Відкрити головне меню

Склад сотні на 1649 рікРедагувати

Дацько Малчєяко, Романь Сєрєда, Богдань Савьчєяко Карьпь Павлєяко Яковь Коньдратєяко Данило Павлючєнько Грыцъко Чорный Васко Коядратєнько ©єдорь Сєливонєяко Грыцько Чорьньш Аньдрѣй Евьхимєяко Лашько Циганєяко Дорошь Пєрєтячєяко Ивая Сємєнєяко Лаврѣнъ Тыщеяко Ѳедор Павлєяко Паръхомъ Тыщеяко Савька Назаренко Данило Багьматєяко Петро Аньдрѣеяко Яцько Кузмєнько Васко Калюжьньш Аньдрѣй Карпєнько Кузма Шарчєянько Яцько Савьчєнько Ивань Гордѣенько Хома Прокопєнько Курыло Булдунь Васко Карас Стєпань Бѣлый Аньдрѣй Макьсимєяко Евьхимь Рогозовєць Конашь Иванєнько Грыцько Барбакь Сємєнь Сєливоненя Сємєнь Гарасимєяко Олєкса Максид Радко Каневєць Конашь Иванєнько Ивань Олєксенько Кузьма Жєгало Лєвько Кухлювьсчєяко Якимь Матвѣенько Радко Гарасимєнько Ивань Нисчимеяко Ивань Тымошеяко Матвѣй Бойчєяко Максимь Нищимєнько Анъдрѣй Сачєнько Хвил Евьсѣенько Филипь Кулєшенько Ивая Исаеяко Кирикь Гринєнько Прокопь Телѣжеяко Матвѣй Мицєнько Опанас Ярьмошеяко Матвѣ Борчєяко Пєтро Остапєяко Луцикь Аньдрѣеяко Стєцько Вороновьским Кость Василєнько Мартия Козлєяко Яцько Лєвьчєнько Ѳеско Матяшєяко Лєско Квасовєяко Ярмола Савьчєнько Лєско Олѣйниченъко Дацько Лазьчєяко Ивань Василєяко Ѳеско ©єдорєяко Савька Микитєяко Грицько Ломачєнько Дємид Сємєнєяко Ивань Ющєнько Васко бєдорєяко И гнат Максимєяко Игнат Кияничєнько Юско Мєлничєнь Мартия Лащєяко Ярмошь Грєбєничєяко Стєпая Чайковьскиа Ивань Бєзьшапька Максимь Розвадчєяко Сємєя Бєрєжьньш Хурьсь Пустовоотєяко Ѳеско Косовьчєяко Нєстєрь Кошьтура Васко Бѣленъко Романь Чорный Сахьно Шпачєяко Марко Чудомарєяко Савька Исаєнько Максимь Сєвєринєяко Ѳедко Кгрєсєнько Ничипорь Половьчєяко Павєль Скрьіпьчєяко Сємєнь Кривошиєяко Ѳедор Горьдѣенько

Назва Місце Дата Загиблих Поранених
1 Аварія на шахті імені Засядька Донецьк 18.11.2007 101 н.д.
2 Аварія на шахті імені Засядька Донецьк 04.03.2015 33 н.д.
3 Аварія на шахті імені Карла Маркса в Єнакієвому Карло-Марксове
Єнакієвська міськрада, Донецька область
08.06.2008 13 н.д.
4 Вибух на шахті «Степова» Глухів
Сокальського району, Львівської області
02.03.2017 8 23


Самостійна Далекосхідна Українська Республіка
Українська Далекосхідна Республіка
   
1917 – 1922    

 

Прапор

Девіз
«Всі на захист України!»[1]
Гімн
Ще не вмерла Україна
Мапа Української Далекосхідної Республіки
   Територія, на яку поширювалась влада Далекосхідної Української Республіки[2]
Столиця Микольськ-Уссурійський[3]
(1917—1918)
Владивосток[4]
(1918—1922)
Мови Українська
Релігії Православ'я
Греко-католицтво[5]
Форма правління Парламентська республіка
Голова Тимчасового Далекосхідного Українського Крайового Комітету
 - 19171918 Онисим Ступак
Голова Українського Далекосхідного Секретаріату[6]
 - 19181922 Юрій Глушко-Мова
Історія
 - Перший з'їзд 24 червня 1917[7]
 - Другий з'їзд 4 січня 1918
 - Третій з'їзд 7 квітня 1918
 - Четвертий з'їзд 24 жовтня 1918
 - Конституція 30 травня 1919
 - Більшовицька окупація 10 листопада 1922
Площа
 - 1918[8][9] 2 100 000 км2
Населення
 - 1913—1918[10][11] 60 % українці
20 % корейці
10 % росіяни
10 % корінні народи

1 500 000 осіб
Сьогодні є частиною   Росія
  КНР[12]
Назва Дата будівництва Тип Примітки
1 «Лісовий» 1811 74 гармати

http://bazar.nikolaev.ua/content/%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5-%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE http://www.kinder.mksat.net/inform_i_bd/korabli/1_predislovie/index.html

карта шуберта 1826-1840

  • 10,000 до н.е. — винайдення лука з стрілами та човнів з плотами. Приручення собаки, кози та свині.
  • 6,500 до н.е. — заглиблені у землю житла із дерева.
  • 6,000 до н.е. — перші гончарні вироби із застосуванням випалу на території України.[13]
  • 6,000 до н.е. — винайдено серп і мотику.[14]
  • 5,500 до н.е. — наземні житла з каміння та дерева.[15]
  • 5,500 до н.е. — перші скотарі.
  • 5,000 до н.е. — початок масового землеробства. Вирощування пшениці, ячменю, гороху вику та проса.[16]
  • 5,000 до н.е. — перші двоповерхові деревляно-глиняні будівлі в Україні.[17]
  • 4,500 до н.е. — початок створення курганів з кам'яними могильними спорудами (Скелянська культура).
  • 4,000 до н.е. — приручено коня.[18]
  • 4,000 до н.е. — перші мідні знаряддя на території України.[19]
  • 3,950 до н.е. — перше колесо застосоване для іграшок.[20]
  • 3,000 до н.е. — перші колісні вози, скрині з дерева, та монументальні споруди з каменю (Ямна культура).[21]
  • 3,000 до н.е. — в горнах виплавлено першу бронзу.
  • 1,700 до н.е. — бронзові мечі, кістяні-пластини обладунки.[22]
  • 1,300 до н.е. — перші залізні вироби на території України.[23]
  • 1,250 до н.е. — перше місто-порт, кам'яні споруди.
  • 900 до н.е. — кіммерійські бронзові спорядження для коней: вудила та стремена.[24]
  • 700 до н.е. — залізні кіммерійські мечі.[25]
  • 645 до н.е. — перше грецьке поселення.
  • 1394 — до Львова король Владислав ІІ Ягайло привіз перші гармати та 6 бочок пороху.
  • 1460 — перша друкарна машина у Львові
  • 1468 — перша гармата ливарня у Львові.
  • 4 березня 1784 — перший політ аеростату у Львові.
  • 24 травня 1820 — спущено на воду перший пароплав Везувій у Миколаєві.
  • 23 квітня 1823 року — збудовано перший пароплав в Україні «Бджілка», оснащена водяними колесами і трубою-димарем, попливла Вільшанкою до Дніпра.
  • 1824 — в Україні (село Трощин, тоді — Канівського повіту на Київщині) було збудовано перший цукровий завод.
  • 1839 — перший паровий млин у Львові.[26]
  • 1843 — перша залізниця в Україні, Інкерманська залізниця.
  • 1848 — перший нафтовий завод у Дрогобичі.
  • 1854 — перша телеграфна лінія Київ-Москва.[27]
  • 30 листопада 1867 — перший в Україні та Імперії електричний маяк (Одеса).
  • 1878 — перше електричне освітлення у Києві.
  • 1891 — перший автомобіль в Одесі.
  • 3 травня 1892 — перший електричний трамвай у Києві.
  • 1901 — перший ліфт в Україні, Будинок Гінзбурга.
  • 30 грудня 1902 — перший радіозв'язок Херсон-Гола Пристань.[28]
  • 1909 — в Одесі виготовлений перший в Україні автомобіль, «Автомобіль Стасюлевича».
  • 23 травня 1910 — політ першого вітчизняного літака в Україні, Кудашев-1.
  • 1911 — політ першого дирижаблю в Україні, дирижабль «Київ».
  • Ніжин - 32 113
  • Чернігів - 27 716
  • Прилуки - 18 532
  • Носівка - 16 947
  • Борзна - 12 526
  • Березна - 9 922
  • Новгород-Сіверський - 9 182
  • Короп - 8 587
  • Сосниця - 7 087
  • Бахмач - 6 844
  • Остер - 5 370
  • Козелець - 5 141
  • Монастирище - 4 602
  • Городня - 4310
  • Крюківка - 3 120

Найбільші населені пунктиРедагувати

  • Прилуки — 5,471 (1802)
  • Срібне — 5,754 (1764)
  • Ічня
  • Варва — 2,690 (2 пол. 18 ст.)
  • Монастирище — 2,088 (1796)
  • Журавка
  • Іваниця
  • Переволочина
  • Голенка
  • Красний Коляден

http://www.ukrmap.com.ua/u/1/files/prezentaciya_kraina.pdf

https://vilneslovo.com/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96-%D0%B2-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83-xv-%E2%88%92-%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA-xx-%D1%81%D1%82/

Назва Галузь Вартість Місто
1 Моршинська Безалкогольні напої $507 млн[29] Моршин


  • міст кірпи - 1,15—1,5 млрд дол. / 9,2[30]—12 млрд грн.[31]
  • Аеропорт в Донецьку - 785 млн дол. / 6,279 млрдгрн[32]
  • Термінал «D» в Борисполі - $600 млн[33]
  • гуллівер - 550—650 млн дол.[34]
  • НСК Олімпійський - $575 млн
  • Недобудований Подільський міст - $500 млн
  • Недобудований Запорізький міст - $460 млн
  • Донбас Арена - $400 млн
  • Львів Арена - $375 млн
  • Лавіна - $ 300 млн
  • Незапущений супутник Либідь - $300 млн
  • Дрім Таун - $ 250 млн
  • Ocean Plaza - $ 200—230 млн — $300 млн[35]
  • Кловська вежа - $200 млн
  • SkyMall - $ 150—200 млн
  • хілтон - 150 млн дол[36]
  • Аеропорт у Львові - 132,4 млн. дол. / 1,058 млрд грн. (термінал — 481 млн грн.)[37]
  • Бескидський тунель - $120 млн
  • Стадіон металіст - $119 млн
  • нові термінали у Харкові - $107,2 млн[38]
  • БЦ Парус - $100 млн
  • Чорноморець арена - $81,4 млн (650 млн грн.)[39]
  • ТОЦ 101 - $80 млн[40]
  • Мост-сіті центр - $60 млн[41]
  • Дніпро арена - $52,7 млн[42]
  • Термінал А в жулянах - 45,05 млн. дол. / 360 млн грн. [43]
  • Новий термінал в Одесі - 45-60 млн дол.[44]
  • Термінал «F» в Борисполі - $40 млн[45]
  • Славутич-Арена у Запоріжжі - $23,8 млн (120 млн грн)[46]
  • Ювілейний стадіон у Сумах - $9,2 млн (50 млн грн)[47]
  • Термінал Д в жулянах - 3,75 млн дол. / 30 млн грн.[48]
  • 1 км нової асфальтобетонної дороги в Україні (6 смуг руху) - 5,6—18,3 млн. дол.[49]
  • 1 км нової дороги в Україні - 4,25 млн дол.[50]
  • 1 км капітально відремонтованої дороги - 0,4[51]

http://cost.ua/budget/debt/

Дата Загальний
Державний борг
України
Зовнішній борг Внутрішній борг
31.12.1993 400 400 0
31.12.2006 15949,9
31.12.2007 17573,3
31.12.2008 24598,7
31.12.2009 39685,0 26518,7 13166,3
31.12.2010 54289,3 34759,6 19529,7
31.12.2011 59215,7 37474,5 21741,2
31.12.2012 64495,3 38658,8 25836,4
31.12.2013 73078,2 37536,0 35542,2
31.12.2014 69794,8 38792,2 31002,6
31.12.2015 65505,7 43445,4 22060,2
31.12.2016 70970,9 45604,6 25366,2
31.12.2017 76305,2 48989,4 27315,8
31.03.2018 77367,4 48566,4 28801,0


  • Місяць 363,104 - 405,696 км
  • Венера 38,000,000 - 258,000,000 км
  • Марс 55,750,000 - 401,000,000 км
  • Сонце 149,600,000 км
  • Плутон (від сонця) 4,437,000,000 - 7,376,000,000 км
  • Вояджер 1 - 21,128,921,506 км
Колір фону       позначає данні які є прогнозовані, та не остаточні.
Рік ВВП України
в гривнях (млрд)
(1987—1995 роки
вказано в карбованцях)
ВВП України
в доларах США (млрд)
ВВП України
на одну особу
в гривнях
(1987—1995 роки
вказано в карбованцях)
ВВП України
на одну особу
в доларах США
Ріст фізичного
ВВП України (%)
Ріст фізичного
ВВП України
на одну особу (%)
1987 н.д. 64,1 н.д. 1249,4 н.д. н.д.
1988 н.д. 74,7 н.д. 1449,9 2,6 2,1
1989 н.д. 82,7 н.д. 1597,5 3,9 3,4
1990 167 81,5 3000 1569,7 -6,4 -6,6
1991 299 77,5 6000 1489,7 -8,7 -8,9
1992 5033 73,9 97000 1417,9 -9,9 -10,2
1993 148273 65,6 2842000 1258,1 -14,2 -14,1
1994 1203769 52,5 23184000 1012,1 -22,9 -22,6
1995 5451642 48,2 105793000 935,9 -12,2 -11,5
1996 81,5 44,5 1595 872,7 -10,0 -9,3
1997 93,4 50,2 1842 991,2 -3,0 -2,2
1998 102,6 41,9 2040 835,3 -1,9 -1,2
1999 130,4 31,6 2614 635,8 -0,2 0,6
2000 176,1 31,3 3582 635,7 5,9 6,7
2001 211,2 38,0 4340 780,7 8,8 10,0
2002 234,1 42,4 4855 879,5 5,3 6,6
2003 277,4 50,1 5801 1048,5 9,5 10,5
2004 357,5 64,9 7535 1367,4 11,8 12,6
2005 457,3 86,1 9709 1828,7 3,1 3,8
2006 565,0 107,8 12076 2303,0 7,6 8,3
2007 751,1 142,7 16150 3068,6 8,2 8,9
2008 990,8 179,9 21419 3891,0 2,2 2,8
2009 947,0 117,2 20564 2545,5 -15,1 -14,8
2010 1120,6 136,0 24429 2974,0 4,1 4,5
2011 1349,2 163,2 29519 3570,8 5,4 5,8
2012 1459,1 175,8 32002 3856,8 0,2 0,4
2013 1522,7 183,3 33473 4030,3 -0,0 0,3
2014 1586,9 133,5 35834,0 3014,6 -6,6 -6,3
2015 1988,5 91,0 46210,2 2115,4 -9,8 -9,4
2016 2383,2 93,3 55853,5 2185,9 2,4 2,9
2017 2982,9 112,2 70224,3 2641,4 2,5 3,0
31.03.2018 77367,4 48566,4 28801,0


http://www.kolchakiya.ru/vexillologiya/national_flags.htm

http://wap.siberia.forum24.ru/?1-5-0-00000023-000-0-0

http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917

321218-321258

1

2

3

Ради Перша Сесія Друга Сесія Третя Сесія
Благовіщенська Українська Окружна Рада Відсутня Відсутня
Свободненська Українська Окружна Рада Відсутня Присутня
Владивостоцька Українська Окружна Рада Присутня Присутня Присутня
Микольськ-Уссурійська Українська Окружна Рада Відсутня Присутня
Іманська Українська Окружна Рада Присутня Присутня
Хабаровська Українська Окружна Рада Відсутня Присутня
Забайкальська Українська Окружна Рада Відсутня Присутня
Сахалінська Українська Окружна Рада Відсутня Відсутня Відсутня
Камчатська Українська Окружна Рада Відсутня Відсутня Відсутня
Маньчжурська Українська Окружна Рада Присутня Присутня Присутня


  • Взимку 1648—1649 рр. армія ВКЛ на чолі із польним литовським гетьманом Янушем Радзивілом перейшла в контрнаступ.
  • С. Височан з частиною Покутського полку подався на терени козацької України. В околицях Кам'янця-Подільського об'єднався із місцевими опришками й у першій декаді січня 1649 р. зробив невдалу спробу оволодіти ним.
  • Бої спалахнули у січні 1649 р. На початку нового року вони розпочалися за Кременець з корогвами Владислава Хмелецького й літинського старости Анджея Суходольського, які взяли місто та його околиці під свій контроль. Двічі корогви С. Корецького намагалися витіснити козаків із Зв'ягельщини, але зазнали невдачі.
  • На початку лютого великий загін повстанців пройшов мимо Гощі у напрямку Луцька, приєднуючи до себе “нові хлопські загони”. Спалахували виступи селян, зокрема жителі Пожаркова Луцького повіту відмовилися виконувати повинності на користь шляхтича, вбили його урядників й розійшлися. Північніше Острога селяни Милятина й Черніхова розгромили шляхетський двір у Хорові. У Гощі та її околицях продовжував діяти полк І. Куковського, не припиняв нападів на шляхту загін Єнича.
  • Незрівнянно гострішого характеру набрало протистояння польських підрозділів з опришками, покозаченим поспільством й козаками у Летичівському повіті. На початку лютого жовніри оволоділи Баром. Довідавшись про це, Б.Хмельницький послав сюди подільського полковника Івана Федо-ренка (Федоровича), котрий розгромив противника і взяв під контроль західну частину Летичівського й східну Кам'янецького повітів (до р. Студениця).
  • Тут за допомогою опришків, котрі діяли “під козацьким виглядом”, всіляко підтримував селян у боротьбі зі шляхтою й почав утверджувати функціонування українських органів влади. Кидалася у вічі “нечувана, - за словами учасника боїв за Бар, - ненависть Русі проти ляхів” [14, с.319зв.-320, 354; 16, с.240]. Тим часом чисельність жовнірів зросла до 10-12 тис. осіб. Вони перейшли у наступ й змусили І. Федоренка відійти до Шаргорода. Однак, спроба поляків 13 березня оволодіти містом зазнала невдачі й жовніри повернулися до Бару. Під час боїв успішно діяли загони опришків Остапа Гоголя та його кума Івана Кияшка
  • На початку березня М.Тиша, відгукуючись на прохання жителів Острога, увійшов до міста й вчинив розправу над євреями, міським патриціатом й шляхтичами. Зазнавши невдачі у бою з жовнірами А. Суходольського, котрі з'явилися сюди з Межиріччя, відступив до Звягеля. Оскільки у Заславі каральний загін жовнірів люто покарав учасників повстання 1648 p., козаки прибули до міста й знищили їх та шляхту
  • Щоб запобігти можливому прориву ворога у Брандавщину, гетьман направив сюди брандавського полковника Данила Нечая. Польське командування поновлює воєнні дії і в районі Бара спалахнули бої, в яких з обох сторін взяли участь приблизно 30 тис. осіб. Велику допомогу козакам Д.Нечая, І.Федоренка, Степка й, очевидно, І. Александренка надали міщани Бару й селяни навколишніх сіл. Зазнавши відчутних втрат, польські підрозділи у другій декаді квітня залишили Бар. В цей час розпочалася реорганізація Подільського полку, на основі якого утворюються Подністровський (на чолі зі Степком) та Барський (на чолі з І. Александренком) полки. І. Федоренко став кальницьким полковником
  • У квітні 1649 р. у ході очищення українських земель від іноземного панування і формування території української козацької держави сіверський полковник Мартин Небаба зайняв Гомель, а чернігівський полковник Степан Пободайло — Любеч і Лоїв. А 3 квітня на прохання міщан до Гомеля вступили українські війська полковника М. Небаби.
  • На середину травня у Летичівському повіті уже діяло 6 полків: Д. Нечая, І. Федоренка, Степка, І. Александренка, Янкова (Минка) та Якима (Якуша), що готувалися до наступу на Меджибіж. Активізувалися дії опришків у Подністров'ї та околицях Кам'янця, що прагнули заблокувати місто, зокрема відрізати постачання залоги продовольством з Хотина.
  • З кінця травня литовські війська різко активізували бойові операції в Білорусі проти повстанців і козацьких загонів. З метою зупинити наступ супротивника чернігівський полковник Я. Кішка заборонив постачати провіант військам ВКЛ з Любеча та Лоєва.
  • 22-29 травня коронне військо перебувало в Межирічах. В той же час, виконуючи наказ Хмельницького, з Любартова до переправи через Горинь під Заславом вирушили два полки народного ополчення під керівництвом Івана Донця. Отримавши звістку про наближення козацького загону до Заслава, 31 травня Анджей Фірлей перейшов Горинь, розташував табір поблизу Заслава.
  • Вторгнення 30 травня 18 тис. польського війська у південно-східну Волинь розірвало перемир'я й поновило воєнні дії.
  • Наступ коронного війська, супроводжуваний пострілами з гармат, натиском кінних драгунів та запеклою рукопашною атакою, змусив козаків відійти до Сульжинців (1 червня). Більшість козаків увійшла в місто; замкнулись, оборонялись. Після повернення поляків до основного табору під Заславом козацькі загони вийшли з міста і попрямували до Любартова.
  • Українське козацьке військо у червні 1649 року розпочало наступ у двох напрямках: основні сили під проводом Богдана Хмельницького йшли на Захід, а частина козацьких полків на чолі з полковником Михайлом Станіславом Кричевським виступила на Полісся, щоб запобігти фланговому удару литовського війська.
  • Самбір літо 1649 Лавріна
  • 10 липня — 22 серпня 1649 року — Облога Збаража
  • 31 липня 1649 — Лоїв
  • 15 серпня — 16 серпня 1649 року - Зборівська битва


Країна приналежності Термін правління Населення міста[71] Період
1 Антський союз 470 — 700
1 Хозарський каганат 700 — 882
1 Руський Каганат 830 — 882
1   Київська Русь 882 — 1240 50[72]
2   Золота Орда 1240 — 1362 0[73] Монгольська навала на Русь
3   Велике князівство Литовське 1362 — 1432 10[74] Литовська демонголізація
4   Велике князівство Руське 1432 — 1435 50[75] Війна за відновлення Русі
5   Велике князівство Литовське 1435 — 1469 100[76]
6   Річ Посполита 1469 — червень 1648 600 осіб Польський гніт
7   Гетьманщина червень 1648 — січень 1654 700 осіб Хмельниччина
8   Гетьманщина (  Московське Царство) січень 1654 — 25 жовтня 1657 700 осіб
9   Гетьманщина 25 жовтня 1657 — серпень 1658 700 осіб
10   Гетьманщина (  Московське Царство) серпень 1658 — 16 вересня 1658 400 осіб Руїна
11   Гетьманщина (  Річ Посполита) 16 вересня 1658 — 17 жовтня 1659 500 осіб
12   Гетьманщина (  Московське Царство) 17 жовтня 1659 — лютий 1668 500 осіб
13   Гетьманщина лютий 1668 500 осіб
14   Гетьманщина (  Московське Царство) лютий 1668 — 2 листопада 1721 400 осіб
15   Гетьманщина (  Російська імперія) 2 листопада 1721 — 10 листопада 1764 600 осіб
16   Російська імперія 10 листопада 1764 — 8 березня 1917 4 312 осіб[77] Російська експанція
17   Російська Республіка 8 березня 1917 — 23 червня 1917 4 543 осіб[78] Лютнева революція
18   УЦР (  Російська Республіка) 23 червня 1917 — 20 листопада 1917 4 500 осіб Українська революція
19   УНР 20 листопада 1917 — 1 лютого 1918 4 500 осіб Війна за незалежність
20   РРФСР 1 лютого 1918 — 3 березня 1918 4 000 осіб
21   УНР 3 березня 1918 — 29 квітня 1918 4 500 осіб
22   Українська Держава 29 квітня 1918 — 14 грудня 1918 5 000 осіб
23   УНР 14 грудня 1918 — 1 лютого 1919 5 212 осіб[79]
24   РРФСР 1 лютого 1919 — 27 серпня 1919 3 000 осіб
25   Білий рух 27 серпня 1919 — 10 грудня 1919 3 000 осіб
26   РРФСР 10 грудня 1919 — 11 травня 1920 2 800 осіб
27   УНР (  Польща) 11 травня 1920 — 8 червня 1920 3 000 осіб
28   УРСР (  СРСР) 8 червня 1920 — 19 вересня 1941 6 000 осіб
29   Райхскомісаріат Україна (  Третій Рейх) 19 вересня 1941 — 25 вересня 1943 3 000 осіб Друга світова війна
30   УРСР (  СРСР) 25 вересня 1943 — 24 серпня 1991 82 042 осіб [80] Радянізація
31   Україна 24 серпня 1991 — сьогодні 101 010 осіб[81] Незалежність

Склад сотні на 1732 рікРедагувати

Лукян Клязніченко, Кірик Шульга, Михайло Буняк, Грицько Волошиненко, Іван Овсюк, Яким Шкулченко, Семен Глобенко, Матвій Тасенко, Андрій Сердюк, Кирило Лінець, Антон Дзюба, Конон Петренко, Петро Філоненко, Семен Петренко, Іван Цимбальський, Корній Конювский, Юсько Конь, Артем Коненко, Степан Ничипоренко, Михайло Бондарець, Левко Гончаренко, Кирило Котеленець, Павло Касьян, Федор Седко, Данило Ленец, Игнат Ленец, Прокоп Котеленец, Яков Котеленец, Яков Котеленецкый, Корней Ленец, Гаврило Котеленец, Грицко Губар, Процко Онищенко, Андрей Сердюченко, Степан Маценко, Трохим Столетненко, Самойло Хвесенко, Михайло Маценко, Иван Хвесенко, Демян Капуста, Касян Паволоцкий, Васил Никоненко, Демко Никоненко, Хвеско Капустенко, Сергей Яхненко, Ничипор Синяченко, Степан Баран, Моисей Сулименко, Кузма Корогоденко, Савка Харченко, Петро Корогоденко, Опанас Зуиченко, Федор Сергеенко, Леско Худиненко, Макар Омелченко, Иван Боженко, Дмитро Катриченко, Терешко Гавриленко, Ярема Шинкаренко, Филон Гайдук, Грицко Сулименко, Яков Головенченко, Грицко Крепак, Андрей Мартиненко, Иван Череп, Иван Пастул, Федор Овдеенко, Иван Овдеенко, Грицко Кокул, Демко Бобровенко, Федор Ленец, Грицко Илляшенко, Алексей Даниленко, Кондрат Дуброва, Ничипор Колеченко, Архип Хвесенко, Степан Дубогриц, Степан Праздник, Степан Кравец, Андрей Тимошенко, Савка Луско, Грицко Чоботко, Микита Терещенко, Данило Жушман, Юско Дурас, Панко Петренко, Матвей Петруша, Васил Сидоренко, Федор Татарин, Карп Бабиченко, Кузма Плищенко, Ефим Проценко, Никита Савченко, Кузма Маленков, Симон Коваленко, Лукян Клочаненко, Кондрат Симоненко, Сидор Евтух, Юско Проценко, Кузма Малишенко, Иван Петрушенко, Юско Савчук, Тимош Проценко, Стецко Петренко, Самойло Степаненко, Троф Струченко, Максим Симоненко, Опанас Бургуненко, Степан Хоменко, Роман Ролик, Савка Решетило, Павло Котеленец, Петро Ролик, Костюк и Дмитро Кудлай, Грицко Зенченко, Михаило Вовк, Иван Ярмак, Карп Коваленко, Федор Перебийнос, Опанас Ювченко, Дмиро Охрей, Иван Куриленко, Васил Запорожченко, Федор Запорожченко, Гарасим Негрик, Иван Терех, Иван Хитрик, Семен Хитрик, Захарко Терех, Костюк Ролик, Грицко Будяченко, Михайло Будяченко, Васил Рабущенко, Иван Будяченко, Игнат Будяченко, Кирило Козаченко, Петро Козаченко, Ничипор Колотенко, Иван Тарасенко, Павел Никоненко, Иван Сердюченко, Васил Антоненко, Петро Кириленко, Васил Опанасенко, Иван Забродченко, Грицко Задорожченко, Иван Степаненко, Леско Ярмашенко, Улас Бубнашенко, Васил Лихваренко, Максим Кривошия, Иван Маможенко, Иван Кияненко, Максим Павленко, Иван Клименко, Федор Моисеенко, Леско Моисеенко, Иван Лаврененко, Левко Палчик, Данило Яцуненко, Ничипор Илченко, Иван Максименко, Яков Мерочник, Лазар Переяславец, Роман Волинченко, Стецко Чайка, Яков Рибалка, Васил Хонич, Ярош Загоровский, Степан Заенко, Дмитро Заенко, Федор Клименко, Иван Бурмак, Антон Волошин, Вакула Вовченко, Антон Довженко, Андрей Бурмак, Федор Кондратенко, Семен Кондратенко, Петро Рубащенко, Марко Рубащенко, Васил Беличенко, Кондрат Зенченко, Яким Степаненко, Семен Орандаренко, Грицко Орандаренко, Федор Степаненко, Грицко Остапенко, Грицко Пироженко, Грицко Пятигорченко, Антон Загуменный, Лукян Зенченко, Иван Яременко, Кирик Калениченко, Максим Волосянченко, Васил Сулим, Грицко Плювака, Алексей Мовчаненко, Игнат Сергеенко, Иван Редка, Михайло Галененко, Васил Писанка, Марко Паламарчук, Омелян Горбаненко, Иван Хоруженко, Омелян Бабешко, Карп Паращин зят, Охрем Клименко, Григорий Куриленко, Гапон Андреенко, Григорий Боженко, Артем Артюх, Павел Лещенко, Гарасим Диско, Лукян Холод, Васил Солошенко, Яким Гайдаш, Сидор Сахненко, Иван Микула, Семен Кузменко, Леонтий Гладкий, Иосиф Гриценко, Павел Лебунец, Данило Лазоренко, Кондрат Пушкаренко, Семен Мороз, Петро Луценко, Павел Коробка, Стецко Журно, Федор Гришко, Грицко Хоруженко, Михайло Охременко, Павел Стрелец, Грицко Максименко, Остап Лозовенко, Стецко Плющ, Грицко Грищенко, Савка Онищенко, Иван Болюха, Павло Кут, Луцко Романенко, Левко Пенчук, Максим Василенко, Иван Болюх, Яков Лозовенко, Яков Хвастовенко, Семен Мищенко, Демян Антоненко, Васил Лесенко, Каленик Чалый, Грицко Новаченко, Опанас Кровко, Грицко Грищенко, Иван Проценко, Васил Чухрай, Хведор Тищенко, Дмитро Васюченко, Васил Костенко, Михайло Лиходей, Яков Лихолеп, Лазар Сененко, Иван Ботченко, Максим Радко, Гаврило Пирог, Павло Остапенко, Максим Пасенко, Николай Минайленко, Иван Горкуша, Юско Дусенко, Степан Руденко, Клим Руденко, Федор Руденко, Михайло Кузменко, Семен Андруненко, Васил Сапченко, Тимош Авраменко, Тимош Охременко, Грицко Ночовский, Иван Гриненко, Тимош Ляшенко, Яцко Кисел, Иван Гордеенко, Лаврен Ювченко, Иван Миценко, Корней Науменко, Лукиан Лесенко, Васил Тарасенко, Грицко Авраменко, Демко Сученко, Антун Дмитренко, Микита Дмитренко, Иван Хвесенко, Яков Кулешенко, Ониско Халимун, Яков Антоненко, Кондрат Илленко, Степан Кононенко, Давид Валко, Тарас Масенко, Юско Трушенко, Грицко Трушенко, Федор Трушенко, Панко Куций, Васил Ладинскый, Юско Тимошенко, Иван Кононенко, Грицко Кулинич, Иван Куликовский, Ярема Куценко, Андрей Деригробенко, Игнат Яковенко, Антун Армашенко, Павло Лисенко, Васил Шовкуненко, Петро Похиленко, Юско Микитенко, Иван Донченко, Семен Кумейченко, Иван Романенко, Дмитро Довженко, Яцко Горбаненко, Леско Максименко, Игнат Горбаненко, Иван Онищенко, Иван Тарасенко, Иван Давиденко, Андрей Ярмоленко, Иван Ярмоленко, Процко Череп, Иван Череп, Павло Головенченко, Леско Пастух, Иван Пастух, Улас Сировен, Терешко Гавриленко, Дмитро Радук, Семен Шабалтас, Тишко Сергеенко, Дацко Харченко, Андрей Труша, Хвеско Зорченко, Петро Корогоденко, Мартин Зенченко, Иван Белич, Антон Яременко, Грицко Пятигоренко, Ярема Калиш, Михайло Калиш, Павел Калиш, Кирило Калиш, Степан Дяченко, Васил Гущенко, Иван Лаврененко, Ярема Бойченко, Максим Самарский, Савка Каляненко, Павел Карлик, Юско Строкачув, Грицко Костенко, Васил Гриценко, Тимош Бороденко, Иван Бороденко, Иван Самарский, Семен Масенко, Петро Бакуменко, Пилип Самарский, Назар Прокопенко, Михайло Ничипоренко, Яков Шмутко, Омелко Паламаренко, Антон Плакун, Кондрат Плакун, Грицко Юрченко, Пилип Уласенко, Лукян Руденко, Тимош Долиненко, Иван Карпенко, Лаврен Плакуненко Ничипор Кириченко Петро Пригаренко Каленник Рожченко Яков Долиненко Гаврило Кайначенко Грицко Бакуменко Грицко Хвесенко Роман Беличенко Юско Сущенко Васил Глущенко Васил Сердюченко Михайло Сердюченко Кондрат Максименко Демко Сущенко Каленик Борода Максим Павленко Семен Морозенко Леско Радченко Феско Радченко Тимош Бороденко Михайло Савченко Ярема Филенко Данило Белик Савка Лещенко Иван Лещенко Иван Костенко Гарасим Пилипенко Иван Деревченко Федор Корженко Иван Кучер Юско Попенко Семен Сагайдаченко Лаврен Шарченко Левко Бутенко Трохим Валченко Данило Игнатенко Ничипор Усенко Федор Усенко Грицко Игнатенко Федор Белченко Ярема Степаненко Грицко Миренко Бакум Згоренко Васил Кващенко Игнат Бакуменко Трохим Тимченко Данило Корженко Иван Плакуненко Каленик Шваиченко Семен Проненко Лазар Бондаренко Федор Прогной Кондрат Пергат Пилип Дрегун Макар Хитрик Ярема Гужва Левко Головко Михайло Хитрик Максим Ситченко Ничипор Дюгтяр Юско Машенко Иван Кажан Микита Паволоцкий Иван Гордеенко Петро Гаращенко Игнат Шулека Иван Кулешик Васил Кравченко Юско Хитрик Данило Шевченко Григорий Палюнич Андрей Дрегун Тимош Супрун Петро Хвень Прокоп Недядко Данило Голяк ГриБакунов Семен Нестеренко Юско Сисенко Васил Маляр Иван Шулженко Лаврен Ляшенко Андрей Ревенко Яков Клищенко Хома Романенко Микита Романенко Хома Хведчун Леско Голяк Семен Компанец Иван Горбач Омелко Килпа Лукян Петренко Грицко Горбонус Демян Дорошенко Алексей Тарасенко Максим Мушкаренко Прокоп Лазука Степан Михнув Федор Киселенко Федор Кулинич Иван Сагайдак Семен Чудин Терентий Самойленко Павел Чмель Прокофий Чмель Иван Чмель Гаврило Чмель Алексей Терещенко Демян Терещенко Иосиф Терещенко Микита Рашученко Андрей Тимошенко Иван Лесенко Лукян Киселенко Кирило Гавриленко Иван Яременко Демян Петренко Максим Гавришенко Иосиф Михайленко Дорофей Дорошенко Роман Дудченко Авраам Дудченко Сергей Михайленко Мартин Кортун Мойсей Катреченко Алексей Кисель Леонтий Лаврененко Матвей Лазука Василь Кисель Василь Лазука Тимош Лазука Иван Самойленко Максим Самойленко Андрей Терещенко Иван Скиба Федор Кислий Иван Кислий Идор Степаненко Василь Булига Петро Стрелец Александер Олехвер Степан Валко Семен Валко Федор Валко Иван Панченко Иван Буняк Федор Афанасиев Федор Буняк Грицко Яковенко Василь Котеленец Ничипор Онищенко Степан Котеленец Гаврило Котеленец Михайло Губаренко Андрей Куликовский Иван Цинбаленко Юско Валченко Леонтий Яковлевич Василь Шулга Иван Шулга Андрей Петренко Никита Андреенко Грицко Семененко Василь Субот Динис Момотенко Андрей Шулга Давид Валко Мартин Клязниченко Ефим Мартиненко Игнат Хвень Иван Плескуненко Савка Плескуненко Иван Онищенко Андрей Плескуненко Микита Онищенко Иван Юрченко Стефан Василенко Лукян Довженко Грицко Олексеенко Юско Олексеенко Матвей Шкулепенко Васил Ступаченко Василь Павленко Федор Богун Ониско Куниченко Трофим Тесленко, Максим Салимоненко, Михайло Пелешук, Андрей Костирка, Каленик Губенко, Андрей Потапенко, Иван Байшенко, Грицко Коростеленко, Василь Гиль (Биль), Грицко Онайка, Яков Колениченко, Ярема Лесний, Сидор Самвон, Андрей Сагайдак, Иван Чмель, Федор Тимошенко, Иван Тимошенко, Петро Лендрий, Иван Гавришенко, Каленик Гавришенко, Андрей Михайленко, Игнат Дудченко, Леонтий Юрченко, Федор Микитенко, Динис Микитенко, Михайло Козленко, Петро Савченко, Павел Труш, Данило Труш, Яков Ващенко, Данило Юрченко, Иван Козаченко, Иван Харченко, Михайло Харченко, Семен Юрченко, Михайло Харченко, Демко Гудак, Тимош Ждан, Савка Паномар, Андрей Лисенко, Самойло Максименко, Иван Сенченко, Иван Калениченко, Роман Калениченко, Петро Кулеш, Павел Шептун, Ярема Юрхно, Омелко Безуглий, Павло Богуш, Роман Богуш, Семен Белоборудко, Кирило Прунь, Василь Пететко, Хома Лень, Хвеско Луценко, Савка Масенко, Иван Масенко, Опанас Батеченко, Яков Калениченко, Дмитро Юрченко, Павло Ефтушенко, Сидор Ждан, Гапон Дроботко, Степан Сидурня, Павло Луленко, Роман Маслюк, Юско Горбаненко, Данило Максименко, Опанас Макуха, Лукян Ханченко, Грицко Ткаченко, Федор Шепеляв, Михайло Пилипенко, Иван Зененко, Данило Байшенко, Иван Ярмоленко, Семен Довженко, Антон Лисенко, Леско Романенко, Остап Кузменко, Степан Данченко, Тишко Науменко, Яков Ющенко, Кондрат Хвесенко, Грицко Голуб, Иван Яготинец, Тимош Хведчун, Федор Уюненко, Василь Терещенко, Гарасим Чухлебенко, Василь Романишенко, Мартин Грищенко, Данило Лисенко, Василь Нестеренко, Остап Демчик, Опанас Шанка, Ничипор Горбаченко, Грицко Макаренко, Прокоп Совенко, Леонтий Василенко, Степан Швец, Максим Гарасименко, Андрей Штанко, Петро Хведчун, Остап Каптур, Андрей Яковенко, Павел Мойсеенко, Трофим Горбаченко, Федор Кривий, Иван Гредун, Андрей Шулека, Сава Головко, Григорий Курило, Юсиф Гриценко, Ярема Павленко, Игнат Хитрик, Степан Босий, Сава Момот, Лаврен Федоренко, Ярмола Сипко, Иван Дегтяр, Стефан Терещенко, Фома Симоненко, Пантелимон Дурас, Василь Струн, Грицко Коваленко, Леонтий Самагак, Грицко Самойленко, Петро Бащенко, Иван Тимошенко, Кирило Лесенко, Юско Терех, Иван Бодянский, Игнат Кострицкий, Михайло Лутченко, Тимко Иващенко, Дмитро Мищенко, Иван Саенко, Иван Дмитренко, Кузма Хведораченко, Игнат Хвесенко, Игнат Терещенко, Омелко Авраменко, Матвей Бондарец, Яков Сученко, Онисип Кутовий, Степан Щербан, Андрей Вакуленко, Василь Вакуленко, Петро Силенко, Петро Силенко, Дмитро Щербына, Андрей Ковбаса, Антун Кутовченко, Микита Попович, Федор Стебашенко, Грицко Денисенко, Лаврен Огиенко, Иван Кутовенко, Роман Гременко, Василь Умен, Овдей Шевеленко, Игнат Фесиченко, Юрко Сердюк, Иван Рожченко, Иван Мареда, Юско Куценко, Ефим Сторчило, Игнат Олексеенко, Михайло Байша, Юско Петрушка, Федор Байша, Мартин Сторчило, Павел Трохименко, Сергей Махно, Василь Болебан, Кондрат Баранувский, Омелко Алексеенко, Савка Куценко, Хвеско Олексеенко, Грицко Олексеенко, Петро Мареда, Грицко Куценко, Савка Куценко, Иван Марченко, Кирило Тютюнник, Ефим Носуля, Микита Лукашенко, Павел Пелешук, Федор Кгиль, Прокоп Михалченко, Иван Костерка, Василь Тесля, Омелян Петлеенко, Павел Волека, Иван Редка, Григорий Горешко, Динис Мартиненко, Игнат Москаленко, Иван Москаленко, Иван Гашенко, Илля Микитенко, Федосей Москаленко, Иосиф Москаленко, Кузма Пелешук, Иван Кострик, Яков Кострик, Иван Мареда, Василь Тютюнник, Дмитро Степура, Пилип Колесниченко, Петро Колесниченко, Гарасим Барановский, Иван Корсун, Ефим Павличенко, Юско Коваленко, Харко Пручай, Пилип Пручай, Андрей Пручай, Семен Мареда, Юско Динка, Василь Швец, Степан Науменко, Василь Яриженко, Иван Василенко, Мойсей Олещенко, Зенко Грицаенко, Грицко Михайленко, Павло Савененко, Остап Савененко, Гаврило Савененко, Иван Прусиченко, Грицко Лукяненко, Паско Красюченко, Данило Нешта, Иван Хоруженко, Лаврен Гапоненко, Грицко Стеценко, Петро Нешта, Максим Нешта, Иоан Мартиненко, Василь Мартиненко, Троцко Чернишенко, Прокуп Чернишенко, Степан Панченко, Иван Соболенко, Михайло Яриженко, Петро Кузменко, Иван Яриженко, Гарасим Неделченко, Иван Трищенко, Грицко Нестеренко, Игнат Байшуненко, Улас Бароха, Игнат Ярмоленко, Павло Калениченко, Иван Калениченко, Данило Коновченко, Михайло Малошенко, Прокоп Малошенко, Микита Лебеденко, Мойсей Лебеденко, Костюк Серий, Иван Москаленко, Прокуп Горбаненко, Андрей Уласенко, Савка Бучай, Грицко Ювченкув, Тимуш Игнатенко, Семен Игнатенко, Иван Никон, Савка Буткув, Хведор Бартуш, Хведор Пловака, Сидор Заворутний, Федор Яременко, Савка Науменко, Петро Мищенко, Лукян Чаленко, Данило Трецина, Максим Паяшковский, Данило Коротенко, Иван Соболь, Леско Шинар, Василь Остапенко, Грицко Остапенко, Омелко Олещенко, Савка Кузмин, Демко Билименко, Яцко Билименко, Дмитро Левченко, Андрей Минзар, Василь Овдеенко, Федор Сороченко, Терешко Данченко, Иван Медведенко, Тишко Шевченко, Омелко Устименко, Хвеско Лещенко.

