Знищення крейсера «Москва»

Флагман Чорноморського флоту ВМФ Росії ракетний крейсер «Москва» затонув 14 квітня 2022 року, внаслідок удару, здійсненого 13 квітня 2022 року в районі острова Зміїний двома ракетами «Нептун» берегового ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун» Військово-морських сил України[1][2][3][4].

Знищення ракетного крейсера «Москва»
Російське вторгнення в Україну (2022)
Флагман Чорноморського флоту Росії ракетний крейсер «Москва» в 2012 році

Флагман Чорноморського флоту Росії ракетний крейсер «Москва» в 2012 році
Координати: 45°10′43″ пн. ш. 30°55′30″ сх. д. / 45.17871944447222177° пн. ш. 30.92515000002777725° сх. д. / 45.17871944447222177; 30.92515000002777725
Дата: 13 квітня14 квітня 2022
Місце: Чорне море, на схід від острова Зміїний
Результат: Перемога України.
Флагман Чорноморського флоту РФ ракетний крейсер «Москва» затонув
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Командувачі
Naval ensign of Russia.svg адмірал Ігор Осипов
Naval ensign of Russia.svg капітан 1 рангу Антон Купрін
Naval Ensign of Ukraine.svgконтрадмірал Олексій Неїжпапа
Військові формування
Naval ensign of Russia.svg ВМФ РФ Naval Ensign of Ukraine.svg ВМС України
Втрати
Ракетний крейсер «Москва»

Невідома кількість особового складу (дані уточнюються)

Відсутні
Знищення крейсера «Москва». Карта розташування: Чорне море
Місце затоплення
Місце затоплення
Розташування крейсера в Чорному морі на 12 квітня 2022 р. (за супутниковими знімками)
«Русский военный корабль, иди на …» — Українська поштова марка (з українським прикордонником на тлі крейсера «Москва»), презентована та введена в обіг за день до знищення «Москви» — 13 квітня 2022 року

Ракетний крейсер «Москва» був найбільшим бойовим кораблем Чорноморського флоту РФ та належав до числа шести найбільших кораблів ВМФ Росії.

«Москва» — це перший втрачений флагман російського флоту з часів російсько-японської війни[5][6], і найбільший з часів Другої світової війни військовий корабель, затоплений у ході військового конфлікту[5].

За даними РНБО України з 510 чоловік, що перебували на борту корабля, вдалось врятувати лише 58[7].

Перебіг подійРедагувати

 
Машини першого дослідного комплексу РК-360МЦ «Нептун», 5 квітня 2019.
 
Перший серійний комплекс на шасі Tatra 815-7, репетиція параду на честь дня Незалежності України, 2021 рік

За даними Радіо «Свобода» ще 10 квітня 2022 року ракетний крейсер «Москва» Чорноморського флоту Росії стояв на якорі в Севастопольській бухті навпроти Аполлонової бухти.

Пізно ввечері 13 квітня 2022 року голова Одеської обласної військової адміністрації полковник Максим Марченко повідомив у своєму Telegram-каналі, що українські військові завдали удару по російському ракетному крейсеру «Москва» крилатими ракетами класу «Нептун», унаслідок чого він дістав «дуже серйозні пошкодження». Пізніше радник глави Офісу президента України Олексій Арестович уточнив, що на кораблі «Москва», що перебуває в басейні Чорного моря, сильна пожежа. Водночас радник Міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що «весь Чорноморський флот РФ виведений для здійснення термінових рятувальних заходів»[2]. Також про підтвердження цієї інформації анонімними джерелами в українській розвідці повідомила Українська правда[1].

Твіттер-аккаунт OSINT UK, на який послалося видання Meduza, опублікував запис сигналу SOS, який, як стверджується, був переданий з борту крейсера близько години ночі за московським часом[2].

Ближче до ранку 14 квітня 2022 року російські державні агенції ТАРС і РИА «Новости» з посиланням на Міністерство оборони Росії повідомили, що екіпаж «Москви» евакуйовано після детонації боєзапасу внаслідок пожежі. У міністерстві підтвердили, що корабель серйозно пошкоджено внаслідок пожежі, причини якої «встановлюються», але не повідомили про постраждалих та загиблих. Штатна чисельність екіпажу «Москви», за різними даними, становила від 416 до 758 осіб[1][8].

Рано вранці в європейських ЗМІ почали з'являтися повідомлення, що крейсер міг затонути[9]. ЗМІ також звернули увагу, що повна евакуація корабля могла означати, що його не можна буде залишити на плаву і він буде потоплений. Аналітики в коментарях CNN зазначали, що пожежа на борту такого корабля могла призвести до катастрофічних наслідків — вибуху, який може призвести до його затоплення. Проте CNN не зміг візуально підтвердити, що корабель був уражений, або його поточний стан. Над Чорним морем був сильний шторм, який не дав змоги зробити знімки супутникові і зняти сенсорні супутникові дані[10].

Вдень 14 квітня 2022 року представники українського Оперативного командування «Південь» заявили про те, що флагман Чорноморського флоту Росії був уражений ракетами «Нептун»:

…він [крейсер] зазнав значних пошкоджень. Виникла пожежа. Інші підрозділи корабельної групи намагалися надати допомогу, але шторм та потужний вибух боєприпасів перекинули крейсер, і він почав тонути.

Водночас Міноборони Росії заявило, що «Москва» «залишається на плаву», вживаються заходи для його буксирування в порт, а екіпаж крейсера був евакуйований на інші кораблі Чорноморського флоту, що перебували в цьому районі.

Своєю чергою, прессекретар Пентагону Джон Кербі повідомив CNN, що за їхніми даними на «Москві» стався «принаймні один вибух», який завдав кораблю серйозних пошкоджень, але поки що США не можуть сказати, чи був він викликаний ракетним ударом. За оцінками Пентагону, корабель на плаву «може продовжити шлях і він це робить», прямуючи Схід. Ймовірно, припустив Кербі, «Москва» зайде до Севастополя для ремонту[10].

Увечері того ж дня (близько опівночі за московським часом) Міноборони Росії повідомило, що при буксируванні крейсера в порт призначення через пошкодження корпусу, отримані в ході пожежі від детонації боєзапасу, корабель втратив стійкість і в умовах штормового хвилювання моря затонув[11][11][3].

Інформаційно-консалтингова компанія Defense Express обчислила приблизне знаходження залишків крейсера: 44°56′ пн. ш. 31°44′ сх. д. / 44.933° пн. ш. 31.733° сх. д. / 44.933; 31.733[12][13]. Ця місцевість належить до територіального моря України.

У коментарі кореспонденту CNN секретар РНБО України Олексій Данилов відповів, що крейсер «Москва» перебував неподалік острова Зміїний і був уражений двома «потужними ракетами українського виробництва» «Нептун». Також Данилов заявив, що:

…[Путін] прийшов убивати наших дітей, наших жінок, наших мирних мешканців. Це наш подарунок йому. І це лише початок. Буде більше, ніж одна Москва[14].

Увечері 14 квітня 2022 року Міноборони РФ повідомило, що ракетний крейсер «Москва» через вибух боєзапасу втратив стійкість і в умовах шторму затонув[15].

Після потопленняРедагувати

Уночі проти 15 квітня 2022 року росіяни розбомбили завод «Візар» у Вишневому, який начебто мав відношення до виготовлення ракети «Нептун». Серйозних пошкоджень зазнали цех і адміністративна будівля заводу. Очевидці кажуть, що удару з повітря завдано близько 1:30 ночі, було п'ять влучень. У близько 50 автомобілів, припаркованих біля заводу, вибило вікна[16].

Вранці Міноборони РФ заявило, що високоточними ракетами великої дальності морського базування «Калібр» завдано удару по заводу «Візар» — «знищено цехи виробництва та ремонту зенітних ракетних комплексів великої та середньої дальності, а також протикорабельних ракет»[16].

Для розбору уламків корабля та порятунку дорогоцінного (або секретного) озброєння чи обладнання було використано пошуково-рятувальне судно «Коммуна»[17].

У травні 2022 року на допомогу «Коммуні» з Новоросійська було відправлене рятувальне буксирне судно проекту 22870 «Профессор Николай Муру»[13].

У вересні 2022 року екіпаж морського торгового судна виловив у Чорному морі та передав українським прикордонникам рятувальний пліт на 20 людей із крейсера «Москва». Пліт був несправний і тримався на плаву лише завдяки рятувальним жилетам[18].

Можливі чинникиРедагувати

Meduza у своєму матеріалі вказала на те, що «Москва», ймовірно, єдиний з кораблів свого класу, що залишаються в строю, який при модернізації не отримав нових радарів, здатних ефективно засікати низьколітаючі цілі на кшталт протикорабельної ракети «Нептун»[19].

Серед одного з імовірних, але не підтверджених, варіантів перебігу атаки було названо і такий: БПЛА Bayraktar TB2 міг або відвертати увагу ППО крейсера на себе (аж до виконання ролі «жертовного пішака»), або ж виконував ідентифікацію цілі, розвідував її координати й наводив на неї береговий комплекс[20].

БПЛА міг відвернути увагу головної протиповітряної РЛС крейсера — 3Р41 «Волна» бортового комплексу С-300Ф «Форт». Але вона має кут огляду лише 180 градусів. Покриття на 360° забезпечувала трикоординатна РЛС повітряного пошуку великої дальності МР-800 «Флаг» бортового ЗРК «Оса». Але, цілком імовірно, що під час шторму він не зміг відрізнити ракети, які майже ковзають над поверхнею моря, від хвиль[20].

Супутні подіїРедагувати

Високопоставлений чиновник Міністерства оборони США у коментарі CNN зазначив, що вони помітили, як після пошкодження крейсера «Москва» інші кораблі ЧФ РФ, які були поблизу від його місцеперебування або в північній частині Чорного моря, висунулися на південь (подалі від українських берегів) і залишили райони, в яких вони діяли[21].

Оцінки значенняРедагувати

Ракетний крейсер «Москва» — це той самий корабель, якому адресувалася фраза «Русский военный корабль, иди на хуй» під час атаки на острів Зміїний[1].

У коментарі BBC директор Інституту вивчення морського потенціалу Росії при Військово-морському коледжі США професор Майкл Петерсен зазначив, що це має і символічне, і військове значення. «Москва» — флагман Чорноморського флоту та

…символ російської військової могутності на Чорному морі, <…> українці втратили свій флот у 2014 році, після анексії Криму, тому… сам факт того, що українці можуть завдавати таких ударів надзвичайно символічний і болючий для російського керівництва.

На його думку, це може мати і військове значення, оскільки тепер російський флот може відчути необхідність діяти на більшому віддаленні від українського берега[22]. Капітан ВМС США у відставці і колишній директор операцій в Об'єднаному розвідувальному центрі Тихоокеанського командування США Карл Шустер, коментуючи те, що сталося для CNN, заявив:

Тільки втрата підводного човна з балістичними ракетами або «Кузнєцова» (єдиного російського авіаносця) завдала б більш серйозного удару по репутації військово-морського флоту в очах російської громадськості.

Також Карл Шустер зазначив, що якщо інформація про удар «Нептуном» підтвердиться, то «Москва» потенційно може стати найбільшим військовим кораблем, коли-небудь виведеним із ладу ракетою[10]. Професор війни та стратегії Королівського коледжу в Лондоні Алессіо Паталано у коментарі CNN зазначав:

Кораблі діють далеко від суспільної уваги, і їхня діяльність рідко стає предметом новин. Але вони є великими плавучими частинами національної території, і коли ви втрачаєте один із них, флагман, це політичне та символічне повідомлення — на додаток до військового. Втрата виділяється саме через це[10].

Офіцер надводних бойових дій ВМС США лейтенант-командер Джейсон Ланкастер у коментарі для CIMSEC[en], що якщо для атаки на «Москву» використовувався «Нептун», то це його перше відоме застосування під час війни. На його думку, загроза, що виходить від мобільних крилатих ракет берегового базування, таких як «Нептун»,

…змінює оперативну поведінку супротивника — російські «кораблі діятимуть таким чином, щоб мінімізувати ризик виявлення і максимізувати свої шанси захистити себе. Ці поведінкові зміни обмежують здатність Росії використовувати свій флот у інтересах. Додатковий стрес від раптового бою збільшує втому і може призвести до помилок»[10].

Керівник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв у коментарі BBC заявив, що потоплення крейсера було б «історичним інцидентом», оскільки востаннє такого типу корабель потоплено 2 травня 1982 року під час Фолкленської війни між Великою Британією та Аргентиною, коли британський атомний підводний човен «Конкерор» потопив крейсер «Генерал Бельграно» ВМС Аргентини[23].

Головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко повідомив, що після поразки «Москви» в Росії зменшилася кількість крилатих ракет. За словами Клименка, сумарний залп крилатих ракет кораблів ЧФ РФ, що перебувають у Чорному морі, зменшився з 72 до 56[23]. Водночас військовий експерт Микола Бєлєсков у коментарі BBC вказував, що «Москву» не використовували для обстрілу території України крилатими ракетами з Чорного моря, оскільки вона не була носієм ракет «Калібр», якими РФ накриває майже всю Україну[24].

Meduza у своєму матеріалі зазначала, що одним із завдань крейсера була протиповітряна та протиракетна оборона на користь усіх сил флоту: корабель ніс на борту далекобійні комплекси ППО С-300Ф «Форт». Втрата його боєздатності серйозно послабила захист сил флоту, які беруть участь у війні з Україною, від атак з повітря[19].

BBC, своєю чергою, також вказувало на те, що, як флагманський корабель, він повинен мати оперативний штаб управління. Експерти в коментарях BBC припускали, що саме з нього могли управляти операцією з блокади українського узбережжя Чорного моря[24].

15 квітня 2022 року російський опозиційний журналіст Ігор Яковенко в ефірі 24-му каналу заявив:

Наразі є реальна можливість знищити флот Росії. Цей корабель був так званим захисником для інших кораблів. Для цього, коли тоне флагманський корабель — єдиний ракетний крейсер Чорноморського флоту — це змінює розклад сил[25].

Потоплення крейсера «Москва» збігається по даті з потопленням найбільшого лайнера свого часу «Титанік». Велика кількість медійних коментаторів підкреслюють символічність цієї дати та її важливість як сакрального знаку для кремлівської верхівки, що вірить у забобони[26].

Масова культураРедагувати

В українському Інтернеті знищення крейсера було сприйнято як пряма відповідь на відому фразу про російський віськовий корабль. Телеведуча Леся Нікітюк випустила пародійну пісню на мотив мелодії з мультфільма «У синьому морі, у білій піні»[27].

Реакцією на знищення корабля стало згадування героя українського інтернет-мему «Полтавський палій» («А мені нравиться, як воно горить…»)[28].

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Экипаж крейсера «Москва» эвакуирован после атаки Украины [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]//«Настоящее Время», 14.04.2022
  2. а б в В Чёрном море горит крейсер «Москва». Власти Украины заявили о ракетном ударе по кораблю, Минобороны РФ — о детонации боезапаса [Архівовано 16 квітня 2022 у Wayback Machine.]//«Meduza», 13 апреля 2022
  3. а б Крейсер «Москва» затонул — Минобороны России [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]//BBC, 14.04.2022
  4. Lubold, Gordon (15 квітня 2022). Russian Navy Ship Moskva Sunk by Ukrainian Missiles, U.S. Confirms. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022. 
  5. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022. 
  7. Україна вважає, що з «Москви» врятувалися лише 58 осіб із 510 – РНБО. Укрінформ. 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. 
  8. "Положительный исход равен практически нулю". Что известно о пропавших моряках с крейсера "Москва" (рос.). Русская служба BBC News. 18 квітня 2022. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  9. 50-й день войны: ракетный крейсер «Москва» серьёзно пострадал в результате украинского удара//Eesti Rahvusringhääling, 14.04.2022
  10. а б в г д Brad Lendon CNN. Russian navy evacuates flagship. Ukraine claims it was hit by a missile. CNN. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022. 
  11. а б Крейсер "Москва" затонул при буксировке во время шторма. РИА Новости. 14 апреля 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022. 
  12. Вирахувано приблизні координати де на дні лежить ракетний крейсер «Москва» [Архівовано 21 квітня 2022 у Wayback Machine.]//20 квітня 2022
  13. а б 109-річна "Коммуна" не справилась: до знищеного крейсера "Москва" відправили рятувальне судно зі шведським роботом. Defense Express. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022. 
  14. It's 8:30 p.m. in Kyiv. Here's what you need to know. [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]//СNN, 14.04.2022
  15. Он затонул. Ракетный крейсер «Москва» не дошел до базы в Севастополе [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.], 14.04.2022
  16. а б У Києві та Київській області вночі лунали вибухи, постраждав завод [Архівовано 16 квітня 2022 у Wayback Machine.] //УП, 15.04.2022
  17. На місце затоплення крейсера «москва» рф відправила 110-річне рятувальне судно. Укрінформ. 23 квітня 2022. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022. 
  18. «Доказ недбальства керівництва рф»: у морі знайшли дірявий пліт із речами моряків із затонулого крейсера «Москва» | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 16 вересня 2022. 
  19. а б Затонул флагман Черноморского флота — крейсер «Москва». Его потеря может серьёзно ослабить защиту кораблей, участвующих в войне [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]//Meduza, 14.04.2022
  20. а б Кріс Оуен (14 квітня 2022). Українці «обдурили» радар на «Москві». Одна з версій обставин найбільшої втрати росфлоту. Тексти. 
  21. US assesses Russian warship still battling fire, but cannot confirm cause, defense official says [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]//CNN, 14.04.2022
  22. Эксперт: удар по «Москве» имеет символическое и военное значение [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]//Русская служба Би-би-си, 14.04.2022
  23. а б «Москва» потонула. Що сталося з російським крейсером [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]//BBC, 14.04.2022
  24. а б «Нептун» vs крейсер «Москва». Що відомо про ракети, які потопили флагман росіян [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]//BBC News Україна, 14.04.2022
  25. Есть реальная возможность уничтожить флот России//24tv.ua 15.04.2022
  26. "Дошел в порт приписки". Соцсети о затонувшем крейсере "Москва". Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022. 
  27. Lesya Nikityuk (Леся Нікітюк) - Песня про крейсер "Москва" (Pesnya pro kreyser "Moskva"). YouTube. I love animals. 17 квітня 2022. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022. 
  28. Гумор під час війни – спосіб на підняття бойового духу українців. PolskieRadio.pl. Процитовано 9 серпня 2022.