Координати: 16°46′24″ пн. ш. 3°00′26″ зх. д. / 16.77333° пн. ш. 3.00722° зх. д. / 16.77333; -3.00722

Тімбукту́, Томбукту́ (Timbouktou, Tombouctou, Tin-Bouktou, Timboutch) — стародавнє місто в Малі на північ від річки Нігер. Адміністративний центр регіону Тімбукту.

Тімбукту
Timbuktu [1]
Світова спадщина
16°46′23″ пн. ш. 2°59′57″ зх. д. / 16.77333305558378029° пн. ш. 2.99944388891667835° зх. д. / 16.77333305558378029; -2.99944388891667835
Країна Малі Малі
Тип Культурний
Критерії ii, iv, v
Об'єкт № 119
Регіон Африка
Зареєстровано: 1988 (12 сесія)
Під загрозою 1990 – 2005
2012 -
Тімбукту (Малі)
Тімбукту
Тімбукту на карті Малі

Мапа
CMNS: Тімбукту у Вікісховищі

Було одним із найбільших центрів караванної торгівлі в північно-західній Африці, мало стратегічне положення на південному кордоні Сахари. Поблизу Тімбукту розташовано багато руїн, що свідчать про колишню велич цього центру цивілізації. Одним з перших європейців, хто зумів побувати тут, був французький мандрівник Рене Кає.

Свого часу тут було засновано один з найбільших і найстаріших навчальних закладів, де навчалося до 20000 студентів. Тімбукту — один із фіналістів проєкту сім нових чудес світу.

У 1989 році глинобитні будівлі в центрі міста були взяті під охорону ЮНЕСКО як пам'ятка Всесвітньої спадщини, а у 2000 році уряд Люксембургу та ряд міжнародних фондів запустили проєкт збереження і вивчення численних середньовічних рукописів, які зберігаються в Тімбукту та його околицях. Їх загальне число обчислюється сотнями тисяч; найдавніші походять з XII століття. У 1990-х роках Тімбукту серед інших міст Малі і Нігера був охоплений повстанням туарегів (1990—1995 рр.).

Сьогодні Тімбукту це дуже бідне місто, незважаючи на велику кількість пам'яток і міжнародний аеропорт. У місті з часів Середньовіччя добувають кам'яну сіль.

Географія ред.

Місто лежить на закруті річки Нігер (внутрішній дельті Нігера) на південній околиці пустелі Сахари. Проблема розширення пустелі є для міста актуальною: міські вулиці наповнені піском, колись повноводні рукави річки, що приносили в місто повені, висохли. Ще на початку XX століття місто було важкодосяжним: по річці Нігер до Тімбукту можна було дістатися тільки тоді, коли рівень води був досить високим; караванну дорогу часто заносило піском.

Клімат жаркий і різкоконтинентальний. Серед скромної рослинності переважають акації, баобабові та пальмові дерева. Середня річна температура 28 °C, найспекотніші місяці: травень і червень (середня температура 34 °C). Середня кількість опадів — приблизно 170 мм. Найбільша кількість опадів випадає з липня по серпень (приблизно 56-66 мм). Дощі, що випадають в цей період, часто завдають істотної шкоди глинобитним будівлям.

Населення ред.

За даними на 2012 рік населення Тімбукту це 35 330 осіб; за даними перепису 1998 року воно налічувало 31 973 людини. Місто географічно розташоване на перетині областей розселення кочового берберського, осілого африканського і арабського населення; основні етнічні групи: сонгай, туареги, фульбе і манде. Більшість населення говорить на сонгайських мовах. Також поширені арабська, французька і тамашек.

Галерея ред.

Примітки ред.