Населення Криму
Кри́мський піво́стрів (крим. Qırım yarımadası, Къырым ярымадасы) або просто Крим (крим. Qırım, Къырым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).
З кінця лютого[1] 2014 року АР Крим та Севастополь захоплені Російською Федерацією, всупереч нормам міжнародного права включені до її складу та мають міжнародно-правовий[2] статус «територія України, тимчасово окупована Росією».
Серед інших регіонів України Крим виділяється значною кількістю в населенні росіян (понад 58 %), а також корінного народу — кримських татар (12 %). Українців тут 24 %.
Останній перепис населення проводився у АР Крим та м. Севастополі в рамках Всеукраїнського перепису населення у 2001 року
Населення Криму у античну добу і у ранньому середньовіччі ред.
Первісна людина з'явилась на півострові сотні тисяч років тому: у Криму виявлено декілька десятків пам'яток палеоліту і наступних археологічних епох — особливо у передгір'ях.
У бронзову добу (приблизно 2 500 — 1 000 рр. до н. е.) регіон населяли послідовно представники ямної, кемі-обінської, катакомбної (інгульської), зрубної, кам'янсько-левенцівської, сабатинівської, білозерської культур, які ототожнюють з праїндоєвропейськими племенами.
Початок залізної доби (X ст. до н. е.) пов'язаний з появою степової кімерійської і місцевої гірської кизил-кобінської культур. Останню ототожнюють з відомими з писемних джерел таврами. У VII ст. до н. е. зі сходу до Причорномор'я прийшли іраномовні племена войовничих скіфів, вигнавши кімерійців на Близький Схід.
Одночасно на чорноморському узбережжі почали з'являтися колонії давньогрецьких полісів. Спершу в Криму греки заселили береги Керченської протоки, заснувавши тут у VI ст. до н. е. міста Німфей (бл 560 р. до н. е.), Пантікапей (бл.530 р. до н. е.), Мірмекій, а далі на захід — Феодосію. У 480 р. до н. е. Пантікапей об'єднав під своєю владою навколишні грецькі поліси у Боспорське царство. Незабаром (422—420 рр. до н. е.) на Гераклейському півострові у південно-західному Криму з'явилася ще одна грецька колонія — Херсонес, який невдовзі став впливовим полісом Криму і всього Причорномор'я. Отже, у ці часи на півострові мешкали й активно взаємодіяли греки, скіфи й таври. Скіфи піддавалися сильному культурному впливу з боку більш цивілізованих греків, переходили до осілого образу життя, а грецькі міста поповнювались місцевим «варварським» населенням. Від змішування народів у кримських передгір'ях відомі тавро-скіфи. До III ст. до н. е. таври зазнали сильного впливу з боку скифів, їх археологічні пам'ятки пізніше цього часу невідомі, хоча писемні джерела згадують таврів до II ст. н. е.
У III ст. до н. е. скіфів з Причорноморських степів витіснили кочові іраномовні племена сарматів, які прийшли зі сходу. Скіфи залишились лише на Нижньому Дніпрі і в Криму, де вони заснували свою столицю — Неаполь Скіфський (у межах сучасного Сімферополя). У подальшому скіфи опинились втягнутими у низку військових конфліктів з сусідами — Боспором, Понтом, Херсонесом, сарматами і до середини III ст. н. е. поступово зникли як етнос, змішавшись переважно з сарматами, які одночасно з готами вдерлись до південної частини Криму, після чого почали періодично нападати на римські володіння на Балканах та у Малій Азії (Скіфські війни) Частина готів залишилась у Криму (відомі типові для германців поховання), з часом частково змішавшись з сарматським племенем аланів (відомі згадки про «готалан»), у той час як основна частина готських племен з Північного Причорномор'я під тиском гунів рушила на захід, у межі Римської імперії, розпочавши процес «Великого переселення народів»
375 році через Керченську протоку увірвались орди гунів на чолі з Манцуном, руйнуючи все на своєму шляху. Пройшовши Таврію, гуни рушили далі на завоювання Європи, залишивши по собі близько десятка відомих поховань. Землі півострова залишились заселеними готаланами-християнами на півдні та кочовиками на півночі.
У VI ст. Таврія стала західною окраїною Тюркського каганату, лише на півдні залишились володіння Візантійської імперії навколо Херсонесу.
Невдовзі Тюркський каганат розпався, а на Кубані та Дону утворилася кочова Булгарська держава, у складі якої опинився і Крим. Деякі булгарські роди залишились кочувати у північному Криму навіть після поразки своїх ханів від хозар близько 668 року і переходу більшої частини півостріва до Хозарського каганату (Херсонес із навколишніми землями залишився за Константинополем).
З часом Хозарський каганат ослаб, а Херсонес набув певної незалежності від Візантії. Приблизно з Х ст. до кримських степів проникають тюркомовні печеніги, а з наступного століття — половці (кипчаки), які стали в подальшому основним субстратом при формуванні кримсько-татарського етносу.
У ХІІІ ст. Крим, як і вся східна Європа, зазнав татаро-монгольської навали, після якої на півострові було утворено Кримський улус Золотої орди.
У ці часи на морському узбережжі, на місці давньогрецьких міст, свої колонії заснували італійські купці. І хоча генуезці займали в них панівне становище, більшість населення в цих містах становили місцеві християни.
У першій половині XV ст. кримські хани добились незалежності від Орди та створили Кримське ханство, яке, утім, невдовзі потрапило в залежність від нового гегемона регіону — Османської імперії. Турки висадились у Криму 1475 року і захопили генуезькі міста і християнське князівство Феодоро біля Херсонесу.
У книзі турецького мандрівника Евлія Челебі «Книга подорожей», написаній у XVII ст., наведені відомості про склад населення Криму за результатами перепису населення, проведеного у 1666—1667 pp. За цими даними населення поділялося на три групи: повноправні мусульмани — 187 тис. ос., православні піддані-робітники мусульманів (ясир) — 920 тис. ос., та райя, оподатковані піддані інших релігійних спільнот (євреїв, караїмів, вірменів, греків) — 20 тис. ос.[3]
На півострові панував іслам, і представники християнських народів Криму поступово ісламізувались і вливались до кримсько-татарського етносу. Однак поряд з татарами продовжували мешкати й інші спільноти: греки, вірмени, євреї, караїми, кримчаки, цигани, а також нащадки готів і алан.
Етнічний склад населення Криму наприкінці XVIII — початку XXI ст ред.
Склад Населення Криму з плином часу змінився з переважно кримськотатарського в XVIII столітті, до змішаного багатоетнічного наприкінці XX — початку XXI століття:
- Перша чверть XVIII століття — 467 000 осіб (95,1 % кримських татар, 2,6 % греків, 2,1 % вірменів, 0,2 % кримчаків і караїмів)
- 1760-ті-70-ті роки — 454 700 осіб (92,6 % кримських татар, 4 % вірмен, 3,1 % греків, 0,3 % кримчаків і караїмів)
Відвідав Крим у XVIII столітті Йоганн Тунманн кажучи про регіон зазначав:
|
Після татар у Криму найчисленніші вірмени[4] | 
|
- 1795 — 156 400 осіб (87,6 % кримських татар, 4,3 % росіян, 1,9 % греків, 1,7 % циган, 1,5 % караїмів, 1,3 % українців, 0,8 % євреїв, 0,6 % вірменів, 0,1 % німців, 0,1 % болгар)
- 1816 — 212 600 осіб (85,9 % кримських татар, 4,8 % росіян, 3,7 % українців, 1,4 % караїмів, 1,3 % вірменів, 0,9 % євреїв, 0, 8 % греків, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)
- 1835 — 279 400 осіб (83,5 % кримських татар, 4,4 % росіян, 3,1 % українців, 2,4 % циган, 2 % греків, 1,5 % вірменів, 1,1 % караїмів, 0,9 % євреїв, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)
- 1850 — 343 500 осіб (77,8 % кримських татар, 7 % українців, 6,6 % росіян, 2 % греків, 1,9 % циган, 1,3 % караїмів, 1 % вірмен, 1 % німців, 0,9 % євреїв, 0,5 % болгар)
- 1858 — 331 300 осіб (73 % кримських татар, 12,6 % росіян, 4 % українців, 2,4 % греків, 2 % циган, 1,8 % євреїв, 1,5 % німців, 1, 3 % вірмен, 0,8 % караїмів, 0,6 % болгар)
- 1864 — 198 700 осіб (50,3 % кримських татар, 28,5 % росіян і українців, 6,5 % греків, 5,3 % євреїв, 2,9 % вірменів, 2,7 % німців, 1,7 % караїмів, 1,6 % болгар)
- 1897 — 546 700 осіб (35,6 % кримських татар, 33,1 % росіян, 11,8 % українців, 5,8 % німців, 4,4 % євреїв, 3,1 % греків, 1,5 % вірменів, 1,3 % болгар, 1,2 % поляків, 0,3 % турків)[5]
- 1917 — 749 800 осіб (41,2 % росіян, 28,7 % кримських татар, 8,6 % українців, 6,4 % євреїв, 4,9 % німців, 2,9 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,4 % болгар, 0,8 % поляків, 0,7 % турків)
- 1920 — 718 900 осіб (44,1 % росіян, 26 % кримських татар, 7,4 % українців, 6,7 % євреїв, 5,9 % німців, 3,3 % греків, 1,7 % вірмен, 1,5 % болгар, 0,8 % караїмів, 0,8 % поляків)
- 1926 — 713 800 осіб (42,2 % росіян, 25,1 % кримських татар, 10,9 % українців, 6,1 % німців, 5,5 % євреїв, 2,2 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,6 % болгар, 0,6 % караїмів)
- 1934 — 832 000 осіб (44 % росіян, 23,8 % кримських татар, 10,9 % українців, 8,1 % євреїв, 6,1 % німців, 1,7 % вірменів, 1,4 % болгар)
- 1937 — 996 800 осіб (47,7 % росіян, 20,7 % кримських татар, 12,9 % українців, 5,5 % євреїв, 5,1 % німців, 2,2 % греків, 1, 5 % болгар, 0,3 % караїмів)
- 1939 — 1 123 800 осіб (49,6 % росіян, 19,4 % кримських татар, 13,7 % українців, 5,8 % євреїв, 4,5 % німців, 1,8 % греків, 1,4 % болгар, 1,1 % вірменів, 0,5 % поляків)
- 1944 (кінець літа) — 379 000 чоловік (75 % росіян, 21 % українців)
- 1959 — 1 201 500 осіб (71,4 % росіян, 22,3 % українців, 2,2 % євреїв, 0,1 % поляків)
- 1979 — 2 135 900 осіб (68,4 % росіян, 25,6 % українців, 1,1 % євреїв, 0,7 % кримських татар, 0,3 % поляків, 0,2 % вірменів, 0,2 % греків)
- 1989 — 2 430 500 осіб (67,1 % росіян, 25,8 % українців, 1,6 % кримських татар, 0,7 % євреїв, 0,3 % поляків, 0,1 % греків)
- 2001 — 2 024 056 осіб (58,3 % росіян, 24,3 % українців, 12,1 % кримських татар, 1,4 % білорусів, 0,5 % татар, 0,4 % вірмен, по 0,2 % євреїв, поляків, молдован, азербайджанців, по 0,1 % узбеків, корейців, греків, німців, мордви, чувашів, циган, болгар, грузинів і марійців, а також караїми, кримчаки та інші)
Слід враховувати, що Всеукраїнський перепис населення 2001 року не враховував населення м. Севастополь, що є окремим від Криму регіоном України.
Результати Кримського федерального перепису населення 2014 та 2021 років не визнаються українською владою.
Більшість росіян, українців, греків і болгар сповідує православ'я, кримські татари — іслам сунітського толку, також поширені юдеї, протестанти, католики.
Динаміка національного складу Криму (з Севастополем) за даними переписів[6][7][8][9][10]
| 1897[11] | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2014 | 2021 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| росіяни | 180 963 | 301 398 | 558 481 | 858 273 | 1 220 486 | 1 460 980 | 1 629 542 | 1 450 394 | 1 492 078 | 1 706 662 |
| українці | 64 703 | 77 405 | 154 123 | 267 659 | 480 733 | 547 336 | 625 919 | 576 647 | 344 515 | 171 160 |
| кримські татари | 194 294 | 179 094 | 218 879 | 5 422 | 38 365 | 245 291 | 232 340 | 253 570 | ||
| татари | 9 656 | 10 762 | 13 602 | 44 996 | 30 952 | |||||
| азербайджанці | 109 | 2 415 | 4 377 | 4 432 | 3 275 | |||||
| німці | 31 590 | 43 631 | 51 299 | 839 | 2 356 | 2 790 | 1 844 | 1 142 | ||
| євреї | 24 168 | 39 921 | 65 452 | 26 374 | 24 653 | 22 597 | 17 731 | 5 531 | 3 144 | 2 137 |
| євреї кримські | [12] | 6 000 | 679 | 280 | ||||||
| греки | 17 114 | 16 036 | 20 652 | 1 897 | 2 684 | 3 036 | 2 877 | 1 791 | ||
| вірмени | 8 317 | 10 713 | 12 923 | 3 091 | 3 430 | 2 794 | 10 088 | 11 030 | 9 016 | |
| болгари | 7 450 | 11 377 | 15 344 | 1 398 | 2 186 | 2 282 | 1 868 | 1 005 | ||
| поляки | 6 929 | 4 514 | 5 084 | 6 038 | 6 092 | 6 115 | 4 459 | 2 843 | 1 404 | |
| караїми | [12] | 4 213 | 1 151 | 715 | 535 | 318 | ||||
| естонці | 2 176 | 2 084 | 1 900 | 674 | 182 | |||||
| білоруси | 2 058 | 3 842 | 6 726 | 21 672 | 39 739 | 43 214 | 50 054 | 35 157 | 21 694 | 10 599 |
| турки | 1 787 | 209 | 268 | 1 091 | 1 465 | 1 051 | ||||
| чехи | 1 174 | 1 419 | 1 674 | 774 | 231 | |||||
| цигани | 944 | 649 | 2 064 | 1 905 | 2 388 | 1 687 | ||||
| молдовани | 272 | 556 | 1 483 | 3 456 | 6 609 | 4 562 | 3 147 | 1 811 | ||
| все населення | 546 592 | 713 823 | 1 126 429 | 1 201 517 | 1 813 592 | 2 182 927 | 2 458 655 | 2 413 228 | 2 284 769 | 2 482 450 |
| 1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2014 | 2021 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| росіяни | 33,11 % | 42,22 % | 49,58 % | 71,43 % | 67,30 % | 66,93 % | 66,28 % | 60,10 % | 67,90 % | 76,44% |
| українці | 11,84 % | 10,84 % | 13,68 % | 22,28 % | 26,51 % | 25,07 % | 25,46 % | 23,90 % | 15,68 % | 7,67% |
| кримські татари | 35,55 % | 25,09 % | 19,43 % | 0,25 % | 1,56 % | 10,16 % | 10,57 % | 11,36% | ||
| татари | 0,44 % | 0,44 % | 0,56 % | 2,05 % | 1,39% | |||||
| азербайджанці | 0,01 % | 0,10 % | 0,18 % | 0,20 % | 0,15% | |||||
| німці | 5,78 % | 6,11 % | 4,55 % | 0,05 % | 0,10 % | 0,12 % | 0,08 % | 0,05% | ||
| євреї | 4,42 % | 5,59 % | 5,81 % | 2,20 % | 1,36 % | 1,04 % | 0,72 % | 0,23 % | 0,14 % | 0,10% |
| євреї кримські | 0,84 % | 0,03 % | 0,01 % | |||||||
| греки | 3,13 % | 2,25 % | 1,83 % | 0,09 % | 0,11 % | 0,13 % | 0,13 % | 0,08% | ||
| вірмени | 1,52 % | 1,50 % | 1,15 % | 0,17 % | 0,16 % | 0,11 % | 0,42 % | 0,50 % | 0,40% | |
| болгари | 1,36 % | 1,59 % | 1,36 % | 0,08 % | 0,09 % | 0,09 % | 0,09 % | 0,05% | ||
| поляки | 1,27 % | 0,63 % | 0,45 % | 0,33 % | 0,28 % | 0,25 % | 0,18 % | 0,13 % | 0,06% | |
| караїми | 0,59 % | 0,05 % | 0,03 % | 0,02 % | 0,01% | |||||
| естонці | 0,40 % | 0,29 % | 0,17 % | 0,03 % | 0,01% | |||||
| білоруси | 0,38 % | 0,54 % | 0,60 % | 1,80 % | 2,19 % | 1,98 % | 2,04 % | 1,46 % | 0,99 % | 0,47% |
| турки | 0,33 % | 0,03 % | 0,02 % | 0,05 % | 0,07 % | 0,05% | ||||
| чехи | 0,21 % | 0,20 % | 0,15 % | 0,03 % | 0,01% | |||||
| цигани | 0,17 % | 0,09 % | 0,18 % | 0,08 % | 0,11 % | 0,08% | ||||
| молдовани | 0,05 % | 0,08 % | 0,13 % | 0,19 % | 0,27 % | 0,19 % | 0,14 % | 0,08% |
Етнічний склад населення ред.
- Незаконний перепис окупаційної влади 2021[джерело?]
| "Республіка
Крим" |
міське
населення |
сільське
населення | |
|---|---|---|---|
| росіяни | 73,0% | 81,6% | 64,8% |
| кримські татари | 14,1% | 7,0% | 20,8% |
| українці | 8,2% | 6,9% | 9,5% |
| татари | 1,6% | 1,3% | 1,9% |
| білоруси | 0,5% | 0,4% | 0,5% |
| вірмени | 0,4% | 0,5% | 0,4% |
| інші | 2,2% | 2,3% | 2,1% |
- Незаконний перепис окупаційної влади 2014[джерело?]
| "Республіка
Крим" |
міське
населення |
сільське
населення | |
|---|---|---|---|
| росіяни | 65,2 % | 74,2 % | 56,2 % |
| українці | 16,0 % | 13,8 % | 18,2 % |
| кримські татари | 12,6 % | 6,6 % | 18,6 % |
| татари | 2,3 % | 1,5 % | 3,1 % |
| білоруси | 1,0 % | 0,9 % | 1,1 % |
| вірмени | 0,5 % | 0,6 % | 0,4 % |
| інші | 2,4 % | 2,4 % | 2,4 % |
| росіяни | українці | кримські татари |
татари | білоруси | вірмени | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Сімферополь | 72,4 % | 13,1 % | 8,4 % | 1,5 % | 0,8 % | 0,8 % |
| Алушта | 72,9 % | 16,5 % | 6,3 % | 0,8 % | 1,0 % | 0,6 % |
| Армянськ | 61,3 % | 29,5 % | 3,1 % | 1,4 % | 0,7 % | 0,3 % |
| Джанкой | 68,0 % | 16,9 % | 7,4 % | 2,2 % | 1,1 % | 0,3 % |
| Євпаторія | 73,8 % | 14,9 % | 5,9 % | 1,5 % | 1,1 % | 0,7 % |
| Керч | 87,3 % | 8,5 % | 1,0 % | 0,8 % | 0,7 % | 0,4 % |
| Красноперекопськ | 60,5 % | 30,5 % | 1,9 % | 2,7 % | 1,0 % | 0,3 % |
| Саки | 72,2 % | 16,6 % | 5,5 % | 1,9 % | 1,5 % | 0,6 % |
| Судак | 59,9 % | 12,4 % | 21,5 % | 3,3 % | 0,8 % | 0,5 % |
| Феодосія | 79,7 % | 12,2 % | 3,0 % | 1,3 % | 1,2 % | 0,6 % |
| Ялта | 74,0 % | 19,3 % | 1,8 % | 0,9 % | 1,1 % | 0,7 % |
| Бахчисарайський район | 56,5 % | 12,9 % | 23,6 % | 4,1 % | 0,8 % | 0,3 % |
| Білогорський район | 52,6 % | 10,1 % | 31,3 % | 3,0 % | 0,5 % | 0,3 % |
| Джанкойський район | 46,1 % | 23,5 % | 20,5 % | 5,6 % | 1,1 % | 0,2 % |
| Кіровський район | 51,9 % | 10,7 % | 28,8 % | 4,4 % | 1,0 % | 0,4 % |
| Красногвардійський район | 54,3 % | 19,0 % | 20,6 % | 1,2 % | 1,4 % | 0,5 % |
| Красноперекопський район | 41,3 % | 32,5 % | 16,3 % | 5,2 % | 1,0 % | 0,3 % |
| Ленінський район | 64,1 % | 15,2 % | 13,8 % | 3,4 % | 0,9 % | 0,6 % |
| Нижньогірський район | 56,6 % | 19,5 % | 17,3 % | 2,9 % | 1,3 % | 0,1 % |
| Первомайський район | 45,7 % | 28,6 % | 18,6 % | 3,6 % | 1,2 % | 0,3 % |
| Роздольненський район | 49,8 % | 30,3 % | 10,7 % | 5,2 % | 1,0 % | 0,6 % |
| Сакський район | 52,2 % | 21,5 % | 18,2 % | 3,6 % | 1,5 % | 0,5 % |
| Сімферопольський район | 56,1 % | 15,0 % | 22,8 % | 2,5 % | 0,9 % | 0,6 % |
| Совєтський район | 53,6 % | 13,5 % | 25,9 % | 2,7 % | 0,8 % | 0,2 % |
| Чорноморський район | 63,1 % | 18,9 % | 10,3 % | 4,5 % | 1,0 % | 0,5 % |
| Республіка Крим | 65,2 % | 16,0 % | 12,6 % | 2,3 % | 1,0 % | 0,5 % |
| Севастополь | 81,1 % | 14,2 % | 0,8 % | 0,7 % | 1,0 % | 0,4 % |
| весь Крим | 67,9 % | 15,7 % | 10,6 % | 2,1 % | 1,0 % | 0,5 % |
Перепис 2001 ред.
| АР Крим | міське населення |
сільське населення | |
|---|---|---|---|
| росіяни | 58,5 % | 65,9 % | 45,8 % |
| українці | 24,4 % | 22,5 % | 27,4 % |
| кримські татари | 12,1 % | 6,5 % | 21,2 % |
| білоруси | 1,5 % | 1,4 % | 1,6 % |
| татари | 0,5 % | 0,4 % | 0,8 % |
| вірмени | 0,4 % | 0,5 % | 0,4 % |
| інші | 2,6 % | 2,8 % | 2,8 % |
 |
 |
 |
|||
| росіяни | українці | кримські татари |
| населення | росіяни | українці | кримські татари |
білоруси | татари | вірмени | інші, не вказано |
||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сімферополь | 358 108 | 238 938 | 66,7 % | 76 147 | 21,3 % | 25 209 | 7,0 % | 4 102 | 1,1 % | 1 339 | 0,4 % | 2 130 | 0,6 % | 10 243 | 2,9 |
| Алушта | 52 215 | 35 030 | 67,1 % | 11 987 | 23,0 % | 3 081 | 5,9 % | 743 | 1,4 % | 93 | 0,2 % | 223 | 0,4 % | 1 058 | 2,0 % |
| Армянськ | 26 867 | 14 969 | 55,7 % | 9 722 | 36,2 % | 949 | 3,5 % | 299 | 1,1 % | 87 | 0,3 % | 94 | 0,3 % | 747 | 2,8 % |
| Джанкой | 42 861 | 25 611 | 59,8 % | 11 106 | 25,9 % | 3 469 | 8,1 % | 658 | 1,5 % | 87 | 0,2 % | 117 | 0,3 % | 1 813 | 4,2 % |
| Євпаторія | 117 565 | 76 295 | 64,9 % | 27 429 | 23,3 % | 8 140 | 6,9 % | 1 716 | 1,5 % | 287 | 0,2 % | 607 | 0,5 % | 3 091 | 2,6 % |
| Керч | 158 165 | 124 430 | 78,7 % | 24 298 | 15,4 % | 1 635 | 1,0 % | 1 795 | 1,1 % | 383 | 0,2 % | 518 | 0,3 % | 5 106 | 3,2 % |
| Красноперекопськ | 30 902 | 15 736 | 50,9 % | 12 631 | 40,9 % | 928 | 3,0 % | 366 | 1,2 % | 145 | 0,5 % | 80 | 0,3 % | 1 016 | 3,3 % |
| Саки | 28 522 | 18 573 | 65,1 % | 6 938 | 24,3 % | 1 646 | 5,8 % | 527 | 1,8 % | 118 | 0,4 % | 130 | 0,5 % | 590 | 2,1 % |
| Судак | 29 448 | 17 442 | 59,2 % | 5 173 | 17,6 % | 5 131 | 17,4 % | 387 | 1,3 % | 286 | 1,0 % | 137 | 0,5 % | 892 | 3,0 % |
| Феодосія | 108 788 | 78 536 | 72,2 % | 20 416 | 18,8 % | 5 055 | 4,6 % | 1 949 | 1,8 % | 236 | 0,2 % | 557 | 0,5 % | 2 039 | 1,9 % |
| Ялта | 139 584 | 91 408 | 65,5 % | 38 604 | 27,7 % | 1 877 | 1,3 % | 2 204 | 1,6 % | 476 | 0,3 % | 813 | 0,6 % | 4 202 | 3,0 % |
| Бахчисарайський район | 92 542 | 50 236 | 54,3 % | 18 158 | 19,6 % | 19 695 | 21,3 % | 1 156 | 1,2 % | 1 254 | 1,4 % | 183 | 0,2 % | 1 860 | 2,0 % |
| Білогірський район | 66 458 | 32 706 | 49,2 % | 10 749 | 16,2 % | 19 425 | 29,2 % | 622 | 0,9 % | 454 | 0,7 % | 190 | 0,3 % | 2 312 | 3,5 % |
| Джанкойський район | 82 328 | 32 048 | 38,9 % | 27 788 | 33,8 % | 17 744 | 21,6 % | 1 415 | 1,7 % | 192 | 0,2 % | 179 | 0,2 % | 2 962 | 3,6 % |
| Кіровський район | 58 016 | 29 290 | 50,5 % | 10 219 | 17,6 % | 14 816 | 25,5 % | 955 | 1,6 % | 775 | 1,3 % | 198 | 0,3 % | 1 763 | 3,0 % |
| Красногвардійський район | 93 782 | 45 666 | 48,7 % | 25 563 | 27,3 % | 15 619 | 16,7 % | 2 059 | 2,2 % | 1 061 | 1,1 % | 399 | 0,4 % | 3 415 | 3,6 % |
| Красноперекопський район | 31 843 | 10 587 | 33,2 % | 13 822 | 43,4 % | 5 477 | 17,2 % | 397 | 1,2 % | 248 | 0,8 % | <100 | 0,2 % | 1 237 | 3,9 % |
| Ленінський район | 69 629 | 38 168 | 54,8 % | 15 950 | 22,9 % | 10 784 | 15,5 % | 892 | 1,3 % | 324 | 0,5 % | 311 | 0,4 % | 3 200 | 4,6 % |
| Нижньогірський район | 56 976 | 28 727 | 50,4 % | 16 419 | 28,8 % | 9 136 | 16,0 % | 1 009 | 1,8 % | 190 | 0,3 % | <75 | 0,1 % | 1 445 | 2,5 % |
| Первомайський район | 40 367 | 14 155 | 35,1 % | 15 317 | 37,9 % | 8 693 | 21,5 % | 696 | 1,7 % | 279 | 0,7 % | 108 | 0,3 % | 1 119 | 2,8 % |
| Роздольненський район | 37 185 | 15 289 | 41,1 % | 14 896 | 40,1 % | 4 961 | 13,3 % | 524 | 1,4 % | 336 | 0,9 % | 242 | 0,7 % | 937 | 2,5 % |
| Сакський район | 80 964 | 36 592 | 45,2 % | 25 517 | 31,5 % | 14 137 | 17,5 % | 1 765 | 2,2 % | 639 | 0,8 % | 376 | 0,5 % | 1 938 | 2,4 % |
| Сімферопольський район | 149 253 | 73 753 | 49,4 % | 35 098 | 23,5 % | 33 161 | 22,2 % | 2 038 | 1,4 % | 545 | 0,4 % | 849 | 0,6 % | 3 809 | 2,6 % |
| Совєтський район | 37 576 | 18 234 | 48,5 % | 8 287 | 22,1 % | 8 344 | 22,2 % | 499 | 1,3 % | 757 | 2,0 % | <100 | 0,2 % | 1 380 | 3,7 % |
| Чорноморський район | 34 112 | 18 002 | 52,8 % | 9 993 | 29,3 % | 4 321 | 12,7 % | 512 | 1,5 % | 499 | 1,5 % | 140 | 0,4 % | 645 | 1,9 % |
| АР Крим | 2 024 056 | 1 180 441 | 58,3 % | 492 227 | 24,3 % | 243 433 | 12,0 % | 29 285 | 1,4 % | 11 090 | 0,5 % | 8 769 | 0,4 % | 58 811 | 2,9 % |
| Севастополь | 377 153 | 269 953 | 71,6 % | 84 420 | 22,4 % | 1 858 | 0,5 % | 5 872 | 1,6 % | 2 512 | 0,7 % | 1 319 | 0,3 % | 11 219 | 3,0 % |
| Весь Крим | 2 401 209 | 1 450 394 | 60,4 % | 576 647 | 24,0 % | 245 291 | 10,2 % | 35 157 | 1,5 % | 13 602 | 0,6 % | 10 088 | 0,4 % | 70 030 | 2,9 % |
Перепис 1939 ред.
Національний склад населення Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.[13]
| населення | росіяни | татари | українці | євреї | німці | греки | болгари | вірмени | інші | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сімферополь | 142 634 | 51,4 % | 12,2 % | 10,4 % | 16,0 % | 2,2 % | 1,4 % | 0,7 % | 2,0 % | 3,8 % |
| Євпаторія | 47 030 | 54,3 % | 13,1 % | 13,1 % | 9,0 % | 3,6 % | 1,7 % | 0,2 % | 0,8 % | 4,2 % |
| Керч | 104 443 | 66,1 % | 5,1 % | 17,2 % | 5,3 % | 0,7 % | 1,5 % | 0,3 % | 1,3 % | 2,5 % |
| Севастопольська міськрада | 111 938 | 70,3 % | 4,2 % | 14,6 % | 5,4 % | 0,4 % | 1,5 % | 0,1 % | 0,8 % | 2,6 % |
| Феодосія | 45 032 | 61,6 % | 7,5 % | 13,3 % | 6,5 % | 2,7 % | 2,6 % | 0,6 % | 1,3 % | 3,8 % |
| Ялтинська міськрада | 36 653 | 56,7 % | 7,2 % | 17,3 % | 5,8 % | 0,6 % | 6,6 % | 0,2 % | 2,0 % | 3,7 % |
| Ак-Мечетський район | 15 941 | 56,9 % | 31,5 % | 6,5 % | 0,8 % | 2,8 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,1 % | 1,2 % |
| Ак-Шейхський район | 14 725 | 34,6 % | 31,6 % | 16,1 % | 4,1 % | 11,8 % | 0,0 % | 0,3 % | 0,6 % | 0,8 % |
| Алуштинський район | 25 996 | 23,9 % | 63,1 % | 8,5 % | 1,1 % | 0,4 % | 1,5 % | 0,2 % | 0,2 % | 1,1 % |
| Балаклавський район | 23 400 | 28,6 % | 55,0 % | 10,3 % | 0,6 % | 0,2 % | 4,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,9 % |
| Бахчисарайський район | 46 888 | 29,0 % | 55,7 % | 9,0 % | 0,7 % | 1,1 % | 1,8 % | 0,4 % | 0,2 % | 1,9 % |
| Біюк-Онлайрський район | 18 542 | 38,9 % | 16,5 % | 17,6 % | 2,5 % | 21,6 % | 0,2 % | 0,8 % | 0,1 % | 1,8 % |
| Джанкойський район | 46 626 | 50,5 % | 9,2 % | 20,1 % | 5,6 % | 7,9 % | 0,6 % | 1,2 % | 1,3 % | 3,7 % |
| Зуйський район | 16 324 | 53,6 % | 18,6 % | 7,4 % | 0,6 % | 14,3 % | 0,9 % | 1,0 % | 2,2 % | 1,4 % |
| Ічкинський район | 20 748 | 46,4 % | 15,5 % | 14,8 % | 3,0 % | 11,8 % | 0,5 % | 5,2 % | 0,4 % | 2,4 % |
| Карасубазарський район | 33 034 | 34,0 % | 42,1 % | 5,1 % | 1,4 % | 3,1 % | 5,7 % | 4,5 % | 2,3 % | 1,7 % |
| Кіровський район | 21 321 | 59,3 % | 13,8 % | 11,7 % | 0,4 % | 5,1 % | 4,1 % | 3,5 % | 0,3 % | 1,8 % |
| Колайський район | 16 767 | 43,0 % | 10,7 % | 11,4 % | 12,0 % | 17,3 % | 0,2 % | 0,7 % | 2,7 % | 1,9 % |
| Красноперекопський район | 23 529 | 55,5 % | 6,7 % | 31,7 % | 0,7 % | 2,3 % | 0,1 % | 0,2 % | 1,2 % | 1,5 % |
| Куйбишевський район | 17 759 | 7,3 % | 89,5 % | 1,5 % | 0,1 % | 0,3 % | 0,8 % | 0,1 % | 0,0 % | 0,3 % |
| Ларіндорфський район | 14 341 | 27,0 % | 11,7 % | 11,7 % | 24,3 % | 14,2 % | 0,2 % | 0,6 % | 2,9 % | 7,5 % |
| Ленінський район | 23 656 | 40,1 % | 32,2 % | 14,4 % | 1,5 % | 4,9 % | 1,6 % | 3,3 % | 0,2 % | 1,5 % |
| Сакський район | 27 800 | 46,1 % | 11,2 % | 19,2 % | 8,2 % | 11,5 % | 0,5 % | 0,3 % | 0,7 % | 2,3 % |
| Сейтлерський район | 24 984 | 52,4 % | 15,5 % | 18,3 % | 1,0 % | 1,8 % | 0,5 % | 7,3 % | 1,0 % | 2,2 % |
| Старо-Кримський район | 20 643 | 39,4 % | 15,8 % | 6,8 % | 0,6 % | 4,7 % | 11,7 % | 13,9 % | 5,2 % | 1,7 % |
| Судацький район | 20 081 | 20,2 % | 70,3 % | 4,6 % | 0,4 % | 2,1 % | 0,9 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,9 % |
| Тельманський район | 23 535 | 31,5 % | 8,1 % | 14,4 % | 8,1 % | 33,6 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,5 % | 3,3 % |
| Фрайдорфський район | 14 366 | 32,8 % | 23,2 % | 13,5 % | 15,3 % | 12,8 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,1 % | 1,8 % |
| Ялтинський район | 46 693 | 43,8 % | 29,5 % | 19,0 % | 2,1 % | 0,4 % | 1,4 % | 0,1 % | 0,5 % | 3,2 % |
| Кримська АРСР | 1 126 429 | 49,6 % | 19,4 % | 13,7 % | 5,8 % | 4,6 % | 1,8 % | 1,4 % | 1,1 % | 2,6 % |
Перепис 1926 ред.
Національний склад населення Кримської АСРР за даними перепису 1926 року.[14]
| населення | росіяни | кримські татари |
українці | німці | євреї | греки | болгари | вірмени | кримські євреї |
поляки | караїми | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сімферополь | 88 310 | 45,4 % | 12,6 % | 8,3 % | 1,7 % | 19,7 % | 1,3 % | 0,2 % | 2,7 % | 2,8 % | 1,3 % | 1,1 % |
| Алупка | 2 968 | 49,4 % | 29,8 % | 7,5 % | 0,4 % | 2,8 % | 1,6 % | 0,1 % | 1,0 % | 0,4 % | 0,9 % | |
| Алушта | 4 759 | 33,0 % | 38,2 % | 10,9 % | 0,8 % | 5,1 % | 5,2 % | 0,2 % | 0,8 % | 0,6 % | ||
| Армянськ | 2 670 | 22,9 % | 21,2 % | 43,6 % | 0,8 % | 5,8 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,7 % | 1,2 % |
| Балаклава | 2 324 | 62,7 % | 0,7 % | 7,2 % | 0,6 % | 3,0 % | 20,7 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,9 % | 0,3 % |
| Бахчисарай | 9 544 | 17,9 % | 72,1 % | 1,7 % | 0,4 % | 2,9 % | 1,6 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,2 % | 1,5 % |
| Брянський завод | 1 127 | 86,5 % | 0,4 % | 7,4 % | 1,5 % | 1,3 % | 0,2 % | 0,1 % | 0,3 % | 1,1 % | ||
| Гурзуф | 2 791 | 33,5 % | 49,9 % | 9,6 % | 0,4 % | 1,1 % | 1,2 % | 0,5 % | 0,1 % | 0,9 % | ||
| Джанкой | 8 310 | 65,0 % | 3,9 % | 5,8 % | 5,7 % | 11,3 % | 1,0 % | 0,2 % | 3,7 % | 0,9 % | 0,4 % | 0,1 % |
| Євпаторія | 23 574 | 43,6 % | 20,2 % | 10,0 % | 3,3 % | 10,2 % | 3,0 % | 1,3 % | 1,1 % | 0,8 % | 4,2 % | |
| Карасубазар | 7 635 | 31,4 % | 33,7 % | 2,6 % | 1,8 % | 2,5 % | 5,6 % | 0,6 % | 5,3 % | 13,6 % | 0,4 % | |
| Керч | 34 563 | 67,2 % | 3,8 % | 7,6 % | 0,4 % | 8,9 % | 3,5 % | 2,5 % | 1,6 % | 0,6 % | 0,2 % | |
| Саки | 2 452 | 73,3 % | 4,6 % | 12,9 % | 0,4 % | 2,2 % | 1,6 % | 2,1 % | 0,4 % | 0,8 % | 0,4 % | |
| Севастополь | 74 551 | 69,1 % | 1,6 % | 11,5 % | 0,5 % | 7,0 % | 1,6 % | 0,1 % | 1,2 % | 1,1 % | 1,5 % | 1,1 % |
| Сімеїз | 592 | 75,7 % | 4,2 % | 7,3 % | 0,7 % | 5,4 % | 0,3 % | 1,7 % | ||||
| Старий Крим | 4 738 | 39,8 % | 5,6 % | 3,7 % | 1,3 % | 1,8 % | 19,0 % | 20,7 % | 3,9 % | 0,2 % | 0,4 % | |
| Судак | 1 893 | 40,0 % | 22,0 % | 15,8 % | 5,4 % | 1,4 % | 2,6 % | 0,4 % | 5,0 % | 0,1 % | 0,7 % | 0,4 % |
| Феодосія | 28 652 | 61,2 % | 6,7 % | 6,0 % | 1,2 % | 11,3 % | 3,2 % | 0,1 % | 2,3 % | 2,0 % | 1,1 % | 2,8 % |
| Ялта | 28 811 | 56,5 % | 10,9 % | 6,4 % | 0,8 % | 8,2 % | 6,2 % | 2,7 % | 0,1 % | 1,6 % | 0,5 % | |
| Бахчисарайський район | 37 419 | 16,0 % | 77,9 % | 2,6 % | 0,4 % | 0,2 % | 1,8 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,2 % | |
| Джанкойський район | 56 647 | 36,3 % | 14,2 % | 18,0 % | 20,7 % | 4,2 % | 0,2 % | 0,3 % | 1,6 % | 0,3 % | ||
| Євпаторійський район | 46 844 | 25,5 % | 32,7 % | 22,0 % | 15,7 % | 1,0 % | 0,1 % | 0,5 % | 0,1 % | |||
| Карасубазарський район | 25 932 | 27,9 % | 46,9 % | 3,4 % | 3,4 % | 0,1 % | 3,9 % | 9,5 % | 3,0 % | 0,2 % | ||
| Керченський район | 39 456 | 31,5 % | 26,0 % | 31,2 % | 2,8 % | 0,1 % | 0,6 % | 5,6 % | 0,3 % | 0,1 % | 0,1 % | |
| Севастопольський район | 19 711 | 25,7 % | 59,9 % | 7,4 % | 0,2 % | 0,3 % | 4,8 % | 0,1 % | 0,4 % | |||
| Сімферопольський район | 66 968 | 40,3 % | 18,8 % | 14,0 % | 18,7 % | 0,8 % | 1,5 % | 1,2 % | 0,6 % | 0,4 % | 0,2 % | |
| Судацький район | 13 898 | 5,0 % | 89,8 % | 1,5 % | 2,6 % | 0,4 % | 0,2 % | |||||
| Феодосійський район | 51 767 | 52,1 % | 16,4 % | 4,4 % | 9,9 % | 0,9 % | 4,2 % | 8,3 % | 2,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % |
| Ялтинський район | 24 817 | 12,8 % | 80,8 % | 3,5 % | 0,2 % | 0,2 % | 1,1 % | 0,1 % | 0,2 % | |||
| Кримська АРСР | 713 823 | 42,2 % | 25,1 % | 10,8 % | 6,1 % | 5,6 % | 2,2 % | 1,6 % | 1,5 % | 0,8 % | 0,6 % | 0,6 % |
 |
 |
 |
 |
||||
| росіяни — 301 398 осіб (42,22 %) | кримські татари — 179 094 осіб (25,09 %) | українці — 77 405 осіб (10,84 %) | німці — 43 631 осіб (6,11 %) |
 |
 |
 |
 |
||||
| євреї — 39 921 осіб (5,59 %) | греки — 16 036 осіб (2,25 %) | болгари — 11 377 осіб (1,59 %) | вірмени — 10 713 осіб (1,50 %) |
 |
 |
||
| кримчаки — 6 000 осіб (0,84 %) | караїми — 4 213 осіб (0,59 %) |
Мовний склад населення ред.
Незаконний перепис окупаційної влади 2021 року ред.
| рідна мова | чисельність | частка,
(від тих, хто вказав мову), % |
|---|---|---|
| російська | 1 905 275 | 84,71 |
| кримськотатарська | 205 893 | 9,16 |
| татарська | 58 591 | 2,61 |
| українська | 57 321 | 2,55 |
| вірменська | 5 271 | 0,23 |
| азербайджанська | 2 053 | 0,09 |
| узбецька | 1 780 | 0,08 |
| білоруська | 1 714 | 0,08 |
| ромська | 1 301 | 0,06 |
| інші мови | 9 752 | 0,43 |
Незаконний перепис окупаційної влади 2014 року ред.
| рідна мова | чисельність | частка, % |
|---|---|---|
| російська | 1 867 680 | 84,16 % |
| кримськотатарська | 173 076 | 7,80 % |
| татарська | 81 858 | 3,69 % |
| українська | 72 891 | 3,28 % |
| вірменська | 5 891 | 0,27 % |
| азербайджанська | 2 668 | 0,12 % |
| білоруська | 1 954 | 0,09 % |
| ромська | 1 598 | 0,07 % |
| інша мова | 8 107 | 0,37 % |
| не вказали | 5 382 | 0,24 % |
Перепис 2001 ред.
Рідна мова населення Криму (АРК і Севастопольської міськради) за переписом 2001 року.[15]
| рідна мова | чисельність | частка |
|---|---|---|
| російська | 1 890 960 | 78,75 % |
| кримськотатарська | 230 237 | 9,59 % |
| українська | 228 250 | 9,51 % |
| білоруська | 5 864 | 0,24 % |
| вірменська | 5 136 | 0,21 % |
| молдовська | 1 460 | 0,06 % |
| ромська | 1 305 | 0,05 % |
| грецька | 689 | 0,03 % |
| іншу мова | 24 941 | 1,04 % |
| не вказали | 12 367 | 0,52 % |
Частка населення за областями за переписом 2001 року.
| російська | кримськотатарська | українська | білоруська | вірменська | молдовська | циганська | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сімферополь (міськрада) | 85,8 | 6,5 | 6,4 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | |
| Севастополь (міськрада) | 90,6 | 0,3 | 6,8 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
| Алушта (міськрада) | 83,7 | 5,6 | 9,7 | 0,2 | 0,2 | 0,1 | |
| м. Джанкой | 83,1 | 7,1 | 7,6 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,9 |
| Євпаторія (міськрада) | 83,7 | 6,4 | 8,7 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
| м. Керч | 91,3 | 0,8 | 5,3 | 0,2 | 0,1 | ||
| м. Красноперекопськ | 79,6 | 2,6 | 16,5 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
| м. Саки | 84,3 | 5,3 | 8,9 | 0,3 | 0,4 | 0,1 | 0,2 |
| Армянськ (міськрада) | 78,5 | 2,9 | 16,9 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
| Феодосія (міськрада) | 87,3 | 4,2 | 7,4 | 0,3 | 0,3 | 0,1 | |
| Судак (міськрада) | 71,5 | 17,3 | 8,4 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | |
| Ялта (міськрада) | 86,8 | 1,1 | 10,1 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | |
| Бахчисарайський район | 69,3 | 20,1 | 8,2 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | |
| Білогірський район | 60,4 | 28,9 | 7,9 | 0,2 | 0,2 | 0,1 | |
| Джанкойський район | 62,0 | 20,4 | 15,8 | 0,3 | 0,2 | ||
| Кіровський район | 64,2 | 24,0 | 8,4 | 0,5 | 0,2 | 0,1 | |
| Красногвардійський район | 69,4 | 15,4 | 11,9 | 0,4 | 0,2 | 0,1 | |
| Красноперекопський район | 53,3 | 15,5 | 26,8 | 0,4 | 0,1 | 0,3 | 0,9 |
| Ленінський район | 70,4 | 14,8 | 10,6 | 0,4 | 0,2 | 0,1 | |
| Нижньогірський район | 72,7 | 15,2 | 10,5 | 0,3 | 0,1 | ||
| Первомайський район | 58,4 | 19,9 | 19,3 | 0,5 | 0,1 | 0,1 | |
| Роздольненський район | 64,0 | 12,6 | 20,8 | 0,4 | 0,5 | 0,1 | 0,1 |
| Сакський район | 64,5 | 16,5 | 16,9 | 0,5 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
| Сімферопольський район | 67,0 | 21,4 | 9,6 | 0,3 | 0,3 | 0,1 | |
| Совєтський район | 64,4 | 21,2 | 10,4 | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,3 |
| Чорноморський район | 70,9 | 11,9 | 14,8 | 0,3 | 0,3 |
Мовний склад міського населення Автономної Республіки Крим за Всеукраїнським переписом 2001 року [16]:
| місто/смт | населення | українська
мова |
російська
мова |
кримськотатарська
мова |
інші
мови |
|---|---|---|---|---|---|
| м. Сімферополь | 343 644 | 6,24% | 85,57% | 6,81% | 1,38% |
| м. Керч | 157 007 | 5,27% | 91,34% | 0,81% | 2,58% |
| м. Євпаторія | 105 915 | 7,94% | 83,64% | 7,24% | 1,18% |
| м. Ялта | 81 654 | 8,91% | 88,11% | 1,09% | 1,89% |
| м. Феодосія | 74 669 | 7,45% | 90,32% | 1,07% | 1,16% |
| м. Джанкой | 43 343 | 7,60% | 83,14% | 7,13% | 2,13% |
| м. Алушта | 31 440 | 9,40% | 87,95% | 1,57% | 1,08% |
| м. Яни Капу | 31 023 | 16,48% | 79,62% | 2,63% | 1,27% |
| м. Саки | 29 416 | 8,87% | 84,26% | 5,27% | 1,60% |
| м. Бахчисарай | 27 549 | 6,24% | 75,53% | 16,81% | 1,42% |
| м. Армянськ | 23 869 | 16,70% | 80,59% | 1,72% | 0,99% |
| м. Білогірськ | 18 790 | 7,48% | 62,77% | 27,62% | 2,13% |
| м. Судак | 14 495 | 9,18% | 77,81% | 9,74% | 3,27% |
| смт. Приморське | 14 085 | 8,58% | 81,95% | 8,74% | 0,73% |
| смт. Гвардійське | 12 795 | 10,86% | 74,93% | 13,25% | 0,96% |
| смт. Чорноморське | 11 709 | 10,90% | 82,73% | 4,89% | 1,48% |
| м. Щолкіне | 11 699 | 9,26% | 76,89% | 0,54% | 13,31% |
| смт. Курман | 11 112 | 8,80% | 77,77% | 11,88% | 1,55% |
| смт. Гаспра | 11 027 | 15,08% | 80,73% | 0,97% | 3,22% |
| смт. Ічкі | 10 933 | 8,26% | 67,65% | 20,85% | 3,24% |
| смт. Біюк-Онлар | 10 904 | 5,33% | 71,13% | 18,23% | 5,31% |
| смт. Нижньогірське | 10 466 | 8,20% | 81,39% | 9,41% | 1,00% |
| м. Старий Крим | 10 101 | 5,24% | 62,10% | 25,82% | 6,84% |
| смт. Гресівське | 10 037 | 10,40% | 88,22% | 0,45% | 0,93% |
| смт. Первомайське | 9 362 | 12,17% | 75,95% | 9,48% | 2,40% |
| смт. Гурзуф | 9 150 | 12,36% | 86,04% | 0,16% | 1,44% |
| м. Алупка | 9 018 | 9,51% | 86,46% | 1,27% | 2,76% |
| смт. Єди-Кую | 8 617 | 8,99% | 74,72% | 13,16% | 3,13% |
| смт. Роздольне | 8 175 | 9,60% | 81,87% | 7,03% | 1,50% |
| смт. Іслям-Терек | 7 465 | 7,27% | 71,81% | 18,72% | 2,20% |
| смт. Масандра | 7 235 | 11,55% | 86,71% | 0,53% | 1,21% |
| смт. Зуя | 6 935 | 4,79% | 66,86% | 20,58% | 7,77% |
| смт. Кореїз | 6 529 | 11,08% | 82,10% | 3,26% | 3,56% |
| смт. Партеніт | 6 254 | 15,91% | 82,98% | 0,27% | 0,84% |
| смт. Молодіжне | 6 185 | 6,07% | 79,05% | 13,90% | 0,98% |
| смт. Новоозерне | 6 105 | 17,99% | 80,99% | 0,31% | 0,71% |
| смт. Новофедорівка | 5 570 | 13,84% | 85,13% | 0,32% | 0,71% |
| смт. Заозерне | 4 566 | 13,27% | 84,62% | 0,84% | 1,27% |
| смт. Багерове | 4 551 | 9,26% | 79,52% | 8,91% | 2,31%
(у тому числі: білоруська - 1,01%) |
| смт. Азовське | 4 315 | 6,11% | 61,92% | 30,82% | 1,15% |
| смт. Бакачик-Кият | 4 271 | 3,58% | 95,05% | 0,98% | 0,39% |
| смт. Мирне | 4 052 | 10,32% | 88,06% | 0,54% | 1,08% |
| смт. Сімеїз | 4 025 | 6,88% | 90,86% | 0,71% | 1,55% |
| смт. Аграрне | 3 454 | 10,95% | 86,57% | 1,00% | 1,48% |
| смт. Щебетовка | 3 337 | 7,16% | 75,04% | 15,73% | 2,07%
(у тому числі: білоруська - 1,35%) |
| смт. Новоселівське | 3 267 | 15,03% | 58,38% | 24,42% | 2,17% |
| смт. Поштове | 2 993 | 4,46% | 86,20% | 6,31% | 3,03% |
| смт. Кайгадор | 2 880 | 6,71% | 92,82% | - | 0,47% |
| смт. Коктебель | 2 778 | 2,57% | 94,76% | 2,25% | 0,42% |
| смт. Миколаївка | 2 672 | 6,13% | 92,64% | 0,67% | 0,56% |
| смт. Албат | 2 435 | 8,68% | 69,97% | 20,34% | 1,01% |
| смт. Нікіта | 2 379 | 9,20% | 88,53% | 1,67% | 0,60% |
| смт. Форос | 2 166 | 14,10% | 84,90% | 0,18% | 0,82% |
| смт. Аерофлотське | 1 970 | 3,82% | 94,65% | 0,92% | 0,61% |
| смт. Вільне | 1 833 | 13,01% | 70,11% | 14,68% | 2,20% |
| смт. Лівадія | 1 620 | 10,24% | 87,96% | 0,22% | 1,58% |
| смт. Виноградне | 1 268 | 7,21% | 86,79% | 3,21% | 2,79% |
| смт. Краснокам'янка | 1 058 | 9,85% | 81,06% | 5,59% | 3,50% |
| смт. Новий Світ | 1 056 | 5,86% | 92,86% | 0,09% | 1,19% |
| смт. Ореанда | 891 | 6,88% | 92,90% | 0,11% | 1,11% |
| смт. Научне | 864 | 7,24% | 92,12% | - | 0,64% |
| смт. Кацівелі | 655 | 8,81% | 90,88% | - | 0,31% |
| смт. Відрадне | 585 | 14,43% | 84,36% | 0,34% | 0,87% |
| смт. Долосси | 542 | 46,38% | 53,23% | - | 0,39% |
| смт. Санаторне | 537 | 10,36% | 87,57% | - | 2,07% |
| смт. Берегове | 519 | 21,76% | 77,20% | 0,21% | 0,83% |
| смт. Паркове | 481 | 13,51% | 85,65% | 0,21% | 0,63% |
| смт. Восход | 480 | 4,17% | 95,57% | - | 0,26% |
| смт. Голуба Затока | 419 | 7,16% | 83,75% | 7,99% | 1,10% |
| смт. Курпати | 414 | 15,38% | 83,92% | - | 0,70% |
| смт. Понизівка | 361 | 4,43% | 93,91% | - | 1,66% |
| смт. Курортне | 316 | 7,59% | 91,46% | - | 0,95% |
| Автономна Республіка Крим | 1 274 292 | 7,96% | 84,25% | 5,94% | 1,85% |
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 38,82 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння українською мовою, а 95,48 % — російською мовою. 90,88 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Автономної Республіки Крим за даними перепису населення 2001 року[17][18]
| своєї
національності |
українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Росіяни | 99,83 % | 28,38 % | |
| Українці | 75,60 % | 89,99 % | |
| Кримські татари | 95,89 % | 19,35 % | 85,83 % |
| Білоруси | 28,26 % | 29,20 % | 96,51 % |
| Татари | 75,08 % | 18,11 % | 89,93 % |
| Вірмени | 65,36 % | 23,10 % | 91,57 % |
| Євреї | 5,98 % | 29,72 % | 99,29 % |
| Поляки | 14,10 % | 58,65 % | 94,51 % |
| Молдовани | 48,36 % | 33,18 % | 96,17 % |
| Азербайджанці | 64,25 % | 19,74 % | 88,79 % |
| Узбеки | 49,78 % | 20,56 % | 89,68 % |
| Корейці | 30,87 % | 19,29 % | 98,23 % |
| Греки | 35,13 % | 23,61 % | 95,71 % |
| Німці | 32,26 % | 30,05 % | 98,70 % |
| Мордва | 33,51 % | 19,07 % | 97,83 % |
| Чуваші | 38,46 % | 19,48 % | 97,42 % |
| Роми | 74,05 % | 18,83 % | 84,65 % |
| Болгари | 39,80 % | 41,08 % | 97,60 % |
| Грузини | 44,81 % | 26,94 % | 91,49 % |
| Марійці | 39,21 % | 19,10 % | 96,42 % |
Перепис 1979 ред.
Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1979 року.[19]
| рідна мова | чисельність | частка |
|---|---|---|
| російська | 1 800 097 | 84,3 % |
| українська | 290 743 | 13,6 % |
| інша | 45 076 | 2,1 % |
Перепис 1970 ред.
Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1970 року.[20]
| рідна мова | чисельність | частка |
|---|---|---|
| російська | 1 491 141 | 82,2 % |
| українська | 284 977 | 15,7 % |
| інша | 37 384 | 2,1 % |
Перепис 1959 ред.
Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1959 року.[21]
| рідна мова | чисельність | частка |
|---|---|---|
| російська | 1038 100 | 86,4 % |
| українська | 141 700 | 11,8 % |
| інша | 21 700 | 1,8 % |
Перепис 1926 ред.
Рідна мова населення Кримської АСРР за результатами перепису 1926 року[22]
| рідна мова | чисельність | частка |
|---|---|---|
| російська | 384 000 | 53,79 % |
| татарська | 186 024 | 26,06 % |
| німецька | 42 195 | 5,91 % |
| українська | 33 760 | 4,73 % |
| єврейська | 21 931 | 3,07 % |
| грецька | 14 855 | 2,08 % |
| болгарська | 10 909 | 1,53 % |
| вірменська | 9 987 | 1,40 % |
| польська | 2 281 | 0,32 % |
Перепис 1897 ред.
Рідна мова населення кримських повітів Таврійської губернії за результатами перепису 1897 року.[23]
| рідна мова | чисельність | частка |
|---|---|---|
| татарська | 194 294 | 35,55 % |
| російська | 180 963 | 33,11 % |
| українська | 64 703 | 11,84 % |
| німецька | 31 590 | 5,78 % |
| єврейська | 24 168 | 4,42 % |
| грецька | 17 114 | 3,13 % |
| вірменська | 8 317 | 1,52 % |
| болгарська | 7 450 | 1,36 % |
| польська | 6 929 | 1,27 % |
Рідна мова населення адміністративних одиниць Криму за результатами перепису 1897 року.
