Міжнародно-правовий статус Держави Палестина

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Проголошення Держави Палестина формально відбулося 15 листопада 1988 року в Алжирі на сесії Палестинської національної ради — вищого дорадчого органу Організації визволення Палестини (ОВП) — 253 голоси «за», 46 — «проти» і 10 осіб утрималися від голосування. При цьому, ОВП де-факто не контролювала тієї території, на яку претендувала.

   Країни (148), які визнали Державу Палестина
   Країни (45), які не визнали Державу Палестина

Станом на травень 2024 року Палестинську державу визнали 147 з 193 держав ООН (Ізраїль визнали 165)[1]. Палестина не має статусу повноправного члена ООН, оскільки не визнана двома державами-постійними членами Ради Безпеки ООН: (США та Великою Британією, а також більшістю країн Євросоюзу, Японією та деякими іншими[2]).

Серед країн G20 дев'ять (Аргентина, Бразилія, Китай, Індія, Індонезія, Росія, Саудівська Аравія, Південна Африка та Туреччина) визнали Палестину як державу, тоді як десять країн (Австралія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія , Південна Корея, Мексика, Велика Британія та США) — ні. Хоча ці країни загалом підтримують певну форму розв'язання конфлікту за принципом двох держав, вони дотримуються позиції, що питання про створення Палестинської держави має бути вирішене лише внаслідок прямих переговорів між Ізраїлем та Палестинською національною адміністрацією (ПНА).

Значні території на Західному березі річки Йордан, а також Східний Єрусалим є предметом суперечки між ізраїльтянами та палестинцями[3][4][5]. При цьому Ізраїль має фактичний військовий контроль над значною частиною навіть тих територій, де владу офіційно здійснює ПНА.

29 листопада 2012 року за підсумками голосування в Генеральній Асамблеї ООН (138 голосів «за», 9 — «проти», 41 країна утрималася) Палестині надано статус держави-спостерігача при ООН[6][7][8].

Історія

ред.

15 грудня 1988 року Генеральна Асамблея ООН у своїх резолюціях 43/176 і 43/177, «враховуючи триваючу з 9 грудня 1988 року» палестинську інтифаду та підтвердивши резолюцію 181 (II) від 1947 року про розділ Палестини на дві держави та резолюцію Радбезу ООН 242 1967 року, взяла до відома заяву Виконкому ОВП від 13 грудня 1988 року про проголошення Держави Палестина Національною Радою Палестини, і постановила надалі іменувати делегацію ОВП, що має в ООН статус спостерігача, делегацією «Палестини» «без шкоди для статусу спостерігача та функцій ОВП у системі ООН»[9][10].

Для повноправного членства в ООН як держави, Палестина повинна пройти процедуру схвалення свого міжнародно-правового визнання — набрати 129 голосів (від 193 держав-членів ООН) тобто, 2/3 голосів, а рішення Генасамблеї приймається за рекомендацією Ради Безпеки ООН[11].

Ця процедура передбачає прийняття Радою безпеки спеціальної декларації, після чого та передається на розгляд Генеральної Асамблеї, де приймається або відхиляється простою більшістю голосів.

У вересні 2015 року 119 голосами «за» було прийнято резолюцію, яка дозволила Палестині підняти свій прапор у штаб-квартирі ООН на рівні з державами-членами[12].

18 квітня 2024 року Рада Безпеки ООН не підтримала ідею приєднання Палестини до ООН на правах повноправного члена. Згідно повідомлення агентства Укрінформ з Нью-Йорку, Радбез відхилив проєкт резолюції, який рекомендував Генеральній Асамблеї ООН провести голосування з цього питання. «За» проголосувало — 12 членів Радбезу з 15 (Франція, Китай, Росія, Еквадор, Гаяна, Мозамбік, Сьєрра-Леоне, Алжир, Мальта, Словенія, Японія, Південна Корея), утрималося 2— Велика Британія та Швейцарія, «проти» висловилися Сполучені Штати, які наклали вето на проєкт[13].

10 травня 2024 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, що надає Палестині право на членство в ООН і закликає Раду Безпеки ухвалити відповідне рішення. Відповідно до резолюції, держава Палестина отримала право на членство в ООН відповідно до ст. 4 статуту і мала бути прийнята в члени ООН[14].

Процес визнання незалежності

ред.

У березні 2002 року Рада Безпеки ООН, посилаючись на свої попередні резолюції, зокрема на резолюції № 242 1967 року та № 338 (1973 року), підтвердила новою резолюцією 1397 (2002), що ООН прагне до створення у регіоні Палестина двох держав, Ізраїль та Палестина, які б жили пліч-о-пліч у межах безпечних та визнаних кордонів[15]. Слід зазначити, що проект цієї резолюції було представлено делегацією США, а постійний представник Ізраїлю при ООН Єгуда Ланкрі висловив задоволення у зв'язку з прийняттям Радою цієї резолюції, особливо відзначивши, що «резолюція жорстко відкидає тероризм та обумовлює необхідність якнайшвидшого встановлення обома сторонами режиму припинення вогню»[16][17].

У вересні 2010 року, виступаючи на саміті ООН, президент США Б. Обама заявив, якщо вдасться вирішити арабо-ізраїльський конфлікт, «незалежна палестинська держава увійде до складу ООН»[18].

У зв'язку з передбачуваним наміром керівництва ПНА звернутися у вересні 2011 року до ООН з проханням про одностороннє визнання Держави Палестина, десятки ізраїльських юристів закликали Генерального секретаря ООН відхилити її, оскільки таке «визнання повністю йде врозріз як з угодами, підписаними досі між ОВП та Ізраїлем, а також представниками ООН, США, ЄС, Росії, Норвегії, Йорданії та Єгипту, так і з резолюціями 242 (1967) і 338 (1973), прийнятими Радою Безпеки ООН»[19][20].

23 вересня 2011 року лідер ПНА Махмуд Абас передав генсекретарю ООН Пан Гі Муну офіційну заявку на вступ Держави Палестина в ООН як повноправного члена[21]. Рада Безпеки ООН таке рішення не підтримала, і у вересні 2012 р. керівництво ПНА звернулося до Генеральної Асамблеї ООН з проханням про визнання ПНА «державою-спостерігачем»[22][23][24].

29 листопада 2012 року за підсумками голосування у Генеральної Асамблеї ООН (138 голосів «За», 9 — «проти», 41 країна утрималася) «надала Палестині статус держави-спостерігача при Організації Об'єднаних Націй, яка не є її членом, без шкоди для набутих прав, привілеїв і ролі Організації звільнення Палестина в Організації Об'єднаних Націй як представника палестинського народу згідно із відповідними резолюціями та практиці»[25][26][27].

Керівники провідних політичних партій Ізраїлю засудили зміст промови М. Аббаса на ГА ООН, назвавши її:

  • «обурливою та такою, що спотворює історію» (лідер опозиції Шелі Яхимович),
  • «виступ, повний наклеп, лише підтверджує той факт, що поки Абу Мазен стоїть на чолі палестинців, він не принесе своєму народу ніякого прогресу, а використовуватиме його для задоволення особистих інтересів. Абу Мазен накличе на палестинців лише зайві страждання, віддаливши можливість мирного врегулювання» (Міністр закордонних справ Авігдор Ліберман).

Канцелярія прем'єр-міністра Ізраїлю заявила, що «йдеться про безглузді кроки, які не потягнуть за собою ніяких змін»[28].

Раніше прем'єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаніягу заявив, що[29]

Палестинську державу не буде створено без визнання палестинцями права Ізраїлю на існування, як єврейської держави, вона не буде створено без отримання Ізраїлем гарантій завершення конфлікту, і її не буде створено без забезпечення повної безпеки нашої країни.

Ряд експертів також вважають, що дане рішення ГА ООН не буде сприяти реальному перетворенню ПНА у державу[30]. Про це ж раніше попереджали керівництво ПНА залучені нею ж експерти у своїй доповіді. Цю доповідь було підготовано під час подачі ПНА прохання про надання їй статусу держави — повноцінного члена ООН у вересні 2011 року: «одностороннє проголошення незалежності через звернення до ООН у вересні швидше нашкодить палестинцям »[31][32], та інші фахівці[33].

15 грудня 2011 року незалежність Держави Палестина визнала Ісландія, ставши фактично першою країною Західної Європи, яка зробила такий політичний крок[34]. В 2014 році уряд Швеції першим у Євросоюзі визнав суверенітет Палестини[35], а парламенти Великої Британії та Франції прийняли резолюції про визнання незалежності Палестини, проте уряди цих країн не проголосували на підтримку незалежності. У серпні 2018 року Колумбія визнала Палестину незалежною державою[36].

Останнью допоки державою, що визнала суверенітет Палестини, став Сент-Кіттс і Невіс у липні 2019 року[37].

Станом на 1 січня 2021 року суверенінет Палестини визнали 139 зі 194 незалежних країн світу, зокрема, Ватикан[38].

22 травня 2024 року Норвегія, Іспанія та Ірландія оголосили про плани визнати Палестину[39]. І 28 травня Іспанія, Норвегія та Ірландія визнали Палестину як державу[40]. 5 червня Словенія і 21 червня Вірменія також визнали Палестину як державу.[41][42]

Країни, що визнали незалежність Палестини

ред.

Слід також зазначити, що деякі держави (позначені в статті *) заявили про підтримку претензій та право (визнавши кордони) Держави Палестина на встановлення меж 4 червня 1967 року — тобто на Сектор Газа, весь Західний берег річки Йордан і Східний Єрусалим. Напівжирним шрифтом відзначені держави — постійні члени Ради Безпеки ООН. Окремими кольорами відзначені країни, що не визнають державу Ізраїль і не мають або перервали з ним дипломатичні відносини.

Держава 0Дата визнання 0Голосування

на ГА ООН 26.11.2012[43]0

1.   Алжир[44][45] 15 листопада 1988[46] За
2.   Бахрейн[47][48] 15 листопада 1988[46] За
3.   Індонезія[49][50] 15 листопада 1988[46] За
4.   Ірак[51] 15 листопада 1988[46] За
5.   Ємен[52][53][54] 15 листопада 1988[46] За
6.   Кувейт[55][56][57] 15 листопада 1988[46] За
7.   Лівія[58] 15 листопада 1988[46] За
8.   Мавританія[59][60] 15 листопада 1988[46] За
9.   Малайзія[61][62] 15 листопада 1988[46] За
10.   Марокко[63][64][65] 15 листопада 1988[46] За
11.   Сомалі[66][67][68] 15 листопада 1988[46] За
12.   Туніс[69][70][71] 15 листопада 1988[46] За
13.   Туреччина[72][73] 15 листопада 1988[46] За
14.   Афганістан 16 листопада 1988[46] За
15.   Бангладеш[74] 16 листопада 1988[46] За
16.   Замбія[75][76][77] 16 листопада 1988[46] За
17.   Йорданія[78] 16 листопада 1988[46] За
18.   Катар[79] 16 листопада 1988[46] За
19.   Куба[80][81][82] 16 листопада 1988[46] За
20.   Мадагаскар 16 листопада 1988[46] Відсутн.
21.   Мальта[83][84]   Європейський Союз 16 листопада 1988[46] За
22.   Нікарагуа[85][86][87] 16 листопада 1988[46] За
23.   ОАЕ[88][89][90][91] 16 листопада 1988[46] За
24.   Пакистан[92] 16 листопада 1988[46] За
25.   Саудівська Аравія[93][94] 16 листопада 1988[46] За
26.   Сербія[95] 16 листопада 1988[46] За
27.   Албанія[96] 17 листопада 1988[46] Утрим.
28.   Бруней[61][97][98][99][100] 17 листопада 1988[46] За
29.   Джибуті[67][68] 17 листопада 1988[46] За
30.   Маврикій[101][102] 17 листопада 1988[46] За
31.   Судан[103][104][105][106] 17 листопада 1988[46] За
32.   Гамбія[107][108][109][110] 18 листопада 1988[46][111] За
33.   Єгипет[112][113][114][115] 18 листопада 1988[46] За
34.   Індія[116] 18 листопада 1988[46] За
35.   Кіпр*[117][118]   Європейський Союз 18 листопада 1988[46] За
36.   Нігерія[119] 18 листопада 1988[46] За
37.   Сейшельські Острови[102][120] 18 листопада 1988[46] За
38.   Словаччина[121][122]   Європейський Союз 18 листопада 1988[46] Утрим.
39.   Чехія[123][124]   Європейський Союз 18 листопада 1988[46] Проти
40.   Шрі-Ланка[125] 18 листопада 1988[46] За
41.   Білорусь[126][127][128] 19 листопада 1988[46] За
42.   В'єтнам[129] 19 листопада 1988[46] За
43.   Гвінея[107][130] 19 листопада 1988[46] За
44.   Намібія[131][132][133] 19 листопада 1988[46] За
45.   Росія[134][135][136][137][138] 19 листопада 1988[46] За
46.   Україна[139][140][141] 19 листопада 1988[46] Відсутн.
47.  КНР[142][143] 20 листопада 1988[46] За
48.   Буркіна-Фасо[144][145][146][147] 21 листопада 1988[46] За
49.   Гвінея-Бісау[107][148] 21 листопада 1988[46] За
50.   Камбоджа[129][149] 21 листопада 1988[46] За
51.   Коморські Острови[102][150] 21 листопада 1988[46] За
52.   Малі[146][147] 21 листопада 1988[46] За
53.   Монголія[151] 22 листопада 1988[46] Утрим.
54.   Сенегал[107] 22 листопада 1988[46] За
55.   Угорщина[152][153]   Європейський Союз 23 листопада 1988[46] Утрим.
56.   Кабо-Верде[107][148] 24 листопада 1988[46] За
57.   Північна Корея[154][155] 24 листопада 1988[46] За
58.   Нігер[156][157][158] 24 листопада 1988[46] За
59.   Румунія[159][160]   Європейський Союз 24 листопада 1988[46] Утрим.
60.   Танзанія[102] 24 листопада 1988[46] За
61.   Болгарія[161]   Європейський Союз 25 листопада 1988[46] Утрим.
62.   Мальдіви[125][162] 28 листопада 1988[46] За
63.   Гана[163][164] 29 листопада 1988[46] За
64.   Зімбабве[165][166][167][168][169] 29 листопада 1988[46] За
65.   Того 29 листопада 1988[46] Утрим.
66.   Чад 1 грудня 1988[46] За
67.   Лаос[170] 2 грудня 1988[46] За
68.   Сьєрра-Леоне[107][148] 3 грудня 1988[46] За
69.   Уганда 3 грудня 1988[46] За
70.   Республіка Конго 5 грудня 1988[46] За
71.   Ангола[171][172][173][174] 6 грудня 1988[46] За
72.   Мозамбік[175] 8 грудня 1988[46] За
73.   ДР Конго 10 грудня 1988[46] Утрим.
74.   Сан-Томе і Принсіпі 10 грудня 1988[46] За
75.   Габон[176][177][178] 12 грудня 1988[46] За
76.   Оман[179] 13 грудня 1988[46] За
77.   Польща[180][181]   Європейський Союз 14 грудня 1988[46] Утрим.
78.   Ботсвана 19 грудня 1988[46] За
79.   Непал 19 грудня 1988[46] За
80.   Бурунді 22 грудня 1988[46] За
81.   Центральноафриканська Республіка[182] 23 грудня 1988[46] За
82.   Бутан 25 грудня 1988[46] За
83.   Бенін[183] 1988 чи 1989[46] За
84.   Кенія[166][184][185][186][187][188][189][190] 1988 чи 1989[46] За
85.   Екваторіальна Гвінея 1988 чи 1989[46] Відсутн.
86.   Руанда 2 січня 1989[46] Утрим.
87.   Іран[191][192][193][194][195] 4 лютого 1989[46] За
88.   Ефіопія[190] 4 лютого 1989[46] За
89.   Вануату 21 серпня 1989[196] Утрим.
90.   Філіппіни[61][197][198][199][200] в вересні 1989[201] За
91.   Есватіні*[202][203][204][204][205][206] липень 1991 чи раніше[207] За
92.   Туркменістан 17 квітня 1992[208] За
93.   Казахстан 6 квітня 1992[209][210] За
94.   Азербайджан 15 квітня 1992[211][212] За
95.   Грузія 25 квітня 1992[213][214] За
96.   Таджикистан 6 березня 1992[215][216] За
97.   Боснія і Герцеговина 27 травня 1992[217][218] Утрим.
98.   Узбекистан 25 вересня 1994[219] За
99.   ПАР 15 лютого 1995[133] За
100.   Киргизстан 12 вересня 1995[220] За
101.   Малаві*[221][222] 23 листопада 1998[223][224] Утрим.
102.   Східний Тимор 1 березня 2004[225] За
103.   Папуа Нова Гвінея 4 жовтня 2004[226] Утрим.
104.   Чорногорія 24 липня 2006[227] Утрим.
105.   Коста-Рика 5 лютого 2008[228][229] За
106.   Ліван[230][231] 28 листопада 2008[230] За
107.   Кот-д'Івуар[232] 1 грудня 2008[233] За
108.   Венесуела 28 квітня 2009[234] За
109.   Домініканська Республіка 14 липня 2009[235] За
110.   Бразилія* 1 грудня 2010[236] За
111.   Аргентина* 7 грудня 2010[237][238] За
112.   Болівія* 18 грудня 2010[239] За
113.   Еквадор* 24 грудня 2010[240] За
114.   Чилі 7 січня 2011[241] За
115.   Гаяна* 13 січня 2011[242] За
116.   Перу 24 січня 2011[243][244] За
117.   Парагвай* 28 січня 2011[245][246] Утрим.
118.   Суринам* 1 лютого 2011[247] За
119.   Уругвай 15 березня 2011[248][249][250] За
120.   Лесото* 6 червня 2011[221][222][251] За
121.   Південний Судан 14 липня 2011[252][253][254] За
122.   Ліберія 15 липня 2011[252][253][254] Відсутн.
123.   Сирія* 18 липня 2011[255][256] За
124.   Сальвадор 25 серпня 2011[257][258] За
125.   Гондурас* 26 серпня 2011[259][260] За
126.   Сент-Вінсент і Гренадини*[261] 30 серпня 2011[262][263] За
127.   Беліз* 9 вересня 2011[264][265][266] За
128.   Домініка 14 вересня 2011[267] За
129.   Антигуа і Барбуда* 22 вересня 2011[268] За
130.   Гренада 25 вересня 2011[252][253][254] За
131.   Ісландія* 15 грудня 2011[269] За
132.   Таїланд* 18 січня 2012[270][271] За
133.   Гватемала 8 квітня 2013[272][273] Утрим.
134.   Гаїті 27 вересня 2013[252][253] Утрим.
135.   Швеція   Європейський Союз 30 жовтня 2014[274][275][276] За
136.   Ватикан 13 травня 2015[277][278][279] Не є членом ООН
137.   Сент-Люсія 14 вересня 2015[280] За
138.   Колумбія 3 серпня 2018[281] Утрим.
139.   Сент-Кіттс і Невіс 30 липня 2019[282] За[283]
140   Барбадос* 19 квітня 2024 Утрим.
141   Ямайка 22 квітня 2024 За
142   Тринідад і Тобаго 2 травня 2024 За
143   Багамські Острови 7 травня 2024 Утрим.
144   Ірландія 28 травня 2024[284] За
145   Іспанія 28 травня 2024[284] За
146   Норвегія 28 травня 2024[284] За
147   Словенія 5 червня 2024[41] Утрим.
148   Вірменія 21 червня 2024[42] За

Країни, що не визнали незалежність Палестини

ред.

На 22 червня 2024 року 45 незалежних країн не визнали Палестину суверенною. 15 країн є членами Євросоюзу, 13 — Співдружності націй, 8 входять до Великої двадцятки (і ЄС, як колективний член G-20, не підтримує незалежність Палестинської держави), три держави є членами Ради Безпеки ООН: Франція, Велика Британія та США. Усі країни великої сімки не визнали суверенітет Палестини.

Країна-член ООН Позиція Членство або співдружність
1   Австралія   Співдружність націй, країна великої двадцятки
2   Австрія   Європейський Союз
3   Андорра
4   Бельгія   Європейський Союз
5   Велика Британія   Співдружність націй, країна великої двадцятки
6   Греція   Європейський Союз
7   Данія   Європейський Союз
8   Еритрея
9   Естонія   Європейський Союз
10   Ізраїль
11   Італія   Європейський Союз, країна великої двадцятки
12   Камерун   Співдружність націй
13   Канада   Співдружність націй, країна великої двадцятки
14   Кірибаті   Співдружність націй
15   Латвія   Європейський Союз
16   Ліхтенштейн
17   Литва   Європейський Союз
18   Люксембург   Європейський Союз
19   М'янма
20   Маршаллові Острови
21   Молдова
22   Монако
23   Науру   Співдружність націй
24   Нідерланди   Європейський Союз
25   Німеччина   Європейський Союз
26   Нова Зеландія   Співдружність націй
27   Палау
28   Панама
29   Південна Корея Країна великої двадцятки
30   Північна Македонія
31   Португалія   Європейський Союз
32   Самоа   Співдружність націй
33   Сан-Марино
34   Сінгапур   Співдружність націй
35   Соломонові Острови   Співдружність націй
36   США Країна великої двадцятки
37   Тонга   Співдружність націй
38   Тувалу   Співдружність націй
39   Федеративні Штати Мікронезії
40   Фіджі   Співдружність націй
41   Фінляндія   Європейський Союз
42   Франція   Європейський Союз, країна великої двадцятки
43   Хорватія   Європейський Союз
44   Швейцарія
45   Японія Країна великої двадцятки

Міжнародні відносини

ред.

Держава Палестина офіційно визнана більшістю держав-членів ООН[285] та входить до складу Ліги Арабських Держав, але не має статусу повноправного члена ООН, оскільки не визнана двома державами-постійними членами Ради Безпеки ООН: (США та Великою Британією, а також більшістю країн Євросоюзу, Японією та деякими іншими[2]).

31 жовтня 2011 року Держава Палестина була прийнята до ЮНЕСКО[286].

Починаючи з Літніх Олімпійських ігор 1996 року Міжнародний олімпійський комітет визнав відокремлений Палестинський Олімпійський Комітет, що представляє Палестинську національну адміністрацію (ПНА) у міжнародному олімпійському русі. З 1998 року, міжнародна футбольна федерація (ФІФА) визнала Палестинську національну футбольну команду. 26 жовтня 2008 року Палестина зіграла свій перший матч у себе вдома з рахунком 1—1 проти Йорданії на Західному березі річки Йордан.

Відносини з Україною

ред.

Примітки

ред.
  1. ‘Against violence towards civilians’: Armenia recognises Palestinian state (англ.). Аль-Джазіра. 21 червня 2024. Процитовано 21 червня 2024.
  2. а б (див. також Foreign relations of the Palestinian National Authority:Bilateral relations). (англ.)
  3. Махмуд Аббас призвал ЕС признать независимую Палестину, сообщают СМИ. — РИА Новости, 18 июня 2011 года.
  4. Disputed territories: Forgotten Facts About the West Bank and Gaza Strip (англ.). МИД Израиля. 1 лютого 2003. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 січня 2010.
  5. Danny Ayalon Israel Palestinian Conflict: The Truth About the West Bank на YouTube [./Английский_язык англ.] /(рос.)
  6. Резолюция ГА ООН № 16/19 от 29.11.2012 «Статус Палестины в Организации Объединённых Наций». [Архівовано 29.10.2013, у Wayback Machine.][недоступне посилання з 21 лютого 2018]
  7. Генеральна Ассамблея ООН 138 голосами «за» предоставила Палестине статус государства-наблюдателя при ООН, не являющегося ее членом. ООН. 29.11.2012. Архів оригіналу за 01.12.2012. Процитовано 30 листопада 2012.
  8. Генассамблея ООН повысила статус Палестинской автономии [Архівовано 2014-10-31 у Wayback Machine.] — euronews, 29/11/2012
  9. Грудневі резолюції 1988 року Генеральной Ассамблеи ООН.
  10. Резолюции A/RES/43/176 и A/RES/43/177 от 15 декабря 1988 года // Вопрос о Палестине (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2011. Процитовано 3 червня 2013.
  11. Второй «туз» вряд ли обеспечит выигрыш. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 3 червня 2013.
  12. Прапор Палестини дозволили підняти в штаб-квартирі ООН. Українська правда (укр.). Процитовано 16 січня 2021.
  13. Радбез відхилив заявку Палестини на прийом до ООН на правах повноправного члена. 19.04.2024, 03:49
  14. Генасамблея ООН проголосувала за право Палестини на членство в Організації. РЕЗОЛЮЦІЯ. 10.05.2024, 21:08
  15. Резолюция 1397 (2002), прийнята Радою Безпеки ООН на 4489-му засіданні, 12 березня 2002 року.
  16. По инициативе США Палестину назвали государством, 13 марта 2002 р. [Архівовано 2009-05-08 у Wayback Machine.] temadnya.ru
  17. СБ ООН признал Палестину государством. News.Ru. 13 марта 2002 года.
  18. Обама: через рік Палестина може війти до ООН, 23.09.2010
  19. Шаблон:Zman.com
  20. Израильские юристы попросили генсека ООН о помощи, 25.05.11
  21. Аббас передав генсекретарю ООН заявку на вступ Палестини
  22. Радбез ООН не визначиться зі статусом Палестини. obozrevatel.com. 8 листопада 2011. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 30 листопада 2012.
  23. Палестинська влада звернуться в ООН для отримання особливого статусу. newsru.com. 8 вересня 2012 р. Процитовано 30 листопада 2012.
  24. Палестина наращивает государственность. Газета "Коммерсантъ". №226 (5011), 29.11.2012. Архів оригіналу за 01.12.2012. Процитовано 30 листопада 2012.
  25. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою autogenerated20130111-1 не вказано текст
  26. Генеральная Ассамблея ООН 138 голосами «за» предоставила Палестине статус государства-наблюдателя при ООН, не являющегося её членом. ООН. 29 листопада 2012. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 30 листопада 2012.
  27. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ru.euronews.com/2012/11/29 не вказано текст
  28. Реакция лидеров Израиля на решение ООН о признании арабской Палестины. newsru.co.il. 30 ноября 2012 р. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 2 грудня 2012.
  29. Нетаниягу огласил условия создания палестинского государства. cursorinfo.co.il. 29 ноября 2012. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 2 грудня 2012.
  30. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою rus.ruvr.ru121130 не вказано текст
  31. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Ханин110917 не вказано текст
  32. Автором звіту є професор Оксфордського університету Гай Гудвін, «відомий своїм антисіонізмом та активною пропалестинською діяльністю»
  33. Володимир Кара-Мурза — про прийняття Палестини до ООН. Радио «Свобода». 27.09.2011. Архів оригіналу за 16.12.2012. Процитовано 9 грудня 2012.
  34. Ісландія першою з країн Західної Європи визнала Палестину. ТСН.ua (укр.). 30 листопада 2011. Процитовано 16 січня 2021.
  35. Швеция признала Палестину государством. euronews (рос.). 30 жовтня 2014. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 16 січня 2021.
  36. Колумбія визнала Палестину незалежною державою. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 16 січня 2021.
  37. Rasgon, Adam. Tiny island nation St. Kitts and Nevis recognizes Palestinian state. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 16 січня 2021.
  38. Welle (www.dw.com), Deutsche. Ватикан визнав Палестину суверенною державою | DW | 02.01.2016. DW.COM (укр.). Процитовано 16 січня 2021.
  39. Східне питання. У чому проблема із визнанням Палестини та що буде далі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 30 травня 2024.
  40. Іспанія, Норвегія та Ірландія офіційно визнали Палестину як державу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 травня 2024.
  41. а б Ася Міллер, Анастасія Шепелева (5 червня 2024). Словенія визнала державу Палестина (ua) .
  42. а б Statement by the Foreign Ministry of the Republic of Armenia on the recognition of the State of Palestine (англ.). 21 червня 2024.
  43. A/67/L.28-A/RES/67/19 of 26 November 2012. Unispal.un.org. Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 1 грудня 2012.
  44. Ministère des Affaires Etrangères — Algerie «Algerie-Palestine-Diplomatie». Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 1 лютого 2011.
  45. Algérie: l’ambassadeur palestinien échappe à " une tentative d’assassinat " | SunuContinent. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 21 червня 2011.
  46. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт згідно Request for the admission of the State of Palestine to Unesco as a Member State, submitted by Algeria, Indonesia, Mauritania, Niger, Senegal (PDF). 12 травня 1989. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2011. Процитовано 21 листопада 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
    • Згідно з результатами заявки, статус Палестини як держави не був визнаний UNESCO
  47. Bilateral Relations
  48. Foreign missions in Bahrain-State of Palestine
  49. Ministry of Foreign Affairs — Palestine. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 17 лютого 2012.
  50. Ministry of Foreign Affairs — Mission. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 1 лютого 2011.
  51. Untitled Page. Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 1 лютого 2011.
  52. سفارة دولة فلسطين. Архів оригіналу за 5 серпня 2008. Процитовано 13 жовтня 2023.
  53. اخبار الوزارة. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2023.
  54. The State Of Palestine. Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 20 березня 2011.
  55. طبيعة عمل إدارة الوطن العربي
  56. الكويت ستؤكد بمؤتمر الدول المانحة التزامها بقرارات دعم الشعب الفلسطيني
  57. Arab Economic Summit 2009 : The State of Palestine. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 18 березня 2011.
  58. اللجنة الشعبية العامة للاتصال الخارجي والتعاون الدولي — الجماهيرية العظمى
  59. mauritania.mr
  60. mauritania.mr
  61. а б в Ministry of Foreign Affairs, Malaysia — Diplomatic and Consular Mission. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 26 січня 2011.
  62. The Search Engine that Does at InfoWeb.net. Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 20 березня 2011.
  63. Ministry of Foreign Affairs and Cooperation
  64. Ministère des Affaires Etrangères et de la Coopération
  65. Ministry of Foreign Affairs and Cooperation
  66. فلسطين تشارك في المؤتمر الخاص بمواجهة تحديات القرصنة البحرية
  67. а б Les Nouvelles de Agence Djiboutienne d’Information 1999—2008. Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 28 березня 2011.
  68. а б Les Nouvelles de Agence Djiboutienne d’Information 1999—2008. Архів оригіналу за 7 січня 2011. Процитовано 28 березня 2011.
  69. «L'Armée de l'Islam» affirme vouloir un Etat islamique en Palestine. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 16 січня 2021.
  70. Solidarité Acheminement d'aides humanitaires au profit du peuple palestinien. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 16 січня 2021.
  71. Ben Ali: Garantir au peuple palestinien frère, une protection internationale. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 16 січня 2021.
  72. Turkey´s Political Relations with the Palestinian National Authority / Rep. of Turkey Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  73. Resident Diplomatic And Consular Missions / Rep. of Turkey Ministry of Foreign Affairs
  74. Palestine
  75. National Assembly of Zambia — Debates- Tuesday, 20th July, 2010
  76. National Assembly of Zambia — Presidential Speech Official Opening of Parliament — January 2005
  77. Zambian Missions Abroad
  78. قائمة البعثات الدبلوماسية في الأردن. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 26 травня 2021.
  79. Details Page
  80. Directorio diplomático, Embajadas acreditadas en Cuba. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 31 січня 2011.
  81. Ministerio de Relaciones Exteriores de Cuba. Архів оригіналу за 14 січня 2011. Процитовано 20 лютого 2011.
  82. Ministerio de Relaciones Exteriores de Cuba. Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 20 лютого 2011.
  83. Ministry of Foreign Affairs Malta — Palestine. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 16 січня 2021.
  84. Malta, Cyprus to set up joint diplomatic missions in Mid-East[недоступне посилання з Декабрь 2019]
  85. Ministerio de Relaciones Exteriores. Архів оригіналу за 20 квітня 2011. Процитовано 20 лютого 2011.
  86. anexo_e (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2011. Процитовано 20 лютого 2011.
  87. anexo10 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2011. Процитовано 31 січня 2011.
  88. وزارة الخارجيـة لدولة الإمارات العربية المتحدة. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 6 червня 2014.
  89. DotNetNuke[недоступне посилання з Май 2019]
  90. WAM. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 14 травня 2019.
  91. وزارة الخارجيـة لدولة الإمارات العربية المتحدة. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 18 березня 2011.
  92. Ministry of Foreign Affairs
  93. سمو أمير منطقة الرياض يلتقي بوزير التجارة والصناعة وبسفير دولة فلسطين لدى المملكة
  94. فلسطين
  95. Ministry of Foreign Affairs of Serbia
  96. mfa diplomatik list 2010 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2011. Процитовано 31 січня 2011.
  97. Ministry of Foreign Affairs & Trade Official Website, Brunei Darussalam
  98. Ministry of Foreign Affairs & Trade Official Website, Brunei Darussalam
  99. Ministry of Foreign Affairs & Trade Official Website, Brunei Darussalam
  100. Ministry of Foreign Affairs & Trade Official Website, Brunei Darussalam
  101. Diplomatic Corps: EMBASSY OF THE STATE OF PALESTINE. Архів оригіналу за 16 січня 2011. Процитовано 1 січня 2011.
  102. а б в г The Tanzania National Website
  103. جمهورية السودان — وزارة الخارجية[недоступне посилання з Май 2019]
  104. خطاب رئيس الجمهورية المنتخب عمر البشير خلال مراسم تنصيبه في البرلمان
  105. https://web.archive.org/web/20081007092743/http://www.mfa.gov.sd/arabic/diploatic_list_07.pdf
  106. رئاسة قوات الشرطة — وزير الداخلية يلتقي سفيري دولة فلسطين _ واندونسيا لدي السودان-المكتب الصحفى
  107. а б в г д е Palestine — Gouvernement du Sénégal. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
  108. Office of The Gambian President: State House Online: Yahya A.J.J. Jammeh. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 15 жовтня 2010.
  109. State House Correspondences. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 20 березня 2011.
  110. Congratulatory message from President Arafat. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 1 січня 2011.
  111. Diplomatic Relations. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 16 січня 2021.
  112. Egypt State Information Service
  113. Egypt State Information Service
  114. Arab Republic of Egypt — Ministry of Foreign Affairs — PressDetails
  115. Maan News Agency: Egypt 'already recognizes' Palestinian state[недоступне посилання з Март 2020]
  116. palestine (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2010. Процитовано 31 січня 2011.
  117. Кипр признал государство Палестины в границах 1967 года, сообщают СМИ|В мире
  118. Press and Information Office — Press Releases. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 16 січня 2021.
  119. diplomatic list3 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2011. Процитовано 10 березня 2011.
  120. Non-Resident Diplomatic Missions Accredited to the Republic of Seychelles — Diplomatic Directory — Ministry Of Foreign Affairs — The Republic of Seychelles. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 16 січня 2021.
  121. Foreign missions in Slovakia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.
  122. Embassy Of Palestine(State of the) in Slovakia
  123. Foreign missions to the Czech Republic — Embassy The State of Palestine
  124. Embassy The State of Palestine to the Czech Republic
  125. а б Palistine — The home of Sri Lanka Ministry of External Affairs Website
  126. Дипломатические представительства иностранных государств в Республике Беларусь — Министерство иностранных дел Республики Беларусь. Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 27 лютого 2011.
  127. Heads of missions in byelorussia
  128. The official internet-portal of the President of the Republic of Belarus
  129. а б Vietnam — Palestine Relations
  130. Site Web du Gouvernement de la République de Guinée. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 18 березня 2011.
  131. diplomatic_list[недоступне посилання]
  132. Embassies & High Commissions3. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.
  133. а б Palestine (The State of)
  134. Мнения | Сергей Лавров: «Россия признала и признает государство Палестина»[недоступне посилання з Декабрь 2019]
  135. О дипломатических отношениях Российской Федерации с иностранными государствами
  136. Список руководителей дипломатических и консульских представительств зарубежных государств в России
  137. Вести. Ru: Медведев: Россия по сути уже имеет дипломатические отношения с Палестиной
  138. سفارة دولة فلسطين في روسيا الاتحادية — موسكو
  139. Палестина просит Черновецкого о помощи " Новости Киева. Все новости столицы сегодня — Корреспондент
  140. Президент Украины принял верительные грамоты от Чрезвычайных и Полномочных Послов Ливана, Литвы и Палестины — Официальное представительство Президента Украины[недоступне посилання з Май 2019]
  141. МЗС України — Публікації
  142. Palestine
  143. Chinese president receives credentials from foreign envoys
  144. Présidence du Burkina Faso
  145. Palestine/Burkina Faso: Un émissaire de Mahmoud Abas chez Blaise Compaoré
  146. а б FETE DE LA TABASKI A BAMAKO : DANS LA BONNE TRADITION. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 березня 2011.
  147. а б COMMUNIQUE DU CONSEIL DES MINISTRES DU MERCREDI 05 MARS 2008. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 березня 2011.
  148. а б в Visite de travail de l'ambassadeur de la Palestine en Guinée résident à Dakar![недоступне посилання з Май 2019]
  149. www.mfaic.gov.kh. Palestine
  150. Présidence de l’Union des Comores Site. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 9 лютого 2011.
  151. List Of States With Diplomatic Relations
  152. Ambassadors
  153. Hungary Tourist Information — List of Embassies
  154. Архивированная копия. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 9 лютого 2011.
  155. Past news. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 10 березня 2011.
  156. Gouv Niger[недоступне посилання з Май 2019]
  157. Gouv Niger. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 12 червня 2011.
  158. NIGER NEWS & ACTUALITES: Infos-Niger.com — Le chef du gouvernement reà§oit l'ambassadeur de l'etat de palestine au niger et le vice ministre chinois des affaires etrangà¨res n …
  159. Foreign missions in Romania — Palestine
  160. Embassy Of Palestine to Romania. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 травня 2019.
  161. Foreign missions to Bulgaria: PALESTINE (Ambassade de Palestine) Féte Nationale: 15 novembre — Jour de l'Independance (1988) S. Exc. D-r. Ahmed AL MATHBOUH Ambassadeur Extraordinaire et Plénipotentiaire
  162. Ministry of Foreign Affairs Republic of Maldives. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 березня 2011.
  163. New Envoys Present Letters of Credence. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 1 лютого 2011.
  164. Ghana@50 — Official Website For The 50th Independence Anniversary Celebration Of Ghana. Архів оригіналу за 14 лютого 2007. Процитовано 26 квітня 2011.
  165. Visa Information
  166. а б President meets Palestinian Ambassador, October 13, 2004. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 4 лютого 2016.
  167. ZimTrade Website: Links > Foreign Representation N-Z. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 31 грудня 2010.
  168. На основе Документов Google
  169. Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2012. Процитовано 27 квітня 2011.
  170. LIST OF STATES WHOM LAO P.D.R HAS ESTABLISHED DIPLOMATIC RELATION SINCE 1950. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 31 грудня 2010.
  171. Rádio FM STÉREO. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 25 березня 2011.
  172. وزارة الشؤون الخارجية
  173. Embaixadas e Consulados em Angola
  174. EMBAIXADA DO ESTADO DA PALESTINA (LUANDA, Angola) — Import Export Ministères, administrations. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  175. missoes_diplomaticas (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011. Процитовано 11 жовтня 2014.
  176. Embassies And Consulates in Libreville — Embassy Of Palestine, Libreville Libreville Gabon
  177. Palestine Embassies and Consulates in Gabon. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 12 червня 2011.
  178. Le Pratique du Gabon — Ambassades — Consulats
  179. Welcome to Ministry of Foreign Affairs — Sultanate of Oman
  180. Przedstawicielstwa dyplomatyczne w Polsce
  181. Diplomatic missions M-S
  182. Foreign relations of CAR
  183. Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2011. Процитовано 2 травня 2011.
  184. Israel and Africa: the problematic friendship: «recognized the State of Palestine»
  185. President Kibaki bids Envoys farewell. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 10 лютого 2011.
  186. Let’s tackle global challenges in a unified manner, President Kibaki says. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 10 лютого 2011.
  187. Kenya Reopens Israeli Ties — New York Times
  188. President meets Palestinian Ambassador. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 4 лютого 2016.
  189. Hon Richard Onyonka hosts Palestinian ambassador to Kenya in his office. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 12 червня 2011.
  190. а б Diplomatic missions residing in Addis Ababa: Palestine
  191. Ministry of Foreign Affairs, Islamic Republic of Iran. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  192. Sunday 10 February 2008 — 10:24
  193. https://web.archive.org/web/20081203054110/http://www.mfa.gov.ir/cms/cms/system/galleries/download/nam-fullreport/35_-Palestine_State.pdf
  194. https://web.archive.org/web/20040714114054/http://www.un.org.ir/Embassies_noAddress_print.asp
  195. Center For Strategic Research — Seminars — Excerpts of the Conference Proceedings on International and Legal Dimensions of the Israeli Aggression against Gaza and the Scenario …. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 червня 2011.
  196. Government of Vanuatu (21 August 1989).Letter to ambassador Ali Kazak (Ref: 8/3/3/nv-mf, 10/417/2). Ministry of Foreign Affairs. Accessed 2011-05-30.
  197. PIA daily news in English, Tagalog, Cebuano, Hiligaynon, Ilocano, Waray, Pangalatok from around the Philippines
  198. Foreign mission to Philipinnes
  199. RP Ambassador Julius D. Torres Presents Credentials to Palestinian President
  200. Ambassadors in Kuala Lumpur Join Prime Minister Najib for Buka Puasa
  201. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978971915160., p219: «The State of Palestine is recognized by over one hundred states including the Republic of the Philippines. In September 1989, diplomatic relations were established between the two governments leading to the opening of the Embassy of the State of Palestine in Manila, May 1990.»
  202. PNN — Palestine News Network — السفير عبد الجواد يقدم نسخة من أوراق اعتماده لوزير خارجية مملكة سوازيلاند
  203. وزارة الشؤون الخارجية МИД ПНА
  204. а б وكالة الانباء والمعلومات الفلسطينية — وفا — مملكة سوازيلاند تدعم التوجه الفلسطيني إلى الأمم المتحدة [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] Palestine News & Info Agency — WAFA, 06/19/2011
  205. وزارة الشؤون الخارجية МИД ПНА
  206. согласно ROAD FOR PALESTINE STATEHOOD- Recognition and Admission [Архівовано 18 серпня 2011 у Wayback Machine.] PLO Negotiations Affairs Department:
  207. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9780946653997.: «By July 1991 the following states had recognized the independent State of Palestine, and more than 70 states had accorded Palestinian representatives full diplomatic status …. Afghanistan, Albania, … Austria, … Cameroon, … Swaziland, … Vanuatu, Vietnam, Yemen, Yugoslavia, Zaire, Zambia, Zimbabwe.»
  208. ГОСУДАРСТВА, С КОТОРЫМИ ТУРКМЕНИСТАН УСТАНОВИЛ ДИПЛОМАТИЧЕСКИЕ ОТНОШЕНИЯ
  209. Министерство Иностранных Дел Республики Казахстан — СПИСОК СТРАН УСТАНОВИВШИХ ДИПЛОМАТИЧЕСКИЕ ОТНОШЕНИЯ С РЕСПУБЛИКОЙ КАЗАХСТАН[недоступне посилання з Июль 2018]
  210. 200 OK. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 19 вересня 2011.
  211. Republic of Azerbaijan Minisitry of Foreign Affairs — Politics
  212. President of Azerbaijan — DOCUMENTS " Orders " Order of the President of the Republic of Azerbaijan on approving the «Agreement between the Ministry of Foreign Aff
  213. Ministry of Foreign Affairs of Georgia — Palestine Bilateral Relations between Georgia and Palestine. Архів оригіналу за 18 грудня 2010. Процитовано 20 листопада 2010.
  214. Press-Digest. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 23 лютого 2012.
  215. Вазорати корҳои хориҷии Ҷумҳурии Тоҷикистон
  216. Tajikistan Diplomacy: The Past and the Present. Part 1 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2018.
  217. Ministry of Foreign Affairs of Bosnia and Herzegovina — Dates of Recognition and Establishment of Diplomatic Relations. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 16 липня 2012.
  218. Država PALESTINA. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.
  219. Министерство иностранных дел Республики Узбекистан
  220. Архивированная копия. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  221. а б Palestine News & Info Agency — WAFA — Lesotho Recognizes Palestinian State within 1967 Borders. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 25 червня 2011.
  222. а б Al Naksa Deaths Prompt Mourning and Anger [June 5 — June 11] The Palestinian Initiative for the Promotion of Global Dialogue and Democracy (MIFTAH [Архівовано 2011-06-21 у Wayback Machine.])
  223. Diplomatic relations between Palestine and Malawi. Arabic news.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 1999. Процитовано 8 березня 2012.
  224. DIPLOMATIC MISSIONS ACCREDITED TO MALAWI ON A NON-RESIDENTIAL BASIS. Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 16 січня 2021.
