Відкрити головне меню
Вікіпедія

Вроцлав

місто на правах повіту Польщі
(Перенаправлено з Бреслау)

Вро́цлав (староукраїнська назва — Бреславль; пол. Wrocław, чеськ. Vratislav, лат. Wratislavia або пол. Vratislavia, нім. Аудіо Breslauопис файлу, угор. Boroszló, до 1945 — Бреслав[5] або Бреслау) — місто в Польщі, в Нижній Сілезії, столиця Сілезії. Одне з найбільших (четверте за чисельністю населення) і найстаріших міст Польщі, столиця Нижньосілезького воєводства. У 2016 році місто було культурною столицею Європи.

Вроцлав
Wrocław

Герб Прапор
Coat of arms of Wrocław[d] flag of Wrocław[d]
Вроцлав
Вроцлав
WroclawDrogi.svg
Основні дані
51°06′27″ пн. ш. 17°02′07″ сх. д. / 51.10773000002777167° пн. ш. 17.035330000027776975° сх. д. / 51.10773000002777167; 17.035330000027776975Координати: 51°06′27″ пн. ш. 17°02′07″ сх. д. / 51.10773000002777167° пн. ш. 17.035330000027776975° сх. д. / 51.10773000002777167; 17.035330000027776975
Країна Польща Польща
Регіон POL województwo dolnośląskie flag.svg Нижньосілезьке воєводство
Столиця для Нижньосілезьке воєводство, Вроцлавський повіт і Адміністративний округ Бреслау[d]
Девіз Miasto Spotkań (Місто зустрічей)
Засновано X століття
Площа 292,82 км²
Населення 640 648 (2018)[1]
· густота 2161 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація 1 150 000
Висота НРМ 155 ± 1 м
Водойма Одра
Міста-побратими В'єнн, Райнікендорф, Бреда (1991)[3], Гвадалахара (1995)[3], Градець-Кралове (16 червня 2003)[3], Дрезден (1959, 1963)[3], Вісбаден (1987)[3], Каунас (18 травня 2003)[3][4], Шарлотт (1991)[3], Лілль (4 жовтня 2013)[3], Львів (28 листопада 2003)[3], Рамат-Ган (1997)[3], Гродно (2003), Скоп'є, В'єнна (1990)[3], Вільнюс (4 вересня 2014)[3]
Телефонний код (48) 71
Часовий пояс UTC+1, CET і UTC+2
Номери автомобілів DW
GeoNames 7531292
OSM r2805690  ·R
Поштові індекси 50-041 - 54-612
Міська влада
Stadtpräsident von Wrocław[d] Рафал Дуткєвіч
Веб-сторінка wroclaw.pl
Мапа
Вроцлав. Карта розташування: Польща
Вроцлав
Вроцлав
Вроцлав (Польща)
Вроцлав у Вікісховищі?
Portal:Wrocław[d]

Вроцлав був господарем УЄФА Євро 2012, у 2017 році в місті відбулись Всесвітні Ігри.

Походження назвиРедагувати

За легендою місто було засноване чеським князем Вратіславом I (правив у 915—921 роках) і вперше записане під цією назвою в 1000 році. Ранні записи свідчать, що середньовічна назва міста була Vratislav у чеських джерелах і Wrocisław у польських. Пізніше поляки спростили вимову від Wrocisław до Wrocław.

ІсторіяРедагувати

 
Вроцлав у 1736

Територія, на якій знаходиться Вроцлав, вперше згадана відомим географом Тацитом у 98.

Клавдій Птолемей вперше згадує цю землю в 150 у знаменитій праці Стародавня Германія (лат. Germania Magna).

Пізніше сюди прийшло одне із племен вандалів — сілінги, від якого вірогідно і пішла назва навколишньої місцевості.

Місто Вроцлав згадується згодом бл. 900 як західнослов'янське торгове містечко. Воно знаходилося на острові у місці злиття трьох приток Одри.

Пізніше Вроцлав завойований Польщею.

Під час татаро-монгольської навали місто зазнало значних руйнувань.

У 1261 місто здобуло магдебурзьке право.

Згодом було завойоване Священною Римською імперією.

Після Другої світової війниРедагувати

Внаслідок Другої світової війни перейшло від Німеччини до Польщі.

У серпні 1945 у місті було 189 500 німців і лише 17 000 поляків. Між 1945 і 1949 роками більшість німців було виселено до частини Німеччини, яку контролював Радянський Союз. В той же час місто почали заселяти переселенцями-поляками із України (Львів, Волинська область) та Литви (Віленський край). Таким чином на 2010 рік у місті лишилося лише близько 1 000 німців (2 % населення), таким чином співвідношення німців до поляків стало прямо протилежним до того, яким було 100 років тому.[6]

ГеографіяРедагувати

Вроцлав розміщений у Центральній Європі, в Нижній Сілезії, на північ від Судетів. Тут протікають п'ять річок — (Одра та 4 її притоки). До другої світової війни в місті існували 303 мости (відповідно до сучасних критеріїв), на сьогодні їх залишилось 117. У місті 12 островів, на острові Тумському і було засноване місто.[7]

