Худоба
Худо́ба — копитні свійські тварини сільськогосподарського призначення. Худобу можуть утримувати як для власного прожитку, так і для продажу. Вирощування тварин — тваринництво — важливий компонент сучасного сільського господарства. Ним займалися представники багатьох суспільств протягом усієї історії, починаючи з переходу від полювання та збиральництва до вирощування рослин та розведення худоби.
Застарілі назви цього поняття скот і скоти́на мають давньоруське походження, наразі вони майже не уживаються, але від них утворені похідні терміни скотарство (галузь), скотар (фах), скотиняка (лайка). В сучасній українській мові виключно лайливу конотацію має ще одна архаїчна назва рогатої худоби — би́дло[1]; це слово увійшло в український лексикон як запозичення з польської. У староукраїнській мові переважно на теренах Східної та Центральної України щодо рогатої худоби застосовували також назву това́р[2]. Крім того, на Гуцульщині для худоби існує діалектична назва маржи́на[3].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Бидло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Товар // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1908. — 1000 екз.
- ↑ Маржина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
ПосиланняРедагувати
- Худоба // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2025. — 1000 екз.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Худоба |