152-мм гармата-гаубиця Д-20

радянська 152-мм причіпна гармата-гаубиця зразка 1947 року

152-мм гармата-гаубиця Д-20 — радянська 152-мм причіпна гармата-гаубиця. На заході вперше стала відома в 1955 році, тому в країнах блоку НАТО має позначення M1955.

152-мм гармата-гаубиця Д-20
Тип Буксирувана гармата-гаубиця
Походження СРСР
Історія використання
Оператори СРСРРосіяУкраїнаБілорусьКазахстан
Історія виробництва
Розробник ОКБ-9
Розроблено 1947
Виробник Завод № 9
Варіанти 52-П-546, 52-П-546М, М-390
Характеристики
Вага 5700
Довжина 8690
Довжина ствола 5195 (34 клб)
Ширина 2317
Висота 1925..2520
Обслуга 8

Калібр 152
Казенник вертикальний напівавтоматичний клиновий затвор
Відбій гідравлічний буфер і гідропневматичний рекуператор
Лафет з розсувними станинами
Підвищення від −5° до 45°
Траверс 58°
Темп вогню 5-6
Дальність вогню
Ефективна 17410
Максимальна 24000 (АРС)
Приціл ПГ-1М и ОП-4М

152-мм гармата-гаубиця Д-20 у Вікісховищі
Табличка на корпусі

Історія ред.

Гармата-гаубиця Д-20 була розроблена відразу після закінчення Другої світової війни в ОКБ-9 Ф. Ф. Петрова; вона повинна була замінити довоєнну 152-мм гаубицю-гармату МЛ-20 зразка 1937 року. Довжина ствола гармати — 34 калібри. Д-20 стала першою 152-мм гарматною системою з напівавтоматичним клиновим затвором з вертикальним переміщенням клина. Також, ця гармата в модифікації Д-22 (індекс ГРАУ — 2А33) була використана для САУ 2С3 «Акація».

Модифікації ред.

Д-20 перебуває на озброєнні, принаймні в 13 країнах і вироблялася за ліцензією в КНР, як Тип 66 (або модернізований варіант Тип 66-1). САУ на її базі відома, як Тип 83, була вперше представлена в середині 1980-х років.

Югославія також виготовляла гармату-гаубицю М84 NORA-A розроблену на базі Д-20, а Сербія спроектувала на основі 155-мм модифікації М84 NORA-A САУ Nora B-52 на чотиривісному колісному шасі FAP-2632.

Бойове застосування ред.

Російсько-українська війна ред.

На початку червня в соціальних мережах з'явилось фото гаубиці російських окупантів Д-20 з розірваним стволом. Імовірно, в ній стався підрив заряду через або надто тривале або неналежне зберігання[1].

З відкритих джерел відомо, що гаубиці Д-20 певний час перебували на озброєнні так званих 1-го та 2-го армійських корпусів, але наприкінці літа-початку осені 2022 року регулярні підрозділи російської армії вирішили залишити Д-20 разом з боєкомплектом собі, а підрозділам колаборантів передати іще старіші та архаїчніші Д-1[2].

Оператори ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. У окупантів розірвало 152-мм гаубицю Д-20. Мілітарний. 8 червня 2022.
  2. Армія РФ "віджала" у своїх "колег" гаубиці Д-20: з якої зброї 1940-х років буде воювати "ЛДНР". Defense Express. 11 вересня 2022.
  3. а б The Military Balance 2021. — P. 209.