Сахель (араб. ساحل‎сахель, в перекладі означає «берег», «кордон» або «узбережжя») — тропічна савана в Африці, яка є своєрідним переходом між Сахарою і південними, родючішими землями, відомішими як африканський регіон Судан (не плутати з державою Судан). Сахелем також називають напівпустельні та степові райони на північ від Сахари — зокрема Туніський і Алжирський Сахель.

Сахель
Зображення
У межах геооб'єкта Африка
Спільний кордон із Північна Африка, Африка південніше Сахари, Атлантичний океан, Суецька затока, Червоне море
Розташування на мапі
CMNS: Сахель у Вікісховищі

Координати: 14°28′28″ пн. ш. 13°30′42″ сх. д. / 14.474672000028° пн. ш. 13.51169600002777749° сх. д. / 14.474672000028; 13.51169600002777749

Розташування Сахелю в Африці
Верблюди на водопої
Сахель у сезон дощів

ГеографіяРедагувати

Сахель простягнувся на 3900 км від Атлантичного океану на заході, до Червоного моря на сході, поясом, ширина якого змінюється від декількох сотень до тисяч кілометрів; покриває площу, що дорівнює 3 053 200 км². Це екорегіон напівпосушливих полів, саван. Сьогодні Сахель охоплює такі держави як Сенегал, Мавританія, Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Нігерія, Чад, Судан і Еритрея.

Топографічно Сахель вважається «плоским», його висота коливається на рівні 200—400 метрів над рівнем моря. Деякі ізольовані плато та гірські пасма беруть початок у Сахелі, але, тим не менше, їх вважають окремими екологічними регіонами — їхня флора і фауна відмінні від навколишніх низовин.

Історично Сахель був батьківщиною державних утворень — королівств та імперій, що одержували прибутки з торгівлі через пустелю, таких як Гана, Малі, Сонгаї та інші. Всі разом ці держави відоміші як «Сахельські королівства».

КліматРедагувати

У Сахелі тропічний і спекотний клімат, із сильними сезонними змінами в опадах і температурі. У Сахелі випадає приблизно 200—600 мм опадів на рік, здебільшого з травня по вересень (сезон мусонів), у вигляді сильних, але короткочасних злив. Є сильна кореляція між зливами в області Сахеля і ураганною діяльністю в Атлантиці.

Середньомісячні температури коливаються від 33-36 °C влітку до 18-21 °C взимку. Протягом зими гарячі сухі вітри Сахари можуть створювати справжні «пісочні шторми».

Історія кліматуРедагувати

Близько 12 000 років тому Сахель був частиною Сахари і покритий дюнами. Вони й сформували сучасний ландшафт. Величезне озеро Чад і Внутрішня дельта Нігеру є залишками, сформованими після кінця льодовикового періоду. Найважливіше обмеження в Сахелі — брак ґрунту і води.

Ґрунти в Сахелі, здебільшого піщані й кислі, мають дуже низький вміст азоту та фосфатів. Ґрунти дуже пористі, і після злив швидко осушуються.

Опустелювання та ерозія грунтуРедагувати

Якщо зміни клімату в Сахелі не буде сповільнено, а опустелювання призупинено (наскільки це можливо) завдяки стійкому екологічному розвитку та будь - яким формам лісовідновлення, це лиш питання часу, коли всі землі країн цього регіону перетворяться у пустелю під впливом згубної людської діяльності. Надмірне земелробство, надмірний випас, перенаселення малородючих земель, а також природна ерозія грунту спричинили опустелювання регіону. Ці події також мали вплив на будівництво - вимушені зміни матеріялів. Проєкт бездеревного будівництва було представлено в Сахелі у 1980 році Міністерством Розвитку, з того часу він спромігся досягти значних успіхів.  Найбільшим проєктом для боротьби з опустелюванням в Сахелі шляхом лісовідновлення є Велика зелена стіна.

Пилові бурі є частим явищем у регіоні. У листопаді 2004 низка масштабних пилових бурь, виникших у западині Боделе, накрили Чад. Це місце часто потерпає від таких явищ, що відбувають в середньому 100 днів на рік.

23 березня 2010 потужна піщана буря накрила Мавританію, Сенегал, Гамбію, Гвінею-Бісау, Гвінею та Сьєрра-Леоне. В той же час, ще одна піщана негода бушувала у Алжирі, Мавританії, Малі та північному Кот-д'Івуарі.

ЕтимологіяРедагувати

Термін “Сахель” запозичено з арабської назви регіону الساحل al-sāḥil. Sāḥil значить “узбережжя, берег” та є певною метафорою на південний край Сахари. Однак таке використання не підтверджено в класичній арабській мові, тож можна припустити, що натомість воно походить від арабського слова سهل sahl “простий”.

КультураРедагувати

Більшість населення Сахелю - напівкочовики, що живуть завдяки відгінному скотарству, найкращому способу виживання в Сахелі. Різниця між посушливою північчю, з більшим рівнем поживних речовин у грунті та багатим на вологу й рослинність півднем використовується для того, щоб стада паслися високоякісними кормами на півночі під час вологого сезону і йшли кілька сотень кілометрів на південь, щоб пастися на більш рясних, але менш поживних кормах у посушливий період.

У Західному Сахелі розповсюджена полігамія та дитячі шлюби.

Жіноче обрізання практикується у всьому регіоні.

Флора та фаунаРедагувати

ФлораРедагувати

Сахель здебільшого покритий полями і саванами, з невеликими ділянками лісів. Трава покриває всю область Сахелю; серед типів трави переважають Cenchrus biflorus, Schoenefeldia gracilis та Aristida stipoides. Серед різновидів акацій переважають такі види як Acacia tortilis (найпоширеніша), Acacia senegal та Acacia laeta. Зустрічаються й інші види дерев (Commiphora africana, Balanites aegyptiaca, Faidherbia albida, та Boscia senegalensis). У північній частині Сахелю є «терени кущів», так звана альтернатива теренам полів і саван. Протягом довгого сухого сезону з багатьох дерев опадає листя, гинуть трави.

ФаунаРедагувати

Раніше Сахель був місцем великих поселень ссавців, як-от антилопа шаблерога (Oryx dammah), газелі (Gazella dama, Gazella dorcas, Gazella rufifrons), а також антилопа конгоні (Alcelaphus busephalus buselaphus). Крім травоїдних, зустрічалися і хижаки, наприклад, гієновидний собака (Lycaon pictus), гепард (Acinonyx jubatus) і лев (Panthera leo). Видове різноманіття значно зменшилося; через полювання деякі види оголошено вимираючими (Gazella dorcas і Gazella rufifrons).

Заболочені місця Сахелю важливі для міграційних птахів, що переміщуються в межах Африки з африкансько-євразійського міграційного маршруту.

ЗасухиРедагувати

Cтоліттями Сахель страждає від регулярних засух та мегазасух. Одна з таких мегазасух тривала 250 років, з 1450 по 1700 рік.  Сухоліття 1914, спричинене значно нижчим за середньорічний рівнем опадів, призвело до масштабного голоду у всьому регіоні. З 1951 по 2004 роки Сахель переживав одну з найдовготриваліших та найсуворіших засух в Африці. У 1960-их спостерігалося значне збільшення кількості опадів у регіоні, які певним чином покращили стан північних територій, що призвело до активного їх заселення. Тож коли почалася сухота 1968-1974, пасовища швидко знову стали непридатниим для життя. Як і сухоліття 1914, ця засуха призвела до масового голоду, але цього разу, частково загальмованого міжнародним розголосом та постачанням гуманітарної допомоги. Ця катастрофа привела до заснування Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку.

Посуха 2010Редагувати

У червні - серпні 2010 у Сахелі наступила голоднеча. Врожай Нігеру не зміг дозріти через надто високу температуру: 350000 голодуючих та 1200000 на межі голоду. У Файя-Ларжо (найбільше місто Чаду), станом на 22 червня, температура сягала 47.6 °C, що перевершило рекордну позначку 1961 року. Того ж дня, було побито рекордну температуру 1998 ( 47.1 °C) у Білмі (Нігер) - 23 червня зафіксовано температуру  48.2 °C. Найвища температура, зафіксована в Судані, була досягнута 25 червня 49,6 °C у Донголі, побивши рекорд, встановлений у 1987 році.  14 липня Нігер повідомив про чисельну дитячу смертність, причинами якої стали діарея, недоїдання, гастроентерити, голодування та захворювання органів дихання. Нова військова хунта закликала світ надати гуманітарну допомогу, та вжила заходів задля постачання її з-за кордону. Станом на 26 липня, у Чаді та Нігері, спека досягла майже рекордного рівня, що призвело до смерті 20 людей від зневоднення.

