Ряза́нь (до 1778 року — Переясла́вль-Ряза́нський) — місто в Росії, адміністративний центр Рязанської області. Розташоване на правому березі Оки (за 2 км від річки), при впадінні в неї річки Трубіж[ru]. Велика пристань на Оці, за 196 км від столиці Росії міста Москви. Вузол залізничних ліній на Москву, Рузаєвку, Ряжськ[ru]; аеропорт «Турлатово» і авіабаза «Дягілєво».

місто Рязань
город Рязань
Герб Прапор
Рязанський кремль
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Рязанська область
Муніципальний район Рязанська міськрада
Код ЗКАТУ: 61 401
Код ЗКТМО: 61701000001
Основні дані
Час заснування 1095
Перша згадка: 1301
Статус міста 1095 (?)
Поділ міста 2 адміністративних округи
Населення 532 772 (2015)
Площа 234[1] км²
Поштові індекси 390000-390048
Телефонний код +7 49 12
Географічні координати: 54°37′48″ пн. ш. 39°44′33″ сх. д. / 54.63000000002777767° пн. ш. 39.74250000002777483° сх. д. / 54.63000000002777767; 39.74250000002777483Координати: 54°37′48″ пн. ш. 39°44′33″ сх. д. / 54.63000000002777767° пн. ш. 39.74250000002777483° сх. д. / 54.63000000002777767; 39.74250000002777483
Часовий пояс +3
Міста-побратими див. тут
День міста остання неділя травня[2]
Катойконіми рязанці
Відстань
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

196

Влада
Вебсторінка admrzn.ru
Міський голова Віталій Артьомов[3]
Мапа
Рязань (Росія)
Рязань
Рязань

Мапа


CMNS: Рязань у Вікісховищі

Місто входить до тридцятки найбільших російських міст — чисельність населення на 1 січня 2015 року становила 532 772 осіб.

Назва «Рязань», ймовірно, походить від назви фіно-угорського народу ерзя.[4]

Історія

ред.

Спочатку Рязанню називався центр Рязанського князівства, що знаходився за 50 км на південний схід від сучасної Рязані[5] (нинішнє городище Рязань Стара). В середині XIV століття центр князівства перенесено в Переяславль-Рязанський (вперше згаданий в літописі під 1300 (1301) роком, є джерела, що вказують на 1095 і 1208 як роки заснування міста), який у 1521 році увійшов до складу Московської держави; у 1708 році місто включено в Московську губернію.

У 17781796 роках Рязань була центром Рязанського намісництва Російської імперії.

З 1796 — центр Рязанської губернії.

У 2-й половині XIX століття в Рязані з'являються чавуноливарні, винокурні, салотопні та інші промислові підприємства.

У 1929—30 роках Рязань — окружний центр Московської області, з 1937 — обласний центр.

На сьогодні Рязань є науковим і культурним центром, де дбайливо зберігається багата спадщина минулого. У 1995 році Рязань відзначила 900-річчя.

Адміністративний поділ

ред.

Рязань розділена на 4 міські округи (колишні райони) (у тис. чол. на 1 січня 2001 року):

  • Желєзнодорожний — 147,3;
  • Московський — 176,9;
  • Октябрьський — 130,1;
  • Совєтський — 71,6.

Населення

ред.

Змінюваність чисельності населення Рязані демонструє нижче наведена таблиця:

1825[6] 1833[7] 1840[8] 1847[9] 1856[10] 1863[11] 1867[12] 1870[13] 1885[14] 1897[15] 1917[16]
18326 17635 18951 18641 21449 22279 17950 19990 30327 46122 47829
1920[16] 1923[16] 1926[17] 1937[18] 1939[19] 1959[20] 1970[21] 1979[22] 1989[23] 2002[24] 2010[25]
41276 44902 50919 71865 95357 214130 350151 453267 514638 561560 509392

Українці Рязані

ред.

19 березня (ст.ст.) 1917 року у Рязані засновано філію Московського українського військового клубу. Її членами стали військовослужбовці-українці Рязанського гарнізону. При філії діяв хор і театральна трупа[26].

Економіка

ред.

В Радянському Союзі Рязань перетворилася на промисловий центр. Нині місто дає 60% валової продукції промисловості області.

До Другої світової війни (1939-1945) дві третини його валової промислової продукції давали харчова, легка і деревообробна галузі; після війни Рязань перетворилася на індустріальний центр із переважанням галузей важкої промисловості, головним чином машинобудування.

Найбільші підприємства міста:

  • Рязанський верстатобудівний завод (металорізальні верстати);
  • ЗАТ «ПРО_САМ» (обчислювально-аналітичні машини);
  • Рязанський завод автоагрегатів;
  • Тяжпресмаш;
  • Рязанський радіозавод;
  • Рязанська нафтопереробна компанія (первинна обробка нафти);
  • Рязанський комбайновий завод (сільгосптехніка);
  • Теплоприбор;
  • Рязколормаш та інші.

Підприємства легкої промисловості: швейна та взуттєва фабрики, ЗАТ «Російська шкіра» тощо. Розвинуті також харчова промисловість, виробництво будматеріалів, деревообробка.

У Рязанському районі вирощують зернові та кормові культури, картоплю, овочі, фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.

Транспорт

ред.
 
Маршрутний автобус Ikarus 280

Клімат

ред.

Рязань знаходиться у зоні вологого континентального клімату (Класифікація кліматів Кеппена Dfb)[27]

Клімат Рязані
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 6,3 7,8 17,8 29,0 33,5 36,7 38,9 39,5 33,0 24,2 15,8 8,9 39,5
Середній максимум, °C −4,6 −4,4 1,5 11,8 19,9 23,2 25,1 23,3 16,9 9,2 0,7 −3,5 9,9
Середня температура, °C −7,5 −7,9 −2,4 6,6 13,5 17,2 19,2 17,3 11,6 5,4 −1,8 −6,2 5,4
Середній мінімум, °C −10,5 −11,2 −5,6 2,4 8,1 12,0 14,1 12,4 7,6 2,4 −4 −9 1,6
Абсолютний мінімум, °C −40,9 −34,8 −28,6 −18,6 −5 −1,8 3,5 0,4 −7,3 −14,7 −24,5 −39,7 −40,9
Норма опадів, мм 42 36 28 40 37 73 88 62 54 66 49 46 621
Кількість дощових днів 4 4 5 11 13 15 14 13 14 15 11 5 124
Кількість сніжних днів 23 20 13 4 1 0 0 0 0,4 4 14 22 101
Вологість повітря, % 85 82 76 67 61 70 72 74 77 82 86 85 76

Наука, освіта

ред.

Рязань — великий освітньо-науковий центр, зокрема тут розташовані держуніверситет і медуніверситет, сільгоспакадемія, політехніка, низка профільних військових і міліцейський ВНЗ.

 
Рязанський державний університет

Вищі навчальні заклади Рязані:

  • Рязанський державний університет;
  • Рязанський медичний університет;
  • Рязанська сільськогосподарська академія;
  • Рязанський державний радіотехнічний університет (РГРТУ);
  • Рязанський політехнічний інститут;
  • Рязанський військовий автомобільний інститут;
  • Рязанське вище військове командне училище зв'язку;
  • Рязанське повітряно-десантне командне училище;
  • Рязанська академія МВС.

Також у місті 7 комерційних інститутів та 11 середніх спеціальних навчальних закладів.

Культура

ред.

Рязань — значний культурний осередок Росії , тому що тут працює низка театрів, музеїв, кінотеатрів, клубів, інших закладів культури та дозвілля.

 
Рязанський державний облдрамтеатр

Рязанські театри:

У місті працюють гастрольно-концертне об'єднання «Рязаньконцерт» і Рязанський державний цирк.

Крім професійних театрів, у Рязані є аматорські театральні організації: студентський театр РДУ «Переход», театральне товариство «ПРЕМ'ЄР-А», театральна лабораторія «Костін Дім», театр-студія «Експромт».

Серед працюючих кінотеатрів Рязані:

  • 2 сучасні мережеві кінотеатри «Люксор» — у ТЦ «Барс» та ТЦ «Круїз»;
  • «Дружба» — радянський кінотеатр старого штибу (збудований 1960 року), оновлений за сучасності;
  • «Малина» — сучасний двозальний кінотеатр (2009), обладнаний 3D-залом.

Рязанські музеї:

  • Рязанський історико-архітектурний музей-заповідник;
  • Рязанський державний обласний художній музей ім. І. П. Пожалостіна;
  • Музей військової автомобільної техніки Рязанського військового автомобільного інституту ім. генерала армії В. П. Дубініна;
  • Музей історії повітряно-десантних військ (14 серпня 2010 закритий на ремонт на невідомий термін);
  • Музей-садиба академіка І. П. Павлова
  • Державний музей-заповідник С. А. Єсеніна (село Константинове);
  • ГУК «Музей історії молодіжного руху»

Архітектура

ред.

Стародавнє ядро Рязані — Кремль (закладений в 1095 році), розташований на північній межі міста, на високому мисі при злитті річок Трубіж і Либідь.

Рязанський кремль ніколи не мав мурованих укріплень, лише земляно-дерев'яну фортецю. На його території збереглись видатні пам'ятки старовинної архітектури:

  • Успенський собор (16931699 рр.), збудований у стилі наришкінського бароко зодчим Яковом Бухвостовим. Це величезний п'ятибанний шестистовпний храм заввишки 72 м. У храмі знаходиться семиярусний іконостас 1702 р. заввишки 27 м. (М.Соломонов та С.Христофоров).
  • Архангельський собор (на межі XVXVI ст.). Невеликий чотирьохстовпний первісно білокам'яний храм. Верхня частина зведена заново з цегли у 1647 р.
  • Собор Різдва Христова (до кінця XVII ст. Успенський). Найстародавнішній із храмів Рязані. Перший храм (початку XV ст.) був білокам'яним. На початку XVII ст. храм був зведений знову з цегли і капітально перебудований у середині XIX ст. Від первісного собору залишилася лише вівтарна частина.
  • Архієпископський палац (т.зв. «палац Олега») — одна з найбільших пам'яток допетровської мурованої цивільної архітектури. Це триповерхова будівля (перші два яруси зведені зодчим Юрієм Єршовим у середині XVII ст., верхній поверх був добудований Григорієм Мазухіним близько 1693 р.). У XVIII ст. до палацу була зроблена прибудова.
  • Півчий корпус. Двоповерхова кам'яниця середини XVII ст. із ґанком (зодчий Юрій Єршов).
  • Консисторський корпус середини XVII ст., за архітектурою нагадує Півчий корпус.
  • Стайні XVII (І.Устінов) — XIX ст.
  • Готель для черні (житниця). Кінець XVII ст. Зодчий Іван Устінов.
  • Соборна чотириярусна дзвіниця 17891840 рр., у стилі класицизму, заввишки 86 м.

Раніше на території кремля знаходився Спасо-Преображенський монастир (відомий із XV ст.):

  • Богоявленська церква колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1647 р.; це маленький п'ятибанний одноапсидний храм із шатровою дзвіницею, збудований на місці храму XVI ст.
  • Спасо-Преображенський собор колишнього Спасо-Преображенського монастиря, 1702 р.
  • Готель для знаті на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря, XVIIXIX ст.
  • Мурована огорожа, XVIII ст.

Також на території кремля знаходиться:

  • Свято-Духівська церква 1642 р. Двошатрова двоапсидна церква. Дзвіниця 1864 р., будиночок причту  початку XX ст.

Велика кількість пам'яток сакральної архітектури Рязані було знищено більшовиками у 1930-ті рр. Із храмів, що збереглися до нашого часу, вирізняються:

  • Благовіщенська церква 1673 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Був зруйнований за радянських часів, потім відновлений.
  • Входоєрусалимська церква 1680 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
  • Залишки Троїцького монастиря із Троїцьким собором (1695 р., наришкінський стиль).
  • Борисоглібський собор 16861687 рр. Наришкінський стиль. Дзвіниця XIX ст.
  • Спасо-Преображенська церква на Яру 1695 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
  • Покровська церква у Храпово 1686 р. Безстовпний п'ятибанний храм та дзвіниця XIX ст.

Неподалік від Рязані, у селі Солотча, розташований Богородице-Різдвяний Солотчинський монастир, відомий з 1390 р. До нашого часу збережені собор Різдва Богородиці (XVIXVII ст.), настоятельські покої (XVII ст.) та дві церкви, збудовані Яковом Бухвостовим у стилі наришкінського бароко — трапезна Святого Духа (16881689 рр.) та надбрамна Івана Предтечі (16961698 рр.).

На південному заході від Кремля розташовані головні площі міста — Соборна (колишня Радянська) і площа Леніна. За регулярним генеральним планом 1780, здебільшого відповідно до напряму стародавніх вулиць, були проведені головні магістралі: Соборна вулиця (у радянський період — вулиця Революції), що виходить на Соборну площу і орієнтована на Успенський собор Кремля; Московська вулиця (нині Першотравневий проспект) і Астраханська вулиця (нині вулиця Леніна), що перетинає місто з південного сходу на північний захід.

Рязань заповнювалася будівлями у стилі класицизму , зокрема, гімназія (нині сільськогосподарський інститут) у 1808-1815 роках; колишні Дворянські збори (центральна частина&nbspp; наприкінці XVIII - початку XIX століть), лікарня (1816 року); торговельні ряди (перша половина XIX століття).

За радянських часів Рязань була реконструйована та упорядкована. У 1968 році затверджений генеральний план (архітектор Г. М. Слепих і ін.). У 195070-х рр. Були збудовані театрально-концертний зал ім. С. Єсеніна (1956, архітектори І. П. Антипов і ін.), поштамт (1962, архітектори А. І. Кушкін, Н. Н. Істомін), вокзал «Рязань-2» (1967, архітектори Ю. М. Болдичев і ін.), цирк (1971, типовий проєкт).

Масове житлове будівництво у нових мікрорайонах у повоєнний час велося на всіх напрямках, за винятком північного, обмеженого Окою. У 194060-х роках були забудовані мікрорайони Гороща та Приокський, у 196070-і — Московське шосе; у 1980-х основними районами масової забудови стали Каніщево на північному заході та Дашково-Пісочня на сході.

У 1990-ті роки масове житлове будівництво практично не здійснювалося; будувалися переважно так звані «елітні» будинки. Цілий квартал таких будинків був побудований в історичній частині центру міста за будівлею, спроєктованою на Соборній вулиці для обкому КПРС і добудованою на кошти Центрального банку РФ, що розмістив там своє Головне управління у Рязанській області. У першому десятилітті XXI століття будівництво для широких верств населення знову набрало обертів і здійснюється на незайнятих територіях на околицях міста та на «точкових» місцях.

Пам'ятники — І. П. Павлову (1949, архітектор А. А. Дзержкович) і В. І. Леніну (1957, архітектор І. Є. Рожин), обидва — бронза, граніт, скульптор М. Г. Манізер; Ф. А. Полетаєву (1970, скульптор В. Е. Цигаль, архітектор Л. Р. Голубовський).

Поблизу селища Солотча, адміністративно включеного до складу Совєтського округу Рязані — Солотчинський Покровський монастир (заснований 1390 року). За 50 км від Рязані, на правому березі Оки знаходиться городище Стара Рязань — залишки колишньої столиці Рязанського князівства.

Відомі люди

ред.

Рязань прославили поет Сергій Єсенін, перший російський нобелівський лауреат Іван Павлов, Костянтин Ціолковський, Іван Мічурін, Іван Пожалостін, М. Є. Салтиков-Щедрін, Олександр Солженіцин, Костянтин Паустовський.

У місті народилися:

Міста-побратими

ред.

Також Рязань здійснює співробітництво з містами:

Виноски

ред.
  1. Рязанская энциклопедия, том 2 с.331
  2. Рязань на www.calend.ru
  3. На должность главы администрации города Рязани избран Виталий Артемов. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
  4. Баранцев, Євгеній (16 жовтня 2014). «Рязань» означает «руcский»? [«Рязань» значить «російський»?]. Комсомольская правда (рос.). Множество гипотез (а их насчитывается более тридцати) можно свести к двум версиям — славянской и финно-угорской, — отмечала в своих трудах доктор филологических наук, уроженка Рязанской области Галина Смолицкая. — Из славянских гипотез наиболее убедительной выглядит именно версия «топкого места», а вот из финских версий одной из наиболее распространенных считается соотнесение Рязани с названием древней народности Эрзя и столичным городом Эрзянь.
  5. Білінський В. Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження. — 2-ге видання, виправлене. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. — С. 121. — ISBN 978-966-355-045-9.
  6. Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
  7. Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
  8. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
  9. Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
  10. Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858.
  11. Статистический временник Российской империи. Серия 1. Вып. 1. Спб., 1866.
  12. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 1. — Спб., 1871, с. 181.
  13. Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 10. Спб., 1875, с. 99.
  14. Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884–1885 гг. Спб., 1887, с. 22.
  15. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.
  16. а б в Города Союза ССР / НКВД РСФСР, Стат. отдел — М., 1927, с. 40—41.
  17. Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L'U.R.S.S. 1926 / Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Т.2. Западный район. Центрально-Промышленный район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928.
  18. Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов. — М.: РОССПЭН, 2007, с. 70.
  19. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. РСФСР. — М., 1963.
  20. Перепись населения СССР 1959 года. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 грудня 2010.
  21. Перепись населения СССР 1970 года. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
  22. Перепись населения СССР 1979 года. Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
  23. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
  24. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 18 грудня 2010.
  25. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою autogenerated2 не вказано текст
  26. Нова рада, 1917, № 44.
  27. Peel, M. C.; Finlayson, B. L.; McMahon, T. A. (2007). Updated world map of the Köppen–Geiger climate classification (PDF). Hydrol. Earth Syst. Sci. 11: 1633—1644. doi:10.5194/hess-11-1633-2007. ISSN 1027-5606.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  28. У Рязани появился ещё один город-побратим — Новый Афон[недоступне посилання]

Посилання

ред.