Відкрити головне меню

Севастопольська бухта — бухта в центрі Севастополя. Являє собою вузьку затоку, що простягується на 8 км вглиб Кримського півострова. Її береги порізані і утворюють безліч бухт, що носять самостійні назви.

Севастопольська бухта

названо на честь Севастополь
Севастопольська бухта.jpg
Вид на бухту з моря
Sevastopol Bay.png
Карта бухт основного рейду
44°37′20″ пн. ш. 33°31′17″ сх. д. / 44.6222472° пн. ш. 33.5216500° сх. д. / 44.6222472; 33.5216500Координати: 44°37′20″ пн. ш. 33°31′17″ сх. д. / 44.6222472° пн. ш. 33.5216500° сх. д. / 44.6222472; 33.5216500
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
*Севастополь
Регіон Севастополь
Вливаються
  • р. Чорна
  • Міста та поселення Севастополь
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 694414
    Севастопольська бухта. Карта розташування: Земля
    Севастопольська бухта
    Севастопольська бухта
    Севастопольська бухта (Земля)
    Севастопольська бухта у Вікісховищі?

    Зміст

    З історіїРедагувати

    Севастопольська бухта відома мореплавцям більше 25-ти століть. За цей час вона багато разів змінювала свою назву. У Страбона (I століття) вона згадується як Ктенунт (гребінець), мабуть, стародавні угледіли в ній схожість з цим морським молюском. У XVIII столітті бухта носила назви: Корсунський Сиваш, Каламіта-Лиман (за назвою фортеці в Інкермані), Ахтіарська бухта, Інкерманська бухта. У XIX столітті її називали Великою бухтою, Великим рейдом, Північною бухтою.

    Характеристика бухтиРедагувати

    Севастопольська бухта простягається на 4 милі на схід від мису Костянтинівський. Вхід в бухту обмежений Північним і Південним молами. Від берегів бухти виступають миси, між якими розташовані малі бухти. Найбільшою з них є Південна бухта.

    Бухти Північної сторониРедагувати

    Бухти Південної сторониРедагувати

    У вершину бухти впадає річка Чорна, яка протікає по Інкерманській ущелині. У місці впадіння річка утворює лиман, який має назву Інкерманської бухти.

    Від багатьох мисів на 0,5—2 кабельтові простягаються рифи, частина з яких огороджена буями і віхами. Небезпеку для мореплавства в Севастопольській бухті і на вході до неї складають декілька затонулих суден і підводних перешкод, головним чином в районі мису Павловський біля північного берега бухти. Севастопольська бухта добре захищена від усіх вітрів крім західних[1].

    В акваторії бухти мається понад 160 причальних споруд. В 1999 році рішенням Севастопольської міської державної адміністрації з метою підтримання Севастопольської бухти в екологічно безпечному стані ділянки акваторії бухти закріплені за відповідними аквакористувачами, найбільшими з яких є Чорноморський флот Російської Федерації, Севастопольський морський торговельний порт, ВАТ «Севастопольський морський завод», Міністерство оборони України[2].

    ПриміткиРедагувати

    1. Лоция Черного моря. МО СРСР. ГУНиО. 1987.
    2. Протокольне доручення СМДА від 18.02.1999

    ДжерелаРедагувати

    • www.sevastopol.info(рос.)
    • Севастопольские бухты. Гриневецкий С. Р., Зонн И. С., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. — М.: 2006. ISBN 5-7133-1273-9