Відкрити головне меню

Хуа́н Анто́ніо Самара́нч-і-Торелло́ (ісп. Juan Antonio Samaranch i Torelló, кат. Joan Antoni Samaranch i Torelló — Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́[5]; * 17 липня 1920, Барселона — † 21 квітня 2010, Барселона) — іспанський спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець. Сьомий Президент МОК (19802001 рр.), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК.

Хуан Антоніо Самаранч
Жуан Антоні Самаранк
Juan Antonio Samaranch
ісп. Juan Antonio Samaranch
Juan Antonio Samaranch DF-ST-01-00128.jpg
Хуан Антоніо Самаранч, вересень 2000 року
Ім'я при народженні Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́
Joan Antoni Samaranch i Torelló
Народився 17 липня 1920(1920-07-17)
Іспанія Барселона
Помер 21 квітня 2010(2010-04-21) (89 років)
Іспанія Барселона
·серцева недостатність
Поховання Монтжуїкський цвинтар
Громадянство Іспанія Іспанія
Національність каталонець
Місце проживання
Діяльність спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець
Alma mater IESE Business School[d]
Володіє мовами іспанська[1] і каталанська
Членство Міжнародний олімпійський комітет, National Council of the Movement[d][2], Real Academia de Ciencias Económicas y Financieras[d][3] і Royal European Academy of Doctors[d]
Титул маркіз де Самаранч (дон)
Посада Президент Міжнародного олімпійського комітету[d], депутат франкістських кортесів[d][4], president of the Provincial Deputation of Barcelona[d], Q44438270?, ambassador of Spain to the Soviet Union[d] і ambassador of Spain to Mongolia[d]
Головував МОК (19802001)
Конфесія Римо-католицька церква
Діти Juan Antonio Samaranch Salisachs[d] і María Teresa Samaranch[d]
Нагороди
Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею
IMDb nm1347360
Coat of arms of the 1st Marquess of Samaranch.svg

Зміст

БіографіяРедагувати

Біографія до президенства МОКРедагувати

Хуан Антоніо Самаранч народився 17 липня 1920 року в місті Барселона (Каталонія, Іспанія) у заможній родині.

Х.-А. Самаранч здобув престижну освіту в бізнес-школі Університету Наварри (IESE Business School).

Працюючи іспанським функціонером у сфері спорту, Самаранч неодноразово очолював національні делегації на різноманітних заходах, у тому числі і пов'язаних з олімпізмом. За диктатури Ф. Франко в 1966 році Самаранча було призначено на посаду Голови національного олімпійського комітету. У цьому ж (1966) році Х.-А. Самаранч став членом Міжнародного Олімпійського комітету, де впродовж наступних років зробив блискучу кар'єру.

У 197377 Х.-А. Самаранч очолює депутатський корпус Барселони.

У період з 1974 до 1978 рр. Самаранч обіймає посаду віце-президента МОК.

З 1977 до 1980 рр. Хуан Антоніо Самаранч є послом Іспанії в СРСР та за сумісництвом у Монголії.

По завершенні Московської Олімпіади (1980 рік) Хуана Антоніо Самаранча (як компромісну фігуру) обрано Президентом (7-им за ліком) МОК.

На чолі МОКРедагувати

На посту Голови МОК Х.-А.Самаранч політику для забезпечення фінансової самостійності міжнародного олімпійського руху. Останнє було досягнуте за рахунок запровадження і широкого ужитку спонсорства і значного відсотку комерційної реклами на міжнародних і національних спортивних заходах (переважно з боку транснаціональних компаній, вирішення питання з оплатою теле-каналами трансляцій спортивних заходів, допомогою країні-організатору Олімпіади тощо.

За часів Самаранча МОК став величезним міжнародним комерціним осередком, через який проходять значні фінансові потоки. Саме засилля комерціалізації міжнародного олімпізму, що призводить нерідко до можливості зловживань у фінансовій сфері, а у галузі безпосередньо спорту високих досягнень пов'язане зі скандалами і проявами unfair play, як то: використання допінгу, тренерські і суддівські розборки, можливість «договірних» змагань, коли результати змагань (стосується ігрових видів спорту) «продаються і покупаються», «перетікання» спортсменів-«варягів» із країни в країну (тобто зміна громадянства для участі в олімпійській збірній) тощо.

Втім, очевидними є і заслуги Самаранча на чолі МОК, що виявився фактично рятівником олімпійського руху, вдихнувши в нього нове життя. А комерціалізація організації, на думку багатьох експертів, лише відповідала сучасним реаліям. Крім того, МОК не лише заробляє гроші, а й активно витрачає їх, у тому числі і виступаючи безпосередньо спонсором різноманітних заходів. За численними програмами МОК фінансові засоби витрачаються на підтримку і розвиток окремих видів спорту в багатьох країнах світу.

Під час головування Самаранча МОК не оминула значної політизації на тлі протистояння Холодної війни. Так, зокрема, країни Соцтабору на чолі з СРСР бойкотували Олімпіаду 1984 року в Лос-Анжелесі (США). Головними принципами функціонування МОК та його чиновників, зокрема Президента Х.-А. Самаранча, лишалися відданність спорту і політкоректність.

У 1992 році в рідному місті Самаранча Барселоні відбулися ювілейні XXV Літні Олімпійські ігри.

Саме на період правління Самарнча в МОК приходиться розвал радянської імперії, й перші в історії участь, успіхи й перемоги окремих олімпійських збірних України.

16 липня 2001 року Хуана-Антоніо Самаранча обрано довічним почесним президентом МОК.

 
Х.-А. Самаранч на Чемпіонаті світу з легкої атлетики, Осака, Японія, 2007

Після президенства МОКРедагувати

Будучи почесним головою МОК, Х.-А. Самаранч був частим гостем на різноманітних спортивних заходах, переважно під егідою організації.

У рідній Каталонії Самаранч був успішним підприємцем, громадським і політичним діячем.

Нагороди і відзнакиРедагувати

За внесок у олімпійський рух король Іспанії Хуан Карлос I у 1991 році присвоїв Х.-А. Самаранчу титул маркіза (дона).

Самаранч неодноразово отримував національні та міжнародні премії, відзнаки і нагороди, в тому числі:

ПриміткиРедагувати

Джерела і посиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати