Шведсько-норвезька унія

Сполучене королівство Швеції та Норвегії
швед. Förenade Konungarikena Sverige och Norge
норв. De forenede Kongeriger Norge og Sverige
Dei foreina Kongerike Noreg og Sverige
Особиста унія
1814 – 1905
Прапор Герб
Прапор Герб
Schweden und Norwegen um 1888.jpgШвеція та Норвегія 1888 року


Столиця Стокгольм та Крістіанія[a]
Мова(и) Шведська, Норвезька
Релігія Лютеранство
Площа 774 184 км2 (1905)
Населення 3 550 000 (1820)
7 560 000 (1905)
Форма правління конституційна монархія
Династія Бернадоти
a. ^ Король проживав по черзі в Стокгольмі (в основному) і Кристианії (зазвичай кілька місяців в році). Він приймав міністрів з обох країн в «радах» союзу або окремо в чисто шведських або норвезьких «радах». Більшість норвезьких міністрів кабінету збиралися в Кристианії, коли король був відсутній.
Попередник
Наступник
Flag of Sweden.svg Швеція
Flag of Denmark.svg Данія-Норвегія
Flag of Norway (1814–1821).svg Норвегія (1814)
Швеція Flag of Sweden.svg
Норвегія Flag of Norway.svg
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Шведсько-норвезька унія
Швеція та Норвегія
Пам'ятник на честь мирного розірвання унії в Карлстаді

Шведсько-норвезька реальна унія (швед. Svensk-norska unionen, Unionen mellan Sverige och Norge; норв. Unionen mellom Norge og Sverige) або Сполучене королівство Швеції та Норвегії існувало у 1814-1905. Було утворене внаслідок завершення шведсько-норвезької війни 1814 року і підписання союзної угоди між країнами. Швеція зобов'язалася визнати внутрішню самостійність Норвегії і її Ейдсволльську конституцію 1814 року (з поправками, що враховували створення унії). Розірвана Карлстадськими угодами 1905 року, після чого Норвегія здобула повну незалежність і власного короля — Хокона VII.

Кожна з країн мала свою власну конституцію, закони, уряд, церкву, армію та валюту. Норвезьким урядом керували віце-королі (до 1829 — шведи, до 1856 — норвежці).

Прапор Швеції із позначкою унії в лівому верхньому кутку, 1844-1905
Прапор Норвегії із позначкою унії в лівому верхньому кутку, 1844-1899

У мистецтвіРедагувати

  • В 1906 Іван Амінофф написав роман «Норвезько-російська війна» (Kriget Norge-ryssland), який став своєрідним застереженням норвежцям, що розірвали шведсько-норвезьку унію.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати