Відкрити головне меню

Совє́тський райо́н (Ічкінський район) (до 1944 року — Ічкинський район; рос. Советский район, крим. İçki rayonı) — район АР Крим. Адміністративний центр — смт Совєтський. Населення становить 34 329 жителів (на 1.08.2012).

Совєтський район
COA Sovietskyi Raion, Crimea.svg FLA Sovietskyi Raion, Crimea.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 125200000
Утворений: 1935
Населення: 34349 (на 1.08.2013)
Площа: 1080 км²
Густота: 31.7 осіб/км²
Тел. код: +380-6551
Поштові індекси: 97200—97251
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Совєтський
Селищні ради: 1
Сільські ради: 11
Смт: 1
Села: 38
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 97200, Автономна Республіка Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 15, 9-11-07
Веб-сторінка: Совєтська РДА
Голова РДА: Глобинець Григорій Іванович
Голова ради: Маснік Іван Миколайович
Мапа

Commons-logo.svg Совєтський район у Вікісховищі

12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Совєтський район» на «Ічкінський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України[1].

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташований на північному сході Кримського півострова за 105 км від столиці республіки — м. Сімферополя. На півночі і північному сході межа його проходить по узбережжю оз. Сиваш, на сході межує з Кіровським, на півдні — з Білогірським, на заході — з Нижньогірським районом.

Площа — 107,9 тис. га.

Території району входять до зони зрошування Північно-Кримського каналу. Ґрунти — від солончаків і бурих солонців близько оз. Сиваш до каштанових і південних чорноземів.

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про Ічки датується 1798 р.

Район утворений в січні 1935 р. — як Ічкинський, з 1944 р. — Совєтський.

У 1962 р., у порядку укрупнення сільських районів, ліквідований як адміністративно-територіальна одиниця і приєднаний до Нижньогірського району. У 1966 р. знов відновлений.

Адміністративний поділРедагувати

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду і 116 сільських рад, які підпорядковані Совєтській районній раді та об'єднують 49 населених пунктів[2].

  • Советська селищна рада
  • Дмитрівська сільська рада
  • Завітненська сільська рада
  • Іллічівська сільська рада
  • Красногвардійська сільська рада
  • Краснофлотська сільська рада
  • Некрасовська сільська рада
  • Прудовська сільська рада
  • Пушкинська сільська рада
  • Урожайнівська сільська рада
  • Чапаївська сільська рада
  • Чорноземненська сільська рада

НаселенняРедагувати

Населення — 37,6 тис. чоловік

Національний склад населення району за переписом 2001 р.[3] та 2014 р. [1]

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни 18 234 48,5 16 653 52,2
кримські татари 8 344 22,2 8 066 25,3
українці 8 287 22,1 4 188 13,1
татари 757 2,0 837 2,6
білоруси 499 1,3 255 0,8
мордва 186 0,5 100 0,3
цигани 150 0,4 205 0,6

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]

російська кримсько-
татарська
українська білоруська циганська
Совєтський район 64,4 21,2 10,4 0,3 0,3
смт Совєтський 67,7 20,9 8,3 0,3 0,6
Дмитрівська сільрада 66,3 15,8 17,5 0,1
Завітненська сільрада 66,9 20,7 7,9 0,6
Іллічівська сільрада 67,8 20,7 10,0 0,3
Красногвардійська сільрада 61,8 15,4 13,3 1,0 0,1
Краснофлотська сільрада 57,2 23,3 11,5 0,8 1,2
Некрасовська сільрада 64,2 20,2 14,2 0,6
Прудівська сільрада 69,3 17,4 7,7
Пушкінська сільрада 47,5 36,4 14,9 0,3
Урожайнівська сільрада 56,8 11,9 13,2 0,1
Чапаєвська сільрада 62,1 24,8 11,2 0,4 0,2
Чорноземненська сільрада 63,9 25,5 9,4 0,2

ЕкономікаРедагувати

Пріоритетна галузь народного господарства району — сільськогосподарське виробництво. Господарства багатогалузеві, з розвиненим садівництвом і виноградарством. На базі реформованих колективних господарств створені: 8 виробничих сільськогосподарських кооперативу, 5 — ТОВ, 1 — ЗАТ.

Станом на 01.01.2001 у районі діє 21 підприємство різних форм власності, 90 фермерських господарств які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

У структурі культивованої площі найбільшу питому вагу займають зернові, технічні і кормові культури. Сільськогосподарські підприємства обслуговують: ремонтно-транспортні підприємства, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторна станція і ряд інших підприємств місцевого значення.

Промислові підприємства спеціалізуються у області переробки сільськогосподарської сировини: комбінат хлібопродуктів, маслобойний, виноробницькі заводи, ефіроолійний завод. Діє також друкарня.

ІнфраструктураРедагувати

У районі — 16 загальноосвітніх шкіл, 2 позашкільних установи, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства, 2 ПТУ; районна лікарня, 24 фельдшерсько-акушерських пункту, 6 амбулаторій, поліклініку; 23 клубних установи, 25 бібліотек, музична школа, 2 народних музеї, 15 театральних і 2 народних колективи; готель.

Територією району проходить залізниця Керч-Джанкой і автодорога республіканського значення.

Пам'яткиРедагувати

На території району є кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи, скіфські поховання.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати


Нижньогірський район Нижньогірський район Азовське море, Сиваш
Нижньогірський район  
Білогірський район Кіровський район Кіровський район