Майкоп

місто Майкоп
рос. Майкоп; адиг. Мыекъуапэ
Герб Майкопа	Прапор Майкопа
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Адигея
Муніципальний район	місто Майкоп
Код ЗКАТУ:	79 401
Код ЗКТМО:	79701000001
Основні дані
Час заснування	1857
Статус міста	1870
Населення	144 467 осіб (2012)
Площа	308 км²
Поштові індекси	385000
Телефонний код	+7 01
Географічні координати:	44°36′00″ пн. ш. 40°05′00″ сх. д. / 44.6° пн. ш. 40.083333333333° сх. д.
Часовий пояс	+3
	Влада
Вебсторінка	maykop.ru
Міський голова	в. о. Черниченко Михайло Миколайович
	Мапа
	; Майкоп ; Майкоп
	Майкоп у Вікісховищі

Майко́п (рос. Майкоп; адиг. Мыекъуапэ, трансліт. Myequapə) — місто в Російській Федерації, столиця Республіки Адигея. Місто розташоване біля північних передгір'їв Кавказького хребта на правому березі річки Білої, притоки Кубані.

Походження назви

Назва міста походить від адигейського слова Мыекъуапэ, що означає «устя яблуневої долини». Можливе також тюркське походження май+копа, де копа тюркська назва річки Кубані XIII–XIV століть.

Історія

Місто на початку ХХ століття. Вулиця Офіцерська

Засноване 25 травня 1857 року генералом Козловським як російське військове укріплення.

До 1870 р. Майкоп із станиці стає містом повіту, у 1871 р. у ньому було скасовано військове управління, а в 1878 р. введено міський статус. У 1871 р. створений герб Майкопа.

1 вересня 1892 р. було відкрито Майкопське міське училище, 1 червня 1900 р. — Олександрівське реальне училище.

У 1895 р. була відкрита Майкопська міська громадська бібліотека.

У 1899 р. був побудований пушкінський народний будинок.

У 1906 році в Майкопі відкритий осередок українського товариства «Просвіта».

У вересні 1909 року у районі Майкопа було відкрито родовище нафти.

У 1910 році завершилося побудова міської телефонної станції, 12 грудня 1910 року до Майкопа прибув з Бєлорєченська перший потяг.

У 1911 завершено будівництво міського водопроводу.

Після встановлення радянської влади 7 вересня 1918 Майкоп був звільнений білогвардійцями. 22 березня 1920 місто захопили частини 1-ї Кінної армії.

27 липня 1922 р. Презідія ВЦВК винесла ухвалу про утворення Черкеської (Адигейської) автономної області з центром в місті Краснодар. У 1936 р. центром Адигейської автономної області стає Майкоп.

У 1938 р. почалося прокачування майкопської нафти по нафтопроводу Грозний — Туапсе в туапсинський порт і на нафтопереробний завод.

Під час Другої світової війни місто було окуповане з 9 серпня 1942 року по 29 січня 1943 року.

У 1990 р. обласна рада народних депутатів ухвалила рішення про перетворення Адигейської автономної області в Республіку Адигея. 3 липня 1991 р. це рішення затвердила Верховна Рада РРФСР.

Населення

За переписом 1897 року у місті проживало 34 327 осіб (17 952 чоловіки та 16 375 жінок)^[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року^[1]:

Мова	Осіб	Відсоток
російська	20 820	60,65 %
українська	10 722	31,24 %
білоруська	786	2,29 %
єврейська	474	1,38 %
мордовська	453	1,32 %
вірменська	327	0,95 %
грецька	199	0,58 %
польська	175	0,51 %
грузинська	64	0,19 %
інші	307	0,89 %
Разом	34 327	100 %

Національний склад на 2002 рік:

Народ	Чисельність, 2002, %
Росіяни	72,59 %
Адиги	16,65 %
Вірмени	2,99 %
Українці	2,52 %

Відомі люди

Цівчинський Володимир Миколайович — полковник Армії УНР, начальник охорони Головного Отамана Симона Петлюри
Бакка Олексій Вікторович — солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни 2014—2017.

Клімат

Клімат Майкоп
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середній максимум, °C	3,9	5,8	11,0	18,2	22,6	26,2	28,9	28,5	24,3	17,6	12,3	6,9
Середня температура, °C	−0,5	1,3	5,7	12,6	16,8	20,3	22,8	22,3	18,1	12,0	7,6	2,8
Середній мінімум, °C	−4,9	−3,3	0,4	6,9	11,0	14,4	16,7	16,0	11,9	6,3	2,8	−1,3
Норма опадів, мм	60	41	51	58	73	89	70	58	62	66	75	69	772
Кількість днів з опадами	8	7	8	8	8	9	7	6	7	7	9	10

Економіка

Економіка міста — це багатогалузеве господарство. В місті працює понад 1200 різних підприємств різного роду власності.

Головними галузями господарства є

харчова,
деревообробна,
целюлозно-паперова,
машинобудівна,
металообробка,
легка промисловість.

Міський транспорт

В Майкопі працюють автобуси (5 міських маршрутів), а також тролейбуси (11 маршрутів, 53 тролейбуси), протяжність маршрутів яких в сумі становить 38,7 км і маршрутні таксі.

Тролейбуси є основним транспортом для центральних і східних масивів міста. Для південних і західних районів працюють автобуси і маршрутні таксі.

Повітряне сполучення здійснюється через два аеропорти Майкоп і Ханська.

Примітки

↑ ^а ^б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи кроме губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 8 жовтня 2020. (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Maikop

Майкоп (рос.)
Новини міста. Майкопський форум (рос.)
План-мапа міста Майкоп (рос.)
Майкоп на maps.google.com (рос.)
Історія міста Майкоп [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Історія герба міста Майкоп^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
Міський транспорт міста Майкоп (рос.)

[мова_1897-1] а ^б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи кроме губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 8 жовтня 2020. (рос.)

[1]