Відкрити головне меню

Кри́мська кри́за — сукупність подій в Криму, що почалися 20 лютого 2014 року[1] через російську інтервенцію до Криму з подальшою окупацією півострова. Криза має економічний, військовий, політичний, дипломатичний та соціальний вимір.

18 лютого відбулося загострення ситуації в Києві, відновилося силове протистояння між протестувальниками і силовиками. 22 лютого Верховна Рада України усунула Віктора Януковича з посади президента України. В Криму почалися проросійські та проукраїнські мітинги (в останніх брала участь велика кількість кримських татар на чолі з лідером Меджлісу Рефатом Чубаровим). В ніч з 26 на 27 лютого російські спецпризначенці захопили й блокували Верховну Раду Криму та Раду Міністрів Криму. Представники так званого «ополчення Криму» за підтримки військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації захопили інші адміністративні будівлі, аеропорти у Сімферополі та Севастополі, установи зв'язку, засоби масової інформації тощо. На їхню вимогу до парламенту Криму прийшла частина депутатів, що проголосували за проведення референдуму про розширення автономії Криму 25 травня 2014 — в день президентських виборів в Україні. При цьому наявність кворуму є сумнівною, оскільки на засідання не допустили ЗМІ.[2] Російський диверсант і терорист Ігор Гіркін в ефірі однієї з російських телепередач зізнався, що депутатів Верховної Ради Криму голосувати за рішення про відділення Криму від України насильно зганяли так звані «ополченці», а він особисто був одним з командирів цього «ополчення»[3]. Невдовзі було двічі змінено дату референдуму: перенесено спершу на 30 березня, а потім — на 16 березня. Також було змінено формулювання питання — замість розширення автономії йшлося про приєднання до складу Росії. Фактично, обидва «альтернативні» питання були сформульовані так, що виключали приналежність Криму до України[4]. Водночас, за українським законодавством, оскільки Україна є унітарною державою, питання про відокремлення регіону може бути вирішене лише на національному референдумі. З огляду на це, ще до проведення референдуму лідери країн ЄЄС, США та багатьох інших визнали його незаконним, а його результати — недійсними.

1 березня 2014 року Рада Федерації РФ підтримала звернення президента Росії Володимира Путіна про дозвіл на застосування Збройних сил Російської Федерації на території України[5] Рада національної безпеки і оборони України у зв'язку з агресією з боку Росії, ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність та розробила «детальний план дій на випадок прямої військової агресії з боку РФ»[6].

16 березня 2014 року відбувся «референдум про статус Криму», на якому за офіційними даними 96,77 % жителів АРК та міста Севастополь проголосували за возз'єднання відповідних територій з Російською Федерацією. 17 березня Верховна Рада АРК проголосила незалежність Республіки Крим, а 18 березня у Георгіївській залі Московського Кремля Президент Росії Володимир Путін спільно з самопроголошеними Головою Ради Міністрів АРК Сергієм Аксьоновим, спікером Верховної Ради АРК Володимиром Костантиновим, та самопроголошеним «головою координаційної ради зі створення управління з забезпечення життєдіяльності Севастополя» Олексієм Чалим підписали Договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії. 21 березня Рада Федерації Росії прийняла закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових суб'єктів федерації — Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь, закріпивши анексію цих регіонів Росією.

27 березня 2014 Генеральна Асамблея ООН підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невід'ємними частинами. За відповідну резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН зі 194. Проти проголосували лише 11 країн (Білорусь, Болівія, Венесуела, Вірменія, Зімбабве, Куба, КНДР, Нікарагуа, Росія, Сирія та Судан), 58 країн утрималися, решта не брали участі в голосуванні.[7] Насильницька анексія Криму не визнається українською державою[8], не визнається Генеральною асамблеєю ООН[9], ПАРЄ[10][11][12], ПА ОБСЄ, а також суперечить рішенню Венеційської комісії, натомість російською владою трактується як «повернення Криму до Росії». Згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Кримського півострова внаслідок російської окупації вважається тимчасово окупованою територією.

Облога і захоплення військових частин ЗСУ у АР Крим і Севастополі у березні 2014 р.

Зміст

Інцидент у Керченській протоціРедагувати

25 листопада 2018 року кораблі ВМС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з з порту Одеси Чорного моря до до порту Маріуполь Азовського моря. Українська сторона заздалегідь поінформувала про маршрут відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства. В районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під побудованим окупаційною владою керченським мостом. Всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ (сторожові прикордонні катери типу «Соболь», пскр «Дон», катери типу «Мангуст», мпк «Суздалец») здійснили агресивні дії проти кораблів ВМС ЗСУ. Прикордонний корабель «Дон» здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Диспетчерська служба окупантів відмовилася забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами.[13][14] Усі три українські судна захопили росіяни. У полон потрапили 24 моряки, 6 із яких — поранені. В Україні того ж дня екстрено скликали засідання РНБО для обговорення введення воєнного стану. Наступного дня, 26 листопада, затвердили рішення про запровадження воєнного стану на 30 днів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Президент підписав Закон, який визначає 20 лютого 2014 року як дату початку тимчасової окупації території України
  2. ЗМІ: Рада АРК не може розглянути питання про всекримський референдум — у депутатів немає кворуму
  3. Гиркин признался, что депутатов Крыма насильно сгоняли голосовать за отделение от Украины, 24.01.15 (рос.)
  4. Питання Кримського референдуму не залишають вибору — тільки вихід з України,- юрист. Еспресо TV, 6 березня, 2014
  5. Росія оголосила Україні війну // Українська правда. — Субота, 01 березня 2014, 17:23.
  6. Турчинов доручив привести ЗСУ у повну бойову готовність
  7. Генасамблея ООН підтримала територіальну цілісність України
  8. Україна ніколи не визнає анексію Криму Росією — Яценюк
  9. Генассамблея ООН приняла резолюцию в поддержку территориальной целостности Украины. // ИТАР-ТАСС. 2014-03-27. 
  10. ПАСЕ осудила Россию за присоединение Крыма. Интерфакс, 09.04.2014
  11. ПАСЕ приняла резолюцию с осуждением аннексии Крыма Россией. www.unian.net. 2014-04-09. 
  12. ПАСЕ: Россия должна вывести войска из Крыма. rbc.ru. 2014-04-09. Архів оригіналу за 2014-10-06. Процитовано 2015-11-30. 
  13. Російський корабель таранив буксир ВМС. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-11-25. Процитовано 25 листопада 2018. 
  14. Російський корабель протаранив у морі буксир ВМСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-11-25. Процитовано 25 листопада 2018. 

ПосиланняРедагувати