Булава́холодна зброя ударно-роздроблювальної дії, а також символ влади у деяких країнах.

Булава
Зображення
CMNS: Булава у Вікісховищі
Середньовічний воїн з булавою і краплеподібним щитом
Віктор Васнецов «Бій скіфів зі слов'янами», 1881 р.
Навершя булави-пістоля. Дім Інвалідів, Париж

ІсторіяРедагувати

Стародавня холодна зброя, відома з найдавніших часів у багатьох народів. Розвинулася під час пізнього палеоліту з простої бойової палиці, до якої були додані гострі скалки з кременя чи обсидіану. Ретельно вирізана крем'яна головка булави була одним з артефактів, знайдених при розкопках неолітичного кургану Наут в Ірландії; відоме багато знахідок булавних головок з отворами, що належать до Бронзової доби.

Була на озброєнні у Римі, країнах середньовічної Європи та Київській Русі. 3 появою вогнепальної зброї поступово вийшла з ужитку.

Різновидом булав були моргенштерни — у вигляді шипчастих куль на держаках.

Символ владиРедагувати

Докладніше: Булава (клейнод)

Символ влади у українців, поляків, турків та інших народів. Один з українських козацьких клейнодів.

Російська імперіяРедагувати

У козацьких військах Російської імперії XIX — XX ст. (Амурському, Астраханському, Донському, Кубанському, Уральському, Семиріченському, Оренбурзькому, Сибірському, Терському, Забайкальському, Уссурійському) булави, перначі та інші клейноди жалувалися козацьким отаманам і війську від імені російських імператорів та імператриць. Булава уособлювала владу отамана над військом і, водночас, була символом залежності козаків від російської корони.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати