Пяйянне (фін. Päijänne) — друге за величиною (після Саїмаа) озеро у Фінляндії, розташоване в південно-центральній частині країни.[6] Знаходиться на території національного парку Пяйянне. Пяйянне — найглибше озеро у Фінляндії, його глибина сягає 95,3 м. Озеро стікає у Фінську затоку через річку Кюмійокі. Має витягнуту форму з півдня на північ. Берегова лінія сильно порізана.

Пяйянне
Päijänne
Пяйянне
61°35′ пн. ш. 025°30′ сх. д. / 61.583° пн. ш. 25.500° сх. д. / 61.583; 25.500Координати: 61°35′ пн. ш. 025°30′ сх. д. / 61.583° пн. ш. 25.500° сх. д. / 61.583; 25.500
Розташування
Країна Flag of Finland.svg Фінляндія
Регіон Asikkalad
Kuhmoinend
Muuramed
Padasjokid
Sysmäd
Ямся
Ювяскюля
Тойвакка
Sysmäd[3]
Прибережні країни Фінляндія Фінляндія
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 1 082  км²
Висота 78,3 м
Глибина середня 16,2  м
Глибина макс. 95,3  м
Довжина 120  км
Берегова лінія 2789,149 км[4]
Об'єм 18,1  км³
Вода
Період оновлення 85 147 200 секунда[5]
Басейн
Водний басейн Kymi basind
Притоки Ямсянйокі, Tainionvirtad, Vaajavirtad, Vääksy Canald, Muuramenjokid і Äijälänsalmid
Вливаються Ямсянйокі, Vaajavirtad, Muuramenjokid, Äijälänsalmid, Tainionvirtad і Vääksy Canald
Витікають Кюмійокі
Площа басейну 26 480 км²
Країни басейну Фінляндія
Інше
Geonames 643167
Карта Пяйянне
Пяйянне. Карта розташування: Фінляндія
Пяйянне
Пяйянне (Фінляндія)
[1][2]

Commons-logo.svg  CMNS: Пяйянне у Вікісховищі

На озері є 1 886 островів, найбільші з яких: Вірмайлансаарі (Virmailansaari), Салонсаарі (Salonsaari), Юдінсало (Judinsalo), Онкісало (Onkisalo), Паатсало (Paatsalo), Мууратсало (Muuratsalo), Хаукксало (Haukkasalo), Вуорітсало (Vuoritsalo), Мустассало (Mustassalo), Едессало (Edessalo) и Тайвассало (Taivassalo). Слово саарі означає острів. Раніше слово сало означало великий острів, сьогодні воно означає великий ліс.

Підземний акведук, водовід Пяйянне, з'єднує озеро з Гельсінкі, забезпечуючи столицю країни водою.

ГеографіяРедагувати

Походження озерної улоговини — льодниково-тектонічне. Після відступу покривного заледеніння близько 9 000 років тому улоговина озера Пяйянне була зайнята затокою Анціллового озера.[7] Остаточне відокремлення від Балтійського басейну відбулося 8 300 років тому. Спочатку стік з озера здійснювався в Ботнічну затоку через долину сучасної річки Калайокі. Поріг стоку розташовувався на місці сучасного озера Котаярві. Стоку води у Фінську затоку перешкоджала гряда Салпаусселькя. Швидкість підняття в районі порога стоку була вищою ніж на півдні басейну, що викликало підйом рівня озера. Прорив гряди близько 6100 років тому супроводжувався падінням рівня озера на 20 метрів і появою сучасного канал стоку — річки Кюмійокі.

ТуризмРедагувати

 
Вітрильні яхти під час змагань біля мосту Каркінен у Корпілахті, Ювяскюля.

На берегах озера розташовано близько 16 000 котеджів, більшість з яких є приватними і мають сауни. На додаток до котеджного туризму на Пяйянне, туристів також привертає рибалка[8], вітрильний спорт, каное, веслування, походи, катання на ковзанах, снігоходах і природа. Національні парки Пяйянне і Лейвонмаакі мають десятки тисяч відвідувачів щороку.

Національні паркиРедагувати

У південній частині озера Пяйянне знаходиться Національний парк Пяйянне (Päijänteen kansallispuisto). Він включає 50 незабудованих островів і частину населених островів. Національний парк був створений в 1993 році і має площу 14 км².

Національний парк Лейвонмакі (Leivonmäen kansallispuisto) знаходиться в кількох кілометрах на північний схід від північної частини озера Пяйянне. Це один з наймолодших національних парків у Фінляндії.

Міста і селища на озеріРедагувати

Міста і селища, розташовані на берегах озера (з півночі на південь):

Дивись такожРедагувати

ГалереяРедагувати

Панорамний вигляд озера Пяйянне.

ПриміткиРедагувати

  1. Päijänne. Järviwiki Web Service. Інститут навколишнього середовища Фінляндії.(англ.) Перевірено 27 квітня 2015 року.
  2. Seppälä, Matti (2005). The Physical Geography of Fennoscandia. Oxford University Press. с. 145. ISBN 978-0-19-924590-1. 
  3. http://geo.stat.fi/geoserver/tilastointialueet/wfs
  4. Finnish Environment Institute — 1995.
  5. http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-19
  6. Пяйянне в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
  7. Tikkanen, M, Oksanen, J. Late Weichselian and Holocene shore displacement history of the Baltic Sea in Finland. — Helsinki : Geographical Society of Finland, 2002. — ISSN 0015-0010.
  8. Lakes — Lake Päijänne на сайті fishinginfinland.fi(англ.) Перевірено 27 квітня 2015 року.

ПосиланняРедагувати