Ульяновськ

місто Ульяновськ
рос. Ульяновск
Герб	Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ульяновська область
Код ЗКАТУ:	73401000000
Код ЗКТМО:	73701000001
Основні дані
Час заснування	1648
Статус міста	1796
Населення	▲ 619 492 (2015)
Площа	316,9 км²
Поштові індекси	432000
Телефонний код	+7 8422
Географічні координати:	54°19′ пн. ш. 48°22′ сх. д. / 54.317° пн. ш. 48.367° сх. д.Координати: 54°19′ пн. ш. 48°22′ сх. д. / 54.317° пн. ш. 48.367° сх. д.
Міста-побратими	Крефельд
	Влада
Вебсторінка	ulmeria.ru
Міський голова	Сергій Миколайович Єрмаков
	Мапа
	; Ульяновськ
	Ульяновськ у Вікісховищі

Улья́новськ (рос. Ульяновск, тат. Сембер, чув. Чĕмпĕр, ерз. Ульянонь ош) (до 1780 року — Синбірськ, у 1780—1924 — Симбірськ , з мордовської корінь слова перекладається як "зелені гори"^{[джерело?]}) — місто в Російській Федерації, центр Ульяновської області. Розташовано на Приволзькій височині, на берегах Волги (Куйбишевське водосховище) і Свіяги в місці їхнього максимального зближення. Населення — 614 444 мешканці (2012). Засноване в 1648 році.

Клімат ред.

Клімат Ульяновська
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	5,7	5	16,5	30	36,3	37,2	36,3	36,2	33,1	25,7	14,6	6,2	37,2
Середній максимум, °C	−7,7	−7,1	−0,4	11,4	20,8	24,2	25,4	23,4	17,3	7,5	−0,4	−5,1	9,5
Середня температура, °C	−11,8	−11,5	−4,9	6,1	14	18,5	19,8	17,5	12,1	3,6	−3,3	−8,7	4,9
Середній мінімум, °C	−15,4	−15,5	−9,2	0,9	7,3	12,2	13,9	11,7	7,2	0,2	−5,9	−11,7	0,5
Абсолютний мінімум, °C	−39,1	−39,9	−31,1	−23,2	−6,9	−2,8	4,4	−1,3	−5	−19,4	−28,6	−36,9	−39,9
Норма опадів, мм	29	21	19	29	36	66	87	47	53	41	29	27	484
Джерело: Погода и климат

Історія ред.

Старий Симбірськ. Так виглядало місто в роки дитинства і юності Володимира Ульянова (Леніна).

Засноване 1648 року по указу царя Олексія Михайловича воєводою Богданом Матвійовичем Хитрово, як фортеця Синбірськ (пізніше — Симбірськ)^[1].

Восени 1670 року Симбірськ осаджували війська Степана Разіна. Разін не зміг успішно завершити облогу, 4 жовтня він був поранений в бою, товариші винесли його до річки, завантажили в човен і відпливли вниз по Волзі)^[2]. У 1672, за оборону від Степана Разіна Симбірську було надано перший герб.

У 1774 році до Симбірська доставили полоненого Омеляна Пугачова, і допитували його з 2 по 6 жовтня. 26 жовтня Пугачова відправили з Симбірська до Москви.

У 1780–1796 роках Симбірськ був центром Симбірського намісництва Російської імперії. З він став головним містом новоствореної Симбірської губернії.

У 1864 році, 12 серпня, почалася найбільша пожежа в Симбірську, яка тривала 9 днів. Від міста вціліла його четверта частина. Карамзинська бібліотека, Спаський монастир, 12 церков, поштамт, усі найкращі приватні будівлі згоріли.

У 1898 році місто було з'єднано залізницею з Інзою, на початку XX століття — з Бугульмою.

У різний час Симбірська був центром Симбірського повіту, Симбірської провінції, Симбірського намісництва, Симбірської губернії.

У 1924 році було перейменовано в Ульяновськ на честь Владіміра Ульянова (Леніна).

З 1928 року місто належало до Середньоволзької області (краю), з 1936 — до Куйбишевської області.

У роки Німецько-радянської війни в Ульяновську в евакуації перебувала Московська Патріархія. Крім того, евакуйовані з Москви ряд промислових підприємств (серед них Автомобільний завод імені Сталіна). У 1943, Ульяновськ став центром знов створеної Ульяновської області.

Українці в місті ред.

Національна збірна з хокею з м'ячем на чемпіонаті світу в Ульяновську 2016.

Під час Першої світової війни в місті перебували арештовані російськими окупантами в Галичині громадські, релігійні діячі; полонені військовики Легіону УСС:

отець Носковський Володислав Михайлович
отець-митрат Гордієвський зі Станіславова
Горук Сень (Семен)
Носковський Зенон.^[3]

Адміністративний поділ ред.

Місто ділиться на чотири райони:

Желєзнодорожний
Заволзький
Засвіязький
Ленінський

Економіка і промисловість ред.

Основа економіки міста — це підприємства машинобудування і металообробки; розвинені також: електроенергетика, роздрібна торгівля та капітальне будівництво.

В Ульяновську розташовані такі підприємства:

Ульяновський ливарний завод (виробництво переробного та ливарного чавуну);
Ульяновський автомобільний завод;
Авіабудівний завод «Авиастар-СП»;
Ульяновська філія ТГК-7;
Ульяновський машинобудівний завод ім. Володарського;
Ульяновський завод важких і унікальних верстатів (УЗТС);
Ульяновський механічний завод;
Завод «Волзькі мотори» ;
Завод «Контактор» (виробництво електроустаткування для енергетики та металургії);
ГідроТоргСервіс (виробництво гідравлічного обладнання);
Приладобудівний завод «Утьос»;
Промислова група «Мікроелектронні датчики»
Кондитерська фабрика «Волжанка»;
Завод ЗБВ-3;
Комбінат будівельних матеріалів;
Меблева фабрика «Симбірська меблева компанія»;
Текстильна фабрика «Русь»;
Кондитерська фабрика «Глобус»;
Ульяновська філія ВАТ «Волгателеком».

Транспорт ред.

Ульяновськ — важливий вузол Куйбишевської залізниці, має один головний і 3 другорядних вокзали. Поруч з містом розташовані два аеропорти — Ульяновськ-Центральний (ULK) і Ульяновськ-Восточний (ULY). На правому березі Волги в Желєзнодорожному районі знаходиться Ульяновський річковий порт.

Два береги Волги пов'язані між собою двома мостами.

Старий залізничний міст офіційно відкритий 5 жовтня 1916 року, названий на початку будівництва «Імператорським Його величності Миколи II», в 1917 р. він був перейменований в «міст Свободи». У зв'язку з утворенням Куйбишевського водосховища в 1953—1958 роках опори моста були розширені і нарощені, відкрито автомобільний рух. Вся реконструкція мосту проводилася без припинення руху поїздів.

Новий міст, названий Президентським, введено в експлуатацію 26 листопада 2009 року, до цього моменту міст відкривався двічі: для роботи в тестовому режимі і в п'ятницю, 13 листопада у зв'язку з вибухом на складі боєприпасів «Арсенал» в Заволзькому районі міста. Нижній ярус мосту для двосмугового руху планується відкрити в 2012 році. Новий міст знаходиться за межами м. Ульяновська і призначений в основному для руху транзитного транспорту, основне внутрішньоміське сполучення продовжується старим автомобільним мостом.

Міський транспорт представлений трамваєм (див. Ульяновський трамвай), тролейбусом (див. Ульяновський тролейбус), автобусом і маршрутним таксі. Особливістю міста є те, що трамвайні лінії знаходяться виключно в правобережній частині міста, а тролейбусні — в лівобережній (Заволзький район).

В останні роки існування СРСР було заплановано спорудження в Ульяновську метрополітену. Наразі, згідно з новим генеральним планом міста, також з нової лівобережної частини міста в стару правобережну і також з використанням нижнього ярусу добудовується автометроміст, передбачено створення в перспективі легкого метро (метротраму) з підземною ділянкою в центрі (див. Ульяновське легке метро). До його створення нижній ярус мосту буде тимчасово відданий також під автомобільний рух.

Через Ульяновськ проходять автотраси регіонального значення:

А151 Ульяновськ — Цивільськ, в'їзд на федеральну трасу М7.
Р178 Саранськ – Ульяновськ — Димітровград — Самара.
Р228 Ульяновськ — Сизрань — Саратов — Волгоград.
Р241 Ульяновськ — Буїнськ — Казань.

Освіта ред.

Культура ред.

Театри ред.

Ульяновський обласний драматичний театр імені І. А. Гончарова
Ульяновський обласний театр ляльок імені В. М. Леонтьєвої
Ульяновський театр юного глядача «Nebolshoy Театр».

Музеї ред.

Ульяновський обласний художній музей
Ульяновський обласний краєзнавчий музей
Історико-літературний музей «Будинок Язикових»
Історико-меморіальний музей І. А. Гончарова

Галерея ред.

Лютеранська церква
Вид на вулиці Кірова
Церква всіх святих
Пам'ятник перемоги
Симбірське Православне братство
Симбірське Православне братство
Міська ТЕС
Мечеть в Новому місті

Відомі люди ред.

Народились ред.

Ленін Володимир Ілліч — професійний революціонер, один з головних творців СРСР;
Керенський Олександр Федорович — російський політичний діяч, тимчасовий уряд якого Ленін скинув у 1917 році, захоплюючи владу;
Ульянов Дмитро Ілліч — діяч російського революційного руху, молодший брат В. І. Леніна;
Ясеніца Павел — польський письменник і публіцист;
Карцев Олексій Дмитрович (1900, Симбірськ — 1967, Москва) — російський письменник;
Кобозя Вальдемар — російський шансоньє;
Морозевич Іван Антонович — начальник штабу дивізії Дієвої Армії УНР.
Тікунов Вадим Степанович (1921—1980) — радянський державний діяч;
Виноградов Олексій Іванович (1912—1974) — радянський науковець, фахівець в царині будівельної механіки, доктор технічних наук, професор.
Гончаров Іван Олександрович (1812—1891) — російський письменник
Шишков Олександр Володимирович (1988—2022) — офіцер ПДВ РФ, учасник вторгнення в Україну. Герой Російської Федерації.

Див. також ред.

7924 Симбірськ — астероїд, названий на честь міста.

Джерела ред.

↑ http://ulmeria.ru/index.php?section=104
↑ http://kvv.mv.ru/simbirsk/p4.html
↑ О.Навроцький. Зустріч батька з сином // Бучач і Бучаччина. Історично-Мемуарний Збірник. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів. 1972.- 944 с., іл. с. 380—381

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ульяновськ

Життя Ульяновська (рос.)
Ульянвський міський портал (рос.)
Соціальна мережа Ульяновська (рос.)
Історія Симбірська (рос.)
Супутникові зображення Ульяновська (рос.)

[1] ttp://ulmeria.ru/index.php?section=104

[2] ttp://kvv.mv.ru/simbirsk/p4.html

[3] О.Навроцький. Зустріч батька з сином // Бучач і Бучаччина. Історично-Мемуарний Збірник. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів. 1972.- 944 с., іл. с. 380—381

[1]

[2]

[3]