Су-30

Радянський двомісний багатоцільовий винищувач четвертого покоління

Су-30 (за кодифікації НАТО — Flanker-C) — радянський/російський двомісний багатоцільовий винищувач четвертого покоління. Розроблений на основі Су-27УБ. Призначений для завоювання переваги в повітрі, далекого патрулювання, супроводу літаків дальньої авіації, радіолокаційного спостереження, наведення і управління, а також може використовуватися як навчально-бойовий літак.

Су-30
Sukhoi Su-30MK of the Russian Air Force.jpg
Су-30
Призначення: air interdictiond і air combatd
Перший політ: 31 грудня 1989
Прийнятий на озброєння: 1992
Період використання: з 1992
На озброєнні у: Росія, Алжир, Індія, Китай, Венесуела
Розробник: Сухой (компанія), Komsomolsk-on-Amur Aircraft Production Associationd і Іркут
Всього збудовано: 630+
Вартість одиниці: 33 млн дол. США
Конструктор: І.В. Ємельянов
Екіпаж: 2 особи
Максимальна швидкість (МШ): (МШ) км/год
МШ біля землі: 1350 км/год
МШ на висоті: 2125 км/год
Бойовий радіус: 1500 км
Тривалість польоту: 3,5 год
Практична стеля: 17300 м
Швидкопідйомність: 230 м/с
Довжина: 21,9 м
Висота: 6,36 м
Розмах крила: 14,7 м
Площа крила: 62 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: (Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд)°
Шасі: 3-опорне
Споряджений: 24900 кг
Двигуни: 2 × ТРДДФ АЛ-31Ф
Тяга (потужність): 2 × 7770
Тяга форсажна: 2 × 12 500
Гарматне озброєння: 30-мм гармата вбудована ГШ-30-1
Кількість точок підвіски: 12
Маса підвісних елементів: 8000 кг
Підвісне озброєння:
  • 6 керованих ракет середньої дальності Р-77, Р-27 Р або Р-27ЕР, Р-27т або Р-27ЕТ з ТГС і 6 ракет ближнього бою Р-73 з ТГС;
  • Вільнопадаючі бомби масою по 500 кг (до 8 одиниць) або по 250 кг (28 одиниць);
  • Контейнери КМГ-У (до 7 одиниць) або блоки НАР С-13 і С-8 (до 4 одиниць);
  • Можливі різні комбінації керованого і некерованого озброєння різного класу.

На відміну від Су-27УБ, Су-30 здатний виконувати бойові дії, пов'язані з великою дальністю і тривалістю польоту і ефективним управлінням групою винищувачів. На Су-30 застосовувалися системи дозаправляння пальним у польоті, навігаційні системи, було розширено склад апаратури управління груповими діями, а також вдосконалено систему життєзабезпечення. За рахунок встановлення нових ракет і системи управління озброєнням, було значно підвищено бойову ефективність літака.

Історія створенняРедагувати

Роботи зі створення двомісної бойової машини з такими характеристиками почалися в ДКБ Сухого в середині 80-х років. Базовою машиною для розроблення нового проекту став Су-27УБ, що мав двомісну кабіну екіпажу, великий внутрішній запас палива і десять точок підвіски озброєння. Безпосереднім прототипом нового варіанта винищувача-перехоплювача слугував дослідний літак-лабораторія Т-10У-2, оснащений системою дозаправляння паливом у повітрі. Дальні перельоти, здійснені на цій машині в 1987—1988 роках, переконали конструкторів у можливості поліпшення бойових якостей серійного перехоплювача Су-27П.

Для відпрацювання нової концепції влітку-восени 1988 року на ІАПО, що випускав серійні Су-27УБ, силами співробітників Іркутської філії ДКБ Сухого (під керівництвом В Макріцкого) і місцевих фахівців було доопрацьовано два навчально-бойових літаки іркутського складання, які отримали в ОКБ шифри Т-10ПУ-5 і Т-10ПУ-6, а на заводі — виріб «10-4ПУ». Машини оснастили системою дозаправляння в повітрі, новою системою навігації, модернізованими системами дистанційного керування (СДУ) та керування озброєнням (СУВ)

ПризначенняРедагувати

Цей літак був створений завдяки зусиллям конструкторів та технологів агрегатно-складальних і монтажно-випробувальних цехів, а також конструкторів СКО. На відміну від одномісних Су-27П, серійний Су-30 призначався для:

  • завоювання панування в повітрі,
  • далекого патрулювання і супроводу літаків стратегічної авіації,
  • радіолокаційного дозору, наведення і управління,
  • навчання льотного складу.

Су-30 міг виконувати всі навчальні та бойові завдання Су-27УБ і при цьому був наділений додатковими можливостями:

  • виконання бойових дій, пов'язаних з дуже великими дальністю і тривалістю польоту,
  • ефективнішого керування групою винищувачів

Розширення діапазону можливостей на Су-30 забезпечувалося установленням наступних нових систем

  • системи дозаправки пальним у польоті,
  • радіосистеми дальньої навігації
  • розширеного складу апаратури управління груповими діями,
  • вдосконаленої системи життєзабезпечення.

Технічний опис проектуРедагувати

Загальні відомостіРедагувати

 
Су-30ЛЛ на МАКС-2007
 
Су-30СМ ВПС РФ

Літак побудований за нормальною аеродинамічною схемою і має так звану інтегральну компоновку. Средньорозташоване трапецієподібне крило невеликого подовження, оснащене розвиненими напливами, плавно сполучається з фюзеляжем, утворюючи єдиний тримальний корпус. Два двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами типу АЛ-31Ф розміщені в окремих мотогондолах, встановлених під тримальним корпусом літака на відстані один від одного, що дозволяє уникнути їх аеродинамічного взаємовпливу і підвішувати між ними за схемою «тандем» дві керовані ракети. Надзвукові регульовані повітрозабірники розташовані під центропланом.

Обтічники шасі плавно переходять в хвостові балки — службові платформами для установки суцільноповоротних консолей горизонтального оперення з прямою віссю обертання, двокілевого, рознесеного по зовнішніх бортах хвостових балок, вертикального оперення і підбалочних гребенів.

Літак спроектовано за концепцією «електронної стійкості», і він не має традиційної механічної проводки управління в поздовжньому каналі — замість неї використовується електродистанційна система управління (СДУ). Шасі літака трьохопорне, прибиране, з одним колесом на кожній опорі.

Основні відмінності від літака Су-27УБРедагувати

  • встановлена система дозаправки паливом у польоті з випущеної штангою в передкабінному відсіку ліворуч;
  • встановлена спеціальна апаратура зв'язку та наведення, на приладовій дошці задньої кабіни змонтований широкоформатний телевізійний індикатор тактичної обстановки.

МодифікаціїРедагувати

  • Су-30МК (модернізований, комерційний) — двомісний ударний літак, призначений для постачань на експорт. Спочатку створювався для ВПС Росії, але економічна криза змусила Міністерство оборони РФ відмовитися від закупівель літаків цього типу
  • Су-30МКА (модернізований, комерційний, алжирський) — версія Су-30МК для Алжиру.
  • Су-30МКІ (модернізований, комерційний, індійський; Flanker-H) — версія Су-30МК для Індії.
  • Су-30МКК (модернізований, комерційний, китайський; Flanker-G) — версія Су-30МК для Китаю.
  • Су-30МК2 — вдосконалена версія Су-30МК. Ціна 50 млн. USD. На кінець лютого 2012 збудовано 130 екземплярів модифікації[1]. Експортується в Китай, Індонезію, В'єтнам, Венесуэлу та Уганду
  • Су-30МКМ (модернізований, комерційний, малайзійська) — версія Су-30МК для Малайзії. Заснована на версії Су-30МКІ.
  • Су-30МКВ (модернізований, комерційний, венесуельський) — версія Су-30МК2 для Венесуели.
  • Су-30М2 — модернізований Су-30МК2, призначений для ВПС Росії.
  • Су-30СМ — літак з планером Су-30МКІ(М), призначений для ВПС Росії. Обладнаний деяким іноземним устаткуванням, наприклад, індикатор на лобовому склі.
  • Су-30СМ2 — збільшено дальність виявлення та розпізнавання повітряних цілей. До складу озброєння додано нові високоточні засоби ураження повітряних, наземних та морських об’єктів на дальності кілька сотень кілометрів.[2]

На експортних модифікаціях Су-30 широко застосовується обладнання іноземного виробництва — бортові комп'ютери, навігаційне устаткування і т. д. ОКБ «Сухой» співпрацює з постачальниками з Франції, Індії, Ізраїлю.

Основне бортове радіоелектронне обладнанняРедагувати

 
Sukhoi Su-30
  1. Система управління озброєнням
    1. Система управління озброєнням «повітря-повітря»
      1. Радіолокаційний прицільний комплекс
      2. Оптико-електронна прицільна система
        1. Оптико-локаційних станцій
        2. Нашоломні системи цілевказівки
      3. Система єдиної індикації з індикатором на лобовому склі
      4. Запитувач апаратури системи розпізнавання
    2. Система управління озброєнням «повітря-поверхня»
      1. Кольорові багатофункціональні рідкокристалічні індикатори
      2. Бортова цифрова обчислювальна машина
      3. Супутникова навігаційна система
      4. Система управління зброєю
  2. Система дистанційного керування літаком
  3. Відповідач системи державного розпізнавання
  4. Антенно-фідерна система
  5. Пілотажно-навігаційний комплекс
    1. Цифрова обчислювальна машина
    2. Інформаційний комплекс вертикалі і курсу
    3. Радіотехнічна система ближньої навігації
    4. Система міжнародної навігації
    5. Система автоматичного управління
    6. Інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів
    7. Система повітряних сигналів
  6. Засоби радіоелектронного протидії
    1. Станція попередження про опромінення з блоком наращиваемого пристрої
    2. Пристрій скидання дипольних відбивачів і хибних теплових цілей
    3. Станція активних перешкод (в контейнері)
  7. Комплекс засобів зв'язку
    1. Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
    2. Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
    3. Зв'язкова радіостанція КВ діапазону
  8. Бортова автоматизована система контролю
    1. Узагальнена система вбудованого контролю і попередження екіпажа
    2. Апаратура реєстрації польотної інформації
    3. Бортова апаратура оповіщення про аварійні ситуації
  9. Система відео реєстрації
    1. Бортовий відеореєстратор
    2. Телевізійна камера переднього огляду
    3. Відеоконтролер
  10. Літаковий відповідач
  11. Система телекомандного наведення
  12. Оптико-електронна прицільна система контейнерного типу

БРЛС Н011 БарсРедагувати

Тактико-технічні характеристики (для літака Су-30МКІ)

  • Діапазон частот: Х (8 — 12 ГГц)
  • Зона контролю:
    • Електронне сканування:
      • По азимуту: ± 3 — 10 °
      • По куті місця: −14 — +40 °
    • Механічне сканування:
      • По азимуту: ± 70 °
  • Кількість каналів приймача: 3
  • Кількість цілей, що обробляються одночасно:
    • Супроводжуваних: 15
    • Обстрілюваних: 4
  • Коефіцієнт шуму приймача: не більше 3 дБ
  • Потужність передавача:
    • Імпульсна: 4,5 кВт
    • Середній: 1,5 кВт
    • Підсвітки і наведення: 1 кВт
  • Дальність виявлення цілей (не менше):
    • "Винищувач ": 120—140 км
    • "Залізничний міст ": 80-120 км
    • "Група танків ": 40-50 км
    • "Есмінець ": 120—150 км
  • Максимальна роздільна здатність: 10 м

Бойове застосуванняРедагувати

Війна на сході УкраїниРедагувати

25 листопада 2018 року МБАКи «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон».

Близько 20 год.10 хв. за Київським часом катери були атаковані ЗС та ФСБ РФ під час відходу на місце базування. Катери зазнали вогневого ураження та втратили можливість самостійно продовжувати рух. У результаті, близько 20:50 за Київським часом, катери разом з екіпажем були захопленні спецпідрозділами ФСБ Росії.

За офіційними російськими даними до атаки на українські катери були залучені вертольоти Ка-52. Так, гелікоптер Ка-52 здійснив переслідування та в нейтральних водах зупинив малий броньований артилерійський катер «Нікополь», до якого підійшов малий протичовновий корабель Чорноморського флоту РФ «Суздалец»[3]. Перед тим з вертольота було випущено по українських кораблях дві некеровані ракети. Окрім вертольотів, за даними Служби безпеки України, до атаки з повітря був залучений винищувач Су-30, який так само здійснив бойове застосування двох ракет проти українських кораблів[4].

Російське вторгнення в Україну (2022)Редагувати

28 лютого речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв, що ворожі Су-30 та Су-35 ведуть маневри над Чорнобильською АЕС та здійснюють звідти обстріли, щоб українські війська не могли бити по ним у відповідь, адже збиття літака над АЕС може призвести до екологічної катастрофи[5].

Су-30 неодноразово застосовувались для нанесення авіаційно-бомбових ударів по території України та зокрема по цивільним об'єктам, далі наведено лише окремі випадки:

  • 31 травня Су-30СМ завдав удару по Сумщині, про деталі не повідомляється[6].
  • 2 червня близько 00:10 Су-30 завдав 4 авіаційно-бомбових удари по селищу Краснопілля на Сумщині. Пошкоджено 6 домоволодінь, та два транспортні засоби. Поранення отримало подружжя пенсіонерів: 82-річний чоловік та 80-річна дружина[7].
  • 9 червня два Су-34 та один Су-30 вилетіли з району Мозиря (Білорусь) та ракетами Х-59 завдали удару по Житомирщині[8].
  • 2 липня винищувач Су-30 вдарив ракетою Х-31 по Білгород-Дністровському району, жертви відсутні[9].

В серпні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині на околицях міста Ізюм українські військові виявили уламки російського Су-30СМ який мав бортовий номер 62 «Червоний» та реєстраційний номер RF-81773. На поширених фото видно майже неушкоджену частину комплексу радіоелектронної боротьби САП-518 «Регата» (також відомий як «Хибины-У»)[10]. На збитому літаку також була підвішена ракета «повітря — повітря» Р-73[11].

Битва за острів ЗміїнийРедагувати

7 травня російський винищувач Су-30СМ збив гелікоптер Мі-14 морської авіації України. За штурвалом цього гелікоптера загинув Герой України (посмертно), полковник Ігор Бездай[12].

2 липня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував відео датоване 1 липня, на якому видно, що Су-30 росіян намагається знищити покинуте на острові Зміїний обладнання, після втечі з нього 30 червня. З чотирьох бомб по острову влучила лише одна. За повідомлення головнокомандувача, бомбардування відбувалось фосфорними бомбами, літак злітав з кримського аеродрому Бельбек[13].

Знищені під час російсько-Української війниРедагувати

Підтверджені втрати
Дата Бортовий номер Аеродром базування Військова частина Втрати Місце Примітки
1 25.02.2022 ?   Росія, Міллерово 75391 0/0   Росія, Ростовська область, аеродром Міллерово. Знищений на землі, після удару 19-ї ОРБр «Свята Варвара» Точкою У по аеродрому Міллерово (За повідомленням там було знищено два Су-30, але підтверджено лише один)[14].
2 03 або 05. 03.2022 ?   Росія, Міллерово 75391 1/?   Україна, можливо Київська область, м.Ірпінь 3 березня сторінка Головнокомандувача Валерія Залужного повідомила, що розрахунком ППО у небі над Ірпінем було збито російсьикй Су-30, фото/відео доказів немає[15]. А 5 березня у регіональних ЗМІ Брянської області з'явилась інформація про загиблого в Україні льотчика, підполковника Олексія Нарзуллаєвича Хасанова, заступника командира 31-го винищувального авіаційного полку чий Су-30 був збитий в Україні[16][17].
3 05.03.2022 ?   Україна, Саки (Тичасово окупований) 59882 0/2   Україна, Миколаївська область, район Очакова Обидва пілота були взяті в полон: майор Головенський Олексій Сергійович (22.02.1990), командир ескадрильї; капітан Козлов Олексій Ігорович (02.03.1988), штурман ескадрильї. За словами полонених починаючи з 24 лютого ним було здійснено 3-4 вильоти, всі вильоти — патрулювання Чорного моря. 5 березня в ході чергового вильота вже в повітрі отримали завдання летіти в Миколаївську область по координатам, для розвідки систем ППО, де і були збиті двома ракетами[18][19][20].
4 13.03.2022 ?   Росія, Халіно 45119 0/1   Україна, Харківська область, район Ізюму Полонений пілот: Підполковник Косік Сергій Сергійович (05.01.1981), заступник командира полка. Був збитий 13 березня, коли виконував бомбардування в районі Краматорська. Після успішного катапультування дібрався до населеного пункту Оскіл, де переховувася з 13 по 15 березня, зв'язвся з базою, намагався евакуюватись[21]. 27 березня Донецька обласна прокуратура повідомила льотчика про підозру у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). Досудовим розслідування встановлено, що 27 лютого 2022 року цей пілот здійснив бомбардування осколково-фугасними авіаційними бомбами ОФАБ-250 житлових будинків та цивільної інфраструктуру міста Балаклія, Харківської області[21].
5 15.05.2022 ?   Росія, Халіно 45119 2/2   Україна 15 березня російський телеграм-канал, що спеціалізується на авіації та ймовірно має зв'язок зі спецслужбами РФ, опублікував скорботне відео з Су-30 та трагічною музикою на фоні[22]. 17 березня інтернетом поширилось фото із російських сторінок Вконтактє, де скорблять по загиблому екіпажу Су-30, влаштувавши їм меморіал. У підписі йшлося, що це льотчики військової частини 45119: підполковник Позинич Олександр та капітан Кісляков Євген[23].
6 12 вересня 2022 (імовірно) RF-81773 ?   Україна, Харківська область, район Ізюму Зенітники 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України збили російський багатоцільовий винищувач Су-30 RF-81773 (62 червоний) із застосуванням 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23-2[24][25]

ОператориРедагувати

 
Експлуатанти Су-30
  •   Росія — 3 Су-30, 16 Су-30М2, 100 Су-30СМ;. Були побудовані в 19942017 роках[26]. Також поставлено 4 Су-30м2.+16 Су-30М2 Замовлено (16 поставлено)[27][28]. Замовлено 60 Су-30СМ до 2016 року, 34 поставлені.
  •   Алжир — до 2010 року поставлено 44 літаків Су-30МКА.[29]
Перші два літаки поставлені замовнику в грудні 2007 року, в 2008 році поставки продовжаться. Контракт був підписаний у лютому 2006 року, парафований в березні 2006 року[30]. Станом на червень 2008 року поставлено 8 літаків (чотири — у 2007 році[31], по два літаки — у березні та червні 2008 року[32]). У липні 2010, під час проведення авіафорума «Фарнборо-2010», з'явилася інформація про укладення контракту з Алжиром на поставку ще 16 Су-30МКА до 2012 року,[33] довівши загальне число літаків до 44.
Рішення про купівлю літаків було ухвалене після того, як пара Су-30 зробила безпосадковий політ з Росії до Венесуели і назад (з кількома дозаправленнями в повітрі і єдиною посадкою в Росії). Перші два літаки були поставлені в грудні 2006 року, 8 літаків було поставлене протягом 2007 року, 14 поставлені в кінці липня — початку серпня 2008 року. У цей час всі 24 винищувачі надійшли в розпорядження ВПС Венесуели.
  •   В'єтнам — в 2004 році В'єтнам купив 4 літаки Су-30МКК. У січні 2009 року був укладений ще один контракт на постачання 12 літаків Су-30МК2.[34] У лютому 2010 року було оголошено, що В'єтнам набуває ще 12 винищувачів Су-30МК2, довівши парк цих літаків до 28.[35] У липні 2010 року, під час проведення авіафоруму «Фарнборо-2010», з'явилася інформація про укладення контракту з В'єтнамом на поставку ще 20 Су-30МК2[36] до 2012 року, довівши загальну кількість винищувачів до 48.
  •   Вірменія: У лютому 2019 року стало відомо, що Вірменія замовила для потреб національних повітряних сил чотири багатоцільові винищувачі Су-30СМ. В грудні того ж року літаки були доставлені до Вірменії, їх пунктом дислокації стала авіабаза «Шира» в місті Гюмрі. Проте, за словами прем'єр-міністра Ніколи Пашиняна літаки були придбані без боєприпасів[37].
  •   Індія: близько 240 Су-30МКІ, станом на 2019 рік[38].
  •   Індонезія — поставлені два Су-30МК і 3 Су-30МК2.[39] Винищувачі Су-30 ВПС Індонезії дислоковані на авіабазі Хасануддін.[40][41]
  •   КНР — 73 Су-30МКК, 24 Су-30МК2 на 2010 рік[42]
  •   Малайзія — 12 Су-30МКМ.на 2010[43]
Су-30 отримав перемогу в тендері на постачання літаків ВПС Малайзії, перемігши в тому числі і американський F-18. Контракт на постачання 18 винищувачів на загальну суму 900 млн доларів США був підписаний 5 серпня 2003 року. На початок червня 2009 року поставлені 12 винищувачів Су-30мкм.[44] Частиною договору також було те, що Росія організовує політ малазійського космонавта на МКС.

