Приватна власність

те, що належить особі, а не державі, але захищено її законами

Приватна власність — одна з форм власності, яку розуміють як абсолютне, захищене законом право фізичної або юридичної особи, чи групи осіб на об'єкт власності: продукти праці, засоби виробництва, гроші та цінні папери, інше рухоме та нерухоме майно тощо. Приватна власність на засоби виробництва є однією із основоположних факторів переходу країни до ринкової економіки.

Ворота зі знаком «приватна власність»

Форми приватної власності

ред.

Основні форми приватної власності:

  • Індивідуальна — право на об'єкт власності належить одній людині чи сім'ї:
    • одноосібна
    • сімейна
  • Колективна — право на об'єкт власності належить групі осіб:
    • партнерська
    • корпоративна — колективне володіння здійснює колектив людей, склад якого постійно змінюється
      • акціонерна

Також розрізняють:

  • трудову приватну власність — власник сам є трудівником і не застосовує найману працю
  • капіталістичну приватну власність — власник застосовує найману працю

Характеристики форм власності

ред.

Індивідуально-трудову приватну власність характеризує те, що для господарської діяльності громадянин використовує власні засоби виробництва та свою робочу силу. Якщо для господарської діяльності використовується праця членів сім'ї, така власність є сімейно-трудовою приватною. Індивідуальний власник може застосовувати для господарської діяльності працю найманих робітників, така власність є індивідуально-капіталістична приватна.

Партнерську приватну власність характеризує те, що кілька фізичних чи юридичних осіб, які домовляються про об'єднання своїх капіталів або майна та спосіб управління ним з метою здійснення спільної підприємницької діяльності.

Корпоративну (акціонерну) приватну власність характеризує те, що капітал утворюється через випуск і продаж акцій; об'єктом власності крім капіталу є й інше майно, яке набувається в результаті господарської діяльності — така форма поєднує приватну власність і колективне її використання.

Межі між приватною і суспільною формами власності досить рухомі через різноспрямовані процеси:

Приватний сектор

ред.

Сектор економіки, в якому економічна діяльність заснована на приватній власності на засоби виробництва.

Приватний сектор в макроекономіці — модель приватної економіки без втручання держави, в якій взаємодіють тільки сектор домогосподарств (споживачі благ, постачальники ресурсів) і сектор фірм (виробники благ, споживачі ресурсів).

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Конституція України (статті 41, 116, 142 і 143).
  • Большой Энциклопедический словарь (рос.)
  • Економічна енциклопедія в 3-х т., т.1.— К., ВЦ Академія, 2000, с.244
  • Цивільне право України / Ч. Н. Азімов, М. М. Сибільов, В. І. Борисова та ін. / За ред. Ч. Н. Азімова, С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Х.: Право, 2000.
  • А. С. Гальчинський. Основи економічної теорії.— К., 1995

Посилання

ред.