by 25 basis points to 6%. MarketWatch. Процитовано 5 березня 2020. (англ.)
  213. ↑ Ostroukh, Andrey; Fabrichnaya, Elena (16 березня 2020). Russia seen holding key rate at 6% on Friday amid coronavirus, low oil. Reuters. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  214. ↑ Bank of Korea slashes rate in emergency move after US Fed cut. The Straits Times. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  215. ↑ Sanyal, Shreyashi (16 березня 2020). EMERGING MARKETS-Latam FX caught in virus-driven rout; Chile central bank cuts rates. Reuters. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  216. ↑ Menon, Praveen (15 березня 2020). New Zealand central bank slashes rates at emergency meeting as coronavirus worsens. Reuters. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  217. ↑ Komuves, Anita; Hovet, Jason (16 березня 2020). UPDATE 2-CEE MARKETS-Assets fall even as central banks act to fight virus impact. Reuters. Процитовано 31 березня 2020. (англ.)
  218. ↑ World Bank (9 квітня 2020). COVID-19 (Coronavirus) Drives Sub-Saharan Africa Toward First Recession in 25 Years (англ.). World Bank. Процитовано 24 квітня 2020.
  219. ↑ Coronavirus: World Bank predicts sub-Saharan Africa recession. BBC News. Процитовано 5 червня 2020. (англ.)
  220. ↑ Villamil, Justin (18 травня 2020). China May Agree to Delay, Not Forgive, $150 Billion Africa Debt. Yahoo Finance (англ.). Процитовано 18 травня 2020.
  221. ↑ He, Laura (19 червня 2020). China is promising to write off some loans to Africa. It may just be a drop in the ocean. CNN. Процитовано 19 червня 2020. (англ.)
  222. ↑ а б в г Policy Responses to COVID19. IMF. Процитовано 9 квітня 2020. (англ.)
  223. ↑ Egypt chose a looser lockdown. Its economy is still in crisis. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 26 травня 2020. (англ.)
  224. ↑ а б Namibia GDP to Shrink Most Since 1991 Independence This Year. BloombergQuint (англ.). Процитовано 6 травня 2020.
  225. ↑ Nakale, Albertina (15 квітня 2020). Tourism plunges over coronavirus. New Era Live (англ.). Процитовано 6 травня 2020.
  226. ↑ Zambia was already a case study in how not to run an economy. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 18 травня 2020. (англ.)
  227. ↑ Argentina entró en default: por qué a pesar del "default selectivo" muchos son optimistas sobre el futuro de la deuda del país. BBC. Процитовано 26 червня 2020. (ісп.)
  228. ↑ Vicentin, una empresa en concurso de acreedores con una deuda de 1.350 millones de dólares. Télam. Процитовано 9 червня 2020. (ісп.)
  229. ↑ Brazil govt cuts 2020 GDP forecast to −4.7%, the biggest fall since 1900. Reuters (англ.). 13 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  230. ↑ Queda de 1,5% do PIB no primeiro trimestre põe economia brasileira ao nível de 2012. Agência do Rádio Mais (порт.). 1 червня 2020. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  231. ↑ Mais de 600 mil pequenas empresas fecharam as portas com coronavírus (порт.). 9 квітня 2020. Процитовано 24 липня 2020.
  232. ↑ Com pandemia, PIB de São Paulo cresce 0,4% em 2020 (порт.). 4 березня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  233. ↑ Recent Developments in the Canadian Economy, 2020: COVID-19, first edition. Statistics Canada. 26 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020. (англ.)
  234. ↑ Benefits, credits and financial support: CRA and COVID-19. Canada Revenue Agency. Процитовано 27 травня 2020. (англ.)
  235. ↑ Canadian economy adds 953,000 jobs in June, unemployment rate falls. CTV News. 10 липня 2020. Процитовано 30 липня 2020. (англ.)
  236. ↑ а б Gladstone, Rick (22 квітня 2020). Oil Collapse and Covid-19 Create Toxic Geopolitical Stew. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 23 квітня 2020.
  237. ↑ Mexico's bazooka-shy president. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 23 квітня 2020. (англ.)
  238. ↑ The 6 Latin American economies that shrunk the most in 2020 (In spanish). BBC. грудень 2020. (англ.)
  239. ↑ Business Cycle Dating Committee Announcement July 19, 2021. NBER. (англ.)
  240. ↑ US Business Cycle Expansions and Contractions. NBER. (англ.)
  241. ↑ A closely followed recession indicator is flashing its most worrying sign in 12 years | Markets Insider. Business Insider. травень 2019. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. (англ.)
  242. ↑ U.S. Yield Curve Inverts for the First Time Since March. Bloomberg L.P. травень 2019. (англ.)
  243. ↑ Rushe, Dominic; Sainato, Michael (9 квітня 2020). US unemployment rises 6.6m in a week as coronavirus takes its toll. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 10 квітня 2020. (англ.)
  244. ↑ Yglesias, Matthew (26 березня 2020). Chart: New unemployment claims soar to 3.3 million, shattering previous records. Vox. Процитовано 27 березня 2020. (англ.)
  245. ↑ U.S. Jobs Report Shows Clearest Data Yet on Economic Toll: Live Updates. The New York Times. 8 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020. (англ.)
  246. ↑ Almost 3 million workers likely filed jobless claims last week as record unemployment grows. Economic Preview. 13 травня 2020. (англ.)
  247. ↑ The Employment Situation – April 2020 (PDF). Bureau of Labor Statistics. 12 травня 2020. Архів (PDF) оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 12 травня 2020. (англ.)
  248. ↑ Current Unemployment Rates for States and Historical Highs/Lows. U.S. Bureau of Labor Statistics. Процитовано 15 лютого 2021. (англ.)
  249. ↑ Part-time jobs accounted for 40% of US job growth in May. Quartz Media. 9 червня 2020. (англ.)
  250. ↑ Molla, Rani (16 березня 2020). Chart: How coronavirus is devastating the restaurant business. Vox. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  251. ↑ Gilbertson, Dawn. American Airlines cuts 55,000 flights, parks 450 planes amid coronavirus: 'Fight of our lives'. USA Today. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  252. ↑ Valdes-Dapena, Peter; Yurkevich, Vanessa. GM, Ford and other automakers to halt production in the US. CNN. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  253. ↑ Wiseman, Paul (19 травня 2020). US home construction drops 30.2% in April as virus rages. Yahoo Finance (англ.). Процитовано 19 травня 2020.
  254. ↑ Millions Have Lost Health Insurance in Pandemic-Driven Recession. The New York Times. 13 липня 2020. (англ.)
  255. ↑ 5.4 million Americans have lost their health insurance. What to do if you're one of them. CNBC. 14 липня 2020. (англ.)
  256. ↑ The St. Louis Fed's Financial Stress Index, Version 2.0 | FRED Blog. 26 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. (англ.)
  257. ↑ St. Louis Fed Financial Stress Index (STLFSI2). FRED, Federal Reserve Bank of St. Louis. 26 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. (англ.)
  258. ↑ US consumer spending plunges 7.5% in March, reflecting virus (англ.). CNBC. 30 квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  259. ↑ Hughes, Siobhan; Andrews, Natalie (27 березня 2020). House Passes $2 Trillion Coronavirus Stimulus Package. The Wall Street Journal (англ.). ISSN 0099-9660.
  260. ↑ Interim economic projections for 2020 and 2021. cbo.gov (англ.). 19 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. (англ.)
  261. ↑ Cramer: The pandemic led to a great wealth transfer. CNBC. 11 травня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  262. ↑ Reinicke, Carmen (30 липня 2020). US GDP plunged by a record 33% annual rate in the 2nd quarter as coronavirus lockdowns raged. Business Insider. Процитовано 31 липня 2020. (англ.)
  263. ↑ Latinoamérica encara su peor recesión por la pandemia que le deja ya 23.000 muertes. efe.com. (ісп.)
  264. ↑ а б Coronavirus en América Latina: los países en que se prevén las mayores caídas económicas este año (y los que serán menos golpeados). BBC. 21 липня 2020. (ісп.)