ІндіяРедагувати

Після тривалих переговорів Індія замовила 50 літаків Су-30МКІ, оснащених новими двигунами АЛ-31ФП і поліпшеною авіонікою. Також Індія отримала ліцензію на виробництво додаткових 140 винищувачів до 2020 року, на 2009 рік 98 СУ-30МКІ, на 2010[46][47] У 2007 році були передані 18 винищувачів Су-30МКІ замість поставлених у 1997—1999 роках Су-30К. Постачання одних літаків замість інших пов'язана з неможливістю модернізації Су-30К до рівня Су-30МКІ. У 2008 році повинна початися реалізація програми ліцензійного складання партії з 40 літаків Су-30МКІ вартістю 1,5 млрд доларів. З цієї партії 20 Су-30МКІ будуть поставлені в Індію вже облітаними, 15 — зібраними повністю, але не облітаними, а решта 5 будуть поставлені «по другій фазі».[31]

Станом на 2019 рік на озброєнні індійської армії стоїть близько 240 винищувачів Су-30МКІ, що робить його наймасовішим у ВПС Індії[38].

Починаючи з 2009-го року близько десяти літаків Су-30 в індійській версії було втрачено з різних причин. Зокрема до основних відносять низьку підготовку індійських льотчиків, а також низьку якість винищувачів російського виробництва та зібраних в Індії за ліцензією[38].

Аварії та катастрофиРедагувати

Дата Приналежність Місце катастрофи Людські втрати Обставини Опис причин
12.06.1999  ДКБ Сухого, Росія   авіасалон Ле-Бурже обидва пілоти катапультувалися демонстраційний політ падіння тяги в двигунах
22.07.2003   7057-я авіабаза ЧФ Росії   аеропорт Витязево, Анапа жертв нема «складання» передньої стойки шасі на ЗПС дані про причини аварії суперечливі[48]
26.07.2006   ЛДІ ім. М. Громова   аеродром в Жуковському (даних нема) під час випробувань (даних нема)[49]
30.04.2009   30-та ескадрилья «Rhinos» ВПС Індії   поблизу м.Похран, штат Раджастхан 1 пілот загинув тренувальний політ на висоті 6 км збій у системі керування
30.11.2009   ВПС Індії   40 км від м.Джайсалмер, штат Раджастхан обидва пілота катапультувалися звичайний політ витік пального з паливної системи, пожежа двигуна[50]
13.12.2011   ВПС Індії   20 км від авіабази в Пуне обидва пілоти катапультувалися літак впав невдовзі після зльоту відмови в электронній системі керування
28.02.2012   рос. «КнААПО»   130 км п-сх. від Комсомольська-на-Амурі 1 пілот легко поранений випробувальний політ на висоті 3 км неполадки в системі керування при зльоті
пожежа в правому двигуні під час прискорення, відмова систем керування літаком[1]
17.09.2015   ВПС Венесуели   Венесуела, штат Апуре обидва пілоти загинули[51] літак розбився при плановому патрулюванні кордону з Колумбією[52]
15.03.2017   ВПС Індії   поблизу авіабази Уттарлай, штат Раджастхан пілоти катапультувалися, є постраждалі серед населення плановий політ, літак впав при заході на посадку Технічний брак.[53]
23.05.2017   ВПС Індії у 60 кілометрах на північний-захід від от авіабази Тезпур (штат Ассам,   Індія) обидва пілоти загинули звичайний політ на Су-30МКИ
03.05.2018   ПКС Росії неподалік міста Джебла обидва пілоти загинули Су-30СМ при наборі висоти після зльоту з авіабази «Хмеймім» впав у Середземне море триває розслідування, імовірно технічна несправність або потрапляння птаха в двигун[54]
27.06.2018   ВПС Індії неподалік села Ваві-Туші, провінція Магараштра,   Індія обидва пілоти катапультувались, їхньому життю нічого не загрожує розбився близької 11-ї години дня триває розслідування, імовірно технічна несправність[55]
09.08.2019   ВПС Індії неподалік міста Тезпур у штаті Ассам,   Індія обидва льотчики змогли катапультуватися, один з них зазнав травм під час приземлення Су-30МКІ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту причини невідомі, триває розслідування[38]
22.09.2020   ВПС Росії Тверська область обидва пілоти катапультувались Су-30М2 ВПС РФ був збитий вогнем іншого російського Су-35 під час навчально-тренувального польоту. Літак впав і розбився. Причини: халатність пілота Су-35, який не перемкнув тумблер «вогонь/фотоімітатор»; халатність аеродромного персоналу, який мав ще на землі під час передполітної підготовки літака відключити бортову гармату[56]
23.10.2022   ВПС Росії м. Іркутськ загинули заслужений льотчик-випробувач РФ Максим Конюшин і льотчик-випробувач 3-го класу Віктор Крюков[57] за попередніми даними, Су-30СМ під час випробувального польоту увійшов у пікірування і впав на житловий двоповерховий будинок[58] екіпаж останні півгодини польоту перебува у непритомному стані. Літак упав, коли в нього закінчилося паливо. Розслідування триває[59]
  • В ЗМІ також згадується декілька аварій цього літака в ВПС КНР, але точних даних про них нема.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Interfax: Су-30 разбился на Дальнем Востоке
  2. У Росії виготовили нові Су-30СМ2 та Як-130 (укр.). Процитовано 24 листопада 2022. 
  3. Агресія Росії в Керченській протоці: ФСБ надала власну версію. OBOZREVATEL INCIDENT (укр.). 26 листопада 2018. Процитовано 5 березня 2022. 
  4. СБУ отримала нові беззаперечні докази агресивного збройного нападу РФ на кораблі Військово-Морських Сил України (відео). Служба Безпеки України. 29 листопада 2018. 
  5. Цензор.НЕТ. Літаки РФ ведуть обстріли з неба над ЧАЕС і ЗАЕС, щоб їх не збили, - Повітряні сили. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 2 липня 2022. 
  6. РФ завдала авіаудар по українських військах на Сумщині. glavcom.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022. 
  7. Обстріл Краснопільскої громади на Сумщині: є поранені. 02.06.2022. 
  8. Оперативна ситуація на фронті (uk-UA). Процитовано 2 липня 2022. 
  9. РФ знову вдарила ракетами по базі відпочинку на узбережжі Одеської області – ОК "Південь". www.unian.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022. 
  10. Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022. 
  11. Joseph Trevithick (12 вересня 2022). Ukraine Just Captured One Of Russia’s Most Capable Aerial Electronic Warfare Pods. The War Zone. The Drive. 
  12. Martirosyan 1, Ruslan. Первое видео реального воздушного боя между Су-30СМ и вертолетом. Naked Science. Процитовано 3 липня 2022. 
  13. російські Су-30 завдали авіаудару по острову Зміїний. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022. 
  14. Цензор.НЕТ. Українські військові завдали удару по російській авіабазі, знищили мінімум дві СУ-шки - журналіст Бутусов. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 29 червня 2022. 
  15. Російський літак СУ-30 збили у небі над містом Ірпінь – Залужний. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2022. 
