Відкрити головне меню

Партені́т (крим. Partenit) — селище міського типу в Україні, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим. Розташоване в західній частині курорту Велика Алушта на Південному березі Криму, за 64 км від Сімферополя, найближчої залізничної станції.

смт Партеніт
Partenit kr s.png FLA Partenit, Krym, Ukraine.svg
Герб Партеніта Прапор Партеніта
Партеніт на тлі Аю-Дага
Партеніт на тлі Аю-Дага
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Алуштинська міська рада
Рада Партенітська селищна рада
Код КОАТУУ: 0110345400
Облікова картка Партеніт 
Основні дані
Засноване VIII ст.
Статус із 1963 року
Площа 8.64 км²
Населення 6086 (на 2014 рік)[1]
Густота 704.4 осіб/км²
Поштовий індекс 98542
Телефонний код +380 6560
Географічні координати 44°34′32″ пн. ш. 34°20′39″ сх. д. / 44.57556° пн. ш. 34.34417° сх. д. / 44.57556; 34.34417
Висота над рівнем моря 90 м[2]
Водойма річки Партенітка, Путаміс, Токата
Відстань
Найближча залізнична станція: Сімферополь
До станції: 59 км
До райцентру:
 - автошляхами: 16,7 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 64,5 км
Селищна влада
Адреса 98542, Автономна Республіка Крим, Алуштинська міська рада, смт. Партеніт, вул. Паркова, 1
Карта
Партеніт. Карта розташування: Україна
Партеніт
Партеніт
Партеніт. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Партеніт
Партеніт

Commons-logo.svg Партеніт у Вікісховищі

Регулярний автобусний зв'язок з Алуштою, Ялтою, влітку — із Сімферополем. Через селище протікають річки Аян, Путаміц, Токката.

ІсторіяРедагувати

 
Оливовий гай (2006 рік)

Територія селища була заселена з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки епохи верхнього палеоліту, залишки поселень епохи мезоліту (12-7 тис. до н. е.), бронзової доби (3-2 тис. до н. е.), пізньоантичне поселення рубежу н. е., святилище язичників III—IV ст. н. е. на р. Алі-гір.

Партеніт був заснований грецькими колоністами між V і III ст. до н. е.[3] Назву свою дістав за грецьким язичницьким святилищем, присвяченим богині Деметрі, яку шанували як діву (παρθένος 'діва').

З кінця IV ст. став центром ґотської держави й осередком ґотської єпархії.[3]

Перша письмова згадка датується VIII ст. — «Житіє Іоанна Готського»[джерело?]. Завдяки діяльності Святого Іоанна, єпископа Готського, поселення Патеніти потрапило на сторінки багатьох робіт, присвячених історії християнства, Візантійської імперії.

У VIII—X ст. Партеніт знаходився під владою Хозарського каганату, а в X—XIII ст. — Візантії.

У XIV—XV ст. входив до складу володінь Республіки Генуя, в 1475-1774 рр., разом з Кримським ханством — до складу імперії Османа, в 1774-1783 рр. — у складі незалежного Кримського ханства, з 1783 р. — у складі Російської імперії, з 1954 року, разом з усім півостровом, Партеніт увійшов до складу земель України. Починаючи з 18 березня 2014 року Партеніт, разом з рештою Криму і Севастополем, є окупованим Російською Федерацією.

НаселенняРедагувати

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 6391 особа[4]. Мовний склад населення села був таким[5]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 1017 15,91
російська 5303 82,98
кримськотатарська 17 0,27
білоруська 14 0,22
молдавська 7 0,11
вірменська 7 0,11
болгарська 3 0,05
німецька 2 0,03
польська 1 0,02

ЕкономікаРедагувати

Основний природо-ресурсний потенціал — кліматичні умови сухих субтропіків, сприятливі для відпочинку. Партеніт — курортне селище.

У смт діють дослідницьке господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду, яке займається вирощуванням декоративних рослин; розташовані виноградники радгоспу-заводу «Таврида» («Масандра»), де вирощують мускат, каберне та інші сорти винограду.

Соціальна сфераРедагувати

У селищі функціонують одна загальноосвітня школа; поліклініка; музична школа і філіал Алуштинської художньої школи; 3 будинки відпочинку; кінотеатри, клуби, бібліотеки, відомі художні колективи: концертний хор «Кантилена», зразковий дитячий оркестр «Партеніт», дитячий камерний оркестр «Віртуози Партеніта», ансамбль гітаристів; відділення одного банку; 2 парки відпочинку; діють релігійні спільноти УПЦ МП і євангельських християн-баптистів.

 
Партеніт. Вид з Бабуган-Яйли.

Пам'яткиРедагувати

 
Парк в Айвазовському — частина оливового гаю

На території смт розташовуються пам'ятки садово-паркового мистецтва:

    • «Карасан» (1-а половина. XIX ст.) — площа 18 га, 220 видів реліктових рослин, але відвідання сторонніми особами з 2009 р. обмежено.
    • парк будинку відпочинку «Айвазовське» (реконструкція з 2000-х років), де ростуть 28 стародавніх олив;
    • пам'ятник природи гора Аю-Даг;
  • архітектура:
  • археологічні:
    • городище Партеніти (VI—XV ст.),
    • античні поселення, язичницьке святилище, комплекс середньовічних монастирів і церков, поселень і оборонних споруд на горі Аю-Даг (VIII—X ст., XII — поч. XVII ст.).

Установлені пам'ятники св. Іоанну Готському, Авіценні, М. Фрунзе, В. Леніну, загиблим під час другої світової війни землякам.

У літературіРедагувати

У місті Партеніті відбуваються події, описані в драматичній сцені Лесі Українки «Іфігенія в Тавріді» з циклу «Кримські відгуки».

У поета-неокласика Миколи Зерова є сонет «Партеніт».[6]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Прогноз погоди в смт. Партеніт
  3. а б Полонська-Василенко, Наталія (1995). Історія України (українська). Київ: «Либідь». с. 60, 61. ISBN 5-325-00596-0. 
  4. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим
  6. http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=zerov&page=zerov15 Архівовано 6 листопад 2007 у Wayback Machine. Микола Зеров: Сонет «Партеніт»

Джерела та літератураРедагувати