КлiматРедагувати

Клімат Вроцлава
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 19,7 20,1 25,4 32,0 34,4 38,0 37,9 39,0 35,3 28,1 22,0 19,0 39,0
Середній максимум, °C 3 5 9 14 20 23 25 25 19 14 7 3 14,0
Середній мінімум, °C −4 −3 −1 3 8 11 13 13 9 5 0 −3 5,0
Абсолютний мінімум, °C −30 −29,2 −23,9 −8 −2,1 1,1 5,0 3,4 −2 −6 −15,4 −22,7 −30
Норма опадів, мм 30 32 39 38 54 69 75 65 43 38 41 38 566
Кількість сонячних годин 54 74 125 204 250 251 251 247 166 119 67 47 1855
Кількість днів з опадами 14 12 12 10 13 12 14 13 11 13 15 12 151


Вологість повітря, % 81 84 76 69 66 70 71 71 75 78 83 85 76
Джерело: [8][9]


ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 294251 47011 210574 36666
Жінки 335880 44898 203345 87637
Разом 630131 91909 413919 124303

Населення за роками:

Таблиця демографії
1800182918311840185018521880190019101925193319391946
064.500084.904089.500100.000114.000121.100272.900422.700510.000555.200625.200629.600171.000
Таблиця демографії
1956196019651967197019751980199019992003200620082014
400.000431.800475.000487.700526.000579.900617.700640.600650.000638.000635.200632.200633 105

КультураРедагувати

 
Вроцлав
«Рацлавицька панорама»

Це один з найпопулярніших туристичних об'єктів, ротонда, у якій по колу натягнуте живописне полотно заввишки 15 метрів, завдовжки 114 та діаметром 38 метрів. На ньому зображена битва 4 квітня 1794 року під Рацлавицями (неподалік Кракова), в якій польські повстанці з озброєними косами селянами під проводом національного героя Тадеуша Костюшка розбили царські війська на чолі з генералом Олександром Тормасовим.

Картину створили спеціально до 100-ліття повстання Костюшка. Ініціатором її появи став львівський художник Ян Стика. Він запросив до співпраці художника-баталіста Войцеха Коссака. Полотно для роботи зіткали у Брюсселі, а залізну конструкцію ротонди купили у Відні. Картину малювали з серпня 1893 року до травня 1894. Спочатку робота прикрашала Стрийський парк Львова, а до Вроцлава була вивезена після Другої світової війни. Полотно стало доступним для відвідувачів з 1985 року, тобто через 40 років після перевезення до Вроцлава.

Театри Вроцлава
 
Вроцлавська Опера

У місті з 1991 року[11] виходить щоквартальник «Głos Buczaczan» (редактором був, зокрема, — доктор Владислав Шкляр (†10.10.2013[12])[13]), в якому, зокрема, публікуються спогади, матеріали з історії галицького міста.

Музеї ВроцлаваРедагувати

 
Вроцлав. Острів Тумський
 
Національний музей
  • Національний музей, заснований у 1947 році.
  • Міський музей Вроцлава, знаходиться у Королівському палаці.
  • Музей природничої історії, заснований в 1814 році і знаходиться в ботанічному саду.
  • Музей медальєрного мистецтва, заснований в 1964 році, філія Міського музею.
  • Архиєпископський музей, заснований в 1898 році.
  • Університетський музей ілюструє історію університету з 1702 року і донині, розташований в головній будівлі Вроцлавського університету.
  • Геологічний музей в університеті був заснований в 1866 році.
  • Мінералогічний музей, заснований у 1812 році.
  • Музей людини знаходиться в будівлі факультету антропології Вроцлавського університету і має ще довоєнну колекцію.
  • Етнографічний музей розміщений у колишньому палаці єпископів.
  • Музей Академії мистецтв, що є частиною Академії мистецтв у Вроцлаві.
  • Музей пошти і телекомунікацій.
  • Археологічний музей.
  • Аптека-музей.

СпортРедагувати

Міста-побратимиРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н https://visitwroclaw.eu/miasta-partnerskie-wroclawia
  4. ↑ http://www.kaunas.lt/apie-kauna/miesto-partneriai/
  5. ↑ Голоскевич, Григорій, ред. (1929). Правописний словник (за нормами українського правопису Всеукраїнської Академії Наук). Харків. с. 45. 
  6. ↑ NTKS Wrocław. Ntkswroclaw.vdg.pl. Процитовано 28 August 2010. 
  7. ↑ Польська Венеція // «Український тиждень» 13.03.2011
  8. ↑ Climate Wrocław Ii Climate data: 1939 - 2016. tutiempo.net. Процитовано 28 February 2016. 
  9. ↑ Averages. Архів оригіналу за 25 September 2015. Процитовано 25 September 2015. 
  10. ↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  11. ↑ [2]
  12. ↑ [3]
  13. ↑ / Сracovia Leopolis (пол.)

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вроцлав
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вроцлав&oldid=25940038