  16. Памяти летчика Алексея Хасанова. klinci.bezformata.com. Процитовано 29 червня 2022. 
  17. Українські військові назавжди "приземлили" російського льотчика, який воював у Сирії: фото. Апостроф (укр.). Процитовано 29 червня 2022. 
  18. На Миколаївщині взяли в полон пілота збитого Су-30СМ. Мілітарний (рос.). Процитовано 5 березня 2022. 
  19. Пресконференція військовополонених льотчиків російської армії. (uk-UA). Процитовано 29 червня 2022. 
  20. Головянский Алексей Сергеевич | "Я ЖЕНАТ на УКРАИНКЕ! | #Ищисвоих (uk-UA). Процитовано 29 червня 2022. 
  21. а б Протиповітряна оборона збила російський Су-30. Пілот у полоні. 28 березня 2022. 
  22. Fighterbomber. Telegram. Процитовано 29 червня 2022. 
  23. https://twitter.com/ukraine_af/status/1505486035186331650. Twitter (укр.). Процитовано 29 червня 2022. 
  24. https://t.me/operativnoZSU/41575
  25. Десантники із зенітної установки збили ворожий винищувач Су-30. Укрінформ. 14 вересня 2022. 
  26. Авиаполк в Курске пополнится истребителем Су-30СМ. MilitaryNews.ru. 9 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017. 
  27. Архівована копія. Архів оригіналу за 26-02-2011. Процитовано 06-05-2019. 
  28. [http : / / www.rian.ru/analytics/20100316/214761866.html ВПС Росії 10 років по тому]
  29. Росія передала Алжиру всі обіцяні Су-30МКА. Lenta.ru. 18 листопада 2009. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 14 серпня 2010. 
  30. Иркутский авіазавод поставив у Алжир два перші винищувача Су-30МКА. avia.ru. 25 грудня 2007. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???. 
  31. а б http://www.vpk-news.ru/article.asp?pr_sign=archive.2008.220.articles.defence_01 [Архівовано 9 квітня 2008 у Wayback Machine.] Газета «Військово-промисловий кур'єр»
  32. Іркутський авіазавод відправив до Алжиру два винищувачі Су-30МКА. avia.ru. 2 червня 2008. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???. 
  33. В'єтнам та Алжир купили 36 російських винищувачів. lenta.ru. 21.07.2010. Архів оригіналу за 08.02.2012. Процитовано 21 липня 2010. «Другий контракт, за словами Фоміна, передбачає постачання Алжиру 16 Су-30МКА в 2011-2012 роках. В кінці 2009 року завершилася поставка Алжиру 28 замовлених в 2006 році винищувачів Су-30МКА. Частина цих літаків була передана країні замість забракованої ВПС Алжиру партії МіГ-29» 
  34. Олексій Нікольський (14 травня 2009). Парк «сушок» розширюється. Відомості. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 13 травня 2009. «Придбавши партію з 12 винищувачів Су-30МК2 вартістю близько півмільярда доларів, В'єтнам може увійти до п'ятірки найбільших імпортерів російської зброї» 
  35. / 2010/02/10/su30 / В'єтнам купив у Росії 12 винищувачів Су-30МК, 10.02.2010. Архів оригіналу за 11.01.2013. Процитовано 06.03.2011. 
  36. В'єтнам та Алжир купили 36 російських винищувачів, 21.07.2010
  37. Люксіков Михайло (21 березня 2021). Вірменія придбала російські Су-30 без боєприпасів – Пашинян. Український мілітарний портал. 
  38. а б в г В Індії впав Су-30 російського виробництва. Український мілітарний портал. 9 серпня 2019. 
  39. Третій Су-30МК2 пройшов успішні випробування в Індонезії
  40. Індонезія візьме позику на закупівлю шести винищувачів «Сухого»
  41. Індонезія отримала перші винищувачі Су-30МК2
  42. The Military Balance 2010. p.402, 404
  43. The Military Balance 2010. p.418
  44. Королівські ВПС Малайзії очікують отримання останньої партії Су-30мкм
  45. Росія поставить Уганді шість винищувачів Су-30МК2. Lenta.ru. 5 квітня 2010. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 14 серпня 2010. 
  46. The Military Balance 2010. p.362
  47. Lenta.ru: Зброя :
  48. По одній версії: — «стійка шасі зламалася при старті… після приземлення». По іншій версії вона зламалася під час розгону літа по смузі перед зльотом. Див: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30, а також Newa.Ru: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30. Міністерство Оборони РФ заявило, що «аварія сталася виключно з вини пілота, котрий після приземлення під час руління літака помилково натиснув не той тумблер»: RIA.ru: Катастрофы истребителя Су-30 в России. Справка
  49. РИА-Новости: В подмосковном Жуковском произошла авария самолета Су-30
  50. Lenta.ru: Индия назвала причину крушения Су-30МКИ
  51. Venezuela's Maduro Announces Russian Aircraft Purchase Following Sukhoi-30 Crash
  52. В Венесуэле разбился истребитель Су-30
  53. Міністр оборони країни Манохар Паррікар заявив, що придбання основної частини парку індійських бойових літаків у Росії було стратегічною помилкою, оскільки російські машини зарекомендували себе як непотріб і баласт ВПС Індії [1]
  54. В Сирии разбился российский истребитель, два летчика погибли. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 5 березня 2022. 
  55. Indian Su-30MKI fighter jet crashed during a test flight. Defence Blog. 27 червня 2018. 
  56. Росія судитиме свого льотчика Су-35, який збив російський Су-30. 03.11.2021
  57. Крушение самолета СУ-30. Что известно на данный момент. www.irk.ru. Процитовано 24 жовтня 2022. 
  58. У Росії військовий літак впав на житловий будинок. 23 жовтня 2022. 
  59. Радіо Свобода: Источник: пилоты Су-30 потеряли сознание, в баллонах был азот. 24-10-2022