Артилерійська система

Артилері́йська систе́ма — сукупність функційно пов'язаних артилерійської установки (гармати), артилерійських снарядів та різнорідних технічних засобів, які призначені для виконання вогневих завдань.

Принцип роботи корабельної артилерійської системи
155-мм гаубиці М198 ведуть артилерійський вогонь. США
240-мм міномет М-240. СРСР
РСЗВ «Ураган»

Термін ред.

В Українській радянській енциклопедії, виданій у 1970-1980-х, термін гармата використовується для позначення як гармати як класу артилерійської установки («власне гармата»), так і артилерійської установки взагалі (під «гарматами» розуміються як власне гармати, так і гаубиці, гаубиці-гармати, мортири, міномети тощо)[1]; отже, слово «гармата» щодо самого себе може бути як гіперонімом, так і гіпонімом. У багатьох мовах така неоднозначність відсутня: у російській загальним терміном (гіперонімом) є орудие, у польській — działo, у чеській — dělo, у сербській — оруђе, у німецькій — Geschütz тощо. У сучасних українських текстах нерідко трапляється сполучення «артилерійське знаряддя»[2] (калька з рос. артиллерийское орудие), але українські словники не містять подібного значення лексеми знаряддя[3][4]; «Словник технічної термінології» під редакцією І. Шелудька і Т. Садовського 1928 року приписував перекладати рос. орудие словом гармата[5].

Класифікація ред.

Залежно від певних ознак артилерійські системи («гармати» sensu lato) можна розділити на кілька груп.

За конструктивними особливостями ред.

За бойовим призначенням ред.

За поєднанням тактико-технічного призначення і базової бойової платформи ред.

За калібром або потужністю ред.

За організаційною структурою ред.

За способом заряджання ред.

За дією механізму заряджання ред.

За конструкцією прицілу ред.

За будовою каналу ствола ред.

За способом пересування ред.

  • Гармата буксирувана
  • Гармата саморушна
  • Гармата самохідна
  • Гармата танкова
  • Гармата возима
  • Гармата носима

Компанування ред.

З технічних засобів у залежності від призначення та характеру виконуваних вогневих задач, до складу артилерійської системи можуть входити:

Елементи сучасних артилерійських систем розташовуються як на однієї транспортної базі (шасі), так і окремо.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Гармата [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Проміжний звіт ТСК з розслідування трагічних подій під Іловайськом. Повний текст. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 19 березня 2021.
  3. Знаряддя // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  4. Знаряддя // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Определитель — Орудие // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928. — P. 179.

Література ред.

  • Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 223. — ISBN 00101-030. (рос.)

Посилання ред.