Кри́мський піво́стрів (крим. Qırım yarımadası, Къырым ярымадасы) або просто Крим (крим. Qırım, Къырым) — півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).

З кінця лютого[1] 2014 року АР Крим та Севастополь захоплені Російською Федерацією, всупереч нормам міжнародного права включені до її складу та мають міжнародно-правовий[2] статус «територія України, тимчасово окупована Росією».

Серед інших регіонів України Крим виділяється значною кількістю в населенні росіян (понад 58 %), а також корінного народу — кримських татар (12 %). Українців тут 24 %.

Останній перепис населення проводився у АР Крим та м. Севастополі в рамках Всеукраїнського перепису населення у 2001 року

Населення Криму у античну добу і у ранньому середньовіччі ред.

Первісна людина з'явилась на півострові сотні тисяч років тому: у Криму виявлено декілька десятків пам'яток палеоліту і наступних археологічних епох — особливо у передгір'ях.

У бронзову добу (приблизно 2 500 — 1 000 рр. до н. е.) регіон населяли послідовно представники ямної, кемі-обінської, катакомбної (інгульської), зрубної, кам'янсько-левенцівської, сабатинівської, білозерської культур, які ототожнюють з праїндоєвропейськими племенами.

Початок залізної доби (X ст. до н. е.) пов'язаний з появою степової кімерійської і місцевої гірської кизил-кобінської культур. Останню ототожнюють з відомими з писемних джерел таврами. У VII ст. до н. е. зі сходу до Причорномор'я прийшли іраномовні племена войовничих скіфів, вигнавши кімерійців на Близький Схід.

Одночасно на чорноморському узбережжі почали з'являтися колонії давньогрецьких полісів. Спершу в Криму греки заселили береги Керченської протоки, заснувавши тут у VI ст. до н. е. міста Німфей (бл 560 р. до н. е.), Пантікапей (бл.530 р. до н. е.), Мірмекій, а далі на захід — Феодосію. У 480 р. до н. е. Пантікапей об'єднав під своєю владою навколишні грецькі поліси у Боспорське царство. Незабаром (422—420 рр. до н. е.) на Гераклейському півострові у південно-західному Криму з'явилася ще одна грецька колонія — Херсонес, який невдовзі став впливовим полісом Криму і всього Причорномор'я. Отже, у ці часи на півострові мешкали й активно взаємодіяли греки, скіфи й таври. Скіфи піддавалися сильному культурному впливу з боку більш цивілізованих греків, переходили до осілого образу життя, а грецькі міста поповнювались місцевим «варварським» населенням. Від змішування народів у кримських передгір'ях відомі тавро-скіфи. До III ст. до н. е. таври зазнали сильного впливу з боку скифів, їх археологічні пам'ятки пізніше цього часу невідомі, хоча писемні джерела згадують таврів до II ст. н. е.

У III ст. до н. е. скіфів з Причорноморських степів витіснили кочові іраномовні племена сарматів, які прийшли зі сходу. Скіфи залишились лише на Нижньому Дніпрі і в Криму, де вони заснували свою столицю — Неаполь Скіфський (у межах сучасного Сімферополя). У подальшому скіфи опинились втягнутими у низку військових конфліктів з сусідами — Боспором, Понтом, Херсонесом, сарматами і до середини III ст. н. е. поступово зникли як етнос, змішавшись переважно з сарматами, які одночасно з готами вдерлись до південної частини Криму, після чого почали періодично нападати на римські володіння на Балканах та у Малій Азії (Скіфські війни) Частина готів залишилась у Криму (відомі типові для германців поховання), з часом частково змішавшись з сарматським племенем аланів (відомі згадки про «готалан»), у той час як основна частина готських племен з Північного Причорномор'я під тиском гунів рушила на захід, у межі Римської імперії, розпочавши процес «Великого переселення народів»

375 році через Керченську протоку увірвались орди гунів на чолі з Манцуном, руйнуючи все на своєму шляху. Пройшовши Таврію, гуни рушили далі на завоювання Європи, залишивши по собі близько десятка відомих поховань. Землі півострова залишились заселеними готаланами-християнами на півдні та кочовиками на півночі.

У VI ст. Таврія стала західною окраїною Тюркського каганату, лише на півдні залишились володіння Візантійської імперії навколо Херсонесу.

Невдовзі Тюркський каганат розпався, а на Кубані та Дону утворилася кочова Булгарська держава, у складі якої опинився і Крим. Деякі булгарські роди залишились кочувати у північному Криму навіть після поразки своїх ханів від хозар близько 668 року і переходу більшої частини півостріва до Хозарського каганату (Херсонес із навколишніми землями залишився за Константинополем).

З часом Хозарський каганат ослаб, а Херсонес набув певної незалежності від Візантії. Приблизно з Х ст. до кримських степів проникають тюркомовні печеніги, а з наступного століття — половці (кипчаки), які стали в подальшому основним субстратом при формуванні кримсько-татарського етносу.

У ХІІІ ст. Крим, як і вся східна Європа, зазнав татаро-монгольської навали, після якої на півострові було утворено Кримський улус Золотої орди.

У ці часи на морському узбережжі, на місці давньогрецьких міст, свої колонії заснували італійські купці. І хоча генуезці займали в них панівне становище, більшість населення в цих містах становили місцеві християни.

У першій половині XV ст. кримські хани добились незалежності від Орди та створили Кримське ханство, яке, утім, невдовзі потрапило в залежність від нового гегемона регіону — Османської імперії. Турки висадились у Криму 1475 року і захопили генуезькі міста і християнське князівство Феодоро біля Херсонесу.

У книзі турецького мандрівника Евлія Челебі «Книга подорожей», написаній у XVII ст., наведені відомості про склад населення Криму за результатами перепису населення, проведеного у 1666—1667 pp. За цими даними населення поділялося на три групи: повноправні мусульмани — 187 тис. ос., православні піддані-робітники мусульманів (ясир) — 920 тис. ос., та райя, оподатковані піддані інших релігійних спільнот (євреїв, караїмів, вірменів, греків) — 20 тис. ос.[3]

На півострові панував іслам, і представники християнських народів Криму поступово ісламізувались і вливались до кримсько-татарського етносу. Однак поряд з татарами продовжували мешкати й інші спільноти: греки, вірмени, євреї, караїми, кримчаки, цигани, а також нащадки готів і алан.

Етнічний склад населення Криму наприкінці XVIII — початку XXI ст ред.

 
Населення Криму за останні 300 років

Склад Населення Криму з плином часу змінився з переважно кримськотатарського в XVIII столітті, до змішаного багатоетнічного наприкінці XX — початку XXI століття:

  • Перша чверть XVIII століття — 467 000 осіб (95,1 % кримських татар, 2,6 % греків, 2,1 % вірменів, 0,2 % кримчаків і караїмів)
  • 1760-ті-70-ті роки — 454 700 осіб (92,6 % кримських татар, 4 % вірмен, 3,1 % греків, 0,3 % кримчаків і караїмів)

Відвідав Крим у XVIII столітті Йоганн Тунманн кажучи про регіон зазначав:

  Після татар у Криму найчисленніші вірмени[4]  
  • 1795 — 156 400 осіб (87,6 % кримських татар, 4,3 % росіян, 1,9 % греків, 1,7 % циган, 1,5 % караїмів, 1,3 % українців, 0,8 % євреїв, 0,6 % вірменів, 0,1 % німців, 0,1 % болгар)
  • 1816 — 212 600 осіб (85,9 % кримських татар, 4,8 % росіян, 3,7 % українців, 1,4 % караїмів, 1,3 % вірменів, 0,9 % євреїв, 0, 8 % греків, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)
  • 1835 — 279 400 осіб (83,5 % кримських татар, 4,4 % росіян, 3,1 % українців, 2,4 % циган, 2 % греків, 1,5 % вірменів, 1,1 % караїмів, 0,9 % євреїв, 0,7 % німців, 0,4 % болгар)
  • 1850 — 343 500 осіб (77,8 % кримських татар, 7 % українців, 6,6 % росіян, 2 % греків, 1,9 % циган, 1,3 % караїмів, 1 % вірмен, 1 % німців, 0,9 % євреїв, 0,5 % болгар)
  • 1858 — 331 300 осіб (73 % кримських татар, 12,6 % росіян, 4 % українців, 2,4 % греків, 2 % циган, 1,8 % євреїв, 1,5 % німців, 1, 3 % вірмен, 0,8 % караїмів, 0,6 % болгар)
  • 1864 — 198 700 осіб (50,3 % кримських татар, 28,5 % росіян і українців, 6,5 % греків, 5,3 % євреїв, 2,9 % вірменів, 2,7 % німців, 1,7 % караїмів, 1,6 % болгар)
  • 1897 — 546 700 осіб (35,6 % кримських татар, 33,1 % росіян, 11,8 % українців, 5,8 % німців, 4,4 % євреїв, 3,1 % греків, 1,5 % вірменів, 1,3 % болгар, 1,2 % поляків, 0,3 % турків)[5]
  • 1917 — 749 800 осіб (41,2 % росіян, 28,7 % кримських татар, 8,6 % українців, 6,4 % євреїв, 4,9 % німців, 2,9 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,4 % болгар, 0,8 % поляків, 0,7 % турків)
  • 1920 — 718 900 осіб (44,1 % росіян, 26 % кримських татар, 7,4 % українців, 6,7 % євреїв, 5,9 % німців, 3,3 % греків, 1,7 % вірмен, 1,5 % болгар, 0,8 % караїмів, 0,8 % поляків)
  • 1926 — 713 800 осіб (42,2 % росіян, 25,1 % кримських татар, 10,9 % українців, 6,1 % німців, 5,5 % євреїв, 2,2 % греків, 1, 6 % вірмен, 1,6 % болгар, 0,6 % караїмів)
  • 1934 — 832 000 осіб (44 % росіян, 23,8 % кримських татар, 10,9 % українців, 8,1 % євреїв, 6,1 % німців, 1,7 % вірменів, 1,4 % болгар)
  • 1937 — 996 800 осіб (47,7 % росіян, 20,7 % кримських татар, 12,9 % українців, 5,5 % євреїв, 5,1 % німців, 2,2 % греків, 1, 5 % болгар, 0,3 % караїмів)
  • 1939 — 1 123 800 осіб (49,6 % росіян, 19,4 % кримських татар, 13,7 % українців, 5,8 % євреїв, 4,5 % німців, 1,8 % греків, 1,4 % болгар, 1,1 % вірменів, 0,5 % поляків)
  • 1944 (кінець літа) — 379 000 чоловік (75 % росіян, 21 % українців)
  • 1959 — 1 201 500 осіб (71,4 % росіян, 22,3 % українців, 2,2 % євреїв, 0,1 % поляків)
  • 1979 — 2 135 900 осіб (68,4 % росіян, 25,6 % українців, 1,1 % євреїв, 0,7 % кримських татар, 0,3 % поляків, 0,2 % вірменів, 0,2 % греків)
  • 1989 — 2 430 500 осіб (67,1 % росіян, 25,8 % українців, 1,6 % кримських татар, 0,7 % євреїв, 0,3 % поляків, 0,1 % греків)

Слід враховувати, що Всеукраїнський перепис населення 2001 року не враховував населення м. Севастополь, що є окремим від Криму регіоном України.

Результати Кримського федерального перепису населення 2014 та 2021 років не визнаються українською владою.

Більшість росіян, українців, греків і болгар сповідує православ'я, кримські татари — іслам сунітського толку, також поширені юдеї, протестанти, католики.

Динаміка національного складу Криму (з Севастополем) за даними переписів[6][7][8][9][10]

1897[11] 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2014 2021
росіяни   180 963   301 398   558 481   858 273   1 220 486   1 460 980   1 629 542   1 450 394 1 492 078 1 706 662
українці   64 703   77 405   154 123   267 659   480 733   547 336   625 919   576 647 344 515 171 160
кримські татари   194 294   179 094   218 879   5 422   38 365   245 291 232 340 253 570
татари   9 656   10 762   13 602 44 996 30 952
азербайджанці   109   2 415   4 377 4 432 3 275
німці   31 590   43 631   51 299   839   2 356   2 790 1 844 1 142
євреї   24 168   39 921   65 452   26 374   24 653   22 597   17 731   5 531 3 144 2 137
євреї кримські   [12]   6 000   679   280
греки   17 114   16 036   20 652   1 897   2 684   3 036 2 877 1 791
вірмени   8 317   10 713   12 923   3 091   3 430   2 794   10 088 11 030 9 016
болгари   7 450   11 377   15 344   1 398   2 186   2 282 1 868 1 005
поляки   6 929   4 514   5 084   6 038   6 092   6 115   4 459 2 843 1 404
караїми   [12]   4 213   1 151   715 535 318
естонці   2 176   2 084   1 900   674 182
білоруси   2 058   3 842   6 726   21 672   39 739   43 214   50 054   35 157 21 694 10 599
турки   1 787   209   268   1 091 1 465 1 051
чехи   1 174   1 419   1 674   774 231
цигани   944   649   2 064   1 905 2 388 1 687
молдовани   272   556   1 483   3 456   6 609   4 562 3 147 1 811
все населення   546 592   713 823   1 126 429   1 201 517   1 813 592   2 182 927   2 458 655   2 413 228 2 284 769 2 482 450
 
Національний склад населення Криму по районах і містах (2001 р.)
 1897  1926  1939  1959  1970  1979  1989  2001 2014 2021
росіяни  33,11 %  42,22 %  49,58 %  71,43 %  67,30 %  66,93 %  66,28 %  60,10 % 67,90 % 76,44%
українці  11,84 %  10,84 %  13,68 %  22,28 %  26,51 %  25,07 %  25,46 %  23,90 % 15,68 % 7,67%
кримські татари  35,55 %  25,09 %  19,43 %  0,25 %  1,56 %  10,16 % 10,57 % 11,36%
татари  0,44 %  0,44 %  0,56 % 2,05 % 1,39%
азербайджанці  0,01 %  0,10 %  0,18 % 0,20 % 0,15%
німці  5,78 %  6,11 %  4,55 %  0,05 %  0,10 %  0,12 % 0,08 % 0,05%
євреї  4,42 %  5,59 %  5,81 %  2,20 %  1,36 %  1,04 %  0,72 %  0,23 % 0,14 % 0,10%
євреї кримські  0,84 %  0,03 %  0,01 %
греки  3,13 %  2,25 %  1,83 %  0,09 %  0,11 %  0,13 % 0,13 % 0,08%
вірмени  1,52 %  1,50 %  1,15 %  0,17 %  0,16 %  0,11 %  0,42 % 0,50 % 0,40%
болгари  1,36 %  1,59 %  1,36 %  0,08 %  0,09 %  0,09 % 0,09 % 0,05%
поляки  1,27 %  0,63 %  0,45 %  0,33 %  0,28 %  0,25 %  0,18 % 0,13 % 0,06%
караїми  0,59 %  0,05 %  0,03 % 0,02 % 0,01%
естонці  0,40 %  0,29 %  0,17 %  0,03 % 0,01%
білоруси  0,38 %  0,54 %  0,60 %  1,80 %  2,19 %  1,98 %  2,04 %  1,46 % 0,99 % 0,47%
турки  0,33 %  0,03 %  0,02 %  0,05 % 0,07 % 0,05%
чехи  0,21 %  0,20 %  0,15 %  0,03 % 0,01%
цигани  0,17 %  0,09 %  0,18 %  0,08 % 0,11 % 0,08%
молдовани  0,05 %  0,08 %  0,13 %  0,19 %  0,27 %  0,19 % 0,14 % 0,08%

Етнічний склад населення ред.