  225. Government of Timor-Leste (1 March 2004). Protocol on the Establishment of Diplomatic Relations between the State of Palestine and the Democratic Republic of Timor-Leste. Ministry of Foreign Affairs and Co-operation. Accessed 2011-05-30.
  226. Government of Papua New Guina (4 October 2004). PNG establishes formal diplomatic relations with Palestine. Press release. Office of the Prime Minister. Accessed 2011-05-30.
  227. Ministry of Foreign Affairs of Montenegro | Dates of Recognition and Establishment of Diplomatic Relations | Bilateral
  228. Коста-Рика установила дипломатические отношения с Государством Палестина (исп.). Архів оригіналу за 21 квітня 2011. Процитовано 27 травня 2012.
  229. Costa Rica y los Emiratos Arabes Unidos acordaron hoy el establecimiento de relaciones diplomáticas. Архів оригіналу за 21 квітня 2011. Процитовано 11 червня 2011.
  230. а б Ливан установит дипотношения с Палестиной | В мире | Лента новостей „РИА Новости“
  231. وزارة الشؤون الخارجية
  232. Les Ambassades et Consulats accrédités en Cote d'Ivoire :: Ministère des Affaires Etrangères
  233. Diplomatie: pourquoi et comment (presque) toute l'Afrique reconnaît l’État palestinien — JeuneAfrique.com
  234. Venezuela y Palestina establecen relaciones diplomáticas
  235. RD y Palestina firman relaciones diplomáticas
  236. Reconhecimento do Estado Palestino nas Fronteiras de 1967 / Recognition of the Palestinian State along the 1967 Borders / Reconnaissance de l’Etat de Palestine dans les frontières de 1967. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 16 жовтня 2013.
  237. » Blog Archive " Argentina Reconoce A Palestina Como Estado Libre E Independiente
  238. https://web.archive.org/web/20110531185526/http://www.mrecic.gov.ar/portal/ver_adjunto.php?id=3048
  239. Боливия вслед за Бразилией признала палестинское государство | В мире | Лента новостей «РИА Новости»
  240. ECUADOR RECONOCE AL ESTADO PALESTINO
  241. Ministerio de Relaciones Exteriores de Chile — Declaración del Gobierno de Chile sobre el reconocimiento del Estado de Palestina. Архів оригіналу за 12 січня 2011. Процитовано 23 січня 2011.
  242. Government of Guyana (13 січня 2011). Statement by the Government of Guyana in Recognition of the State of Palestine. Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 14 січня 2011.: «The Government of Guyana has today decided to formally recognize the State of Palestine as a free, independent, and sovereign state, based on its 1967 borders.»
  243. Perú reconoce al Estado Palestino
  244. «Lista del Cuerpo Diplomatico, Organismos Internacionales y Cuerpo Consular». Ministry of Foreign Affairs.
  245. RECONOCIMIENTO DEL ESTADO DE PALESTINA
  246. Embassy of the State of Palestine
  247. Республика Суринам признала Палестину в границах 1967 года | В мире | Лента новостей «РИА Новости»
  248. Архивированная копия. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 28 вересня 2011.
  249. Уругвай признал независимость Палестины | В мире | Лента новостей «РИА Новости»
  250. TeleSURtv.net — Uruguay reconoce a Palestina como Estado libre e independiente
  251. Палестину в границах 1967 года признало африканское государство Лесото | Палестина | Trend
  252. а б в г Haiti, Grenada recognize State of Palestine — UPI.com
  253. а б в г Palestine News & Info Agency - WAFA - Haiti, Grenada Establish Diplomatic Ties with Palestine. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 30 вересня 2013.
  254. а б в Diplomatic Relations | State of Palestine Mission to the United Nations. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 16 січня 2021.
  255. Syria recognizes Palestinian state with East Jerusalem as its capital Haaretz Daily Newspaper | Israel News
  256. Syria Online. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 19 лютого 2013.
  257. Сальвадор признал Палестину суверенным государством | В мире | Лента новостей «РИА Новости»
  258. Ministerio de Relaciones Exteriores de El Salvador — El Salvador reconoce a Palestina como Estado libre, soberano e independiente
  259. Гондурас объявил о признании независимости Палестины | В мире | Лента новостей «РИА Новости»
  260. Gobierno de Honduras reconoce existencia del Estado Palestino
  261. A/65/939-S/2011/543 of 8 September 2011. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
  262. Palestine News & Info Agency  WAFA  Saint Vincent and the Grenadines Recognizes Palestinian State. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 2 вересня 2011.
  263. St. Vincent and the Grenadines Recognizes Palestinian State International Middle East Media Center
  264. Belize Officially Recognizes Palestine As An Independent and Sovereign State[недоступне посилання з Май 2019]
  265. Belize recognizes Palestine Borders
  266. Ministry of Foreign Affairs, Belize
  267. Dominica supports upgraded UN status for Palestinian Authority Dominica News Online. Архів оригіналу за 6 березня 2013. Процитовано 16 січня 2021.
  268. Official Website for the Government of Antigua and Barbuda[недоступне посилання з Июль 2018]
  269. Government of Iceland (15 December 2011). «Iceland Recognizes Palestine».[недоступне посилання з Май 2019] Ministry of Foreign Affairs.
  270. [http://www.mfa.go.th/web/35.php?id=28637[недоступне посилання з Май 2019] http://www.mfa.go.th/web/35.php?id=28637 (недоступная+ссылка)]
  271. Таиланд признал независимость Палестины
  272. Sistema de Noticias-Cancillería Guatemala. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.
  273. Гватемала признала суверенность и независимость Палестины | РИА Новости. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.
  274. Därför erkänner Sverige idag staten Palestina. Dagens Nyheter. 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  275. Sweden recognises Palestine and increases aid. Government Offices of Sweden. 30 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
  276. Erkännande av Staten Palestina (PDF). Swedish Ministry for Foreign Affairs. 30 жовтня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  277. Vatican and 'State of Palestine' agree to treaty safeguarding religious liberty :: Catholic News Agency (CNA)
  278. Ватикан официально признал государство Палестина — BBC Русская служба
  279. Joint Statement of the Bilateral Commission of the Holy See and the State of Palestine at the conclusion of the Plenary Meeting (13.05.2015)
  280. Saint Lucia establishes diplomatic relations with the State of Palestine. stlucianewsonline. 16 вересня 2015. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 16 вересня 2015.
  281. Embajada de Palestina dice que Colombia lo reconoce como Estado. El Tiempo. 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  282. Rasgon, Adam. Tiny island nation St. Kitts and Nevis recognizes Palestinian state. timesofisrael.com.
  283. St Kitts – Nevis and The State of Palestine establish diplomatic relations – Caribbean News Now. Caribbean News. 31 липня 2019. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  284. а б в Spain, Norway and Ireland formally recognize a Palestinian state as EU rift with Israel widens. The Associated Press (англ.). 28 травня 2024.
  285. Резолюция ГА ООН № 16/19 от 29.11.2012 «Статус Палестины в Организації Об'єднаних Націй». {| align="center" style="border-collapse:collapse; border-style:none; background-color:transparent;" class="cquote" |[[Файл:Left pointing double angle quotation mark sh1.svg|20px|«|alt=|link=]] | valign="center" style="padding:6px 6px;" | |[[Файл:Right pointing double angle quotation mark sh1.svg|20px|»|alt=|link=]] |- |}визнаючи також, що досі 132 держави — ​​члени Організації Об'єднаних Націй визнали Державу Палестина (PDF). {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) |accessdate=03.06.2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131029201326/http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N12/479/76/PDF/N1247976.pdf?OpenElement |archivedate=29.10.2013 |deadurl=yes }}
  286. Палестину приняли в ЮНЕСКО. Вести. Ru