Відкрити головне меню

Га́убиця (нім. Haubitze, від чеськ. houfnice, спочатку — гармата для метання каміння) — тип артилерійської системи, призначеної переважно для навісної стрільби із закритих вогневих позицій, поза прямою видимістю цілі.

Гаубиці входять до складу військової (у іноземних арміях польової) артилерії, мають калібр від 100 мм і вище, відносно короткий ствол (15-30 калібрів), змінний заряд, достатньо високу скорострільність — від 0,5-1 до 6 пострілів за хвилину (залежно від калібру), дальність стрільби до 17 км.

Більшість сучасних гаубиць самохідні, старі системи мають механічну тягу.

Американські гаубиці M198 ведуть артилерійський вогонь

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 483. — ISBN 00101-236. (рос.)

ПосиланняРедагувати