  • Незаконний перепис окупаційної влади 2021[джерело?]
"Республіка

Крим"

міське

населення

сільське

населення

росіяни 73,0% 81,6% 64,8%
кримські татари 14,1% 7,0% 20,8%
українці 8,2% 6,9% 9,5%
татари 1,6% 1,3% 1,9%
білоруси 0,5% 0,4% 0,5%
вірмени 0,4% 0,5% 0,4%
інші 2,2% 2,3% 2,1%
  • Незаконний перепис окупаційної влади 2014[джерело?]
"Республіка

Крим"

міське

населення

сільське

населення

росіяни 65,2 % 74,2 % 56,2 %
українці 16,0 % 13,8 % 18,2 %
кримські татари 12,6 % 6,6 % 18,6 %
татари 2,3 % 1,5 % 3,1 %
білоруси 1,0 % 0,9 % 1,1 %
вірмени 0,5 % 0,6 % 0,4 %
інші 2,4 % 2,4 % 2,4 %
росіяни українці кримські
татари
татари білоруси вірмени
Сімферополь 72,4 % 13,1 % 8,4 % 1,5 % 0,8 % 0,8 %
Алушта 72,9 % 16,5 % 6,3 % 0,8 % 1,0 % 0,6 %
Армянськ 61,3 % 29,5 % 3,1 % 1,4 % 0,7 % 0,3 %
Джанкой 68,0 % 16,9 % 7,4 % 2,2 % 1,1 % 0,3 %
Євпаторія 73,8 % 14,9 % 5,9 % 1,5 % 1,1 % 0,7 %
Керч 87,3 % 8,5 % 1,0 % 0,8 % 0,7 % 0,4 %
Красноперекопськ 60,5 % 30,5 % 1,9 % 2,7 % 1,0 % 0,3 %
Саки 72,2 % 16,6 % 5,5 % 1,9 % 1,5 % 0,6 %
Судак 59,9 % 12,4 % 21,5 % 3,3 % 0,8 % 0,5 %
Феодосія 79,7 % 12,2 % 3,0 % 1,3 % 1,2 % 0,6 %
Ялта 74,0 % 19,3 % 1,8 % 0,9 % 1,1 % 0,7 %
Бахчисарайський район 56,5 % 12,9 % 23,6 % 4,1 % 0,8 % 0,3 %
Білогорський район 52,6 % 10,1 % 31,3 % 3,0 % 0,5 % 0,3 %
Джанкойський район 46,1 % 23,5 % 20,5 % 5,6 % 1,1 % 0,2 %
Кіровський район 51,9 % 10,7 % 28,8 % 4,4 % 1,0 % 0,4 %
Красногвардійський район 54,3 % 19,0 % 20,6 % 1,2 % 1,4 % 0,5 %
Красноперекопський район 41,3 % 32,5 % 16,3 % 5,2 % 1,0 % 0,3 %
Ленінський район 64,1 % 15,2 % 13,8 % 3,4 % 0,9 % 0,6 %
Нижньогірський район 56,6 % 19,5 % 17,3 % 2,9 % 1,3 % 0,1 %
Первомайський район 45,7 % 28,6 % 18,6 % 3,6 % 1,2 % 0,3 %
Роздольненський район 49,8 % 30,3 % 10,7 % 5,2 % 1,0 % 0,6 %
Сакський район 52,2 % 21,5 % 18,2 % 3,6 % 1,5 % 0,5 %
Сімферопольський район 56,1 % 15,0 % 22,8 % 2,5 % 0,9 % 0,6 %
Совєтський район 53,6 % 13,5 % 25,9 % 2,7 % 0,8 % 0,2 %
Чорноморський район 63,1 % 18,9 % 10,3 % 4,5 % 1,0 % 0,5 %
Республіка Крим 65,2 % 16,0 % 12,6 % 2,3 % 1,0 % 0,5 %
Севастополь 81,1 % 14,2 % 0,8 % 0,7 % 1,0 % 0,4 %
весь Крим 67,9 % 15,7 % 10,6 % 2,1 % 1,0 % 0,5 %

Перепис 2001 ред.

АР Крим міське
населення
сільське
населення
росіяни 58,5 % 65,9 % 45,8 %
українці 24,4 % 22,5 % 27,4 %
кримські татари 12,1 % 6,5 % 21,2 %
білоруси 1,5 % 1,4 % 1,6 %
татари 0,5 % 0,4 % 0,8 %
вірмени 0,4 % 0,5 % 0,4 %
інші 2,6 % 2,8 % 2,8 %
Розселення найбільших національностей Криму за даними перепису 2001 р.
 
 
 
росіяни українці кримські татари
населення росіяни українці кримські
татари
білоруси татари вірмени інші,
не вказано
Сімферополь  358 108  238 938 66,7 %  76 147 21,3 %  25 209 7,0 %  4 102 1,1 %  1 339 0,4 %  2 130 0,6 %  10 243 2,9 
Алушта  52 215  35 030 67,1 %  11 987 23,0 %  3 081 5,9 %  743 1,4 %  93 0,2 %  223 0,4 %  1 058 2,0 %
Армянськ  26 867  14 969 55,7 %  9 722 36,2 %  949 3,5 %  299 1,1 %  87 0,3 %  94 0,3 %  747 2,8 %
Джанкой  42 861  25 611 59,8 %  11 106 25,9 %  3 469 8,1 %  658 1,5 %  87 0,2 %  117 0,3 %  1 813 4,2 %
Євпаторія  117 565  76 295 64,9 %  27 429 23,3 %  8 140 6,9 %  1 716 1,5 %  287 0,2 %  607 0,5 %  3 091 2,6 %
Керч  158 165  124 430 78,7 %  24 298 15,4 %  1 635 1,0 %  1 795 1,1 %  383 0,2 %  518 0,3 %  5 106 3,2 %
Красноперекопськ  30 902  15 736 50,9 %  12 631 40,9 %  928 3,0 %  366 1,2 %  145 0,5 %  80 0,3 %  1 016 3,3 %
Саки  28 522  18 573 65,1 %  6 938 24,3 %  1 646 5,8 %  527 1,8 %  118 0,4 %  130 0,5 %  590 2,1 %
Судак  29 448  17 442 59,2 %  5 173 17,6 %  5 131 17,4 %  387 1,3 %  286 1,0 %  137 0,5 %  892 3,0 %
Феодосія  108 788  78 536 72,2 %  20 416 18,8 %  5 055 4,6 %  1 949 1,8 %  236 0,2 %  557 0,5 %  2 039 1,9 %
Ялта  139 584  91 408 65,5 %  38 604 27,7 %  1 877 1,3 %  2 204 1,6 %  476 0,3 %  813 0,6 %  4 202 3,0 %
Бахчисарайський район  92 542  50 236 54,3 %  18 158 19,6 %  19 695 21,3 %  1 156 1,2 %  1 254 1,4 %  183 0,2 %  1 860 2,0 %
Білогірський район  66 458  32 706 49,2 %  10 749 16,2 %  19 425 29,2 %  622 0,9 %  454 0,7 %  190 0,3 %  2 312 3,5 %
Джанкойський район  82 328  32 048 38,9 %  27 788 33,8 %  17 744 21,6 %  1 415 1,7 %  192 0,2 %  179 0,2 %  2 962 3,6 %
Кіровський район  58 016  29 290 50,5 %  10 219 17,6 %  14 816 25,5 %  955 1,6 %  775 1,3 %  198 0,3 %  1 763 3,0 %
Красногвардійський район  93 782  45 666 48,7 %  25 563 27,3 %  15 619 16,7 %  2 059 2,2 %  1 061 1,1 %  399 0,4 %  3 415 3,6 %
Красноперекопський район  31 843  10 587 33,2 %  13 822 43,4 %  5 477 17,2 %  397 1,2 %  248 0,8 %  <100 0,2 %  1 237 3,9 %
Ленінський район  69 629  38 168 54,8 %  15 950 22,9 %  10 784 15,5 %  892 1,3 %  324 0,5 %  311 0,4 %  3 200 4,6 %
Нижньогірський район  56 976  28 727 50,4 %  16 419 28,8 %  9 136 16,0 %  1 009 1,8 %  190 0,3 %  <75 0,1 %  1 445 2,5 %
Первомайський район  40 367  14 155 35,1 %  15 317 37,9 %  8 693 21,5 %  696 1,7 %  279 0,7 %  108 0,3 %  1 119 2,8 %
Роздольненський район  37 185  15 289 41,1 %  14 896 40,1 %  4 961 13,3 %  524 1,4 %  336 0,9 %  242 0,7 %  937 2,5 %
Сакський район  80 964  36 592 45,2 %  25 517 31,5 %  14 137 17,5 %  1 765 2,2 %  639 0,8 %  376 0,5 %  1 938 2,4 %
Сімферопольський район  149 253  73 753 49,4 %  35 098 23,5 %  33 161 22,2 %  2 038 1,4 %  545 0,4 %  849 0,6 %  3 809 2,6 %
Совєтський район  37 576  18 234 48,5 %  8 287 22,1 %  8 344 22,2 %  499 1,3 %  757 2,0 %  <100 0,2 %  1 380 3,7 %
Чорноморський район  34 112  18 002 52,8 %  9 993 29,3 %  4 321 12,7 %  512 1,5 %  499 1,5 %  140 0,4 %  645 1,9 %
АР Крим  2 024 056  1 180 441 58,3 %  492 227 24,3 %  243 433 12,0 %  29 285 1,4 %  11 090 0,5 %  8 769 0,4 %  58 811 2,9 %
Севастополь  377 153  269 953 71,6 %  84 420 22,4 %  1 858 0,5 %  5 872 1,6 %  2 512 0,7 %  1 319 0,3 %  11 219 3,0 %
Весь Крим 2 401 209 1 450 394 60,4 % 576 647 24,0 % 245 291 10,2 % 35 157 1,5 % 13 602 0,6 % 10 088 0,4 % 70 030 2,9 %

Перепис 1939 ред.

 
Найчисельніша національність у районах та містах Криму за даними перепису 1939 року

Національний склад населення Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.[13]

населення росіяни татари українці євреї німці греки болгари вірмени інші
Сімферополь 142 634 51,4 % 12,2 % 10,4 % 16,0 % 2,2 % 1,4 % 0,7 % 2,0 % 3,8 %
Євпаторія 47 030 54,3 % 13,1 % 13,1 % 9,0 % 3,6 % 1,7 % 0,2 % 0,8 % 4,2 %
Керч 104 443 66,1 % 5,1 % 17,2 % 5,3 % 0,7 % 1,5 % 0,3 % 1,3 % 2,5 %
Севастопольська міськрада 111 938 70,3 % 4,2 % 14,6 % 5,4 % 0,4 % 1,5 % 0,1 % 0,8 % 2,6 %
Феодосія 45 032 61,6 % 7,5 % 13,3 % 6,5 % 2,7 % 2,6 % 0,6 % 1,3 % 3,8 %
Ялтинська міськрада 36 653 56,7 % 7,2 % 17,3 % 5,8 % 0,6 % 6,6 % 0,2 % 2,0 % 3,7 %
Ак-Мечетський район 15 941 56,9 % 31,5 % 6,5 % 0,8 % 2,8 % 0,2 % 0,1 % 0,1 % 1,2 %
Ак-Шейхський район 14 725 34,6 % 31,6 % 16,1 % 4,1 % 11,8 % 0,0 % 0,3 % 0,6 % 0,8 %
Алуштинський район 25 996 23,9 % 63,1 % 8,5 % 1,1 % 0,4 % 1,5 % 0,2 % 0,2 % 1,1 %
Балаклавський район 23 400 28,6 % 55,0 % 10,3 % 0,6 % 0,2 % 4,1 % 0,1 % 0,1 % 0,9 %
Бахчисарайський район 46 888 29,0 % 55,7 % 9,0 % 0,7 % 1,1 % 1,8 % 0,4 % 0,2 % 1,9 %
Біюк-Онлайрський район 18 542 38,9 % 16,5 % 17,6 % 2,5 % 21,6 % 0,2 % 0,8 % 0,1 % 1,8 %
Джанкойський район 46 626 50,5 % 9,2 % 20,1 % 5,6 % 7,9 % 0,6 % 1,2 % 1,3 % 3,7 %
Зуйський район 16 324 53,6 % 18,6 % 7,4 % 0,6 % 14,3 % 0,9 % 1,0 % 2,2 % 1,4 %
Ічкинський район 20 748 46,4 % 15,5 % 14,8 % 3,0 % 11,8 % 0,5 % 5,2 % 0,4 % 2,4 %
Карасубазарський район 33 034 34,0 % 42,1 % 5,1 % 1,4 % 3,1 % 5,7 % 4,5 % 2,3 % 1,7 %
Кіровський район 21 321 59,3 % 13,8 % 11,7 % 0,4 % 5,1 % 4,1 % 3,5 % 0,3 % 1,8 %
Колайський район 16 767 43,0 % 10,7 % 11,4 % 12,0 % 17,3 % 0,2 % 0,7 % 2,7 % 1,9 %
Красноперекопський район 23 529 55,5 % 6,7 % 31,7 % 0,7 % 2,3 % 0,1 % 0,2 % 1,2 % 1,5 %
Куйбишевський район 17 759 7,3 % 89,5 % 1,5 % 0,1 % 0,3 % 0,8 % 0,1 % 0,0 % 0,3 %
Ларіндорфський район 14 341 27,0 % 11,7 % 11,7 % 24,3 % 14,2 % 0,2 % 0,6 % 2,9 % 7,5 %
Ленінський район 23 656 40,1 % 32,2 % 14,4 % 1,5 % 4,9 % 1,6 % 3,3 % 0,2 % 1,5 %
Сакський район 27 800 46,1 % 11,2 % 19,2 % 8,2 % 11,5 % 0,5 % 0,3 % 0,7 % 2,3 %
Сейтлерський район 24 984 52,4 % 15,5 % 18,3 % 1,0 % 1,8 % 0,5 % 7,3 % 1,0 % 2,2 %
Старо-Кримський район 20 643 39,4 % 15,8 % 6,8 % 0,6 % 4,7 % 11,7 % 13,9 % 5,2 % 1,7 %
Судацький район 20 081 20,2 % 70,3 % 4,6 % 0,4 % 2,1 % 0,9 % 0,4 % 0,3 % 0,9 %
Тельманський район 23 535 31,5 % 8,1 % 14,4 % 8,1 % 33,6 % 0,2 % 0,3 % 0,5 % 3,3 %
Фрайдорфський район 14 366 32,8 % 23,2 % 13,5 % 15,3 % 12,8 % 0,1 % 0,2 % 0,1 % 1,8 %
Ялтинський район 46 693 43,8 % 29,5 % 19,0 % 2,1 % 0,4 % 1,4 % 0,1 % 0,5 % 3,2 %
Кримська АРСР 1 126 429 49,6 % 19,4 % 13,7 % 5,8 % 4,6 % 1,8 % 1,4 % 1,1 % 2,6 %

Перепис 1926 ред.

Національний склад населення Кримської АСРР за даними перепису 1926 року.[14]

 
Найчисельніша національність у районах та містах КАСРР за даними перепису 1926 року
населення росіяни кримські
татари
українці німці євреї греки болгари вірмени кримські
євреї
поляки караїми
Сімферополь 88 310 45,4 % 12,6 % 8,3 % 1,7 % 19,7 % 1,3 % 0,2 % 2,7 % 2,8 % 1,3 % 1,1 %
Алупка 2 968 49,4 % 29,8 % 7,5 % 0,4 % 2,8 % 1,6 % 0,1 % 1,0 % 0,4 % 0,9 %
Алушта 4 759 33,0 % 38,2 % 10,9 % 0,8 % 5,1 % 5,2 % 0,2 % 0,8 % 0,6 %
Армянськ 2 670 22,9 % 21,2 % 43,6 % 0,8 % 5,8 % 0,2 % 0,1 % 0,5 % 0,1 % 0,7 % 1,2 %
Балаклава 2 324 62,7 % 0,7 % 7,2 % 0,6 % 3,0 % 20,7 % 0,3 % 0,1 % 0,4 % 0,9 % 0,3 %
Бахчисарай 9 544 17,9 % 72,1 % 1,7 % 0,4 % 2,9 % 1,6 % 0,3 % 0,3 % 0,1 % 0,2 % 1,5 %
Брянський завод 1 127 86,5 % 0,4 % 7,4 % 1,5 % 1,3 % 0,2 % 0,1 % 0,3 % 1,1 %
Гурзуф 2 791 33,5 % 49,9 % 9,6 % 0,4 % 1,1 % 1,2 % 0,5 % 0,1 % 0,9 %
Джанкой 8 310 65,0 % 3,9 % 5,8 % 5,7 % 11,3 % 1,0 % 0,2 % 3,7 % 0,9 % 0,4 % 0,1 %
Євпаторія 23 574 43,6 % 20,2 % 10,0 % 3,3 % 10,2 % 3,0 % 1,3 % 1,1 % 0,8 % 4,2 %
Карасубазар 7 635 31,4 % 33,7 % 2,6 % 1,8 % 2,5 % 5,6 % 0,6 % 5,3 % 13,6 % 0,4 %
Керч 34 563 67,2 % 3,8 % 7,6 % 0,4 % 8,9 % 3,5 % 2,5 % 1,6 % 0,6 % 0,2 %
Саки 2 452 73,3 % 4,6 % 12,9 % 0,4 % 2,2 % 1,6 % 2,1 % 0,4 % 0,8 % 0,4 %
Севастополь 74 551 69,1 % 1,6 % 11,5 % 0,5 % 7,0 % 1,6 % 0,1 % 1,2 % 1,1 % 1,5 % 1,1 %
Сімеїз 592 75,7 % 4,2 % 7,3 % 0,7 % 5,4 % 0,3 % 1,7 %
Старий Крим 4 738 39,8 % 5,6 % 3,7 % 1,3 % 1,8 % 19,0 % 20,7 % 3,9 % 0,2 % 0,4 %
Судак 1 893 40,0 % 22,0 % 15,8 % 5,4 % 1,4 % 2,6 % 0,4 % 5,0 % 0,1 % 0,7 % 0,4 %
Феодосія 28 652 61,2 % 6,7 % 6,0 % 1,2 % 11,3 % 3,2 % 0,1 % 2,3 % 2,0 % 1,1 % 2,8 %
Ялта 28 811 56,5 % 10,9 % 6,4 % 0,8 % 8,2 % 6,2 % 2,7 % 0,1 % 1,6 % 0,5 %
Бахчисарайський район 37 419 16,0 % 77,9 % 2,6 % 0,4 % 0,2 % 1,8 % 0,0 % 0,1 % 0,1 % 0,2 %
Джанкойський район 56 647 36,3 % 14,2 % 18,0 % 20,7 % 4,2 % 0,2 % 0,3 % 1,6 % 0,3 %
Євпаторійський район 46 844 25,5 % 32,7 % 22,0 % 15,7 % 1,0 % 0,1 % 0,5 % 0,1 %
Карасубазарський район 25 932 27,9 % 46,9 % 3,4 % 3,4 % 0,1 % 3,9 % 9,5 % 3,0 % 0,2 %
Керченський район 39 456 31,5 % 26,0 % 31,2 % 2,8 % 0,1 % 0,6 % 5,6 % 0,3 % 0,1 % 0,1 %
Севастопольський район 19 711 25,7 % 59,9 % 7,4 % 0,2 % 0,3 % 4,8 % 0,1 % 0,4 %
Сімферопольський район 66 968 40,3 % 18,8 % 14,0 % 18,7 % 0,8 % 1,5 % 1,2 % 0,6 % 0,4 % 0,2 %
Судацький район 13 898 5,0 % 89,8 % 1,5 % 2,6 % 0,4 % 0,2 %
Феодосійський район 51 767 52,1 % 16,4 % 4,4 % 9,9 % 0,9 % 4,2 % 8,3 % 2,1 % 0,1 % 0,1 % 0,1 %
Ялтинський район 24 817 12,8 % 80,8 % 3,5 % 0,2 % 0,2 % 1,1 % 0,1 % 0,2 %
Кримська АРСР 713 823 42,2 % 25,1 % 10,8 % 6,1 % 5,6 % 2,2 % 1,6 % 1,5 % 0,8 % 0,6 % 0,6 %
Розселення найбільших національностей Криму за даними перепису 1926 р.
 
 
 
 
росіяни — 301 398 осіб (42,22 %) кримські татари — 179 094 осіб (25,09 %) українці — 77 405 осіб (10,84 %) німці — 43 631 осіб (6,11 %)
 
 
 
 
євреї — 39 921 осіб (5,59 %) греки — 16 036 осіб (2,25 %) болгари — 11 377 осіб (1,59 %) вірмени — 10 713 осіб (1,50 %)
 
 
кримчаки — 6 000 осіб (0,84 %) караїми — 4 213 осіб (0,59 %)

Мовний склад населення ред.

Незаконний перепис окупаційної влади 2021 року ред.

рідна мова чисельність частка,

(від тих, хто вказав мову), %

російська 1 905 275 84,71
кримськотатарська 205 893 9,16
татарська 58 591 2,61
українська 57 321 2,55
вірменська 5 271 0,23
азербайджанська 2 053 0,09
узбецька 1 780 0,08
білоруська 1 714 0,08
ромська 1 301 0,06
інші мови 9 752 0,43

Незаконний перепис окупаційної влади 2014 року ред.