Нестабільність та злочинність в регіоніРедагувати

Терористичні організації, зокрема Боко харам та Аль-Каїда в ісламському Магрибі, сприюють екстремізму, насильству та нестабільності в Сахелі. У березні 2020, США відрядили свого спеціального посланця до регіону, задля боротьби зі зростанням насильства з боку терористичних груп.

Посол Пітер Фам вступив на посаду 1 березня 2020 року. Він був представником Сполучених Штатів у Африці з листопада 2018 року.

Конфлікт “фермерів і пастухів” у Нігерії, Малі, Судані та инших країнах сильно загострився чрез кліматичні зміни, ерозію грунту та зростання населення. Засухи та дефіцит продовольства також зробили свій вклад в ескалацію війни в Малі.

9 липня 2020 року Сполучені Штати висловили занепокоєння з приводу зростання кількості порушень прав людини органами державної безпеки Сахелю. Приводом для цього стали документи, оприлюднені Г'юман Райтс Вотч 1 липня. Звіти за березень 2022 року показують, що бойовики розширюють свій вплив на південь від Сахелю.

ІсторіяРедагувати

Рання історіяРедагувати

Перші «підприємства» сільського господарства з'явилися в Сахелі приблизно за 5000 років до нашої ери, коли культивували сорго (Sorghum) і африканський рис (Oryza glaberrima). Приблизно тоді ж було одомашнено цесарок (Numida meleagris).

Десь за 4000 років до нашої ери клімат пустелі Сахара і Сахелю почав стрімко ставати сухішим. Ця зміна клімату викликала прискорення опустелювання. Цей процес пришвидшив пересування сільськогосподарських областей у зони з вологішим кліматом, наприклад, у Західну Африку.

Міграції населенняРедагувати

Традиційно більшість народів Сахелю були напівкочові, тому й сільське господарство «пересувалося», але цей спосіб ведення господарства є, ймовірно, найжиттєздатнішим в умовах Сахелю. Відмінності між «сухою» північчю, з вищим рівнем поживних речовин у ґрунті, і вологішим півднем треба використовувати так, щоб стада худоби перебували на високоякісному ґрунті Півночі протягом вологого сезону, а потім здійснювали похід на кілька сотень кілометрів на південь, щоб потрапити на ряснішу ділянку з менш живильним ґрунтом під час сухого сезону на Півдні. Між кочовими пастухами тривають постійні конфлікти за найсприятливіші частини Сахелю.

Середньовічні державні утворенняРедагувати

Сахельські королівства становили собою низку імперій, що розташовувалися в Сахелі. Багатство держав зростало від управління маршрутами торгового шляху через Сахару. Їхню владу підкріплювала наявність у них великих в'ючних тварин, як-от верблюди й коні, корисних як у торгівлі, так і в битвах. Всі ці імперії були децентралізованими, з містами, що володіли значною автономією. Перші великі королівства Сахелю з'явилися після 750 року від Р. Х., і вони створили кілька великих торговельних міст на річці Нігер: Тімбукту, Гао і Джен.

Території держав Сахелю були обмежені від півдня до лісової зони народу Ашанті і Йоруба, оскільки воїни королівств були безпорадні в лісах, а коні й верблюди втрачали свою боєздатність.

Посухи XX століттяРедагувати

Головна посуха в Сахелі настала в 1914 р. Її викликала низька кількість дощів. Це явище викликало масштабний голод. У 1960-х роках кількість злив у цьому регіоні значно зросла. Північна частина стала доступнішою. Довгий період посухи з 1968 по 1974 рр. незабаром учинив Сахель нежиттєздатним. Відбулася сильна зміна ландшафту. Лише допомога міжнародних організацій дозволила Сахелю уникнути такої кількості жертв, як в 1914 р. Ця катастрофа призвела до створення Міжнародного Фонду Сільськогосподарського Розвитку.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати