Маккабіада, Маккабіанські ігри (івр. מַכַּבִּיָּה‎) — міжнародні спортивні змагання за зразком Олімпійських ігор, які проводяться раз у чотири роки в Ізраїлі Всесвітнім спортивним товариством «Маккабі». Брати участь у Маккабіаді історично могли тільки євреї, але в останні роки участь у ній можуть брати громадяни Ізраїлю, що належать до інших віросповідань та етнічних груп[1]. Підняття спортивного рівня єврейської молоді і посилення почуття приналежності до єдиного народу — заявлена мета проведення Маккабіади.

Маккабіада
Тип повторювані спортивні подіїd
Штаб-квартира Flag of Israel.svg Ізраїль
maccabiah.com
CMNS: Маккабіада у Вікісховищі
Стадіон Рамат-Ган, на якому проводиться відкриття Маккабіад

ІсторіяРедагувати

У 1921 році ідея єврейської олімпіади була вперше висунута одним із засновників і керівників спортивного товариства «Маккабі» Йосефом Ієкутіелі. Він висунув свій план на конгресі Всесвітнього спортивного товариства «Маккабі» в Остраві (Чехословаччина) в 1929 році. План був прийнятий, і 28 березня 1932 року в Тель-Авіві відкрилася перша Маккабіада, в якій взяли участь 500 спортсменів з 23 країн[2] (за іншими даними, 390 спортсменів з 14 країн).[3][4] Маккабіаді передували кілька рекламних велосипедних турне, цілями яких були агітація потенційних учасників та збір пожертвувань. Маршрут першого турне, в 1930 році, проліг між Тель-Авівом і Антверпеном. За час другого турне, 1931 року, були відвідані Єгипет, Греція, Болгарія, Сербія і Хорватія, Австрія, Німеччина, Франція, Велика Британія та Ліван. До відкриття Маккабіади було приурочено відкриття першого в Палестині стадіону в Тель-Авіві. Ігри відкрив парад учасників, очолюваний особисто мером Тель-Авіва Дізенгофом верхи на білому коні. Перші місця в загальному медальному заліку завоювали делегації Польщі, Австрії та США.

Друга Маккабіада була проведена в Палестині в 1935 році в якості «єврейської альтернативи» Олімпійських ігор 1936 року в нацистській Німеччині. У заходах II Маккабіади взяли участь 1700 спортсменів-євреїв з 27 країн[5] (за іншими даними, 1250 спортсменів з 28 країн, включаючи Німеччину).[6] Серед учасників II Маккабіади — чемпіонка Олімпіади 1932 року в Лос-Анджелесі в метанні диска Ліліан Коупленд.[7] Перші два місця в загальному медальному заліку завоювали Австрія і Німеччина; команда ішува посіла загальне третє місце. Багато хто з учасників (у тому числі делегації Болгарії та Литви — в повному складі) після ігор нелегально залишилися в Палестині, що дало підставу називати надалі II Маккабіанські гри «Маккабіадою алії». Наслідком цього стало те, що III Маккабіада, запланована на 1938 рік, оскільки планувалося проводити Маккабіаду кожні три роки[джерело?], на відміну від Олімпіади, що проходить раз на 4 роки, не відбулася через протидію британської мандатної влади, що побоювалася продовження нелегальної імміграції зарубіжних учасників. Наступні Маккабіанські ігри пройшли тільки в 1950 році у відродженому Ізраїлі за участю 800 єврейських спортсменів з 19 країн (країни Східної Європи представлені не були). Ці ігри, за відсутності хворого президента Ізраїлю Хаїма Вейцмана, відкривав спікер Кнесету Йосеф Шпрінцак.[8]З 1960 року Маккабіади визнані МОК в якості регіонального спортивного заходи під егідою МОК і міжнародних спортивних федерацій.

Починаючи з VI Маккабіади учасників ігор розміщують у спеціально для цього побудованому «Маккабійському селищі» («Кфар ха-Маккабія», івр. כפר המכביה‎). Також починаючи з цієї Маккабіади, ігри, що до цього проводилися у дні свята Суккот, були перенесені на час літніх канікул, щоб полегшити можливість участі гостям з-за кордону, особливо студентам.[9]

На VII Маккабіаді 1965 року п'ятнадцятирічний Марк Шпітц, майбутній дев'ятиразовий олімпійський чемпіон Мехіко і Мюнхена, завоював 4 золотих медалі у плаванні.[10] Частина баскетбольних і боксерських матчів проходили в недавно побудованому спорткомплексі «Яд-Еліяху». За баскетбольну збірну США виступав Таль Броді, майбутня зірка тель-авівського «Маккабі». Західнонімецьке телебачення зняло про ці ігри документальний фільм «Європейська Олімпіада», який транслювався в Австрії, Бельгії, Нідерландах, Франції і Швейцарії, але не в Ізраїлі, де ще не було телебачення.

IX Маккабіада, що проходила під знаком пам'яті про ізраїльських спортсменів, убитих в теракті на Мюнхенській Олімпіаді, вперше в історії висвітлювалася єдиним на той момент каналом ізраїльського телебачення.[11]

В іграх Десятої Маккабіади вперше взяли участь понад 2000 спортсменів, які представляли 33 країни. Ці ігри стали рекордною за кількістю учасників спортивною подією на Близькому Сході, і в подальшому кількість спортсменів на Маккабіадах продовжувало зростати.

XIII Маккабіанські ігри в 1989 році були ознаменовані розширенням списку країн-учасниць завдяки поверненню представників країн соціалістичного табору.

Серед почесних гостей на відкритті XIV Маккабіади — особисто президент МОК Хуан Антоніо Самаранч і актор Роберт де Ніро. Кількість спортсменів-учасників вперше перевищила п'ять тисяч. Збірна Ізраїлю, після багаторічного домінування команд США, перемогла в загальному медальному заліку.[12]

 
Церемонія відкриття XVII Маккабіади

XV Маккабіада увійшла в історію як одна із трагічних сторінок в історії спорту в Ізраїлі та Австралії. На церемонії відкриття ігор під час проходження учасників по пішохідному мосту через річку Яркон міст завалився, і в результаті загинули чотири члени австралійської делегації і десятки отримали травми різного ступеня тяжкості.[13]

З 13 по 23 липня 2009 року в Ізраїлі проходила XVIII Маккабіада, в якій брали участь понад 7300 спортсменів-євреїв з 65 країн світу, а також 2000 атлетів з Ізраїлю. Даний спортивний захід став найбільшим за всю історію проведення. На церемонії відкриття ігор на стадіоні Рамат-Гана були присутні понад 40000 глядачів.[14]

XIX Маккабіада проходила в Ізраїлі з 18 по 30 липня 2013 року[15]

XX Маккабіада проходила в Ізраїлі з 4 по 18 липня 2017 року.

ОрганізаціяРедагувати

Маккабіади проходять тільки в Ізраїлі і в даний час проводяться в трьох категоріях: відкрита категорія, юніори (з 1985 року) та майстри. У відкритих Маккабіанських іграх може брати участь будь-який єврей і будь-який громадянин Ізраїлю незалежно від етнічної приналежності та віросповідання. У юніорських змаганнях можуть брати участь юнаки і дівчата віком 15-18 років. Змагання майстрів в свою чергу діляться на кілька вікових категорій і призначені для учасників у більш зрілому віці.

Змагання проводяться в тих видах спорту, в яких представлені чотири і більше (три і більше для жіночих і юніорських змагань) країн-учасниць. Якщо в змаганні беруть участь тільки три спортсмени, бронзова медаль не присуджується.[16] В останні десятиліття, у міру того, як великі єврейські клуби за кордоном переносять акцент зі спорту досягнень на масову участь членів єврейських громад в спортивному дозвіллі, на Маккабіадах зростає число учасників у неолімпійських видах спорту, таких, як боулінг, крикет, сквош і бридж.

Країни-учасниціРедагувати

КолишніРедагувати

Знамениті учасники МаккабіадРедагувати

Серед знаменитих спортсменів, які брали участь у Маккабіадах:

  • В баскетболі — Таль Броді; олимпійський чемпіон Монреаля Ерні Грюнфельд
  • У вільній боротьбі — чемпіон Олімпіади 1948 року в Лондоні Генрі Віттенберг
  • У гімнастиці — п'ятиразова олімпійська чемпіонка, Агнеш Келеті, уродженка Угорщини, яка емігрувала до Австралії після угорських подій 1956 року, а рік потому, після V Маккабіади, репатріювалась в Ізраїль; олімпійський чемпіон Барселони Валерій Біленький; олімпійська чемпіонка Атланти Керрі Страг
  • В легкій атлетиці — Ліліан Коупленд; олімпійський чемпіон Токіо в естафеті 4Х100 метрів Джеррі Ешворт; олімпійський чемпіон Мехіко у бігу з перешкодами Амос Бівотт
  • В настільному тенісі — багаторазова чемпіонка світу Анджеліка Розяну
  • У плаванні — Марк Спітц; чотириразовий чемпіон Сіднея і Афін Ленні Крайзельбург; чотириразовий олімпійський чемпіон Сіднея, Афін і Пекіна Джейсон Лезак; триразовий олімпійський чемпіон Сіднея і Ріо-де-Жанейро Ентоні Ервін і олімпійський чемпіон Лондона Фаб'єн Жило[17]
  • У тенісі — олімпійський чемпіон Афін Ніколас Массу; володарка двох Кубків Федерації і переможниця показового тенісного турніру на Олімпіаді в Мехіко Джулі Хелдман; призер Сеула Бред Гілберт; переможець більш ніж ста турнірів в одиночному і парному розрядах Том Оккер
  • У важкій атлетиці — чемпіон Олімпіади 1948 року Френк Спеллмен; олімпійський чемпіон Мельбурна Айзек Бергер, який побив на Маккабіаді 1957 року світовий рекорд[18]
  • У фехтуванні — олімпійський чемпіон Барселони Вадим Гутцайт; олімпійський чемпіон Атланти і Сіднея Сергій Шариков; олімпійська чемпіонка Сіднея Марина Мазіна
  • У хокеї на траві — Олімпійська чемпіонка Лос-Анджелеса Каріна Беннінга
  • У шахах — віце-чемпіон світу 2007 року Борис Гельфанд і володарка вищого рейтингу ФІДЕ в світі серед жінок Юдіт Полгар

ПриміткиРедагувати

  1. Porat, Avinoam (2005-07-11). Arab Israeli wins Maccabiah gold. YNet. Процитовано 2009-07-20. 
  2. Маккабиада // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)(рос.)
  3. The Maccabiah Архівовано 15 березень 2016 у Wayback Machine. на сайті Єврейської віртуальної бібліотеки (англ.)
  4. The Maccabiah Games на сайті Єврейської зали спортивної слави (англ.)
  5. Birth of the Maccabiah: Sports in the State of Israel (англ.)
  6. II Маккабиада на официальном сайте Маккабианских игр. Архів оригіналу за 4 жовтень 2011. Процитовано 8 березень 2018. 
  7. Лилиан Коупленд Архівовано 13 лютого 2009 у Wayback Machine. на сайте jewsinsports.org Архівовано 9 лютий 2010 у Wayback Machine. (англ.)
  8. III Маккабиада на официальном сайте Маккабианских игр. Архів оригіналу за 6 травень 2012. Процитовано 8 березень 2018. 
  9. VI Маккабиада на официальном сайте Маккабианских игр. Архів оригіналу за 6 травень 2012. Процитовано 8 березень 2018. 
  10. VII Маккабиада на официальном сайте Маккабианских игр. Архів оригіналу за 6 травень 2012. Процитовано 8 березень 2018. 
  11. IX Маккабиада на официальном сайте Маккабианских игр. Архів оригіналу за 6 травень 2012. Процитовано 8 березень 2018. 
  12. XIV Маккабиада на официальном сайте Маккабианских игр. Архів оригіналу за 4 жовтень 2011. Процитовано 8 березень 2018. 
  13. 1997 Maccabiah disaster: Full report of the the JNF memorial dedication. J-Wire (English). 2009-04-28. Процитовано 2017-07-13. 
  14. В Израиле пройдет всемирная Маккабиада
  15. 19-th Maccabiah Games Schedule. Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2018-03-08. 
  16. 18th Maccabiah Basic Regulations Архівовано 4 жовтень 2011 у Wayback Machine. (англ.)
  17. Adam Abrams. (June 15, 2017). International Jewish athletes 'return' to Jerusalem for 20th Maccabiah Games. Jewish News Service. Процитовано 2017-07-21. 
  18. Isaac "Ike" Berger. International Jewish Sports Hall of Fame. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2013-07-18. 

ПосиланняРедагувати