Location Nordic Council.svg

Норди́чні краї́ни — географічний та культурний регіон у Північній Європі та Північній Атлантиці, де їх найчастіше називають Norden (буквально «Північ»).[1] Термін включає у себе Данію, Норвегію, Швецію та Фінляндію, Ісландію, а також Ґренландію і Фарерські острови які є частиною Королівства Данії. До терміну також включають Аландські острови, які входять до складу Фінляндської Республіки, а також Ян-Маєн та архіпелаг Шпіцберген, які належать до Королівства Норвегія.[2] Острів Буве іноді не вважається частиною північних країн через своє географічне положення. Кілька регіонів Європи, такі як Північні острови Шотландії, розділяють культурні чи етнічні зв’язки з північними країнами, але не вважаються їхньою частиною. Скандинави, які складають понад три чверті населення регіону, є найбільшою його найбільшою етнічною групою, за якою йдуть фіни, які складають більшість у Фінляндії; серед інших етнічних груп — гренландський інуїти, народ саами, недавні іммігранти та їхні нащадки. Корінні мови — шведська, данська, норвезька, ісландська та фарерська є північно-германськими мовами, корінням яких є давньоскандинавська мова. Місцевими негерманськими мовами є фінська, гренландська та кілька саамських мов. Основна релігія — лютеранство.[3][4]

Північні країни мають багато спільного у своєму способі життя, історії, релігії та соціальній структурі. Ці країни мають довгу історію політичних уній та інших близьких відносин, але сьогодні є єдиним утворенням. У XIX столітті існував Скандинавістський рух, який прагнув об’єднати Данію, Норвегію та Швецію в одну країну. З незалежністю Фінляндії на початку XX століття та Ісландії в середині XX століття цей рух перетворився на сучасну організовану нордичну співпрацю, до якої входять Північна рада та Північна рада міністрів. Гельсінський договір — політична угода, яка встановлює основу для співпраці в Північній раді та Раді міністрів Північних країн. В англійській мові, Скандинавія іноді використовується як синонім для країн Північної Європи, однак даний термін більш правильно використовувати стосовно трьох монархій Данії, Норвегії та Швеції. Геологічно, Скандинавський півострів включає материкові частини Норвегії та Швецію, а також найпівнічнішу частину Фінляндії.[5][6][7][8][9]

Загальна нордичних північних країн складає 425 804 км². Нежилі крижані покрови та льодовики займають близько половини цієї території, переважно в Гренландії. У січні 2013 року в регіоні проживало близько 26 населення мільйонів людей. Нордичні мають дуже високі показники в багатьох галузях, включаючи освіту, економічну конкурентоспроможність, громадянські свободи, якість життя та людський розвиток.[10] Маючи лише чотири мовні групи, спільне мовне неоднорідне надбання є одним із факторів, що становлять нордичну ідентичність. Датська, норвезька, шведська, ісландська та фарерська мови вкорінені у давньоскандинавській, а датська, норвезька та шведська мови вважаються взаємозрозумілими. Ці три домінуючі мови викладаються в школах по всьому нордичному регіону. Наприклад, шведська мова є обов'язковим предметом у фінських школах, оскільки Фінляндія за законом є двомовною країною. Данська мова є обов'язковою для фарерських та гренландських шкіл, оскільки ці самоврядні регіони є частиною Данської королівства. Ісландія також викладає данську мову, оскільки була частиною Данського королівства до 1918 року і перебувала у союзі з Данією до 1944 року. Поряд з цими і островними скандинавськими мовами, фарерською та ісландською мовами, які також є північногерманськими мовами, є фінська та саамські гілки уральських мов, якими розмовляють відповідно у Фінляндії та на півночі Норвегії, Швеції та Фінляндії; а також гренландська, ескімосько-алеутська мова, якою розмовляють у Ґренландії.Робочими мовами двох її політичних органів є данська, норвезька та шведська.

Кожна з країн має свої економічні та соціальні моделі, іноді з великими відмінностями від своїх сусідів, але в тій чи іншій мірі поділяє нордичну модель економіки та соціальної структури,[11] а саме ринкову економіку у купі із сильними профспілками та системою соціального захисту, яка фінансується за рахунок високих податків. Існує високий ступінь перерозподілу доходів і низький рівень соціальних заворушень. Сюди входить підтримка держави загального добробуту, яка спеціально спрямована на підвищення індивідуальної самостійності та сприяння соціальній мобільності; корпоратистська система, що передбачає тристоронні домовленості, де представники робітників та роботодавців ведуть переговори щодо політики оплати праці та ринку праці, опосередкованої урядом;[12] та зобов’язання приватної власності (з деякими застереженнями) у змішаній економіці.[13]

Етимологія та концепція нордичних країнРедагувати

Нордичні країни складаються з історичних територій скандинавських країн, областей, які розділяють спільну історію та культуру зі Скандинавією. Мається на увазі зазвичай посилання на цю більшу групу, оскільки термін Скандинавія вужчий, а іноді й неоднозначний. До нордичних країн, як правило, відносять Данію, Фінляндію, Ісландію, Норвегію та Швецію, включно з пов'язаними з ними території (Гренландія, Фарерські острови та Аландські острови).

Термін "Нордичні країни" знайшов широке вживання після появи Foreningen Norden. Термін походить побічно від місцевого терміну Norden, який використовується в скандинавських мовах, що означає "Північ(-ні землі)".[14] На відміну від "нордичних країн", термін Norden/Норден є в однині. ЕтнохоронімНордбю/nordbo, в буквальному розумінні означає «нордичний мешканець».


СписокРедагувати

Суверенні державиРедагувати

Суверенні держави Королівство Данія[17] Фінляндська Республіка[18] Ісландія[19] Королівство Норвегія[20] Королівство Швеція[21]
Прапор          
Герб   Denmark   Finland   Iceland   Norway   Sweden
Офіційна місце назва Kongeriget Danmark[17] Suomen tasavalta[18]
Republiken Finland[18]
Ísland[19][22] Kongeriket Norge[20]
Kongeriket Noreg[20]
Norgga gonagasriika[23]
Konungariket Sverige[21]
Загальноприйнята місцева назва Danmark Suomi

Finland

Ísland Norge

Noreg

Sverige
Загальноприйнята назва українською Данія Фінляндія Ісландія Норвегія Швеція
Населення
(2018 оцінка)
5,809,502[17] 5,537,364[18] 343,518[19] 5,372,191[20] 10,313,447[24]
Площа 43,094 км2[17] 338,145 км2[18] 103,000 км2[19] 323,802 км2[20] 450,295 км2[25]
Щільність населення

(2015 оцінка)

129.5/км2[17] 16.2/км2[18] 3.2/км2[19] 16.1/км2[20] 22.9/км2[21]
Столиця Копенгаген[17] Гельсінкі[18] Рейк'явік[19] Осло[20] Стокгольм[21]
Largest urban areas
[джерело?]
Копенгаген – 1,320,629

Орхус – 330,639
Оденсе – 213,558
Ольборг – 205,809
Есб'єрг – 116,032

Гельсінкі – 1,488,236
Тампере – 370,084
Турку – 315,751
Оулу – 200,400
Ювяскюля – 140,812
Рейк'явік – 201,049
Акурейрі – 18,103
Рейк'янесбаїр – 14,000
Акранес – 6,699
Сельфосс – 6,512
Осло – 1,588,457
Берген – 420,000
Ставангер – 319,822
Трогейм – 183,378
Драммен – 117,510
Стокгольм – 2,371,774
Гетеборг – 1,015,974
Мальме – 707,120
Гельсінгборг – 272,873
Уппсала – 253,704
Форма державного правління Унітарна парламентська конституційна монархія[17] Унітарна парламентська республіка[18] Унітарна парламентська республіка[19] Унітарна парламентська конституційна монархія[20] Унітарна парламентська конституційна монархія[21]
Нинішній глава держави та уряду Маргрете II[17] (Королева)
Метте Фредріксен[17] (Прем'єр-Міністр)
Саулі Нііністьо[18] (Президент)
Санна Марін[26] (Прем'єр-Міністр)
Гвюдні Йоуганнессон[19] (Президент)
Катрин Якобсдоттір[19] (Прем'єр-Міністр)
Гаральд V[20] (Король)
Ерна Солберг[20] (Прем'єр-Міністр)
Карл XVI Густав[21] (Король)
Стефан Левен[21] (Прем'єр-Міністр)
Європейська асоціація вільної торгівлі Ні Ні Так Так Ні
Європейський Союз Так Так Ні Ні Так
Європейська Економічна Зона Так Так Так Так Так
Офіційна мова Данська[17] Фінська[18] та Шведська[18] Ісландська[19] Норвезька[20] та Sami Шведська[21]
Офіційні мови національних менших Німецька[17] Саамські, Циганська, Мова жестів, Карельська Мова жестів Квенська, Tavringer, Циганська Фінська, Саамьські, Циганська, Їдиш та Мянкіелі[21]
Основна релігія 74.8% Лютеранство[17]
5.3% Іслам[17]
19.9% інші, не вказали релігію, або нерелігійні[17]
68.7% Лютеранство[27]
1.1% Православ'я[27]
1.7% інша релігія[27]
28.5% unspecified or no religion[27]
63.5% Лютеранство[28]
11.7% інші Християни[28]
3.3% інша релігія[28]
21.5% unspecified or no religion[28]
69.9% Лютеранство
6.9% інші Християни
3.3% Іслам
0.8% інша релігія
19.2% no religion[29][30][31]
60.2% Лютеранство[21]
8.5% інші[21]
31.3% no religion[21]
ВВП (номінал) $306.7 мільярдів[32][33][34][35] $236.8 мільярдів[32][33][34][35] $20.0 мільярдів[32][33][34][35] $370.4 мільярдів[32][33][34][35] $511.3 мільярдів[32][33][34][35]
ВВП (номінал) на душу населення[36][37][38] $53,744[36][37][38] $43,169[36][37][38] $59,629[36][37][38] $70,392[36][37][38] $51,165[36][37][38]
ВВП (ПКС)[39][40][41] $273.8 мільярдів[39][40][41] $231.3 мільярдів[39][40][41] $16.5 мільярдів[39][40][41] $364.4 мільярдів[39][40][41] $498.1 мільярдів[39][40][41]
ВВП (ПКС) на душу населення $47,985[42][43][44] $42,165[42][43][44] $49,136[42][43][44] $69,249[42][43][44] $49,836[42][43][44]
Грошова одиниця Данська крона[17] Євро[18] Ісландська крона[19] Норвезька крона[20] Шведська крона[21]
Військовий бюджет 1.41% ВВП 1.47% ВВП 0.13% ВВП 1.4% ВВП 1.18% ВВП
Чисельність збройних сил 72,135[45] 365,000[46] 130[47] 69,700[48] 221,163[49]
Робоча сила[50] 2,962,340 2,677,260 197,200 2,781,420 5,268,520
Місце в Індексі людського розвитку 11 15 6 1 7
Місце в Індексі сприйняття корупції 1 3 14 7 3
Місце в Індексі свободи преси 9 4 13 1 2
Місце в Індексі недієздатності держав 175 178 174 177 170
Місце в Індексі економічної свободи 12 26 11 23 15
Місце в Індексі конкурентоспроможності 10 11 24 16 9
Місце в Індексі екологічної ефективності 3 10 11 14 5
Місце в Індексі добрих країн 6 1 36 8 4
Місце в Звіті про гендерний розрив 13 4 1 2 3
Місце в Рейтингу країн за рівнем щастя населення 2 1 4 5 7
The figures in this table do not include Greenland, the Faroe Islands, the Åland Islands, Svalbard, Jan Mayen, Bouvet Island, Peter I Island, and Королева Maud Land.

Пов'язані територіїРедагувати

Associated territory Гренландія[51] Фарерські острови[52] Аландські острови Шпіцберген
Прапор        
Герб   Greenland   Faroe Islands   Åland Islands
Офіційна місце назва Kalaallit Nunaat[51]
Grønland
Føroyar
Færøerne[52]
Landskapet Åland Svalbard
Населення
(2016 оцінка)
56,483[51] 49,188[52] 29,013 2,667
Площа 2,166,086 км2[51] 1,393 км2[52] 1,580 км2 61,022 км2
Щільність населення 0.028/км2 35.5/км2 18.36/км2 0.044/км2
Столиця Нуук[51] Торсгавн[52] Марієгамн Longyearbyen
Largest urban areas Нуук – 16,464
Сісіміут – 5,598
Ілуліссат – 4,541
Какорток – 3,229
Аасіаат – 3,142
Торсгавн – 12,648
Клаксвік – 4,681
Гойвік – 2,951
Argir – 1,907
Fuglafjørður – 1,542
Марієгамн – 11,521
Йомала – 4,646
Finström – 2,529
Лемланд – 1,991
Saltvik – 1,827
Лонг'їр – 2,144
Баренцбург – 471
Свеагрува – ~225
Ню-Олесунн – ~30-130
Isbjørnhamna – ~10-12
Суверенна держава  [51][52]    
Статус Автономна країна Автономний регіон Невключена територія
Форма правління Devolved parliamentary з конституційною монархією[51] Devolved parliamentary з конституційною монархією[52] Унітарна парламентська республіка Унітарна парламентська конституційна монархія[20]
Нинішній глава держави та уряду Маргрете II[17] (Королева)
Кім Кельсен[51] (Прем'єр-Міністр)
Саулі Нііністьо[18] (Президент)
Аксель Йоганнесен (Прем'єр-Міністр)
Маргрете II[17] (Королева)
Katrin Sjögren (Прем'єр-Міністр)
Гаральд V[20] (Король)
Ерна Солберг[20] (Прем'єр-Міністр)
Європейський Союз Ні, спеціальна територія Ні Так Ні
Європейська асоціація вільної торгівлі Ні Ні Так Ні
Північна рада Асоційований член Асоційований член Асоційований член Відсутнє індивідуальне представництво
Основна мова Гренландська,[51] Данська[51] Фарерська,[52] Данська[52] Шведська Норвезька[20]
Основна релігія 96.08% Лютеранство
0.79% inuit spiritual beliefs
2.48% атеїсти+агностики
89.3% Лютеранство
6% не вказали
3.8% Нерелігійні[52]
72.0% Лютеранство
1.3% Інші релігії
26.7% Нерелігійні[53]
ВВП (номінал) $2.22 мільярдів[32][33][34][35] $2.77 мільярдів[32][33][34][35]
ВВП (номінал) на душу населення $43,365[36][37][38] $50,300[36][37][38]
ВВП (номінал) на душу населення $2.173 мільярдів[39][40][41] $1.471 мільярдів[39][40][41] $1.563 мільярдів
ВВП (ПКС) $37,900[42][43][44] $36,600[42][43][44] $55,829
ВВП (ПКС) на душу населення 0.90 %[54][55] 2.90 %[54][55]
Грошова одиниця Данська крона[51] Фарерська крона[52]
Данська крона
Євро Норвезька крона[20]

ІсторіяРедагувати

ХронологіяРедагувати

Століття Північні політичні утворення
Данці Гренландці Фарерці Ісландці Норвежці Шведи Фіни
XVIII Доісторичні данці Доісторичні гренландці Доісторичні фарерці Доісторичні ісландці Доісторичні норвежці Доісторичні шведи Доісторичні фіни
IX Hereditary Kingdom of Norway
XX Данія Ісландська Вільна держава
XI
XII Швеція
XIII
XIV
XV Кальмарська унія
XVI Данія-Норвегія Швеція
XVII
XVIII
XIX Данія Шведсько-норвезька унія Велике князівство Фінляндське
XX Данія Гренландія Фарерські острови Ісландія Норвегія Швеція Фінляндія
XXI

ГеографіяРедагувати

 
Супутникова карта європейської частини нордичних країн, за винятком Яна Маєна та Свалбарду
 
Міст Ересунд між Мальме у Швеції та Копенгагеном у Данії

Нордичні країни та самоврядні регіони в алфавітному порядку: кількість жителів (2018), площа (км2) та густота населення (людей/км2):

Країна Населення Площа Щільність населення
Данія 5,806,014 42,933 135
Фарерські острови 50,322 1393 36
Фінляндія 5,520,535 338,424 16
Ісландія 355,620 102,775 3
Норвегія 5,323,933 385,203 16
Швеція 10,313,447 450,295 23
Всього 27,271,647 1321,023 21
Джерело:[56]

Данія на сьогодні є найбільш густонаселеною країною, тоді як Швеція, Норвегія та Фінляндія є малонаселеними та схожими одна на одну з цієї точки зору. Ісландія має як найнижчу кількість населення, так і найнижчу її щільність. Однак, великі райони Фінляндії, Норвегії та Швеції, як і більшість Ісландії, є незаселеними. У Данії таких районів немає. У Данії щільність населення близька до середнього на континенті, однак, вища, ніж, наприклад, у Франції та Польщі, але нижча аніж у Великобританії, Італії чи Німеччині. У Фінляндії, Норвегії та Швеції щільність населення трохи нижча, ніж у США, але вище, ніж у Канаді. У круглих цифрах щільність населення Ісландії нагадує чисельність Канади.

Суша та акваторіяРедагувати

 
Виключні економічні зони та територіальні води Королівства Данії

Цей перелік включає залежні території в межах їх суверенних держав (включаючи нежилі території), але не включає претензії на Антарктиду. EEZ + TIA — це виключна економічна зона (EEZ) плюс загальна внутрішня площа (TIA), яка включає сухопутні та внутрішні води.

Область EEZ & TW

Площа (км2)[57]

Площа землі Всього
Данія 105 989 42 506 149 083
Фарерські острови 260 995 1 399 262 394
Гренландія 2 184 254 2 166 086 4 350 340
Всього 2 551 238 2 210 579 4 761 817

Нордичні країни мають загальну площу близько 3,5 мільйонів квадратних кілометрів і надзвичайно різноманітну географію. Площа настільки велика, що охоплює п’ять часових поясів. На сході регіон межує з Росією, а на заході в ясний день з Гренландії видно узбережжя Канади. Навіть за винятком Гренландії та норвезьких островів Свальбард та

Ян-Маєн, решта нордичних країн охоплює близько 1,3 мільйонів квадратних кілометрів. Це приблизно та сама область, що й Франція, Німеччина та Італія разом. На півдні країни межують з Прибалтикою, Польщею, Німеччиною та Великобританією, а на півночі — з Північним Льодовитим океаном.[58]

Помітними природними особливостями нордичних країн є Норвезькі фіорди, Архіпелагове море між Фінляндією та Швецією, велика вулканічна та геотермальна діяльність Ісландії та Гренландія, яка є найбільшим островом у світі. Найпівденніша точка північних країн — Гедсер, на острові Фальстер у Данії. Найпівнічнішою точкою є острів Каффеклуббен у Ґренландії, який також є найпівнічнішою точкою суші на Землі. Найбільші міста та столиці країн Північної Європи розташовані в південних районах регіону, за винятком Рейк'явіка, столиці Ісландії. Гельсінкі, Осло та Стокгольм всі близькі до тієї ж широти, що і найпівденніша точка Гренландії, острів Еггер (Ітіллек): близько 60°.

ТопографіяРедагувати

Вся Данія та більша частина Фінляндії лежать нижче 200 метрів над рівнем моря, і топографія обох країн порівняно рівна. У Данії морени та тунельні долини додають певного рельєфу ландшафту, тоді як у Фінляндії околиці озер Пієлінен та Пяйянне мають помірний рельєф. Фінський регіон, що знаходиться на схід від Ботнічної затоки виділяється найбільшою рівниною серед нордичних країн.[59] Скандинавські гори домінують ландшафт Норвегії. Південна частина Скандинавських гір ширша за північну і має більш високі вершини. Південна частина має також низку плато та м'яко хвилястих рівнин. Західні частини гір вирізані фіордами, що створює драматичний пейзаж. Ландшафт Швеції можна описати як суміш Норвегії, Фінляндії та Данії. За винятком Високого узбережжя, прибережні райони Швеції утворюють низовини. У Швеції присутні три високогірних райони, Південно-шведська височина, Скандинавські гори та Норрландський регіон, який є східним продовженням Скандинавських гір.[59] Південно-шведська височина та норвезька місцевість розділені центрально-шведською низовиною. Топографія Ісландії виділяється серед країн Північної Європи тим, що є високогір'ям у формі чаші.[59]

КліматРедагувати

 
Середні температури в столицях нордичних країн у 2012 році

Незважаючи на своє північне розташування, у нордичних країн, як правило, м'який клімат порівняно з іншими країнами, які знаходяться на однакових широтах. На клімат нордичних країн в основному впливає їх північне розташування, але виправляється неподалік від океану та Гольфстріму, який приносить теплі океанські течії з краю Флориди. Навіть далеко на півночі, зими можуть бути досить м'якими, хоча на північ від Полярного кола кліматична зона є арктичним із суворими зимами та коротким літом. Море сильно впливає на погоду в західних прибережних зонах Ісландії, Норвегії, Данії та Швеції. Опади великі, а сніговий покрив під час зими рідкісний. Літо, як правило, холодне.

Що далі від Атлантичного океану та Гольфстріму, то холоднішим стає під час зими. На Фінляндію, більшу частину Швеції та південно-східну частину Норвегії впливає величезний континент на сході, що призводить до теплих і довгих літ, ясних і холодних зим, часто зі снігом. Наприклад, у Бергені на західному узбережжі Норвегії в лютому зазвичай температура вища нуля, тоді як у Гельсінкі температура зазвичай буде 7–8° C нижче нуля протягом того ж місяця.[60]

Кліматичні умови та якість земель визначали, як земля використовується у нордичних країнах. У густонаселеній материковій частині Данії майже не залишилося дикої природи. Більшість дефіцитних лісів є плантаціями, і майже 60 відсотків загальної площі Данії обробляються або зонуються як сади чи парки. З іншого боку, в інших нордичних країнах залишилося багато дикої природи. У інших північних країнах обробляється лише від 0 до 9 відсотків земель. Близько 17 відсотків земельних ділянок в Ісландії використовується на постійні луки та пасовища, а у Фінляндії, Норвегії та Швеції присутні великі лісові площі.[61]

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Norden — сайт північної ради
  • Nordregio — Європейський центр дослідження та освіти заснований північною радою
  • NordRegio Statistics — Колекція тематичних карт та фігур скандинавських та балтійських країн
  • Go Scandinavia — туристичний сайт
  • Scandinavia House — Скандинавський центр у НЬю-Йорку
  • vifanord — Електронна бібліотека.
  • Mid Nordic Committee Nordic organization to promote sustainable development and growth in the region

ДжерелаРедагувати

  1. Götz, Norbert (2003). Norden: Structures That Do Not Make a Region. European Review of History: Revue Européenne d'Histoire 10 (2): 323–341. doi:10.1080/1350748032000140822. 
  2. Fact about the Nordic region (англійською). Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018. 
  3. Protestantism in the Scandinavian countries. Musée protestant (англійською). Процитовано 30 грудня 2018. 
  4. Markkola, Pirjo (2015). "The Long History of Lutheranism in Scandinavia. From State Religion to the People's Church". Perichoresis. 13 (2): 3-15. DOI:10.1515/perc-2015-0007.
  5. "Scandinavia". In Merriam-Webster's Online Dictionary. Retrieved 10 January 2008: "Scandinavia: Denmark, Norway, Sweden – sometimes also considered to include Iceland, the Faeroe Islands, & Finland." (Merriam-Webster Online Dictionary defines "Nordic" as an adjective dated to 1898 with the meaning "of or relating to the Germanic peoples of northern Europe and especially of Scandinavia.").
  6. "Scandinavia" (2005). The New Oxford American Dictionary, Second Edition. Ed. Erin McKean. Oxford University Press, ISBN 0-19-517077-6: "a cultural region consisting of the countries of Norway, Sweden, and Denmark and sometimes also of Iceland, Finland, and the Faroe Islands".
  7. Scandinavia (2001). The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. Retrieved 31 January 2007: "Scandinavia, region of N Europe. It consists of the kingdoms of Sweden, Norway, and Denmark; Finland and Iceland are usually, but incorrectly, considered part of Scandinavia".
  8. Scandinavia (2007). Encyclopædia Britannica. Retrieved 31 January 2007, from Encyclopædia Britannica Online: "Scandinavia, historically, part of northern Europe, generally held to consist of the two countries of the Scandinavian Peninsula, Norway and Sweden, with the addition of Denmark".
  9. Scandinavia (2006). Microsoft Encarta Online Encyclopedia. Retrieved 30 January 2007: "Scandinavia (ancient Scandia), name applied collectively to three countries of northern Europe – Norway and Sweden (which together form the Scandinavian Peninsula), and Denmark". Archived 1 November 2009.
  10. Munch Haagensen, Klaus (2013). Nordic Statistical Yearbook (англійською). Nordic Council of Ministers. с. 8. ISBN 978-92-893-2350-5. doi:10.6027/Nord2013-001. 
  11. Lane, Kenworthy (3 грудня 2013). Social Democratic America (англійською). New York City: Oxford University Press. с. 138. ISBN 9780199322527. 
  12. Hicks, Alexander (20 January 2000). Social democracy and Welfare Capitalism: A Century of Income Security Politics. Cornell University Press. с. 130. ISBN 978-0801485565. «By the late 1950s, labor had been incorporated alongside Swedish business in fully elaborated corporatist institutions of collective bargaining and policy making, public as well as private, supply-side (as for labour training) as well as demand side (e.g., Keynesian). During the 1950s and 1960s, similar neocorpratist institutions developed in Denmark and Norway, in Austria and the Netherlands, and somewhat later, in Belgium and Finland.» 
  13. Sandbu, Martin (28 August 2018). What the Nordic mixed economy can teach today's new left. Financial Times. Процитовано 3 December 2019. 
  14. Saetre, Elvind (1 жовтня 2007). About Nordic co-operation (англійською). Nordic Council of Ministers & Nordic Council. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 9 січня 2008. «The Nordic countries consist of Denmark, the Faroe Islands, Greenland, Finland, the Åland Islands, Iceland, Norway and Sweden.» 
  15. Caplex. Leksikon, atlas, tabellverk. Oslo: Cappelen, 1997.
  16. Pohjola maantieteellisenä alueena [North as a geographical region]. Pohjola-Norden.fi (фінською). Pohjola-Norden. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. 
  17. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Europe :: Denmark. The World Factbook (англійською). CIA. 
  18. а б в г д е ж и к л м н п Europe :: Finland. The World Factbook. CIA. 
  19. а б в г д е ж и к л м Europe :: Iceland. The World Factbook. CIA. 
  20. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Europe :: Norway. The World Factbook. CIA. 
  21. а б в г д е ж и к л м н п Europe :: Sweden. The World Factbook. CIA. 
  22. Hvert er formlegt heiti landsins okkar?. Vísindavefurinn (Icelandic). Процитовано 15 October 2016. 
  23. Norway, Ethnologue. 
  24. Retrieved 28 December 2017
  25. http://www.scb.se/en/finding-statistics/statistics-by-subject-area/population/population-composition/population-statistics/
  26. Regeringen. Valtioneuvosto (sv-SE). Процитовано 2019-06-10. 
  27. а б в г Population structure Statistics Finland
  28. а б в г Populations by religious and life stance organisations 1998–2020. Reykjavík, Iceland: Statistics Iceland. 
  29. Church of Norway 14.5.2019 Statistics Norway
  30. Members of Christian communities outside the Church of Norway. 3.12.2019 Statistics Norway
  31. Members of religious and life stance communities outside the Church of Norway, by religion/life stance. 3.12.2019 Statistics Norway
  32. а б в г д е ж World Economic Outlook Database. International Monetary Fund. April 2016. 
  33. а б в г д е ж GDP (current US$). World Development Indicators. World Bank. Процитовано 2 July 2015. 
  34. а б в г д е ж GDP and its breakdown at current prices in US Dollars. United Nations Statistics Division. December 2015. 
  35. а б в г д е ж GDP (Official Exchange Rate). The World Factbook. Central Intelligence Agency. Процитовано 4 June 2015. 
  36. а б в г д е ж и Some data refers to IMF staff estimates but some are actual figures for the year 2015, made in April 2016. World Economic Outlook Database April 2016, International Monetary Fund. Accessed on 12 April 2016.
  37. а б в г д е ж и Data refer mostly to the year 2014. [1] (selecting all countries, GDP per capita (current US$), World Bank. Accessed on 9 July 2015.
  38. а б в г д е ж и National Accounts Main Aggregates Database, December 2014, (Select all countries, "GDP, Per Capita GDP - US Dollars", and 2014 to generate table), United Nations Statistics Division. Accessed on 4 January 2016.
  39. а б в г д е ж и Report for Selected Country Groups and Subjects (PPP valuation of country GDP). IMF. Процитовано 13 June 2016. 
  40. а б в г д е ж и Gross domestic product 2014, PPP. The World Bank: Data. World Bank. 2 July 2015. Процитовано 2 July 2015.  European Union calculated by sum of individual countries.
  41. а б в г д е ж и The World Factbook. Central Intelligence Agency. 
  42. а б в г д е ж World Economic Outlook Database, April 2016, International Monetary Fund. Database updated on 12 April 2016. Accessed on 14 April 2016.
  43. а б в г д е ж "GDP per capita, PPP (current international $)", World Development Indicators database, World Bank. Database updated on 11 April 2016. Accessed on 14 April 2016.
  44. а б в г д е ж GDP – per capita (PPP), The World Factbook, Central Intelligence Agency. Accessed on 7 March 2014.
  45. 2014. The Military Balance 114: 88–90. ISSN 0459-7222. 
  46. 2014. The Military Balance 114: 91–93. ISSN 0459-7222. 
  47. 2014. The Military Balance 114: 108. ISSN 0459-7222. 
  48. 2014. The Military Balance 114: 123–26. ISSN 0459-7222. 
  49. 2014. The Military Balance 114: 141–44. ISSN 0459-7222. 
  50. Labor force, total. World Bank. World Bank. Процитовано 2 September 2016. 
  51. а б в г д е ж и к л м Europe :: Greenland. CIA The World Factbook. 
  52. а б в г д е ж и к л м Europe :: Faroe Islands. CIA The World Factbook. 
  53. Key figures on population by region, 1990-2019 Statistics Finland
  54. а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою World Fact Book data не вказано текст
  55. а б World Economic Outlook – April 2016. International Monetary Fund. 2016. Процитовано 15 October 2016. 
  56. Inhabitants and area taken from our articles Denmark, Finland, Iceland, Norway and Sweden, where these numbers have sources. Population density is calculated based on those figures. Faroe Islands and Greenland are not included in Denmark. Svalbard also excluded. Population density rounded to closest integer, with exception of Iceland where the number is rounded to closes "half people per square kilometre" (as that is very low)
  57. Danish foreign ministry. Архів оригіналу за 23 November 2008. 
  58. Haagensen, Klaus Munch (2013). Nordic Statistical Yearbook. Nordic Council. с. 24. ISBN 978-92-893-2481-6. 
  59. а б в Rudberg, Sten (1960). Geology and Morphology. У Somme, Axel. Geography of Norden (англійською). с. 27–40. 
  60. Haagensen, Klaus Munch (2013). Nordic Statistical Yearbook (англійською). Nordic Council. с. 23–26. ISBN 978-92-893-2481-6. 
  61. Haagensen, Klaus Munch (2013). Nordic Statistical Yearbook (англійською). Nordic Council. с. 25. ISBN 978-92-893-2481-6.