рідна мова чисельність частка, %
російська 1 867 680 84,16 %
кримськотатарська 173 076 7,80 %
татарська 81 858 3,69 %
українська 72 891 3,28 %
вірменська 5 891 0,27 %
азербайджанська 2 668 0,12 %
білоруська 1 954 0,09 %
ромська 1 598 0,07 %
інша мова 8 107 0,37 %
не вказали 5 382 0,24 %

Перепис 2001 ред.

 
Частка населення, що назвало рідною мовою кримсько-татарську за переписом 2001 року
 
Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001 року

Рідна мова населення Криму (АРК і Севастопольської міськради) за переписом 2001 року.[15]

рідна мова чисельність частка
російська 1 890 960 78,75 %
кримськотатарська 230 237 9,59 %
українська 228 250 9,51 %
білоруська 5 864 0,24 %
вірменська 5 136 0,21 %
молдовська 1 460 0,06 %
ромська 1 305 0,05 %
грецька 689 0,03 %
іншу мова 24 941 1,04 %
не вказали 12 367 0,52 %

Частка населення за областями за переписом 2001 року.

російська кримськотатарська українська білоруська вірменська молдовська циганська
Сімферополь (міськрада) 85,8 6,5 6,4 0,1 0,3 0,1
Севастополь (міськрада) 90,6 0,3 6,8 0,2 0,1 0,1
Алушта (міськрада) 83,7 5,6 9,7 0,2 0,2 0,1
м. Джанкой 83,1 7,1 7,6 0,2 0,1 0,1 0,9
Євпаторія (міськрада) 83,7 6,4 8,7 0,2 0,3 0,1 0,1
м. Керч 91,3 0,8 5,3 0,2 0,1
м. Красноперекопськ 79,6 2,6 16,5 0,2 0,1 0,1
м. Саки 84,3 5,3 8,9 0,3 0,4 0,1 0,2
Армянськ (міськрада) 78,5 2,9 16,9 0,2 0,1 0,1
Феодосія (міськрада) 87,3 4,2 7,4 0,3 0,3 0,1
Судак (міськрада) 71,5 17,3 8,4 0,2 0,3 0,1
Ялта (міськрада) 86,8 1,1 10,1 0,2 0,3 0,1
Бахчисарайський район 69,3 20,1 8,2 0,3 0,1 0,1
Білогірський район 60,4 28,9 7,9 0,2 0,2 0,1
Джанкойський район 62,0 20,4 15,8 0,3 0,2
Кіровський район 64,2 24,0 8,4 0,5 0,2 0,1
Красногвардійський район 69,4 15,4 11,9 0,4 0,2 0,1
Красноперекопський район 53,3 15,5 26,8 0,4 0,1 0,3 0,9
Ленінський район 70,4 14,8 10,6 0,4 0,2 0,1
Нижньогірський район 72,7 15,2 10,5 0,3 0,1
Первомайський район 58,4 19,9 19,3 0,5 0,1 0,1
Роздольненський район 64,0 12,6 20,8 0,4 0,5 0,1 0,1
Сакський район 64,5 16,5 16,9 0,5 0,3 0,1 0,1
Сімферопольський район 67,0 21,4 9,6 0,3 0,3 0,1
Совєтський район 64,4 21,2 10,4 0,3 0,1 0,1 0,3
Чорноморський район 70,9 11,9 14,8 0,3 0,3

Мовний склад міського населення Автономної Республіки Крим за Всеукраїнським переписом 2001 року [16]:

місто/смт населення українська

мова

російська

мова

кримськотатарська

мова

інші

мови

м. Сімферополь 343 644 6,24% 85,57% 6,81% 1,38%
м. Керч 157 007 5,27% 91,34% 0,81% 2,58%
м. Євпаторія 105 915 7,94% 83,64% 7,24% 1,18%
м. Ялта 81 654 8,91% 88,11% 1,09% 1,89%
м. Феодосія 74 669 7,45% 90,32% 1,07% 1,16%
м. Джанкой 43 343 7,60% 83,14% 7,13% 2,13%
м. Алушта 31 440 9,40% 87,95% 1,57% 1,08%
м. Яни Капу 31 023 16,48% 79,62% 2,63% 1,27%
м. Саки 29 416 8,87% 84,26% 5,27% 1,60%
м. Бахчисарай 27 549 6,24% 75,53% 16,81% 1,42%
м. Армянськ 23 869 16,70% 80,59% 1,72% 0,99%
м. Білогірськ 18 790 7,48% 62,77% 27,62% 2,13%
м. Судак 14 495 9,18% 77,81% 9,74% 3,27%
смт. Приморське 14 085 8,58% 81,95% 8,74% 0,73%
смт. Гвардійське 12 795 10,86% 74,93% 13,25% 0,96%
смт. Чорноморське 11 709 10,90% 82,73% 4,89% 1,48%
м. Щолкіне 11 699 9,26% 76,89% 0,54% 13,31%
смт. Курман 11 112 8,80% 77,77% 11,88% 1,55%
смт. Гаспра 11 027 15,08% 80,73% 0,97% 3,22%
смт. Ічкі 10 933 8,26% 67,65% 20,85% 3,24%
смт. Біюк-Онлар 10 904 5,33% 71,13% 18,23% 5,31%
смт. Нижньогірське 10 466 8,20% 81,39% 9,41% 1,00%
м. Старий Крим 10 101 5,24% 62,10% 25,82% 6,84%
смт. Гресівське 10 037 10,40% 88,22% 0,45% 0,93%
смт. Первомайське 9 362 12,17% 75,95% 9,48% 2,40%
смт. Гурзуф 9 150 12,36% 86,04% 0,16% 1,44%
м. Алупка 9 018 9,51% 86,46% 1,27% 2,76%
смт. Єди-Кую 8 617 8,99% 74,72% 13,16% 3,13%
смт. Роздольне 8 175 9,60% 81,87% 7,03% 1,50%
смт. Іслям-Терек 7 465 7,27% 71,81% 18,72% 2,20%
смт. Масандра 7 235 11,55% 86,71% 0,53% 1,21%
смт. Зуя 6 935 4,79% 66,86% 20,58% 7,77%
смт. Кореїз 6 529 11,08% 82,10% 3,26% 3,56%
смт. Партеніт 6 254 15,91% 82,98% 0,27% 0,84%
смт. Молодіжне 6 185 6,07% 79,05% 13,90% 0,98%
смт. Новоозерне 6 105 17,99% 80,99% 0,31% 0,71%
смт. Новофедорівка 5 570 13,84% 85,13% 0,32% 0,71%
смт. Заозерне 4 566 13,27% 84,62% 0,84% 1,27%
смт. Багерове 4 551 9,26% 79,52% 8,91% 2,31%

(у тому числі:

білоруська - 1,01%)

смт. Азовське 4 315 6,11% 61,92% 30,82% 1,15%
смт. Бакачик-Кият 4 271 3,58% 95,05% 0,98% 0,39%
смт. Мирне 4 052 10,32% 88,06% 0,54% 1,08%
смт. Сімеїз 4 025 6,88% 90,86% 0,71% 1,55%
смт. Аграрне 3 454 10,95% 86,57% 1,00% 1,48%
смт. Щебетовка 3 337 7,16% 75,04% 15,73% 2,07%

(у тому числі:

білоруська - 1,35%)

смт. Новоселівське 3 267 15,03% 58,38% 24,42% 2,17%
смт. Поштове 2 993 4,46% 86,20% 6,31% 3,03%
смт. Кайгадор 2 880 6,71% 92,82% - 0,47%
смт. Коктебель 2 778 2,57% 94,76% 2,25% 0,42%
смт. Миколаївка 2 672 6,13% 92,64% 0,67% 0,56%
смт. Албат 2 435 8,68% 69,97% 20,34% 1,01%
смт. Нікіта 2 379 9,20% 88,53% 1,67% 0,60%
смт. Форос 2 166 14,10% 84,90% 0,18% 0,82%
смт. Аерофлотське 1 970 3,82% 94,65% 0,92% 0,61%
смт. Вільне 1 833 13,01% 70,11% 14,68% 2,20%
смт. Лівадія 1 620 10,24% 87,96% 0,22% 1,58%
смт. Виноградне 1 268 7,21% 86,79% 3,21% 2,79%
смт. Краснокам'янка 1 058 9,85% 81,06% 5,59% 3,50%
смт. Новий Світ 1 056 5,86% 92,86% 0,09% 1,19%
смт. Ореанда 891 6,88% 92,90% 0,11% 1,11%
смт. Научне 864 7,24% 92,12% - 0,64%
смт. Кацівелі 655 8,81% 90,88% - 0,31%
смт. Відрадне 585 14,43% 84,36% 0,34% 0,87%
смт. Долосси 542 46,38% 53,23% - 0,39%
смт. Санаторне 537 10,36% 87,57% - 2,07%
смт. Берегове 519 21,76% 77,20% 0,21% 0,83%
смт. Паркове 481 13,51% 85,65% 0,21% 0,63%
смт. Восход 480 4,17% 95,57% - 0,26%
смт. Голуба Затока 419 7,16% 83,75% 7,99% 1,10%
смт. Курпати 414 15,38% 83,92% - 0,70%
смт. Понизівка 361 4,43% 93,91% - 1,66%
смт. Курортне 316 7,59% 91,46% - 0,95%
Автономна Республіка Крим 1 274 292 7,96% 84,25% 5,94% 1,85%

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 38,82 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння українською мовою, а 95,48 % — російською мовою. 90,88 % мешканців Автономної Республіки Крим вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Автономної Республіки Крим за даними перепису населення 2001 року[17][18]

своєї

національності

українська російська
Росіяни 99,83 % 28,38 %
Українці 75,60 % 89,99 %
Кримські татари 95,89 % 19,35 % 85,83 %
Білоруси 28,26 % 29,20 % 96,51 %
Татари 75,08 % 18,11 % 89,93 %
Вірмени 65,36 % 23,10 % 91,57 %
Євреї 5,98 % 29,72 % 99,29 %
Поляки 14,10 % 58,65 % 94,51 %
Молдовани 48,36 % 33,18 % 96,17 %
Азербайджанці 64,25 % 19,74 % 88,79 %
Узбеки 49,78 % 20,56 % 89,68 %
Корейці 30,87 % 19,29 % 98,23 %
Греки 35,13 % 23,61 % 95,71 %
Німці 32,26 % 30,05 % 98,70 %
Мордва 33,51 % 19,07 % 97,83 %
Чуваші 38,46 % 19,48 % 97,42 %
Роми 74,05 % 18,83 % 84,65 %
Болгари 39,80 % 41,08 % 97,60 %
Грузини 44,81 % 26,94 % 91,49 %
Марійці 39,21 % 19,10 % 96,42 %

Перепис 1979 ред.

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1979 року.[19]

рідна мова чисельність частка
російська 1 800 097 84,3 %
українська 290 743 13,6 %
інша 45 076 2,1 %

Перепис 1970 ред.

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1970 року.[20]

рідна мова чисельність частка
російська 1 491 141 82,2 %
українська 284 977 15,7 %
інша 37 384 2,1 %

Перепис 1959 ред.

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1959 року.[21]

рідна мова чисельність частка
російська 1038 100 86,4 %
українська 141 700 11,8 %
інша 21 700 1,8 %

Перепис 1926 ред.

Рідна мова населення Кримської АСРР за результатами перепису 1926 року[22]

рідна мова чисельність частка
російська 384 000 53,79 %
татарська 186 024 26,06 %
німецька 42 195 5,91 %
українська 33 760 4,73 %
єврейська 21 931 3,07 %
грецька 14 855 2,08 %
болгарська 10 909 1,53 %
вірменська 9 987 1,40 %
польська 2 281 0,32 %

Перепис 1897 ред.

 
Мовний склад населення Таврійської губернії за переписом 1897 р.

Рідна мова населення кримських повітів Таврійської губернії за результатами перепису 1897 року.[23]

рідна мова чисельність частка
татарська 194 294 35,55 %
російська 180 963 33,11 %
українська 64 703 11,84 %
німецька 31 590 5,78 %
єврейська 24 168 4,42 %
грецька 17 114 3,13 %
вірменська 8 317 1,52 %
болгарська 7 450 1,36 %
польська 6 929 1,27 %

Рідна мова населення адміністративних одиниць Криму за результатами перепису 1897 року.

населення татарська російська українська німецька євреї* грецька вірменська болгарська польська
Сімферополь 49 078 19,7 % 45,7 % 6,9 % 1,4 % 15,9 % 1,7 % 4,0 % 0,2 % 3,0 %
Бахчисарай 12 959 86,0 % 7,3 % 0,6 % 0,1 % 1,6 % 3,8 % 0,3 % 0,1 %
Карасубазар 12 968 64,0 % 16,4 % 1,7 % 0,8 % 9,3 % 1,3 % 6,2 % 0,1 % 0,1 %
Сімферопольський повіт (с. н.) 66 712 50,6 % 26,0 % 9,7 % 7,5 % 0,1 % 1,4 % 0,4 % 2,0 % 0,3 %
Євпаторія 17 913 49,4 % 26,3 % 6,4 % 1,2 % 8,4 % 5,1 % 1,9 % 0,0 % 0,4 %
Євпаторійський повіт (с. н.) 45 298 40,1 % 14,1 % 26,9 % 16,3 % 0,1 % 0,2 % 0,3 % 0,0 % 0,3 %
Перекоп 5 279 23,9 % 48,4 % 8,0 % 0,5 % 12,6 % 0,1 % 3,6 % 0,5 %
Перекопський повіт (с. н.) 46 114 23,9 % 19,9 % 23,6 % 25,4 % 1,4 % 0,5 % 0,9 % 0,0 % 0,3 %
Феодосія 24 096 18,8 % 46,8 % 7,7 % 1,3 % 11,4 % 5,3 % 3,7 % 0,2 % 2,5 %
Старий Крим 3 330 16,8 % 35,1 % 5,1 % 1,9 % 0,4 % 24,4 % 11,9 % 2,3 % 0,2 %
Феодосійський повіт (с. н.) 88 432 44,5 % 25,5 % 12,8 % 5,1 % 0,2 % 2,9 % 1,3 % 6,5 % 0,1 %
Ялта 13 155 3,3 % 66,2 % 4,3 % 1,4 % 6,7 % 9,1 % 2,4 % 0,1 % 2,0 %
Ялтинський повіт (с. н.) 60 105 71,2 % 18,6 % 2,4 % 0,2 % 0,2 % 4,6 % 0,5 % 0,0 % 0,3 %
Керч 33 347 6,7 % 57,8 % 8,0 % 0,8 % 12,9 % 5,3 % 2,0 % 0,2 % 2,6 %
Єнікале 1 438 0,3 % 75,7 % 5,3 % 0,5 % 4,6 % 12,2 % 0,1 % 1,2 %
Керч-Єнікалейське градонач. (с. н.) 8 913 3,7 % 45,0 % 48,2 % 0,2 % 0,8 % 0,8 % 0,0 % 0,1 % 0,0 %
Севастополь 53 595 3,4 % 63,5 % 13,7 % 1,7 % 6,9 % 2,9 % 0,8 % 0,1 % 5,1 %
Балаклава 1 215 1,7 % 40,3 % 1,4 % 0,3 % 0,7 % 51,4 % 0,4 % 0,4 % 1,1 %
Севастопольське градонач. (с. н.) 2 645 2,7 % 58,7 % 7,8 % 1,1 % 25,4 % 0,9 % 0,3 % 1,3 %
  • Євреї рахувалися за національною приналежністю, без відносно рідної мови

Місце народження ред.

