Відкрити головне меню

Трахтенберг Роман Львович

російський актор

Трахтенберг Роман Львович (нар. 28 вересня 1968, Ленінград — пом. 20 листопада 2009, Москва) — російський шоумен, теле- і радіоведучий, актор, письменник.

Трахтенберг Роман Львович
Trakhtenberg.jpg
Ім'я при народженні рос. Роман Львович Горбунов
Народився 28 вересня 1968(1968-09-28)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Помер 20 листопада 2009(2009-11-20) (41 рік)
Москва, Росія
  • гострий інфаркт міокарда
  • Поховання Cemetery of the Victims of January 9[d]
    Національність єврей
    Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
    Flag of Russia.svg Росія
    Діяльність актор, ведучий, письменник, режисер, радіомовлення, шоу-бізнес, проза, гумор, телеведучий, радіоведучий, театральний режисер, шоумен, прозаїк, культуролог, гуморист
    Alma mater Theater of Youth Creativity[d]
    Дружина Віра
    Діти два сини
    IMDb nm3022351
    Нагороди та премії

    Трахтенберг Роман Львович у Вікісховищі?

    Зміст

    БіографіяРедагувати

    Роман Трахтенберг народився і виріс у єврейській родині. Мати — стоматолог Тетяна Львівна, батько — Лев Глібович Горбанов[1]. Сам Роман називав батьком сексолога й психотерапевта Льва Мойсейовича Щеглова[2] (після смерті Романа, Щеглов відмовився від рідства). За словами Романа, батьки розлучилися, коли йому було близько року, і до 18 років він носив прізвище вітчима — Трахтенберг, що згодом також використав як артистичний псевдонім. Насправді ніякого розлучення і вітчима не було[3], за паспортом він завжди був Горбуновим[4][5].

    За словами Трахтенберга, у другому класі школи він поступив в хореографічне училище ім. Ваганової, де провчився два роки. У дійсності цього не було[3]. За його словами, надалі він виступав у складі дитячого хору Ленінградського радіо і телебачення й одночасно займався в театрі юнацької творчості при Ленінградському палаці піонерів ім. Жданова. Після закінчення середньої школи вступив до ленінградського університету на факультет філології і мистецтв. У 1987 році був відрахований із другого курсу й призваний на службу в армію[2]. Служив у військах зв'язку.

    Після проходження служби в армії вступив у Ленінградский інститут культури ім. Крупської на факультет режисури театралізованих форм дозвілля. У 1999 році захистив дисертацію на тему «Відродження колективних форм дозвілля шляхом використання російського фольклору» (кандидат культурології).

    З 1990 року намагався займатися бізнесом, певний час працював у своєму інституті, викладав клубну режисуру. З 1993 року став артистом кабаре «Арт-Клініка» і директором «Формального театру» під керівництвом Андрія Могучого[6] (сам Роман якось заявив, що його творче життя почалося зі співу під гітару в Казанському соборі).

    З 1997 року Роман Львович — арт-директор, режисер і конферансьє петербурзького кабаре «Халі^-галі». В 2000—2004 роках — провідної авторської програми на «Європі плюс», в 2003—2006 роках — ведучий авторських програм «Гроші не пахнуть», «Наступний» на «Муз-тв», з 2005 року — провідної авторської програми на «Русском радио». З 2003 по 2008 роки Трахтенберг володів «Трахтенберг-кафе», де влаштовував власні шоу. У 2000 році знявся в російському порнофільмі «Лука Мудіщев» у ролі оповідача. Після цього неодноразово запрошувався для роботи в кіно.

    З 2008 року вів на радіо «Маяк» програму «Шоу Трахти-Барахти» із співведучою Оленою Батіновою.

    Помер 20 листопада 2009 року в Москві на 42-м року життя внаслідок серцевого нападу, після закінчення ефіру на радіо «Маяк»[7].

    У Романа Трахтенберга залишилися молода дружина (студентка медичного інституту) і двоє синів[8]. Молодшому, від першого шлюбу, Львові Давиду, на момент смерті батька виповнилося тринадцять років[1]; старший, двадцятилітній позашлюбний син Сергій, став спілкуватися із Трахтенбергом тільки незадовго до його смерті[9].

    Роман Трахтенберг похований 24 листопада 2009 року за юдейським ритуалом[1] на єврейській ділянці цвинтаря Пам'яті жертв Дев'ятого Січня[10] у Санкт-Петербурзі.

    ФільмографіяРедагувати

    Як актор знявся у фільмах:

    • 2000 — «Лука Мудіщев»
    • 2003 — «Російський спецназ»
    • 2003 — «Лінії долі»
    • 2004 — «Гра без правил»
    • 2005 — «Сутичка без правил»
    • 2006 — «Щасливі разом» (серіал)
    • 2006 — «Троє зверху» (серіалів)
    • 2007 — «Будинок шкереберть»
    • 2007 — «Гастролер»
    • 2008 — «Шлях самця» (серіал)
    • 2008 — «Даішники» (серіал)
    • 2010 — «Generation П»

    Інші проектиРедагувати

    Озвучив мультфільми «Правдива історія Червоної Шапки» (роль Кролика[11]), «Переможець» і кілька комп'ютерних ігор.

    Записав кілька музичних альбомів, серед них — «Кошерні пісні про головне». У 2009 році разом з іншими діджеями «Маяка» взяв участь у російському дубляжі фільму «Рок-хвиля» — озвучив персонажа Графа.

    БібліографіяРедагувати

    • 20012005 — Тонна анекдотів (35 книг). — Спб.: АСТ.
    • 2005 — Шлях самця. — Спб.: АСТ, 2005. 256 с. — 10000 экз. — ISBN 5-17-033597-0
    • 2005 — Самовчитель оптимізму. Серія: Анекдоти від Романа Трахтенберга. — Спб.: АСТ, Астрель, 2005. — 368 с. — 10000 экз. — ISBN 5-17-028911-1
    • 2006 — Ви хочете стати зіркою? — Спб.: АСТ, Астрель, 2006. — 224 с. — 10000 экз. — ISBN 978-5-17-039614-6
    • 2007 — Гастролер. — Спб.: «АСТ», 2007. — 240 с. — 10000 экз. — ISBN 978-5-17-043022-2
    • 2008 — Ліфчик для героя. Шлях самця-2. — Спб.: Астрель-спб, 2008. — 352 с. — 12000 экз. — ISBN 978-5-17-056673-0

    ПриміткиРедагувати

    1. а б в На похоронах Романа Трахтенберга шанувальники нарешті побачили його дійсного батька
    2. а б Біографія на сайті радіо «Маяк». Архів оригіналу за 23 листопад 2009. Процитовано 30 листопад 2009. 
    3. а б Роман Трахтенберг передбачав свою смерть
    4. Роман Трахтенберг відповів на Ваші питання. Архів оригіналу за 13 листопад 2009. Процитовано 30 листопад 2009. 
    5. Відомості про дисертації на сайті Російської державної бібліотеки
    6. Роман Трахтенберг і Андрій Могучій
    7. Роман Трахтенберг помер від серцевого приступу
    8. Роман Трахтенберг: Коли синові здійсниться вісімнадцять років, куплю йому машину, квартиру, дам гроші й відпущу з богом
    9. Трахтенберга ховає позашлюбний син
    10. Катафалк із Трахтенбергом помилився цвинтарем
    11. Ялинка, Сукачев і Трахтенберг озвучать «Правдиву історію Червоної шапочки». Архів оригіналу за 19 жовтень 2007. Процитовано 30 листопад 2009. 

    ПосиланняРедагувати