Військова енциклопедія Ситіна

енциклопедія, що видавалася І. Д. Ситіним у 1911-1915 роках

Військова енциклопедія Ситіна (рос. Военная энциклопедия Сытина) — поширена неофіційна назва багатотомної «Военной энциклопедии» (укр. Військової енциклопедії), виданої Іваном Дмитровичем Ситіним у 1911—1915 роках і в підсумку залишилася незакінченою.

Військова енциклопедія СитінаM:
рос. Военная энциклопедия Сытина
Обкладинка першого тому «Військової енциклопедії» Ситіна
Обкладинка першого тому «Військової енциклопедії» Ситіна
Загальна інформація
Автор Ситін Іван Дмитрович
Жанр енциклопедія
Країна  Російська імперія
Дати публікацій
Перше видання 1911—1915

Історія виданняРедагувати

Видавалася книговидавничим товариством І. Д. Ситіна з 1911 по 1915 рік під редакцією полковника Генерального штабу В. Ф. Новицького. Через Першу світову війну і в подальшому Жовтневу революцію видання залишилося незавершеним. Всього вийшло 18 томів, останнє слово 18-го тому — «Порт-Артур».

На одній із вклейок 18-го тому є декілька портретів, які призначалися для 19-го тому, причому під портретами вказані конкретні сторінки, на яких ці статті повинні були бути розміщені. Це говорить про те, що 19-й том був не тільки написаний, але і вже зверстаний.

Кожен том супроводжувався великою кількістю схем, географічних і топографічних карт, планів, портретів і малюнків.

Склад редакціїРедагувати

У роботі над енциклопедією брала участь велика кількість провідних спеціалістів Росії, серед них особливо виділяються генерал-майор О. М. Апухтін, генерал-лейтенант М. М. Бородкін, генерал-майор Й. Й. Защук, капітан 2-го рангу П. І. Бєлавенець, полковник М. М. Затворницький, полковник П. М. Краснов, генерал-лейтенант О. П. Міхневич, полковник А. Є. Снєсарєв, капітан В. К. Судравський та інші.

Композиційно енциклопедія укладена за абеткою статей, однак укладачі виділили чотири головних відділи за змістом енциклопедії, і відповідно редакцію цих відділів очолювали:

  • Перший відділ — відділ спеціальних військових знань — полковник В. Ф. Новицький, помічник редактора — полковник О. В. Геруа. Цей відділ займався висвітленням наступних областей військової справи: стратегія, тактика, військова історія, військова статистика, військова географія, військова топографія, виховання і навчання військ, відомості про збройні сили іноземних держав.
  • Другий відділ — відділ військово-технічних знань і спеціальних родів військ — підполковник О. В. фон Шварц, його помічники — полковник Р. І. Башинський і М. Е. Духанін. Співробітники цього відділу готували статті про артилерію, стрільбу, балістику, вибухові речовини, матеріальну частину артилерії, ручну зброю, військово-інженерну справу, фортифікації, селянські війні, міни, електротехніку, повітроплавання, залізничну та автомобільну справи, військово-інженерну організацію російської армії та іноземних держав, інженерні частини.
  • Третій відділ — спільних військових знань — полковник В. О. Апушкін, помічник редактора — полковник М. П. Вишняков. У віданні цього відділу перебувала підготовка статей про військову адміністрацію, військове право та законодавство, військовоме господарство та службу тилу, військово-санітарну справу, спорт та військову літературу. Також вони займалися складанням і написанням статей про видатних військових діячів і вчених, письменників, художників, які присвятили свої праці дослідженню питань, пов'язаних з військовою справою, і зображенню в літературі і мистецтві війни, військового побуту армії і флоту та їх героїв.
  • Четвертий відділ — військово-морських знань — капітан 2-го рангу Г. К. фон Шульц, його помічники — полковник М. Л. Кладо і підполковник М. М. Кутєйников. Тут була зосереджена робота стосовно статей, присвячених всім областям військово-морської справи.

Зміст томівРедагувати

Вихідні дані томів указані відповідно до титульних аркушів. Зміст томів (виділений курсивом) на титульних аркушах не зазначений.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати