Вікіпедія

Велика трійка (автомобільні виробники)

В автомобільній промисловості, термін Велика трійка стосується трьох найбільших автовиробників країни:

Сполучені Штати АмерикиРедагувати

Див. також: Автомобільна промисловість в США

  • Штаб-квартира General Motors Company

  • Штаб-квартира Ford Motor Company

  • Штаб-квартира Fiat Chrysler Automobiles

General Motors Company, Ford Motor Company та Fiat Chrysler Automobiles (FCA) US LLC часто називають «великою трійкою», оскільки вони є найбільшими автовиробниками у Сполучених Штатах та Канаді. Вони були деякий час найбільшими в світі та двоє з них досі входять в першу п'ятірку. Велика трійка також відрізняється не тільки за її розмірами та географією, але й за її бізнес-моделлю. Всі три компанії розмістили свої штаб-квартири в районі Детройту.[8] Більшість їхніх операцій об'єднано з профспілками United Auto Workers та Canadian Auto Workers.

ЯпоніяРедагувати

Див. також: Автомобільна промисловість у Японії

  • Штаб-квартира Toyota Motor Corporation

  • Штаб-квартира Nissan Motor Company

  • Штаб-квартира Honda Motor Company

Японські автовиробники Toyota Motor Corporation, Nissan Motor Company та Honda Motor Company, серед багатьох інших, вже давно вважаються лідерами у виробництві невеликих, економних автомобілів.[9] Їхні транспортні засоби вийшли на перший план у зв'язку з нафтовою кризою 1973 року, яка мала великий вплив на автомобільну промисловість.

НімеччинаРедагувати

Див. також: Автомобільна промисловість у Німеччині

  • Штаб-квартира Volkswagen AG

  • Штаб-квартира Daimler AG

  • Штаб-квартира BMW AG

Німецьке тріо Audi, Mercedes-Benz та BMW часто називають «німецькою великою трійкою», хоча фактичними великими виробниками автомобілів є Volkswagen AG (виробник Audi), Daimler AG (виробник Mercedes-Benz) та BMW AG.

Audi, Mercedes-Benz та BMW займають приблизно 80% ринку автомобілів люкс-класу.[10]

ФранціяРедагувати

Див. також: Автомобільна промисловість у Франції

Renault, Peugeot та Citroën часто називають Французькою великою трійкою, хоча останній є частиною Groupe PSA.

Франція є домівкою для двох великих автомобільних компаній:

  • Groupe PSA (раніше PSA Peugeot Citroën), яка володіє брендами Peugeot, Citroën, DS Automobiles, Opel, Vauxhall і була 2-м за величиною автовиробником в Європі і 11-м за величиною в світі станом на 2015 рік.
  • Groupe Renault (раніше Renault S.A.), яка володіє брендами Renault, Alpine, Dacia, Lada, Renault Samsung Motors, має 43% у Nissan і була 3-м за величиною автовиробником в Європі і 10-м за величиною в світі станом на 2015 рік.

ІталіяРедагувати

Див. також: Автомобільна промисловість в Італії
 
Завод Fiat у Турині

Італія є одним з значних автомобільних виробників в Європі і світі.

В даний час в італійській автомобільній промисловості майже повністю домінує Fiat Group; в 2001 році понад 90% транспортних засобів були вироблені ним. Так само як і власне бренд Fiat, який випускає переважно масові моделі для ринку, Fiat Group також володіє престижними марками Alfa Romeo і Lancia та екзотичною Maserati.

КитайРедагувати

Див. також: Автомобільна промисловість у Китаї
 
Штаб-квартира FAW Group в Чанчуні

Автомобільна промисловість Китаю має дещо більш ніж півстолітню історію. З початку 1990-х років вона розвивається дуже високими темпами. З 2008 року КНР є найбільшим авторинком в світі та найбільшим автовиробником в світі.[11][12][13] З 2009 року Китай випускає автомобілів більше, ніж наступні два автовиробника (Сполучені Штати та Японія) разом узяті, або більше, ніж всі країни Європейського Союзу разом узяті.

