Черімоя
Черімоя | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Дерево Черімоя
| ||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Annona cherimola Mill., 1768 | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Черімоя або шерімоя (Annona cherimola) — тропічна рослина родини аннонових (Annonaceae), до якої також належать такі рослини як азиміна, іланг-іланг і сметанне яблуко.
Походить первісно з Андських полонин Перу, Еквадору, Колумбії та Болівії. Хоча рослина опинилась у Чилі вже згодом, звідти її плодів вивозять найбільше, ніж звідкиінде в тій околиці. У Північній півкулі черімою вирощують у Середземномор'ї (Іспанії й Ізраїлі) та в Китаї.
Плід складний, трохи довгастий, 10 — 20 см завдовжки та 7 — 10 см у попереку, має гладку зелену шкурку. М'якуш білий, дуже солодкий, уряснений чорними камінцями.
ЛітератураРедагувати
- Бернардіно де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — ISBN 978-617-7085-07-1.
Це незавершена стаття про фрукти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |