M109 (САУ)
 M109A6 «Паладин» 3-ї піхотної дивізії веде вогонь поблизу Мосула, Ірак. 23 листопада 2007 | |||||||||||||||||||||||||||||
| M109 | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальні дані
| |||||||||||||||||||||||||||||
| класифікація | Самохідна гаубиця | ||||||||||||||||||||||||||||
| компонувальна схема | класична | ||||||||||||||||||||||||||||
Виробництво та застосування
| |||||||||||||||||||||||||||||
| країна-виробник |  США
| ||||||||||||||||||||||||||||
| компанія-виробник | Ground System Division of United Defense LP | ||||||||||||||||||||||||||||
| роки виробництва | з 1963 | ||||||||||||||||||||||||||||
| основні країни-оператори | США
| ||||||||||||||||||||||||||||
| війни | Війна у В'єтнамі, Війна Судного дня, Ірано-іракська війна, Ліванська війна (1982), Війна в Перській затоці, Війна в Іраку, Лівансько-ізраїльський конфлікт 2006 | ||||||||||||||||||||||||||||
Основні параметри
| |||||||||||||||||||||||||||||
| бойова маса, т | 27,5 | ||||||||||||||||||||||||||||
| екіпаж, осіб | 6 чол. (командир гармати + водій + навідник + 2 заряджаючі + помічник навідника) | ||||||||||||||||||||||||||||
| довжина, мм | 9100 | ||||||||||||||||||||||||||||
| ширина, мм | 3150 | ||||||||||||||||||||||||||||
| висота, мм | 3250 | ||||||||||||||||||||||||||||
| кліренс, мм | 450 | ||||||||||||||||||||||||||||
Броня
| |||||||||||||||||||||||||||||
| тип броні | алюмінієва катана | ||||||||||||||||||||||||||||
| лоб корпусу (верх), мм/град. | 32 / 75° | ||||||||||||||||||||||||||||
| лоб корпусу (середина), мм/град. | 32 / 19° | ||||||||||||||||||||||||||||
| лоб корпусу (низ), мм/град. | 32 / 60° | ||||||||||||||||||||||||||||
| борт корпусу, мм/град. | 32 / 0° | ||||||||||||||||||||||||||||
| корма корпусу, мм/град. | 32 / 0° | ||||||||||||||||||||||||||||
| дах корпусу, мм/град. | 32 | ||||||||||||||||||||||||||||
| днище, мм/град. | 32 | ||||||||||||||||||||||||||||
| лоб башти, мм/град. | 32 / 22° | ||||||||||||||||||||||||||||
| борт башти, мм/град. | 32 / 22° | ||||||||||||||||||||||||||||
| корма башти, мм/град. | 32 / 0° | ||||||||||||||||||||||||||||
| дах башти, мм/град. | 32 | ||||||||||||||||||||||||||||
| активний захист | немає | ||||||||||||||||||||||||||||
| динамічний захист | немає | ||||||||||||||||||||||||||||
Озброєння
| |||||||||||||||||||||||||||||
| основне озброєння | 155-мм M126 | ||||||||||||||||||||||||||||
| калібр, марка та тип гармати | 155 | ||||||||||||||||||||||||||||
| скорострільність, постр/хв. | 3-6 | ||||||||||||||||||||||||||||
| кути ГН ° | 360 | ||||||||||||||||||||||||||||
| дальність стрільби, км | 18 — 22 (19,3 — 30 активно-реактивним снарядом) | ||||||||||||||||||||||||||||
| приціли | телескопічний M118C, перископічний M42, панорамний перископічний M117 | ||||||||||||||||||||||||||||
| кулемети | 12,7-мм кулемет M2 Browning | ||||||||||||||||||||||||||||
Силова установка, маневреність та мобільність
| |||||||||||||||||||||||||||||
| тип, марка двигуна |
| ||||||||||||||||||||||||||||
| підвіска | індивідуальна торсіонна | ||||||||||||||||||||||||||||
| швидкість по шосе, км/год. | 56 | ||||||||||||||||||||||||||||
| запас ходу по шосе, км | 350 | ||||||||||||||||||||||||||||
| питома потужність, к.с./т | 15,5 | ||||||||||||||||||||||||||||
| питомий тиск на ґрунт, кг/см2 | 0,78 | ||||||||||||||||||||||||||||
| допустимий нахил | 30° | ||||||||||||||||||||||||||||
| подоланний підйом, ° | 60 | ||||||||||||||||||||||||||||
| подоланна стінка, м | 0,55 | ||||||||||||||||||||||||||||
| подоланний рів, м | 1,85 | ||||||||||||||||||||||||||||
| подоланний брід, м | 1,05 (плаває з додатковим обладнанням) | ||||||||||||||||||||||||||||
M109 (англ. M109 howitzer) — американська самохідна гаубиця, що перебуває на озброєнні артилерії армії США та деяких інших країн світу.
Розроблена на початку 1960-х років самохідна артилерійська система призначалася для заміни невдалої самохідної гармати M44, що створювалася на базі легкого танка M41 «Вокер Бульдог», паралельно з 105-мм САУ M108. Перебувала в серійному виробництві ВПК США, неодноразово модернізуючись, з 1962 по 2003 рік, також випускалася за ліцензією в 1990-х роках у Південній Кореї. Остання версія самохідної гаубиці M109A7.
Вперше M109 використовувалася в реальних бойових умовах під час В'єтнамської війні, згодом застосовувалася майже в усіх військових конфліктах, в яких брали участь США. Зі скасуванням програм розробки новітніх XM2001 Crusader та XM1203, M109A6 «Паладин» залишається основною самохідною артилерійською системою збройних сил країни у найближчому майбутньому. Крім США, є стандартною САУ країн НАТО, в значних кількостях поставлялася також у низку інших країн і використовувалася в багатьох регіональних конфліктах.
ОписРедагувати
Самохідна артилерійська установка M109 базувалася на гусеничному шасі оригінальної конструкції з баштою, що обертається на 360°. Корпус артилерійської системи та башта суцільнозварні виконані з катаної алюмінієвої броні, яка забезпечує захист від вогню стрілецької зброї та уламків снарядів польової артилерії. У передній частині знаходиться місце водія, моторне відділення праворуч від нього, а гарматна башта ззаду. Підвіска стрижнева, 7 котків з кожного боку, що транспортує зубчастий барабан в передній частині і напрямний — у задній. Валків зворотного ходу немає. Стандартне оснащення включає інфрачервоні відучі вогні і спеціальне обладнання, що дозволяє машині самостійно пересуватися через поточні річки, що течуть повільно.
Основне озброєння САУ: 155-мм гаубиця M126 (довжина ствола 23 клб) на M109, M126A1 — на M109A1, M185 — на M109A2/A3/A4, M284 — на M109A5/A6.
Допоміжне озброєння: 12,7-мм кулемет M2HB та Mk 19 або кулемети M60 і M240 або британський кулемет Enfield L4. Гаубиця встановлена на станку M127, оснащеному ежектором і дульним гальмом. Противідкатні пристрої — гідропневматичні. Приводи наведення — гідравлічний (основний) і ручний (допоміжний). Звичайна швидкострільність — 3 постр/хв, максимальна — 6 постр/хв.
Система керування вогнем: оптичний приціл (збільшення 4×, поле зору 10°), панорамний приціл (4× і 10°), квадрант і квадрант навідника.
Боєприпаси для артилерійської системи: керований снаряд M712 «Копперхед», осколково-фугасні снаряди M107 і M795, касетні снаряди M449A1, M483A1, M692 і M718/M741, активно-реактивний осколково-фугасний снаряд M549, освітлювальні снаряди M485 і M818, димовий снаряд M825, практичний снаряд M804.
Двигун дизельний — Detroit Diesel 8V71T.
Екіпаж складається з шести осіб: командира гармати, навідника, помічника навідника, механіка-водія і двох номерів обслуги (заряджаючих). Навідник розміщувався в лівій частині башти, а механік-водій — в передній частині корпусу зліва від двигуна і перед башти. Спереду розташовуються три перископічних прилади спостереження М45, які могли закриватися металевими щитками. Місце командира, що знаходився у башті праворуч, обладнувалося перископічним приладом спостереження М27, турельною установкою великокаліберного кулемета, що обертається і люком.
Модифікації гаубиціРедагувати
Самохідна гаубиця М109 має низку модифікацій:
- М109 — базова модель, поступала на озброєння з 1963 року. Оснащувалася 155-мм гарматою M126 на станку M127 Howitzer Mount, боєукладка 28 снарядів різного типу. Допоміжне озброєння — великокаліберний кулемет M2HB з 500 набоями.
- M109A1 та M109A1B — надійшла на озброєння в 1973 році. Відрізнялася від базової моделі збільшеною довжиною ствола гармати M126A1, вдосконаленими приводами наведення і посиленою підвіскою. Мала можливості застосування касетних снарядів з донним газогенератором M864.
- M109A2 — надійшла на озброєння в 1979 році. Змінена конструкція досильника і противідкатних пристроїв. Боєкомплект збільшений на 22 постріли.
- M109A3 та M109A3B — модернізований варіант M109A1 та M109A2 відповідно. Замінений гарматний станок. Обладнана системою відведення повітря з паливної системи, удосконаленою панеллю приладів механіка-водія, системами контролю стану боеукладки, торсіонних валів, гальма відкоту й накатника. Максимальна дальність стрільби звичайним осколково-фугасним снарядом збільшена до 18 км, активно-реактивним — до 24 км.
- M109A4 — встановлена система захисту від зброї масового ураження. Удосконалено механізми горизонтального наведення гармати, внесено зміни в силову установку.
- M109A5 — встановлена нова гармата M284 (довжина ствола 39 клб) на гарматному станку M182. Максимальна дальність стрільби збільшена до 30 км. На вимогу замовника можуть встановлюватися система GPS і автоматизована система управління вогнем.
- M109A5+ — удосконалена версія M109A5 з поліпшеною системою керування вогнем. Поставлялася на озброєння чилійської армії.
- M109A6 «Паладин» — глибока модернізація самохідної гаубиці, що надійшла на озброєння армії США в 1992 році. Встановлена нову башта з поліпшеним броньовим захистом і внутрішньою обшивкою з кевлара. Озброєна новітньою гарматою — M284 на станку M182A1. Обладнана новою радіостанцією, автоматизованою системою управління вогнем, бортовим балістичним обчислювачем і навігаційною системою, що забезпечують автоматичне наведення гармати, приймачем космічної радіонавігаційної системою NAVSTAR.
- M109A3G — модернізований варіант, розроблений у ФРН в 1983 році. Відрізняється новою гарматою зі стволом від гаубиці FH70 «Rheinmetall», що буксується, досконалішими пристроями противідкотів, новим клиновим затвором і введеним у боєкомплект посиленим бойовим зарядом (що дозволило збільшити дальність стрільби з 14,6 до 18 км і швидкострільність — з 4 до 6 пострілів на хвилину). Кількість пострілів було збільшено з 28 до 34. Також на бойовій машині встановлені нові, західнонімецькі приціли і прилади спостереження, засоби зв'язку, гусениці, 7,62-мм зенітний кулемет MG-3 і димові гранатомети.
- M109A3GNM — модернізований варіант, розроблений в 1988 році для армії Норвегії. Оснащений новим стволом виробництва компанії «Рейнметалл», що дозволило збільшити дальність стрільби.
- M109L — модернізований варіант, що вироблявся за ліцензією в Італії.
- M109A7 — модернізований варіант M109A6 «Паладин» 2012 року випуску. Метою модернізації є продовження терміну експлуатації гаубиць M109A6 на 30-40 років і підвищення їх бойових характеристик. Модернізована САУ оснащена цифровою системою управління вогнем і вдосконаленою напівавтоматичною системою заряджання. Також гідравлічні системи управління гармати були замінені на електричний привод. Базове шасі було замінено на удосконалене з елементами підвіски і трансмісією БМП М2 «Бредлі». Замість дизельного двигуна «Детройт Дизель» потужністю 440 к.с. на САУ встановлений двигун БМП М2 «Бредлі» («Каммінс» V903 потужністю 600 к.с.). Збройні сили США планують модернізувати 580 з 975 M109A7 до модифікації.
- M109 «KAWEST» — швейцарська модифікація M109A1 з встановленою 155-мм гарматою L47 власного виробництва, що стріляє на 36 км. Глибока модернізація систем керування вогнем, електричних приладів, навігаційних та позиціювання, а також вдосконалення багатьох приладів та агрегатів.
- K55/K55A1 — південно-корейська версія самохідної гармати M109.
Самохідна гаубиця M109 перебуває на озброєнні багатьох країн світу. У США налічується 1 569 M109A1/M109A2/M109A6, з них близько 500 на зберіганні, в Китаї — 225 M109A2/M109A5, у Пакистані — 200 M109A2 і близько 115 M109A5, в Ізраїлі — 250 M109A5 (додатково 30 M109A1 на зберіганні).
Див. такожРедагувати
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M109 howitzer |
- M109A6/M992A2 Sample Data Collection
- Gary's Combat Vehicle Reference Guide
- M109A7 155mm self-propelled tracked howitzer artillery vehicle (United States) on armyrecognition.com
- M109 155mm SP Howitzer
- M109 155mm SP Howitzer
- Israeli-weapons.com
- Самоходная гаубица 155-мм М109 (США)
- Самоходная гаубица M109: история создания и этапы развития
ЛітератураРедагувати
- BAE Systems Land & Armaments. 1-14 Equipment data // M109A6 155mm self-propelled howitzer. Operator's Manual. — NSN 2350-01-305-0028 (EIC:3FC). — Headquarters, Department of the Army, 1997. — P. 1-25, 1-26. — 2252 p.
- R. P. Hunnicutt. A History of American Light Tank Volume 2. — Novato, CA: Presidio Press, 1995. — 340 p. — ISBN 0-89141-570-X.
- S. J. Zaloga. M109 Self-Propelled Howitzer 1960–2005. — London: Osprey Publishing, 2005. — 48 p. — (New Vanguard № 86). — ISBN 1-84176-631-3.