Вікіпедія

Неїжпапа Олексій Леонідович

Олексій Леонідович Неїжпапа (нар. 9 жовтня 1975(19751009), Севастополь, СРСР) — віцеадмірал, командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України[1].

Неїжпапа Олексій Леонідович
 Віцеадмірал
Загальна інформація
Народження 9 жовтня 1975(1975-10-09) (48 років)
Севастополь, Кримська область, Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Академія військово-морських сил імені П. С. Нахімова і Національний університет оборони України
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Війни / битви

Кримська криза
Війна на сході України
Російське вторгнення в Україну (2022)

Командування
2020—т.ч.  Військово-морські сили, командувач
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
CMNS: Неїжпапа Олексій Леонідович у Вікісховищі

У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[2].

Біографія ред.

Народився 9 жовтня 1975 в місті Севастополь.

У 1997 році закінчив Севастопольський військово-морський інститут.

З 1997 по 2000 рік — командир зенітної ракетної батареї ракетно-артилерійської бойової частини фрегату «Севастополь».

У період 2000—2006 років проходив службу на посадах від старшого помічника командира корвету «Луцьк» до командира морського тральщика «Черкаси».

Був начальником похідного штабу на кораблі управління «Славутич», який успішно завершив виконання завдань у рамках активації Чорноморської групи військово-морського співробітництва (BLACKSEAFOR).[3]

З 2006 по 2007 рік заступник командира Південної військово-морської бази.

У 2007—2008 роках начальник штабу — перший заступник командира 1-ї бригади надводних кораблів Центру морських операцій Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а з 2008 по 2012 рік очолював це з'єднання.

У 2008 році здобув оперативно-тактичний рівень освіти.

З 07.2012 по 2015 рік проходив службу на посаді першого заступника начальника штабу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.[4] В цей період з 2013-го по 2014 рік також тимчасово виконував обов'язки начальника Академії військово-морських сил імені П. С. Нахімова[5].

У 2015 році — оперативно-стратегічний рівень освіти (Національний університет оборони України).

З січня 2015 року заступник командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з бойової підготовки — начальник управління бойової підготовки Командування Військово-Морських Сил ЗС України[6]. Учасник антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

11 червня 2020 року указом Президента України Володимира Зеленського призначений на посаду командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України[en][1].

Військові звання ред.

Нагороди та відзнаки ред.

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (17 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9].
  • Медаль «За військову службу Україні» (24 серпня 2012) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[10]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Указ Президента України від 11 червня 2020 року № 217/2020 «Про призначення О.Неїжпапи командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  2. ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
  3. ↑ № 36, 06.05.2011 р. ГОРДІСТЬ ФЛОТУ — ГОРДІСТЬ МІСТА![недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ № 85, 27.07.2012 р. ФЛОТУ ПРЕДСТАВЛЕНО НОВОГО КОМАНДУВАЧА[недоступне посилання з липня 2019]
  5. ↑ КАФЕДРА Военной подготовки Академия ВМС Украины им. П. С. Нахимова. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 22 квітня 2014.
  6. ↑ З Криму вивели вже 13 кораблів: сьогодні до Одеси прибув «Кіровоград» 20.04.2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 22 квітня 2014.
  7. ↑ Президент України підписав Указ «Про присвоєння військових звань». Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
  8. ↑ Указ Президента України від 16 квітня 2022 року № 246/2022 «Про присвоєння військового звання»
  9. ↑ Указ Президента України від 17 червня 2022 року № 418/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 501/2012 «Про відзначення державними нагородами України»;

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Неїжпапа Олексій Леонідович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Неїжпапа_Олексій_Леонідович&oldid=41659616