Відкрити головне меню

Красногвардійський район (Крим)

район в Автономній Республіці Крим (Україна)

Красногварді́йський райо́н (Курманський район) (рос. Красногвардейский район, крим. Qurman rayonı) — район, розташований у центральній частині АР Крим.

Красногвардійський район
COA Krasnohvardiiskyi Raion, Crimea.svg FLA Krasnohvardiiskyi Raion, Crimea.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 0122000000
Утворений: 1944
Населення: 91336 (на 1.08.2013)
Площа: 1766 км²
Густота: 51.4 осіб/км²
Тел. код: +380-6556
Поштові індекси: 97000—97064
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Красногвардійське
Селищні ради: 2
Сільські ради: 18
Смт: 2
Села: 82
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 97000, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Енгельса, 3, 2-37-76
Вебсторінка: Красногвардійська РДА
Голова РДА: Прохоренко Анатолій Володимирович
Голова ради: Войлоков Олександр Миколайович
Мапа

Commons-logo.svg Красногвардійський район у Вікісховищі

Стела на в'їзді в район

12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Красногвардійський район» на «Курманський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України[1].

Загальні відомостіРедагувати

Населення — 97 тис. чоловік, з яких 58% — росіяни, 24,9% — українці, 16,6% — кримські татари та інші.

З 1935 р. — Тельманський район, з 1944 — Красногвардійський район, в 1962 р. — об'єднаний з Октябрським районом.

Території району перетинають річки Великий Салгир і Бурульча.

Корисні копалини: вапняки, щебінь.

ІсторіяРедагувати

Поселення Курман-Кемельчи, що розташовувалося на території сучасного смт. Красногвардійське, згадується в «Списках населених пунктів Російської імперії» в 1865 році.

У 18741875 роках поряд з Курман-Кемельчи була проведена Лозово-Севастопольська залізниця, побудована станція, після чого населений пункт став швидко розростатися. На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського повіту. Значна частина сіл району виникла в 50-70-ті рр. XIX ст.

У 1918 р. в районі була встановлена радянська влада.

З 1921 рр. Курман-Кемельчи став центром Курманського району, в тому ж році селище Біюк-Онлар стало центром Біюк-Онларського району (у 1924 р. район був розформований, село увійшло до складу Сарабузького, а з 1926 р. — у складі Сімферопольського району, в 19301962 — центр Біюк-Онларського району).

У 1941 р. в ході Другої світової війни територію району окупували німецькі війська. Тут діяли партизанські загони, підпільні центри. У 1944 р. район було відвойований радянськими військами.

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР. У 1961 р. — територією району пройшов Північно-Кримський канал.

З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року анексований Російською Федерацією.

Адміністративно-територіальний устрійРедагувати

ЕкономікаРедагувати

Зараз в економіці району провідне місце займає сільськогосподарське виробництво. Працюють 34 колективних сільськогосподарських підприємства, Державна сільськогосподарська дослідницька станція, 147 фермерських господарств.

Основні підприємства:

  • завод продтоварів,
  • Октябрський винзавод,
  • Краснопартизанський винзавод,
  • ВАТП «Красноногвардійський маслозавод»,
  • Урожайненський комбінат хлібопродуктів,
  • Елеваторний комбінат хлібопродуктів,
  • хлібокомбінат.

ТранспортРедагувати

Територією району проходить автошлях E105.

НаселенняРедагувати

Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р. [1]

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни 45 666 48,7 44 326 53,3
українці 25 563 27,3 15 514 18,7
кримські татари 15 619 16,7 16 848 20,3
білоруси 2 059 2,2 1 171 1,4
татари 1 061 1,1 936 1,1
вірмени 399 0,4 383 0,5
корейці 309 0,3 259 0,3
цигани 253 0,3 410 0,5
німці 218 0,2 91 0,1
узбеки 218 0,2 237 0,3
поляки 190 0,2 97 0,1
азербайджанці 176 0,2 192 0,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[3]

російська кримсько
татарська
українська білоруська вірменська
Красногвардійський район 69,4 15,4 11,9 0,4 0,2
смт Красногвардійське 77,8 11,9 8,8 0,3 0,3
смт Октябрське 71,1 18,2 5,3 0,1 0,1
Олександрівська сільрада 68,8 14,3 14,0 0,8 0,4
Амурська сільрада 53,6 31,8 10,9 0,4 0,2
Восходненська сільрада 77,1 3,7 13,4 0,7 0,1
Зернівська сільрада 64,7 21,9 11,5 0,4 0,6
Калінінська сільрада 61,3 16,8 20,0 1,1
Клепинінська сільрада 74,8 10,9 11,6 0,2
Колодязянська сільрада 61,0 24,2 12,8 0,7
Котельниківська сільрада 66,8 10,8 19,4 0,3 1,7
Краснознам'янська сільрада 53,0 32,7 13,0 0,1 0,2
Ленінська сільрада 69,5 12,8 15,0 0,2
Мар'янівська сільрада 62,7 14,9 19,4 0,8 0,1
Найдьонівська сільрада 65,3 19,0 14,7 0,2
Новопокровська сільрада 58,0 24,6 12,6 0,6
Петрівська сільрада 75,2 9,3 12,6 0,4 0,2
Полтавська сільрада 72,2 9,2 16,6 0,2 0,3
П'ятихатська сільрада 68,7 14,7 11,8 0,4 0,8
Рівнівська сільрада 52,7 33,6 10,8 0,4 0,2
Янтарненська сільрада 80,3 6,9 12,0 0,3 0,2

Соціальна сфераРедагувати

У Красногвардійському районі працюють 35 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічне училище; районний Будинок культури, 36 клубів, 52 бібліотеки, 5 школа естетичного виховання, ДЮСШ, спортивне суспільство; 2 лікарні, 12 амбулаторій, 49 фельдшерсько-акушерських пунктів, санаторій-профілакторій. Діють 2 історико-революційних музея, краєзнавчий музей, 3 кімнати бойової слави. Працюють філіали трьох банків. У районі функціонують 39 релігійних общин. У районі створений ландшафтний заповідник.

Пам'яткиРедагувати

У Красногвардійському районі Криму нараховується 57 пам'яток історії, всі — місцевого значення.

Пам'ятки археології: курган V–IV ст. до н. е., «кам'яні баби», курган XI–XIII ст.

На території району встановлений меморіал і 35 пам'ятників воїнам, які загинули в роки Другої світової війни.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Первомайський район Джанкойський район Джанкойський район
Первомайський район   Нижньогірський район
Сакський район Сімферопольський район
Білогірський район