Китай в даний час здатний виробляти повну лінійку автомобільної продукції. Основними китайськими компаніями є FAW, SAIC і Dongfeng. Іншими є Beijing Automotive Group, Brilliance Automotive, BYD, Chang'an (Chana), Geely, Chery, Jianghuai (JAC), Great Wall та GAC Group (Guangzhou Automobile Group).

  • Roewe 360 (SAIC) (2015–дотепер)

  • Venucia D60 (Dongfeng) (2017–дотепер)

  • Besturn B50 (FAW) (2016–дотепер)

ІндіяРедагувати

Див. також: Автомобільна промисловість в Індії
 
Штаб-квартира Tata Group в Мумбаї

Автомобільна промисловість Індії є однією з найбільших в світі та однією з найбільш швидкозростаючих у світі. За виробництвом легкових та комерційних автомобілів Індія була шостим за величиною в світі виробником. Станом на 2016 рік Індія витіснила Південну Корею і стала п'ятим за величиною в світі виробником.[14]

Автомобільна промисловість становить 7,1% від валового внутрішнього продукту країни (ВВП).

Загальний сегмент пасажирських автомобілів складає 13% ринку.

Індія також є помітним експортером авто і має сильні очікування зростання експорту на найближче майбутнє. У 2014—2015 фінансових роках, експорт автомобілів виріс на 15 % порівняно з минулим роком. Крім того, деякі ініціативи уряду Індії і великих автомобільних гравців на індійському ринку, як очікується, мають зробити Індію лідером на ринку двоколісних (2W) і чотириколісних (4W) транспортних засобів в світі до 2020 року.[15]

  • Maruti Suzuki S-Cross (2015–дотепер)

  • Mahindra XUV500 (2011–дотепер)

  • Tata Harrier (2018–дотепер)

Південна КореяРедагувати

Див. також: Автомобільна промисловість у Південній Кореї
 
Штаб-квартира Hyundai Motor Company в Сеулі

Автомобільна промисловість Південної Кореї — галузь промисловості і економіки Південної Кореї.

За величиною виробництва займає 6-те місце в світі і 4-те місце в Азії (після Китаю, Японії та Індії). Частка автомобільної промисловості Південної Кореї становить більш ніж 5% світового виробництва, а корейські автомобілі широко відомі в Азії і Європі.

В країні п'ять основних підприємств, які виробляють автомобільну продукцію — Hyundai Motor, Kia Motors, GM Korea, SsangYong Motor Company та Renault Samsung Motors.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Bill Vlasic, Once Upon a Car: The Fall and Resurrection of America's Big Three Auto Makers--GM, Ford, and Fiat Chrysler, William Morrow, ISBN 0-06-208860-2
  2. ↑ Your favorite car companies are about to look very different. NBC News. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2018. 
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 10 січня 2017. 
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 10 січня 2017. 
  5. ↑ Hotten, Russell (2 жовтня 2014). French carmakers back from the brink. BBC News. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 22 грудня 2018 — через www.bbc.com. 
  6. ↑ Italian cars. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019. 
  7. ↑ Top 10 car manufacturers in India. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 11 січня 2018. 
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 10 січня 2017. 
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2008. Процитовано 31 січня 2017. 
  10. ↑ Global Luxury Car Market Report 2017 - Research and Markets. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017. 
  11. ↑ RIA Novosti - World - China becomes world's largest car market. En.rian.ru. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 28 квітня 2009. 
  12. ↑ China emerges as world's auto epicenter - Politics- msnbc.com. MSNBC. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 19 травня 2009. Процитовано 25 травня 2009. 
  13. ↑ More cars are now sold in China than in America. The Economist. 23 жовтня 2009. Архів оригіналу за 26 жовтня 2009. Процитовано 13 червня 2019. 
  14. ↑ Індія витіснила Південну Корею з п'ятірки найбільших автовиробників. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 13 червня 2019. 
  15. ↑ Automobile, Industry. Automotive industry in India. www.ibef.org. Indian Brand Equity Foundation. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016. 


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Велика_трійка_(автомобільні_виробники)&oldid=36029980