  265. ↑ América Latina entraría en recesión y Panamá no se escapa | La Prensa Panamá. prensa.com. 13 квітня 2020. (ісп.)
  266. ↑ La crisis económica derivada de la pandemia podría reavivar las protestas en Latinoamérica. France 24. 26 червня 2020. (ісп.)
  267. ↑ Latinoamérica afrontará peor recesión por pandemia. Deutsche Welle. (ісп.)
  268. ↑ América Latina sufrirá la mayor recesión económica de su historia por el coronavirus. Noticias ONU. 21 квітня 2020. (ісп.)
  269. ↑ COVID-19 deja un hueco de $5,800 millones en Panamá. laestrella.com (ісп.). 27 березня 2020. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 3 лютого 2023.
  270. ↑ Butler, Ben (8 січня 2020). Economic impact of Australia's bushfires set to exceed $4.4bn cost of Black Saturday. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  271. ↑ Taylor, David (4 грудня 2019). '80 per cent of the economy is going backwards', and that's likely to continue for some time. ABC News. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  272. ↑ Hutchens, Gareth (14 квітня 2020). IMF says Australia's economy will shrink by 6.7 per cent this year. ABC News. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  273. ↑ Unemployment rate predicted to reach 10 per cent amid coronavirus pandemic, pushing Australia into recession. MSN. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  274. ↑ Top water expert predicts rice shortage. 9now.nine.com.au. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  275. ↑ Australia to see 25-year high in unemployment: Report. aa.com.tr. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  276. ↑ Ormsby, Grace (14 квітня 2020). Treasury expects 10% unemployment. nestegg.com.au. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  277. ↑ Scott Morrison says JobSeeker payment will be cut after pandemic. SBS World News. 23 квітня 2020. (англ.)
  278. ↑ Henriques-Gomes, Luke (24 березня 2020). Newly unemployed Australians queue at Centrelink offices as MyGov website crashes again. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  279. ↑ Bonyhady, Nick (25 березня 2020). 'Surge in demand': 280,000 ask Centrelink for help in one day. The Sydney Morning Herald. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  280. ↑ Unemployment rate falls but job seekers say finding work is still 'really hard'. ABC News. 23 вересня 2020. (англ.)
  281. ↑ Unemployment falls again, Treasurer says Australians can be 'confident' about the future. 9 News. 15 квітня 2021. (англ.)
  282. ↑ Australian National Accounts: National Income, Expenditure and Product, September 2020. abs.gov.au (англ.). Australian Bureau of Statistics. 12 лютого 2020. Процитовано 28 березня 2021.
  283. ↑ Ramachandran, Sudha. The COVID-19 Catastrophe in Bangladesh. thediplomat.com (англ.). Процитовано 19 травня 2020.
  284. ↑ Bradsher, Keith (16 квітня 2020). China's Economy Shrinks, Ending a Nearly Half-Century of Growth. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 квітня 2020.
  285. ↑ China's Hubei, Epicentre of Coronavirus Outbreak, Posts First-Quarter GDP Slump. The New York Times. Reuters. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 22 квітня 2020. (англ.)
  286. ↑ South China Morning Post – China GDP: Beijing abandons 2020 economic growth target, Premier Li Keqiang confirms at NPC. South China Morning Post. 22 травня 2020. Архів оригіналу за 22 травня 2020. (англ.)
  287. ↑ China's third-quarter GDP grows 4.9% year-on-year, misses expectations. Reuters. 19 жовтня 2020. (англ.)
  288. ↑ Business, Laura He, CNN. China's economic recovery gains even more momentum. CNN. (англ.)
  289. ↑ Hansen, Sarah. China's Economy Continues Rebound With 4.9% Growth In Third Quarter. Forbes. (англ.)
  290. ↑ China's factory recovery steps up as export, consumer demand grows. Reuters (англ.). 15 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  291. ↑ China set to surpass U.S. as world's biggest economy by 2028, says report (англ.). CNBC. 26 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  292. ↑ China to leapfrog U.S. as world's biggest economy by 2028: think tank. Reuters (англ.). 26 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
  293. ↑ China Is the Only Major Economy to Report Economic Growth for 2020 (англ.). 18 січня 2021.
  294. ↑ China's economy grows 18.3% in post-Covid comeback. BBC News (англ.). 16 квітня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
  295. ↑ He, Laura (16 травня 2022). Covid has hit China's economy harder than expected. CNN. CNN. Процитовано 16 травня 2022. (англ.)
  296. ↑ '코로나 충격'... 경기 침체에 빠진 한국, South Korea in Corona-Shocked Recession. BBC News 코리아 (кор.). Процитовано 11 квітня 2021.
  297. ↑ COVID-19: Reserve Bank Reduce Overnight Policy Rate (англ.). Процитовано 26 червня 2020.
  298. ↑ Fiji's central bank forecasts recession in domestic economy. FijiTimes (англ.). Процитовано 26 червня 2020.
  299. ↑ Fijian economy expected to contract further says RBF. Fiji Broadcasting Corporation. Процитовано 26 червня 2020. (англ.)
  300. ↑ Noronha, Gaurav (14 квітня 2020). IMF projects India's growth rate at 1.9% in 2020, forecasts global recession due to COVID-19. The Economic Times. Процитовано 26 квітня 2020. (англ.)
  301. ↑ Dhasmana, Indivjal (14 квітня 2020). India to grow at 1.9% in FY21, recover to 7.4% path in 2021–22: IMF. Business Standard India. Процитовано 26 квітня 2020. (англ.)
  302. ↑ India, China to register positive growth rate despite Coronavirus: IMF | DD News. ddnews.gov.in. Процитовано 26 квітня 2020. (англ.)
  303. ↑ ESTIMATES OF GROSS DOMESTIC PRODUCT FOR THE FIRST QUARTER (APRIL-JUNE) OF 2020–21. Government of India. Процитовано 31 серпня 2020. (англ.)
  304. ↑ Iraq Overview. World Bank (англ.). Процитовано 26 квітня 2022.
  305. ↑ Japan's Q4 GDP downgraded to annualized 7.1% contraction. Nikkei Asian Review. 9 березня 2020. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  306. ↑ Real-Time Northwest Pacific Ocean Statistics compared with climatology. Tropical.atmos.colostate.edu. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  307. ↑ Abe unveils 'massive' coronavirus stimulus worth 20% of GDP. The Japan Times. 6 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  308. ↑ Data Series. Bdl.gov.lb. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 23 квітня 2020. (англ.)
  309. ↑ Lebanon's GDP declines to $44 billion from $55 billion | Business, Local. The Daily Star. 11 березня 2020. Процитовано 23 квітня 2020. (англ.)
  310. ↑ With hundreds of thousands of migrants predicted to return home, Nepal needs to brace for a crisis. kathmandupost.com (англ.). Процитовано 24 квітня 2020.
  311. ↑ Walls, Jason (14 квітня 2020). Jobless rate could reach 26% if lockdown extended, according to the Treasury. The New Zealand Herald (англ.). ISSN 1170-0777. Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
  312. ↑ Coronavirus: Treasury models paint dire economic picture, mass unemployment | Stuff.co.nz. 13 квітня 2020. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 16 травня 2020. (англ.)
  313. ↑ Unemployment rate | Stats NZ. 16 травня 2020. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 16 травня 2020. (англ.)
  314. ↑ Hargreaves, David (5 серпня 2020). Statistics New Zealand says unemployment rate actually FELL to 4%, but the 'underutilisation' rate had a record climb, up to 12%, employment fell by 11,000 jobs and 37,000 people left the workforce. Interest.co.nz. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 4 вересня 2020. (англ.)
  315. ↑ Covid-19 took 1.6 per cent chunk out of GDP by end of March. Stuff. 17 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020. (англ.)
  316. ↑ Revealed:New Zealand plunges into recession as economy shrinks record 12%. Deccan Herald. 17 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2020. (англ.)
  317. ↑ Pullar-Strecker, Tom (17 вересня 2020). NZ in recession as Covid shrinks GDP by 12.2%. Stuff. Stuff Ltd. Процитовано 17 вересня 2020. (англ.)
  318. ↑ Venzon, Cliff (7 травня 2020). Coronavirus snaps Philippines' 21-year growth streak. Nikkei Asia Review. Процитовано 9 травня 2020. (англ.)
  319. ↑ Venzon, Cliff (6 серпня 2020). Philippines plunges into recession as economy shrinks 16.5% in Q2. Nikkei Asia Review. Процитовано 13 серпня 2020. (англ.)
  320. ↑ Cigaral, Ian Nicolas (12 серпня 2020). After entering recession, Philippines set for record collapse this year. The Philippine Star. Процитовано 13 серпня 2020. (англ.)
  321. ↑ PH posts worst GDP contraction since World War 2 with −9.5 pct growth in 2020. ABS-CBN News (англ.). 28 січня 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  322. ↑ Singapore property investment sales take coronavirus hit with 37% Q1 drop: Report. The Straits Times (англ.). 13 квітня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  323. ↑ Singapore will enter a recession this year, 'significant uncertainty' over duration and intensity: MAS. CNA (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  324. ↑ Total employment falls by 19,900 in first quarter, sharpest contraction since Sars: MOM. Today. Singapore. Процитовано 30 квітня 2020. (англ.)
  325. ↑ Singapore Airlines posts first annual net loss in 48-year history after COVID-19 cripples demand. CNA (англ.). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  326. ↑ Amaro, Silvia (23 квітня 2020). European business activity crashes to 'shocking' lows on coronavirus pandemic (англ.). CNBC. Процитовано 24 квітня 2020. (англ.)
  327. ↑ The World Bank. GDP growth (annual %) - Armeni. data.worldbank.org. Процитовано 11 грудня 2021. (англ.)
  328. ↑ Willsher, Kim (13 квітня 2020). France to remain in strict lockdown for another month. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  329. ↑ French economy enters recession with 6% drop in first quarter, its worst since 1945. France 24. 8 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020. (англ.)
  330. ↑ Nokia: le gouvernement dénonce un plan social " inacceptable en l'état ". Le Monde (фр.). 8 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  331. ↑ La seconde vague, celle des plans sociaux, touche la France. Le Monde (фр.). 8 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  332. ↑ Menace de plan social: les salariés de Derichebourg, sous-traitant d'Airbus, manifestent à Toulouse. France 3 Occitanie (фр.). Процитовано 10 липня 2020.
  333. ↑ Deux tiers des emplois supprimés chez TUI France: les syndicats dénoncent le "pire plan social de l'histoire" (фр.). BFMTV. Процитовано 10 липня 2020.
  334. ↑ Italy: COVID-19 impact on unemployment rate 2020–2021. Statista. Процитовано 10 квітня 2020. (англ.)
  335. ↑ Italy: fear of losing the job due to coronavirus 2020. Statista. Процитовано 10 квітня 2020. (англ.)
  336. ↑ Pizzoli, Paolo. Italy tumbles into a technical recession. ING Think (англ.). Процитовано 16 травня 2020.
  337. ↑ Coronavirus: UK interest rates cut to lowest level ever. BBC News. 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020. (англ.)
  338. ↑ Quantitative Easing. Bank of England. Процитовано 16 квітня 2020. (англ.)
  339. ↑ Highlights: UK's Sunak goes all out to avert economic collapse. Reuters. 20 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020. (англ.)
  340. ↑ Burgess, Matt (11 травня 2020). When will lockdown end? The UK's new lockdown rules, explained. Wired. Процитовано 11 травня 2020. (англ.)
  341. ↑ Giles, Chris; Georgiadis, Philip (9 квітня 2020). Bank of England to directly finance UK government's extra spending. Financial Times. Процитовано 11 травня 2020. (англ.)
  342. ↑ Giles, Chris (11 травня 2020). Coronavirus hit household spending much harder than BoE assumed. Financial Times. Процитовано 11 травня 2020. (англ.)
  343. ↑ Romei, Valentina (5 травня 2020). UK business activity drops to lowest level on record. Financial Times. Процитовано 10 травня 2020. (англ.)
  344. ↑ Elliott, Larry (4 травня 2020). Nearly a quarter of British employees furloughed in last fortnight. The Guardian. Процитовано 11 травня 2020. (англ.)
  345. ↑ Giles, Chris (7 травня 2020). BoE warns UK set to enter worst recession for 300 years. Financial Times. Процитовано 7 травня 2020. (англ.)
  346. ↑ Gross Domestic Product: Quarter on Quarter growth: CVM SA %. Office for National Statistics. 31 березня 2020. Процитовано 10 травня 2020. (англ.)
  347. ↑ Elliott, Larry (13 травня 2020). Britain is facing 'significant recession', says Rishi Sunak. The Guardian. Процитовано 13 травня 2020. (англ.)
  348. ↑ Toh, Michelle (3 серпня 2020). HSBC posts sharp fall in profits and warns of 'challenging' US-China tensions. CNN. Процитовано 3 серпня 2020. (англ.)
  349. ↑ Szu Ping Chan; Plummer, Robert (12 серпня 2020). UK officially in recession for first time in 11 years. BBC News. Процитовано 12 серпня 2020. (англ.)
  350. ↑ Data shows collapse of UK food and drink exports post-Brexit. TheGuardian.com. 22 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021. (англ.)
  351. ↑ Scotland's whisky islands are dealing with a major Covid hangover. CNN. Процитовано 23 березня 2021. (англ.)
  352. ↑ Scotch whisky exports slump to 'lowest in a decade'. BBC News. 12 лютого 2021. Процитовано 23 березня 2021. (англ.)
  353. ↑ Covid: When can I go on holiday abroad or in the UK?. BBC News. 14 травня 2020. Процитовано 23 березня 2021. (англ.)
  354. ↑ The global effects of Covid on the UK travel industry. Процитовано 23 березня 2021. (англ.)
  355. ↑ Tourism hotspots hit hard by Covid-19 jobs crisis industry. BBC News. 2 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021. (англ.)
  356. ↑ Thermometers in hand, Dubai opens for tourists amid pandemic. Associated Press. Процитовано 7 липня 2020. (англ.)
  357. ↑ Dubai blamed for virus cases abroad; questions swirl at home. Associated Press. Процитовано 29 січня 2021. (англ.)
  358. ↑ Barbuscia, Davide (30 вересня 2020). Saudi unemployment spikes as virus-hit economy shrinks by 7% in second-quarter. Reuters. Процитовано 30 вересня 2020. (англ.)
  359. ↑ Saudi Arabia Delays Release of Sensitive Jobless Data Four Times. Bloomberg.com. 21 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021. (англ.)
  360. ↑ Tomaskovic-Devey, Donald T.; Hoyt, Eric; Swerzenski, J. D.; Dominguez-Villegas, Rodrigo. How the coronavirus recession puts service workers at risk. The Conversation. Процитовано 7 квітня 2020. (англ.)
  361. ↑ Wayland, Michael (1 квітня 2020). Worst yet to come as coronavirus takes its toll on auto sales. CNBC. Процитовано 10 квітня 2020. (англ.)
  362. ↑ Higgins-Dunn, Phil LeBeau, Noah (18 березня 2020). General Motors, Ford and Fiat Chrysler to temporarily close all US factories due to the coronavirus. CNBC. Процитовано 10 квітня 2020. (англ.)
  363. ↑ China coronavirus adds to German automakers' woes. Deutsche Welle. 14 лютого 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
  364. ↑ US oil prices turn negative as demand dries up. BBC News (англ.). 21 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  365. ↑ Record deal to cut oil output ends price war. BBC News (англ.). 12 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  366. ↑ Cobanoglu, Cihan; Ali, Faizan. Global tourism industry may shrink by more than 50% due to the pandemic. The Conversation (англ.). Процитовано 18 травня 2020.
  367. ↑ Chart: How coronavirus is devastating the restaurant business. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020. (англ.)
  368. ↑ Coronavirus exposes sick leave gap for retail, restaurant workers. Press Enterprise. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020. (англ.)
  369. ↑ Sick leave (англ.)
  370. ↑ Jennings, Rebecca (19 квітня 2020). Nobody's buying clothes right now. So stores are filing for bankruptcy. Vox (англ.). Процитовано 22 квітня 2020.
  371. ↑ Slotnick, David. Many of the world's airlines could be bankrupt by May because of the COVID-19 crisis, according to an aviation consultancy. These airlines have already collapsed because of the pandemic. Business Insider. Процитовано 21 квітня 2020.
  372. ↑ Virgin Australia enters voluntary administration. Virgin Australia Newsroom (англ.). 21 квітня 2020. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 28 квітня 2020. (англ.)
  373. ↑ Air Mauritius enters voluntary administration. Travel Weekly (англ.). Процитовано 28 квітня 2020.
  374. ↑ Alitalia chiude, oggi l'ultimo volo da Cagliari per Roma (Ma è in ritardo di venti minuti). 14 жовтня 2021. (італ.)
  375. ↑ The coronavirus may sink the cruise-ship business. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 7 квітняl 2020. (англ.)
  376. ↑ The impact of COVID-19 on women: UN Secretary-General's policy brief [Архівовано 2020-11-27 у Wayback Machine.] (англ.)
  377. ↑ The Adverse Effect of the COVID-19 Labor Market Shock on Immigrant Employment (англ.)
  378. ↑ а б в г Alberight, Amanda (31 травня 2020). George Floyd protests hammer cities as they reopen from coronavirus lockdowns. Fortune (англ.). Процитовано 6 червня 2020.
  379. ↑ Keshner, Andrew. This is the insurance bill for damage and looting during protests over George Floyd's death — and that's just in Minnesota. MarketWatch. (англ.)
  380. ↑ Casiano, Louis (10 вересня 2020). Damage blamed on rioting in Kenosha tops $50 million, county asks for federal help to rebuild. FOXBusiness (англ.). Процитовано 13 вересня 2020.
  381. ↑ THE EMPLOYMENT SITUATION — OCTOBER 2020 (PDF). (англ.)
  382. ↑ First came a pandemic. Then, looting. Small businesses pick up the pieces as their debt mounts. (англ.)
  383. ↑ US riots set to scar economy for years to come (англ.)
  384. ↑ Meredith, Sam (2 червня 2020). What history can tell us about how stock markets react to civil unrest (англ.). CNBC. Процитовано 13 червня 2020.
  385. ↑ Rabouin, Dion (червень 2020). Pandemic and protests can't stop the stock market. Axios (англ.). Процитовано 13 червня 2020.
  386. ↑ Marcilious, Siblie (1 червня 2020). 3 ways civil unrest following George Floyd nationwide protests hurts the stock market (англ.). Yahoo! Finance. Процитовано 1 червня 2020.
  387. ↑ Insured Losses from Riots Reach 'Catastrophe' Levels, May Rival Record (англ.)
  388. ↑ LA Mayor Faces Backlash For Defunding Police With $150 Million Budget Cut. Newsweek. 5 червняe 2020. (англ.)
  389. ↑ Harvey, Fiona (21 квітня 2020). Coronavirus pandemic 'will cause famine of biblical proportions'. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 29 квітня 2020.
  390. ↑ а б World risks 'biblical' famines due to pandemic – UN. BBC News (англ.). 21 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
  391. ↑ а б в 2020 GLOBAL REPORT ON FOOD CRISES. WFP. 22 квітня 2020. (англ.)
  392. ↑ Picheta, Rob. Coronavirus pandemic will cause global famines of 'biblical proportions,' UN warns. CNN. Процитовано 29 квітня 2020. (англ.)
  393. ↑ Harvey, Fiona (9 квітня 2020). Coronavirus could double number of people going hungry. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 29 квітня 2020.
  394. ↑ а б 12,000 people per day could die from Covid-19 linked hunger by end of year, potentially more than the disease, warns Oxfam. Oxfam International (англ.). 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
  395. ↑ Ahmed, Kaamil (9 липня 2020). Hunger could kill millions more than Covid-19, warns Oxfam. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 9 липня 2020. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рецесія,_спричинена_пандемією_COVID-19&oldid=41775952