| населення | татарська | російська | українська | німецька | євреї* | грецька | вірменська | болгарська | польська | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сімферополь | 49 078 | 19,7 % | 45,7 % | 6,9 % | 1,4 % | 15,9 % | 1,7 % | 4,0 % | 0,2 % | 3,0 % |
| Бахчисарай | 12 959 | 86,0 % | 7,3 % | 0,6 % | 0,1 % | 1,6 % | 3,8 % | 0,3 % | 0,1 % | |
| Карасубазар | 12 968 | 64,0 % | 16,4 % | 1,7 % | 0,8 % | 9,3 % | 1,3 % | 6,2 % | 0,1 % | 0,1 % |
| Сімферопольський повіт (с. н.) | 66 712 | 50,6 % | 26,0 % | 9,7 % | 7,5 % | 0,1 % | 1,4 % | 0,4 % | 2,0 % | 0,3 % |
| Євпаторія | 17 913 | 49,4 % | 26,3 % | 6,4 % | 1,2 % | 8,4 % | 5,1 % | 1,9 % | 0,0 % | 0,4 % |
| Євпаторійський повіт (с. н.) | 45 298 | 40,1 % | 14,1 % | 26,9 % | 16,3 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,0 % | 0,3 % |
| Перекоп | 5 279 | 23,9 % | 48,4 % | 8,0 % | 0,5 % | 12,6 % | 0,1 % | 3,6 % | 0,5 % | |
| Перекопський повіт (с. н.) | 46 114 | 23,9 % | 19,9 % | 23,6 % | 25,4 % | 1,4 % | 0,5 % | 0,9 % | 0,0 % | 0,3 % |
| Феодосія | 24 096 | 18,8 % | 46,8 % | 7,7 % | 1,3 % | 11,4 % | 5,3 % | 3,7 % | 0,2 % | 2,5 % |
| Старий Крим | 3 330 | 16,8 % | 35,1 % | 5,1 % | 1,9 % | 0,4 % | 24,4 % | 11,9 % | 2,3 % | 0,2 % |
| Феодосійський повіт (с. н.) | 88 432 | 44,5 % | 25,5 % | 12,8 % | 5,1 % | 0,2 % | 2,9 % | 1,3 % | 6,5 % | 0,1 % |
| Ялта | 13 155 | 3,3 % | 66,2 % | 4,3 % | 1,4 % | 6,7 % | 9,1 % | 2,4 % | 0,1 % | 2,0 % |
| Ялтинський повіт (с. н.) | 60 105 | 71,2 % | 18,6 % | 2,4 % | 0,2 % | 0,2 % | 4,6 % | 0,5 % | 0,0 % | 0,3 % |
| Керч | 33 347 | 6,7 % | 57,8 % | 8,0 % | 0,8 % | 12,9 % | 5,3 % | 2,0 % | 0,2 % | 2,6 % |
| Єнікале | 1 438 | 0,3 % | 75,7 % | 5,3 % | 0,5 % | 4,6 % | 12,2 % | 0,1 % | 1,2 % | |
| Керч-Єнікалейське градонач. (с. н.) | 8 913 | 3,7 % | 45,0 % | 48,2 % | 0,2 % | 0,8 % | 0,8 % | 0,0 % | 0,1 % | 0,0 % |
| Севастополь | 53 595 | 3,4 % | 63,5 % | 13,7 % | 1,7 % | 6,9 % | 2,9 % | 0,8 % | 0,1 % | 5,1 % |
| Балаклава | 1 215 | 1,7 % | 40,3 % | 1,4 % | 0,3 % | 0,7 % | 51,4 % | 0,4 % | 0,4 % | 1,1 % |
| Севастопольське градонач. (с. н.) | 2 645 | 2,7 % | 58,7 % | 7,8 % | 1,1 % | 25,4 % | 0,9 % | 0,3 % | 1,3 % |
- Євреї рахувалися за національною приналежністю, без відносно рідної мови
Місце народження ред.
За переписом 2001 року 65,2 % населення Автономної республіки Крим народилися на території України (УРСР) — а саме: 49,1 % народилися у Криму, 16,1 % — у інших областях України.[24] 32,0 % мешканців АР Крим народилися на території інших держав (зокрема 18,8 % — на території Росії/РРФСР, 8,1 % — на території Узбекистану, 1,4 % — Казахстану, 1,3 % — Білорусі), 2,8 % населення не вказали своє місце народження.
Порівняно з переписом 1989 року питома вага уродженців Криму у його населенні зросла на 5,8 в. п., з 43,3 % до 49,1 % , питома вага уродженців інших регіонів України скоротилася на 4,6 в. п. з 20,7 % до 16,1 %, питома вага уродженців Росії скоротилася на 8,6 в. п., з 27,4 % до 18,8 %, а питома вага уродженців Узбекистану збільшилась учетверо, з 1,5 % до 8,1 % населення.[25]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Автономної республіки Крим за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| АР Крим | 993656 | 49,1 |
| Херсонської | 29594 | 1,5 |
| Вінницької | 23610 | 1,2 |
| Донецької | 23132 | 1,1 |
| Хмельницької | 21701 | 1,1 |
| Сумської | 21506 | 1,1 |
| Житомирської | 19781 | 1,0 |
| Запорізької | 17770 | 0,9 |
| Полтавської | 15521 | 0,8 |
| Дніпропетровської | 14654 | 0,7 |
| Чернігівської | 14475 | 0,7 |
| Луганської | 12005 | 0,6 |
| Харківської | 11376 | 0,6 |
| Черкаської | 10927 | 0,5 |
| Одеської | 10613 | 0,5 |
| Київської | 10086 | 0,5 |
| Львівської | 8616 | 0,4 |
| Рівненської | 8601 | 0,4 |
| Кіровоградської | 8519 | 0,4 |
| Волинської | 7727 | 0,4 |
| Миколаївської | 7536 | 0,4 |
| Севастополя | 6747 | 0,3 |
| Тернопільської | 6046 | 0,3 |
| Івано-Франківської | 5671 | 0,3 |
| м. Києва | 4318 | 0,2 |
| Чернівецької | 2863 | 0,1 |
| Закарпатської | 2029 | 0,1 |
Природний рух населення ред.
Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950—2014 рр.
| коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[26] | 1960[26] | 1970[27] | 1990[28] | 2000[28] | 2010[28] | 2013[28] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 23,0 | 20,6 | 16,0 | 13,0 | 7,3 | 11,8 | 12,2 |
| смертності | 7,3 | 6,3 | 7,4 | 10,5 | 13,9 | 14,5 | 13,7 |
| природного приросту | 15,7 | 14,3 | 8,6 | 2,5 | -6,6 | -2,7 | -1,5 |
Найбільші міста і селища ред.
за даними Держкомстату[29][30] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Зайнятість населення ред.
Сфери зайнятості населення АР Крим за переписом 2001 року.[31]
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 154 172 | 22,6 % |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 81 914 | 12,0 % |
| Обробна промисловість | 65 843 | 9,7 % |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 64 572 | 9,5 % |
| Транспорт і зв'язок | 49 410 | 7,2 % |
| Освіта | 46 823 | 6,9 % |
| Державне управління | 45 972 | 6,7 % |
| Готелі та ресторани | 40 507 | 5,9 % |
| Будівництво | 39 614 | 5,8 % |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 22 001 | 3,2 % |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 21 273 | 3,1 % |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 17 901 | 2,6 % |
| Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 13 970 | 2,0 % |
| Фінансова діяльність | 5 239 | 0,8 % |
| Рибне господарство | 4 759 | 0,7 % |
| Послуги домашньої прислуги | 4 062 | 0,6 % |
| Добувна промисловість | 3 497 | 0,5 % |
| Екстериторіальна діяльність | 30 | 0,0 % |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 681 559 | 100,0 % |
Джерела ред.
- Водарскій Я. Є., Єлісєєва О. І., Кабузан В. М. Населення Криму в кінці XVIII — кінці XX століть (Чисельність, розміщення, етнічний склад). — Москва, 2003.
- «От киммерийцев до крымчаков» — 3-е изд., стереотипное под ред. И. Н. Храпунова, А. Г. Герцена — Симферополь: издательство «ДОЛЯ», 2006. — 288 с.
- https://web.archive.org/web/20101106203617/http://www.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/estimated/crimea/
Посилання ред.
- Етноси Криму [Архівовано 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки ред.
- ↑ Верховна Рада України внесла запропоновані Урядом зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // unian, 15.09.2015 | 17:58; «Фактичне захоплення Верховної Ради Криму відбулося 26 лютого а порушення збройними силами Росії порядку перетину — 20 лютого. Це підтверджено відповідними юридично правовими нормами», — пояснив глава МЗС, Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // pravda.if.ua, 16 вересня, 9:46
- ↑ Доктрина міжнародного права та праці видатних юристів — міжнародників як джерело міжнародного права. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2016.
- ↑ Розвиток феодалізму в Кримському Ханстві в XVII—XVIII століттях. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
- ↑ Tunmann / frametext.htm Йоганн Тунманн "Кримське ханство" стр 28
- ↑ Российская Академия наук, Институт российской истории. Я. Е. Водарский, О. И. Елисеева, В. М. Кабузан. Население Крыма в конце XVIII — конце XX веков (Численность, размещение, этнический состав). Москва — 2003. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 березня 2015.
- ↑ Суспільно-політична ситуація, етнодемографічні та етносоціальні зміни в Криму у середині 1950-х — 1980-х рр. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
- ↑ Зміни в етно-національному складі населення півдня України в 60-80-ті роки ХХ ст (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
- ↑ Національний склад населення України в XX сторіччі. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 10 липня 2013.
- ↑ Переписи населения Российской Империи, СССР. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 10 липня 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 10 липня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ за рідною мовою
- ↑ а б віднесені до складу татарськомовних
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Крымская АРСР. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 27 лютого 2014.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1929
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 березня 2013.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою. Автономна Республіка Крим.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Численность и состав населения СССР. По данным Всесоюзной переписи населения 1979 г. — ЦЧУ СССР, М., 1984 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 8 листопада 2013.
- ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- ↑ Перепис 1897: Таврійська губернія. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 8 листопада 2013.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Распределение населения республик СССР и их регионов по месту рождения. Крымская область. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 7 вересня 2014.
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.