Аян (річка)

Аян — річка в Криму, ліва притока Салгиру. Починається з однойменного джерела, що вибивається могутнім ключем з підніжжя північного схилу Чатир-Дагу, на висоті 486 м, з витратою води залежно від пори року 0,02 — 30,8 м³/с.

Аян
44°49′35″ пн. ш. 34°17′30″ сх. д.
Витік	Чатир-Даг
• координати	44°49′35″ пн. ш. 34°17′30″ сх. д.
• висота, м	486 м
Гирло	Салгир
• координати	44°51′24″ пн. ш. 34°16′13″ сх. д.
Країни:	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим Республіка Крим
Довжина	5 км
Середньорічний стік	0,02 — 30,8 м3/с
Притоки:	Ах-Метек
Медіафайли у Вікісховищі

Чатир-Даг — окремий гірський масив з вирівняною поверхнею, що має майже геометрично правильну форму зрізаної піраміди з ледве піднятим правим кутом (вершина Еклізі-Бурун висотою 1527 м). Чатир-Даг — не найвищий гірський масив, але найвідоміший. Масив відступив від інших масивів Головної гряди небагато на північ. Чатир-Даг видний звідусіль.

На початку XX століття було ухвалене рішення про будівництво водопроводу від Аянського джерела для водопостачання Сімферополя. Через те, що джерело розташоване вище міста, то вода могла надходити в місто трубами самопливом. За згодою поміщика Попова, власника джерела й землі, якою протікала річка Аян, Сімферопольська міська управа провела великі роботи з підготовки до будівництва водопроводу. Однак Попов незабаром заборонив роботи на своїй землі. І тільки навесні 1926 року на Петровських скелях грабарі вручну приступилися до риття котловану для басейну, куди надходила вода з Аяна.

З огляду на нерівномірність витрат води протягом року, від 4 — 6 млн до 400 тис. цебер на добу в посушливий період, було вирішено у верхів'я річки побудувати водоймище. Будівництво Аянського водоймища почалося в 1927 році за проектом, розробленим інженерно-меліоративним факультетом Харківського сільгоспінституту. Місце для греблі вибрали за 2,8 км нижче джерела Аян. Водоймище обсягом 1,75 млн м³ будувалося у дві черги (1929 і 1939); після реконструкції в 1951 і в 1977 роках, об'єм його збільшився відповідно до 3,9 млн м³. Водоймище розташоване вище села Зарічне (колишній Аян) в оточенні гір. Чиста аянська вода максимальною товщиною 24,5 м з віддзеркалюваним у ній блакитним небом незвичайно прозора. При спорудженні греблі водоймища паралельно велися роботи й на самому джерелі, де було зведено каптажний будинок, що у первозданному виді є дотепер. Усередині будинку з-під скель б'є потужне джерело. До джерела веде 3 км шлях, прокладений лівим бортом долини. В одному місці дороги пробитий 20 м тунель, що був розрахований на гужовий візок. Усе робилося вручну за допомогою кирки, лома й лопати. Навислі над ущелиною скелі були знесені, без підривних робіт. У наш час вода з Аянського водоймища 18 км водоводом надходить у басейн на Петровських скелях, де розташовані питні очисні споруди.

Література

• Ресурси поверхневих вод СРСР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с. (рос.)
• Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Посилання

• Річки Криму^{[недоступне посилання з лютого 2019]} на сайті Республіканського комітету водного господарства АРК.
• Річки Криму. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]