2017 (перше півріччя)Редагувати

Рейтинг Аеропорт Місто Код
(IATA/ICAO)
Пасажиропотік (2015)
Пасажиропотік (2016)
Динаміка
1. Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Київ KBP/UKBB 7,277,135[82] 8,650,000[83] 18.8 %
2. Міжнародний аеропорт «Київ» Київ IEV/UKKK 944,305[84] 1,127,500[85] 19.4 %
3. Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеса ODS/UKOO 949,100 1,033,560[86] 8.9 %
4. Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького Львів LWO/UKLL 431,600 52.8 %
5. Міжнародний аеропорт «Харків» Харків HRK/UKHH 373,625[87] 599,700[87] 61.0 %
Всього 7,145,300 34.1%

http://dsecu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53195&cat_id=51343

  1. Еволюція фінансових інститутів України: епоха відродження національної державності
  2. Територія на якій було розміщено 10 Український Окружних Рад
  3. Розміщення тут в 1917—1918 роках Тимчасового Далекосхідного Українського Крайового Комітету
  4. Розміщення тут з 1918 року Української Далекосхідної Крайової Ради, з жовтня 1918 року — Українського Далекосхідного Секретаріату
  5. Греко-католицька місія в Маньчжурії
  6. З червня 1919 по січень 1920 року посади не існувало
  7. За новим стилем, за старим з'їзд відбувся 11 червня 1917 року
  8. За визначенням відомого діаспорного дослідника, активного і безпосереднього учасника подій 1917—20-х pp. на Далекому Сході І. Світа, площа Зеленого Клину сягає 2 100 000 кв.км2
  9. З врахуванням Амурщини, Приморщини з Усурійським краєм, Забайкальщини, «смуги відчуження» манджурської залізниці та частини Камчатки (Зелений Клин — 1.008.000 км2, Зона відчуження Маньчжурської залізниці — 530.000 км2)
  10. Про українців Зеленого Клину
  11. Зелений Клин
  12. Маньчжурська Українська Окружна Рада з центром у Харбіні розташовувалась за межами Зеленого Клину
  13. Кераміка. Енциклопедія України
  14. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  15. Буго-Дністровська археологічна культура - Енциклопедія
  16. Лінійно-стрічкової кераміки культура
  17. Трипільське поселення Олександрівка
  18. Первісні культури на території сучасної України
  19. Найдавніші землероби та скотарі на території України
  20. 6,000-Year-Old Wheeled Bovine Figurine
  21. Феномен найдавніших могил
  22. Військова справа племен епохи бронзи в Україні
  23. Початок залізного віку на території України
  24. Передскіфський період
  25. Кіммерійці – перше плем’я на території сучасної України
  26. Млини у Львові
  27. Телеграф, телефон, радіо: перші кроки на Поділлі
  28. 110 років тому в Україні з’явився перший цивільний радіозв’язок. Його було встановлено на лінії Херсон – Гола Пристань
  29. 100 найдорожчих брендів України
  30. Дарницкий мост обошелся в 9 миллиардов
  31. Дарницкий мост. Авариен и особо опасен
  32. Реконструкція аеропорту «Львів» подорожчала вдвічі
  33. Терминал D "Борисполя": прозрачная крыша, "острова" для регистрации и турбосушилки (Фото)
  34. Итоги 2013 года: что открыли в Киеве за прошедший год
  35. В Киеве открылся ТРЦ Ocean Plaza за $300 млн.
  36. Бізнесмени Борис Фуксман і Олександр Роднянський придбали 50-відсоткову частку в проекті будівництва готелю Hilton у Києві
  37. Реконструкція аеропорту «Львів» подорожчала вдвічі
  38. У МІЖНАРОДНОМУ АЕРОПОРТІ «ХАРКІВ» ПРИЗЕМЛИВСЯ «ВАЖКОВАГОВИК» AIRBUS A-310
  39. Строители стадиона "Черноморец" перекрыли дорогу в центре Одессы, требуя выплаты зарплаты
  40. В центре Киева построят бизнес-башню за 80 млн. долларов
  41. 10 гигантских строек, которые изменят Украину
  42. Скільки коштує будівництво стадіонів в Україні? - Спорт - TCH.ua
  43. В аеропорту Жуляни почали будувати міжнародний термінал
  44. Аэропорт Одесса (IATA: ODS) - Avianews
  45. Как выглядит терминал F аэропорта "Борисполь" и когда его расконсервируют (Фото)
  46. Стадіон "Славутич Арена", Запоріжжя
  47. Юбилейный: стадион - призрак (+фото) ᐉ UA-Футбол - UA-Football
  48. В "Жулянах" открылся новый терминал
  49. Ціна будівництва доріг в Україні і Білорусі: порівняльний аналіз
  50. Вартість будівництва нової дороги в Україні вдвічі менша, ніж в ЄС
  51. Оприлюднена середня вартість ремонту одного кілометра дороги в Україні
  52. Кількість і густота населення, його вікова і статева структура населення України
  53. Історія України
  54. Кількість населення України, її зміни в часі
  55. Кількість населення України, її зміни в часі
  56. Історія України
  57. Кількість населення України, її зміни в часі
  58. а б в г д Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок kabuzan не вказаний текст
  59. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок rashin не вказаний текст
  60. 14,552 в Російській імперії + 3,500 Австро-Угорщині
  61. Кількість населення України, її зміни в часі
  62. Кількість населення України, її зміни в часі
  63. А.Г. Рашин Население России за 100 лет (1813 - 1913)
  64. Кількість населення України, її зміни в часі
  65. Демографічні втрати України в першій половині XX століття
  66. Приблизна оцінка: УРСР(32,680,700-6,000,000=26,680,700)+ Крим 832,000 + 9,000,000 Західна Україна (Польща, Румунія, Чехословаччина)
  67. 31,3 млн УРСР + Крим 1,1 млн + 8,9 західна Україна
  68. Приблизна оцінка: 27,382,000 УРСР (без Криму і Закарпаття) + Крим 379,000 + Закарпаття 850,000
  69. а б в г д е ж и к Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок popstat не вказаний текст
  70. Станом на 1 січня 2018 року, враховуючи окуповані Росією території
  71. Враховане середнє значення за період
  72. Приблизна оцінка населення поселення рибаків на території Броварів
  73. Населення було знищено Монгольською навалою
  74. Приблизна оцінка населення на момент відбудови поселення
  75. Приблизна оцінка населення
  76. Приблизна оцінка населення
  77. На 1897 рік
  78. На 1917 рік
  79. На 1919 рік
  80. на 1989 рік
  81. На 2016 рік
  82. https://kbp.kiev.ua/press1/show_475/
  83. http://cfts.org.ua/news/2017/01/11/aeroport_borispol_dobilsya_rekordnogo_passazhiropotoka_za_vsyu_istoriyu_38484
  84. http://iev.aero/about/news/282/
  85. http://iev.aero/about/news/443/
  86. Офіційний портал Державної авіаційної служби України. avia.gov.ua. Процитовано 2017-01-27. 
  87. а б http://hrk.aero/uk/pidsumki-2016-roku-nablizhennya-do-dokrizovikh-rekordnikh-pokaznikiv-i-vidkrittya-novikh-rejjsiv/