Державна радіомовна компанія «Маяк» (ГРК «Маяк») — одна з найбільших і найбільш впізнаваних радіостанцій на території колишнього СРСР. Була заснована в 1964 року за рішенням ЦК КПРС для створення «противаги західним голосам»[1], стала мовити на частоті 2-ї програми і в мільйонах абонентських радіоточок. Завдяки формулі «5/25» стала першою радянською фонової радіостанцією. ГРК «Маяк» є філією Всеросійської державної телерадіокомпанії — однієї з набору радіостанцій холдингу, що спеціалізується переважно на розмовно-розважальному мовленні.

рос. Радиокомпания «Маяк»
Mayak logo 2017.svg
Країна Росія
Місто трансляції Москва
Територія Росія, Подністров'я, Киргизстан, Фінляндія, ДНР і Придністров'я
ВласникВГТРК
Вебсторінкаофіційний сайт

ІсторіяРедагувати

Засновником «Маяка» прийнято вважати одного з майбутніх ідеологів перебудови А. Н. Яковлєва. Перший головний редактор, при якому програма набула своє неповторне обличчя, — видатний радянський журналіст Ю. О. Лєтунов.

Перший ефір — 1 серпня 1964 року зі студії на П'ятницькій, 25. Спочатку дотримувалася формату «5/25» — п'ять хвилин випуск новин і 25 хвилин музичної програми. Створена на технічній базі колишньої Другої програми Всесоюзного Радіо як інформаційно-музична програма.[2]

Як позивні була обрана мелодія «Підмосковні вечори», яка використовується і до цього дня[3].

Треба відзначити, потужність сигналу радіостанції в АМ-діапазоні в радянські роки була на висоті: радіоаматори тих років мали відмінну можливість перевірити і відкалібрувати щойно зібраний радіоприймач, адже позивні «Маяка» добре приймали як прості і величезні детекторні приймачі, так і крихітні приймачі всередині сірникової коробки на кількох транзисторах.

C початку 1980-х на радіостанції відбуваються зміни. Були введені «Панорами новин», які вели Павло Каспаров, Людмила Сьоміна і Володимир Рувинський, Олена Березовська і Віра Щелкунова, Микола Нейчо і Тетяна Чемоданова і багато інших відомих в ту пору радіоведучі. В ефірі радіостанції можна було почути дикторів, які крім «Панорами» вели новини і популярні «Концерти за листами». Варто відзначити Емілію Кулик, Валерію Лебедєву, Ірину Никонову, Ірину Ерісанова, Тетяну Корнілову, Володимира Сомойлова, В'ячеслава Герасимова та інших.

У лютому 1991 року разом з іншими програмами Всесоюзного Радіо «Маяк» увійшов до складу Всесоюзної Державної Телерадіокомпанії, а 27 грудня в склад Російської Державної Телерадіокомпанії "Останкіно", після ліквідації якої 12 жовтня 1995 перейшов у безпосереднє управління Федеральної служби РФ по телебаченню і радіомовлення. 4 серпня 1997 Президент РФ видає Указ N 823 «Про Совершенстование структури державного радіомовлення в Російській Федерації»[4], а 14 листопада 1997 року уряд РФ видає Постанову N 1461 «Про Загальноросійської Державної Радіомовної Компанії »Маяк""[5]. На підставі цих актів створюється Загальноросійська Державна Радіомовна Компанія «Маяк» до складу якої входять державні радіокомпанії «Маяк» і «Юність». У 1998 році Загальноросійська Державна Радіокомпанія «Маяк» була включена до складу Всеросійської Державної Телерадіокомпанії.

З 2007 рік а нову концепцію мовлення запропонував відомий бізнесмен з РМГ Сергій Архипов, він спробував «омолодити» аудиторію радіостанції до 25-35 років.

З 6 вересня по 14 грудня 2010 рік а музичний ефір був наповнений лише російським роком (окрім програми OldSchool).

2 серпня 2010 радіостанція «Маяк» відкриває своє представництво в twitter[6].

«Радіо Маяк» входить до складу першого мультиплексу цифрового телебачення DVB-T.

З 5 вересня 2011 ведеться супутникове мовлення на супутнику Eutelsat W7 в радіопакет Триколор ТВ.

ЛоготипРедагувати

Радіостанція змінила 3 логотипи. Нинішній — 4-й за рахунком.

  • З 1 серпня 1964 по 4 вересня 2005 логотипом була червона лінія, над ним слово «Радіокомпанія» синім шрифтом, на ній слово «Маяк» синім шрифтом, над буквою «М» був маяк.
  • З 5 вересня по 25 грудня 2005 логотипом було слово «Радіокомпанія» синім шрифтом, внизу слово «Маяк» синім шрифтом, під ним п'ять червоних точок по горизонталі і червоний прямокутник.
  • З 26 грудня 2005 по 2 вересня 2007 напис «Маяк» синім шрифтом, п'ять червоних точок по горизонталі і червоний прямокутник залишилися, а з нього прибрали напис «Радіокомпанія».
  • З 3 вересня 2007 по даний час логотипом є слово «Маяк» синім курсивом, поруч нагорі коло в кольорах російського прапора.

Список радіопередачРедагувати

Передачі, що виходять в ефірРедагувати

  • «Адреси милосердя»
  • «Свято неслухняності»
  • «Програма П»
  • «Вечірнє шоу Рити Мітрофанової»
  • «Санта-Барбара»
  • «Чоловік і жінка» (шоу Олега Бітова та Аліни Снєжиної)
  • «Пізня вечеря»
  • «Главрадіо»
  • «Полкіно»
  • «Проект 2012» з Антоном Доліним і Наталією Шерех.
  • «Спортивний канал»
  • «Парк Культури та Відпочинку» (шоу Марії Баченіной і Кирила Радціга)
  • «Шоу Олександра Карлова»
  • «Шоу Алли Довлатова»
  • «Шоу Ольги Кукурекин та Олександра Карлова»
  • «Валянки Шоу» з Вадимом Тихомирова і Оленою Батіновою
  • «Розум і почуття» (шоу Віри Кузьміної та Максима Ковалевського)
  • «Центральний комітет» (шоу Тутти Ларсен і Володимира Аверіна)
  • Шоу «Перший Загін»
  • Шоу «Чужий»

Закриті передачіРедагувати

  • «Ранет» Максима Ковалевського, Олега Савельєва, Олексія Тимофєєва (до 27 січня 2012 року)
  • «Добрі люди» (шоу Лери Кудрявцевої)
  • «Умом Росію …!» Максим Ковалевський, Кирило Радциг, Олег Савельєв, Олексій Тимофєєв
  • «Маяковщіна»
  • «Сергій Стиллавин і його друзі»

Голоса ефіруРедагувати

ПровідніРедагувати

Ведучі новинРедагувати

ОглядачіРедагувати

Колишні ведучіРедагувати

  • Ольга Гаврилова
  • Анатолій Федоров
  • Василь Косолапов
  • Ігор Тернявскій
  • Андрій Баршев
  • Володимир Рашмаджан
  • Борис Губин
  • Наум Димарський
  • Віра Щелкунова
  • Володимир Осиповський
  • Микола Нейчо
  • Павло Каспаров
  • Володимир Безяев
  • Людмила Шварц
  • Тетяна Чемоданова
  • Дмитро Губін
  • Олександр Пельтен
  • Володимир Самойлов
  • Олександр Рувинский
  • Олександр Соколов
  • Інеса Алексєєва
  • Юлій Семенов
  • Оксана Коптельцева
  • Володимир Корабльов
  • Валерія Лєснікова
  • Яків Смирнов
  • Тетяна Соловйова
  • Петро Гарін
  • Станіслава Молодякова
  • Олена Березовська
  • Сердар Овякуліев
  • Дмитро Борисов
  • Ольга Конишева
  • Юрій Аксюта
  • Ігор Медведєв
  • Артур Макаров
  • Леонід Лазаревич
  • Петро Орлов
  • Георгій Джірквелов
  • Олександр Жетвін
  • Ніна Климчук
  • Микола Куликов
  • Володимир Михайленко
  • Ірина Чиркова
  • Роман Воскобойников
  • Ігор Ігорів
  • Матвій Руминцев
  • Олег Наздреватих
  • Євген Грачов
  • Олександр Коршунов
  • Олег Вакуловський
  • Ніна Єрьоміна
  • Кирило Шахнович
  • Олександр Вєтров
  • Ігор Сілецький
  • Олександр Курашов
  • Євгенія Іонкіна

Міста мовленняРедагувати

Незважаючи на оголошення Указом Президента від 24.06.2009 N 715 радіо Маяк загальноросійським обов'язковим загальнодоступним каналом [1] — мовлення в діапазоні УКВ2 здійснюється в 9 з 11 міст-мільйонників, слабо розвинена мережа і в інших містах. Казус з участю в конкурсах на частоти загальнообов'язкового каналу усунутий Постановою Уряду від 26 січня 2012 № 25[7]

У діапазоні УКХ 2 (FM)Редагувати

Плановане мовленняРедагувати

{{col-3}

У діапазоні УКХ 1Редагувати

Знаком * відмічені міста, в яких наявне мовлення дубль в діапазоні УКВ 2.

Мовлення згорнутоРедагувати

Знаком * відмічені міста, де мовлення збереглося в інших діапазонах.

ПриміткиРедагувати

  1. birthday/04/05/19/29726.html Літопис «Маяка»: Прорив [Архівовано 7 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Історія на сайті tvmuseum.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 27 лютого 2012. 
  3. Позивні тривог і надій. «МАЯК» 40 років в ефірі. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2012. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 27 лютого 2012. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 27 лютого 2012. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 27 лютого 2012. 
  7. Постанова Уряду від 26 січня 2012
  8. Осіб № 14051. Реєстр ліцензій на мовлення. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 27 лютого 2012. 

ПосиланняРедагувати