Архангельська область

Арха́нгельська о́бласть — область на півночі європейської частини Росії. До її складу входить Ненецький автономний округ.

Архангельська область Picto infobox map.png
рос. Архангельская область
Ворота Святые(между Успенской и Прядильной башнями).jpg
Flag of Arkhangelsk Oblast.svg   Coat of Arms of Arkhangelsk oblast.svg
Країна Росія Росія
Фед. округ Північно-Західний
Адмін. центр Архангельськ
Глава Igor Orlovd
Дата утворення 23 вересня 1937
Оф. вебсайт dvinaland.ru(рос.)
Географія
Координати 63°30′ пн. ш. 43°00′ сх. д. / 63.500° пн. ш. 43.000° сх. д. / 63.500; 43.000
Площа 589 900 км² (13-а)
  • внутр. вод 0,2 %
Часовий пояс UTC
Населення
Чисельність 1225310 (01.01.2011) [1] (40-а) (2011)
Густота 2.1/км²
Оф. мови російська
Економіка
Економ. район Північний
Коди
ISO 3166-2 RU-ARK
ЗКАТО 11
Субъекта РФ 29
Телефонний (+7)
Карти

Архангельська область на карті суб'єктів Російської Федерації

CMNS: Архангельська область у Вікісховищі

Географічне положення й кліматРедагувати

Область розташована на півночі Східно-Європейської рівнини. Обмивається Білим, Баренцевим, Печорським і Карським морями. Через близьку відстань до арктичних морів і через малий вплив теплої течії Гольфстрим, клімат тут помірно континентальний, на північному сході — субарктичний, тобто прохолодне літо й тривала холодна зима. Характерна часта зміна повітряних мас, що надходять із Арктики й середніх широт.

На території Архангельської області розташовані мис Флігелі (крайня північна точка Росії, Європи і Євразії) і мис Фліссингський (крайня східна точка Європи).

Тваринний і рослинний світРедагувати

Архангельська область здебільшого входить у зону тайги й тундри, виняток становлять архіпелаги Нова Земля й Земля Франца-Йосипа, острів Вікторія — вони відносяться до арктичних пустель. Найпоширеніша порода лісів — ялинник, на другому місці — соснові ліси. Ялиця й модрина зустрічаються тільки на сході області.

Із птахів в Архангельській області водяться: тетерев, глухар, орябок, дятел, синиця, снігур, підкоришник, а також занесені в Червону Книгу орлан-білохвост, скопи, беркут, бородата неясить, сірий журавель.

З арктичних ссавців звичайні ведмідь білий, морж, нерпа кільчаста, тюлень лисун гренландський, лахтак («морський заєць»). Зі звірів тайги характерні лось, олень благородний, ведмідь бурий, рись, росомаха, вовк, лисиця, вивірка лісова, куниця лісова, норка європейська, бобер європейський, ондатра, бурундук, заєць білий.

ІсторіяРедагувати

Архангельська область утворена 23 вересня 1937 року. До Жовтневої революції більша частина території нинішньої області входила до складу Архангельської губернії. Остання була ліквідована 14 січня 1929 — Архангельська, Вологодська й Північно-Двінська губернії утворювали Північний край. 15 липня 1929 у Північному краї було утворено Ненецький національний округ (зараз Ненецький автономний округ). Північний край після виділення Комі АРСР (5 грудня 1936) було перетворено на Північну область, 23 вересня 1937) розділену на Архангельську й Вологодську області. До складу Архангельської області, крім території колишньої Архангельської губернії, увійшли також два колишні повіти (Вельський і Каргопольський) Вологодської губернії й 9 районів колишньої Північно-Двінської губернії. У 1940 році (за іншими відомостями, у березні 1941) з Архангельської області до складу Кіровської області було передано 3 райони: Опаринський, Лальський (пізніше Лузький) і Подосиновський. Наприкінці 1959 року з Ненецького національного округу до складу Комі АРСР відійшла невелика територія з робочим селищем Хальмер-Ю.

Населення й національний складРедагувати

За даними переписи населення 2002 року населення Архангельської області склало 1 294 993 осіб, з них:

Адміністративній поділРедагувати

Міські округиРедагувати

Міський округ Населення (2006)
Архангельськ 355 813
Коряжма 42 831
Котлас 72 694
Мирний 28 935
Новодвінськ 42 537
Сєверодвінськ 197 135

Муніципальні райониРедагувати

Муніципальне утворення Населення (2006) Адміністративний центр Населення райцентру (2002)
Вельський муніципальний район 59,8 тис. (2007) м. Вельськ 26 210 (2006)
Верхнетоємський муніципальний район 20,7 тис. (2007) село Верхня Тойма 3 940
Вілегодський муніципальний район 12 137 село Ільїнсько-Подомське 2 973
Виноградовський муніципальний район 20 153 смт Березнік 6 450 (2006)
Каргопольський муніципальний район 20 864 м. Каргополь 11 007 (2006)
Коноський муніципальний район 29 233 смт Коноша 12 306 (2006)
Котласький муніципальний район 22 835 в місті Котлас  
Красноборський муніципальний район 16 236 село Красноборськ 5 030
Ленський муніципальний район 15 077 село Яренськ 4 085
Лешуконський муніципальний район 9 620 село Лешуконське 5 003
Мезенський муніципальний район 12 760 м. Мезень 3 813 (2006)
МУ Нова Земля 2 724 смт. Бєлуш'я Губа 2 630 (2006)
Няндомський муніципальний район 32 449 м. Няндома 22 136 (2006)
Онезький муніципальний район 15 870 м. Онега 22 797
Пінезький муніципальний район 32 198 село Карпогори 4 617
Плєсецький муніципальний район 54 196 смт Плєсецк 10 460 (2006)
Приморський муніципальний район 26 831 м. Архангельськ  
Соловецький муніципальний район 873 селище Соловецький 955
Уст'янський муніципальний район 34 853 смт. Октябрський 9 758 (2006)
Холмогорський муніципальний район 28 800 село Холмогори 4 592
Шенкурський муніципальний район 17 764 м. Шенкурськ 5 922 (2006)

ОстровиРедагувати

ЕкономікаРедагувати

ПромисловістьРедагувати

Архангельська область має розвинену рибну, лісову, деревообробну й целюлозно-паперову промисловість, є машинобудування, головним чином обслуговуючи ту ж рибну й деревообробну промисловості, а також виконуючи оборонні замовлення. Основні промислові центри: Архангельськ, Котлас, Сєверодвінськ, Новодвінськ, Коряжма, Вельськ.

КосмодромРедагувати

На території області, біля міста Мирний розташовано космодром «Плесецьк».

Корисні копалиниРедагувати

В області є родовища нафти, газу, алмазів, торфу. Найзначніші родовища гіпсів в Росії — Звозьке родовище, вапняків і ангідридів. На півдні області (Сольвичегодськ, Коряжма) залягають потужні шари кам'яної солі.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • (рос.) Деревянные часовни Русского Севера (Республика Карелия, Республика Коми, Архангельская область, Вологодская область). Иллюстрированный перечень. — М. : Институт Наследия, 2005. — 224 с.
  • (рос.) Критский Ю. М. Кенозерье: история и культура (очерки, материалы, исследования) / подготовка текстов В. Н. Матонина. — Архангельск : Правда Севера, 2005. — 208 с.
  • (рос.) Памятники архитектуры Русского Севера: Сб. статей / Отв. ред. Л. Д. Попова. — Архангельск, 1998. — 304 с.
  • (рос.) Чалая И. П., Шульгин П. М. Историко-культурные и природные территории Архангельской области и Ненецкого автономного округа. — М. : Институт Наследия, 2003. — 118 с.

ПосиланняРедагувати

Біле море Північний Льодовитий океан
Баренцеве море
Карське море
  Ненецький автономний округ
  Республіка Карелія     Республіка Комі
  Вологодська область   Вологодська область   Кіровська область