За переписом 2001 року 65,2 % населення Автономної республіки Крим народилися на території України (УРСР) — а саме: 49,1 % народилися у Криму, 16,1 % — у інших областях України.[24] 32,0 % мешканців АР Крим народилися на території інших держав (зокрема 18,8 % — на території Росії/РРФСР, 8,1 % — на території Узбекистану, 1,4 % — Казахстану, 1,3 % — Білорусі), 2,8 % населення не вказали своє місце народження.

Порівняно з переписом 1989 року питома вага уродженців Криму у його населенні зросла на 5,8 в. п., з 43,3 % до 49,1 % , питома вага уродженців інших регіонів України скоротилася на 4,6 в. п. з 20,7 % до 16,1 %, питома вага уродженців Росії скоротилася на 8,6 в. п., з 27,4 % до 18,8 %, а питома вага уродженців Узбекистану збільшилась учетверо, з 1,5 % до 8,1 % населення.[25]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Автономної республіки Крим за переписом 2001 року:

 
Населення АР Крим за місцем народження
уродженців області кількість частка у населенні
АР Крим 993656 49,1
Херсонської 29594 1,5
Вінницької 23610 1,2
Донецької 23132 1,1
Хмельницької 21701 1,1
Сумської 21506 1,1
Житомирської 19781 1,0
Запорізької 17770 0,9
Полтавської 15521 0,8
Дніпропетровської 14654 0,7
Чернігівської 14475 0,7
Луганської 12005 0,6
Харківської 11376 0,6
Черкаської 10927 0,5
Одеської 10613 0,5
Київської 10086 0,5
Львівської 8616 0,4
Рівненської 8601 0,4
Кіровоградської 8519 0,4
Волинської 7727 0,4
Миколаївської 7536 0,4
Севастополя 6747 0,3
Тернопільської 6046 0,3
Івано-Франківської 5671 0,3
м. Києва 4318 0,2
Чернівецької 2863 0,1
Закарпатської 2029 0,1

Природний рух населення ред.

Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950—2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[26] 1960[26] 1970[27] 1990[28] 2000[28] 2010[28] 2013[28]
народжуваності 23,0 20,6 16,0 13,0 7,3 11,8 12,2
смертності 7,3 6,3 7,4 10,5 13,9 14,5 13,7
природного приросту 15,7 14,3 8,6 2,5 -6,6 -2,7 -1,5

Найбільші міста і селища ред.

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч
за даними Держкомстату[29][30]
Сімферополь 338,3 Армянськ 22,3
Керч 144,6 Білогірськ 18,3
Євпаторія 107,0 Судак 15,5
Ялта 78,2 Приморський 15,0
Феодосія 69,0 Гвардійське 12,7
Джанкой 35,7 Октябрське 11,7
Красноперекопськ 29,7 Гресівський 11,5
Алушта 28,3 Гаспра 11,4
Бахчисарай 26,7 Щолкіне 11,2
Саки 23,4 Чорноморське 11,1

Зайнятість населення ред.

Сфери зайнятості населення АР Крим за переписом 2001 року.[31]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 154 172 22,6 %
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 81 914 12,0 %
Обробна промисловість 65 843 9,7 %
Охорона здоров'я та соціальна допомога 64 572 9,5 %
Транспорт і зв'язок 49 410 7,2 %
Освіта 46 823 6,9 %
Державне управління 45 972 6,7 %
Готелі та ресторани 40 507 5,9 %
Будівництво 39 614 5,8 %
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 22 001 3,2 %
Виробництво електроенергії, газу та води 21 273 3,1 %
Колективні, громадські та особисті послуги 17 901 2,6 %
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 13 970 2,0 %
Фінансова діяльність 5 239 0,8 %
Рибне господарство 4 759 0,7 %
Послуги домашньої прислуги 4 062 0,6 %
Добувна промисловість 3 497 0,5 %
Екстериторіальна діяльність 30 0,0 %
Всього зайнятих економічною діяльністю 681 559 100,0 %

Джерела ред.

  • Водарскій Я. Є., Єлісєєва О. І., Кабузан В. М. Населення Криму в кінці XVIII — кінці XX століть (Чисельність, розміщення, етнічний склад). — Москва, 2003.
  • «От киммерийцев до крымчаков» — 3-е изд., стереотипное под ред. И. Н. Храпунова, А. Г. Герцена — Симферополь: издательство «ДОЛЯ», 2006. — 288 с.
  • https://web.archive.org/web/20101106203617/http://www.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/estimated/crimea/

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Верховна Рада України внесла запропоновані Урядом зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // unian, 15.09.2015 | 17:58; «Фактичне захоплення Верховної Ради Криму відбулося 26 лютого а порушення збройними силами Росії порядку перетину — 20 лютого. Це підтверджено відповідними юридично правовими нормами», — пояснив глава МЗС, Рада визначила дату початку тимчасової окупації Криму [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // pravda.if.ua, 16 вересня, 9:46
  2. Доктрина міжнародного права та праці видатних юристів — міжнародників як джерело міжнародного права. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2016.
  3. Розвиток феодалізму в Кримському Ханстві в XVII—XVIII століттях. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
  4. Tunmann / frametext.htm Йоганн Тунманн "Кримське ханство" стр 28
  5. Российская Академия наук, Институт российской истории. Я. Е. Водарский, О. И. Елисеева, В. М. Кабузан. Население Крыма в конце XVIII — конце XX веков (Численность, размещение, этнический состав). Москва — 2003. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 березня 2015.
  6. Суспільно-політична ситуація, етнодемографічні та етносоціальні зміни в Криму у середині 1950-х — 1980-х рр. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
  7. Зміни в етно-національному складі населення півдня України в 60-80-ті роки ХХ ст (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
  8. Національний склад населення України в XX сторіччі. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 10 липня 2013.
  9. Переписи населения Российской Империи, СССР. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 10 липня 2013.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 10 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. за рідною мовою
  12. а б віднесені до складу татарськомовних
  13. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Крымская АРСР. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 27 лютого 2014.
  14. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1929
  15. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 березня 2013.
  16. Розподіл населення за рідною мовою. Автономна Республіка Крим.
  17. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  18. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  19. Численность и состав населения СССР. По данным Всесоюзной переписи населения 1979 г. — ЦЧУ СССР, М., 1984 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 8 листопада 2013.
  20. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  21. Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
  22. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  23. Перепис 1897: Таврійська губернія. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 8 листопада 2013.
  24. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  25. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Распределение населения республик СССР и их регионов по месту рождения. Крымская область. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 5 квітня 2015.
  26. а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  27. Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
  28. а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
  29. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 7 вересня 2014.
  30. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  31. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.