Відкрити головне меню
Бавовник
Gossypium barbadense
Gossypium barbadense
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальвоцвіті (Malvales)
Родина: Мальвові (Malvaceae)
Рід: Бавовник (Gossypium)
L.
Види
Див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Gossypium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gossypium
EOL logo.svg EOL: 61160
IPNI: 25887-1
ITIS logo.svg ITIS: 21709
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3633

Баво́вник (Gossypium) — рід багаторічних рослин родини мальвових.

Зміст

ОписРедагувати

Рослини бавовника являють собою кущ з міцним прямим стеблом заввишки до 1—1,5 м і більше. З нижніх листкових пазушних бруньок розвиваються ростові пагони, а вище по стеблу — плодові. На ростових гілках утворюються плодові гілки 2-го порядку. Листки розташовуються на стеблі по спіралі.

Плід — 3—5-гнізда коробочка з 20—40 насінинами, вкритими жорсткими волосками (волокнами двох типів). Ці волокна являють високий комерційний інтерес. Вони відокремлюються від насіння в бавовноочисному процесі.

Збирають волокно разом з насінням (бавовна-сирець). У багатьох сортів насіння буває вкрите ще й підпушком (волоски від 3 до 15 мм).

ВидиРедагувати

Радянський вчений Ф. М. Мауер встановлював для роду Gossypium 35 видів: 30 диких і 5 культурних. За станом на 2009 рік рід містив близько 50 видів.[1] Більшість диких бавовників є диплоїдні.

З культурних видів найпоширеніші бавовник мексиканський (Gossypium hirsutum), бавовник індокитайський (Gossypium arboreum) і вид Gossypium barbadense, до якого належать найкращі за якістю і довжиною волокна сорти єгипетського і радянського тонковолокнистого бавовника. В субтропічній зоні і далі на північ бавовник вирощується як однорічна культура.

 
Запилення квітки бавовника джмелем
 
Бавовняні поля в Ботанічному саді Сухумі, фото близько 1912
Підрід Gossypium
Підрід Houzingenia
Підрід Karpas
Підрід Sturtia

Раніше поміщені в рід GossypiumРедагувати

Шкідники і хвороби бавовникаРедагувати

ШкідникиРедагувати

ХворобиРедагувати

Господарське значенняРедагувати

Культивований бавовник хоча і є багаторічною рослиною, проте найчастіше його вирощують як однорічник. Основне призначення бавовнику — одержання волокна — головної сировини для текстильної промисловості. З волокна виготовляють різноманітні тканини, нитки, технічні вироби; з підпушку — вату, штучний фетр та інше; з насіння добувають олію. Макуха — цінний корм для сільськогосподарських тварин. Крім тканин з бавовника виготовляють колодій, целулоїд для фотоплівки, сурогат шкіри, гуми тощо.[3]

Бавовник є однією із сільськогосподарських культур, вирощуваних в зонах орошувального землеробства і найбільш пристосованих до умов пустелі.[4]

Докладніше: Бавовна та Бавовняна олія

Також бавовник виступає значним медоносом, особливо у зонах зрошувального землеробства. Період цвітіння бавовнику близько 2-х місяців, але основний взяток лише місяць. У бавовника є 2 види нектарників: квіткові та позаквіткові. Квіткові розташовані при основі чашечки із внутрішнього боку. Виділення нектару починається ще до розкриття бутонів, але максимум нектаровиділення припадає на період пиління пиляків. Середньодобова кількість нектару, який виділяється однією квіткою, залежить від сорту і коливається в межах від 4,2 до 7,3 мг, вміст вуглеводів до 52%. Позаквіткові нектарники розташовані під чашечками і на листках, починають виділяти нектар від 2—3-х справжніх листків до відмирання листя. Найбільше нектару із позаквіткових нектарників бджоли збирають у ранішні години, коли вони нагромаджуються великими краплинами. Мед із різних нектарників не відрізніється ні за кольором, ні за смаком. Середня медопродуктивність на зрошувальних районах — 300 кг/га, на незрошувальних — 100 кг/га. Мед світлий, ніжний на смак. Але швидко кристалізується, тому не придатний для зимівлі бджіл.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. Jonathan F. Wendel, Curt Brubaker, Ines Alvarez, Richard Cronn and James McD. Stewart. 2009. Evolution and Natural History of the Cotton Genus. In Andrew H. Paterson (Ed.). Genetics and Genomics of Cotton. Plant Genetics and Genomics: Crops and Models, 2009, Volume 3, 3-22.
  2. * Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 220-222. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
  3. Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9
  4. Пустыни / Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М.: Мысль, 1986. — 318 с., карт., схем., граф. — (Природа мира). (с.:23)
  5. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 29. 

ЛітератураРедагувати

Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / відпов. ред. А. М. Гродзінський. — К. : Вид. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український вир.-ком. центр «Олімп», 1992. — 544 с. — ISBN 5-88500-055-7.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати