Кінгісепп
Кінгісе́пп або Яма (рос. Кингисепп, водськ., ест. і фін. Jaama) — місто в Росії, адміністративний центр Кінгісеппського району Ленінградської області.
місто Кінгісепп | |||||
---|---|---|---|---|---|
ест. і фін. Jaama водськ. Jaama рос. Кингисепп | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Ленінградська область | ||||
Муніципальний район | Кінгісеппський район | ||||
Код ЗКАТУ: | 41422000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 41621101001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1384 | ||||
Статус міста | 1784 | ||||
Площа | 29 км² | ||||
Поштовий індекс | 188455–188456 | ||||
Телефонний код | +7 81375 | ||||
Географічні координати: | 59°22′ пн. ш. 28°36′ сх. д. / 59.367° пн. ш. 28.600° сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+4 | ||||
Відстань | |||||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
114 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | kingisepp-mo.ru | ||||
Мапа | |||||
|
Місто розташоване на річці Луга, за 114 км від Санкт-Петербурга.
Засноване новгородським боярином Іваном Федоровичем як фортеця Ям 1384 року. З 1703 по 1922 місто називалось Я́мбург, потім було перейменоване на честь естонського революціонера Віктора Кінгісеппа.
У 1993 році у місті було проведено референдум за повернення історичної назви Ямбург. За проголосувало лише 10 % населення.
Історія
ред.Перша літописна згадка відноситься до 1384 року, коли новгородці на чолі з князем Патрікеєм, зміцнюючи свої кордони від нападів німецьких і шведських лицарів, побудували тут фортецю, «город камен на Луге, на Яме», яка мала суцільну кам'яну стіну з вежами і брамами. Фортеця витримала облогу військ Швеції і Лівонської конфедерації в 1395 і 1444—1448 роках. В тому ж літописі під 1395 роком згадується як містечко Яма, 1397 року — Ямьскій городок, 1444 — Яма-город. Назва фортеці Яма отримала по місцевості, де вона перебувала: на південному узбережжі Фінської затоки, між фінськими племенами водь і нарова розміщувалося фінське плем'я ямь; так само називалась і земля, де воно проживало, а по ній назвали і фортецю Яма.
В лівонських та ганзейських джерелах місто Яма до кінця XV століття називалось Нієнслотом, тобто Новим замком, Новим містечком, через що довгий час вважалося, що до того часу воно не згадується в іноземних джерелах. Після заснування Івангорода, на який було перенесено ім'я Ніенслот, поступово в побут західних хроністів увійшла російська назва Яма.
До XV століття стає не тільки військовим, але і ремісничо-торговим центром Північно-Західної Русі і адміністративним центром Ямського повіту водської п'ятини Новгородської землі. В 1583 році місто було віддане Швеції, в 1595-у повернуте, потім знову відійшло до Швеції за Столбовським мирним договором 1617 року.
Мури і вежі фортеці були підірвані в 1681 році.
Населення
ред.1856[1] | 1863 | 1867 | 1870 | 1885 | 1897[1] | 1920 | 1923[1] | 1926[1] | 1931[1] | 1932 | 1933 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2057 | ↘1059 | ↗2153 | ↗2490 | ↗3343 | ↗4584 | ↘3199 | ↗4438 | ↗4800 | ↘3800 | ↗5800 | ↗7100 |
1935 | 1939[2] | 1945 | 1959[3] | 1970[4] | 1979[5] | 1989[6] | 1992[1] | 1996[1] | 1998[1] | 2000[1] | 2001[1] |
↘6100 | ↗7930 | ↘2798 | ↗8413 | ↗17 315 | ↗38 784 | ↗49 954 | ↗51 500 | ↘50 400 | ↗50 600 | ↗52 200 | ↘52 000 |
2002[7] | 2003[1] | 2005[1] | 2006[8] | 2007[1] | 2008[1] | 2009[9] | 2010[10] | 2011[1] | 2012[11] | 2013[12] | 2014[13] |
↘50 295 | ↗50 300 | ↗50 400 | ↗50 500 | →50 500 | ↘50 167 | ↘49 948 | ↘48 488 | ↗48 500 | ↗48 640 | ↘48 260 | ↘48 128 |
2015[14] | 2016[15] | 2017[16] | 2018[17] | 2019[18] | 2020[19] | ||||||
↘47 969 | ↘47 705 | ↘47 312 | ↘46 747 | ↘45 858 | ↘45 216 |
Фотогалерея
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Народная энциклопедия «Мой город». Кингисепп. Архів оригіналу за 13 червня 2014. Процитовано 13 червня 2014.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1939 року. Чисельність наявного населення СРСР за районами та містами. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Административно-территориальное деление Ленинградской области: [справ.] / под общ. ред. В. А. Скоробогатова, В. В. Павлова; сост. В. Г. Кожевников. - СПб., 2007. - 281 с. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2015. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Ленинградская область. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Ленинградской области в разрезе муниципальных образований по состоянию на 1 января 2018 года (PDF). Процитовано 22 червня 2018.
- ↑ Численность постоянного населения в разрезе муниципальных образований Ленинградской области по состоянию на 1 января 2019 года (PDF). Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
Література
ред.- Д. И. Рихтер Ямбург, город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Посилання
ред.- Офіційний сайт адміністрації МО «Кингисеппское городское поселение» [Архівовано 5 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт адміністрації Кінгісеппського району [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Герб города [Архівовано 2 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Ленінградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |