Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах

Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах (нім. Johann Bernhard Fischer von Erlach; *20 липня 1656, Санкт-Мартин, поблизу Граца — †5 квітня 1723, Відень) — відомий австрійський архітектор доби бароко.

Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах
Johann Bernhard Fischer von Erlach
нім. Johann Bernhard Fischer von Erlach
Johann Bernhard Fischer von Erlach.jpg
Народження 20 липня 1656(1656-07-20)
Санкт-Мартин, поблизу міста Грац
Смерть 5 квітня 1723(1723-04-05) (66 років)
Країна Австрійська імперія
Діяльність архітектор, скульптор, містобудівник, художник, медальєр
Праця в містах Відень, Прага, Зальцбург, Грац
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Зимовий палац принца Євгена Савойського, Карлскірхе, імператорський палац Шенбрунн, Відень; палац Клам-Галласів, Прага; Мавзолей імператора Фердинанда, Грац;барокові церкви у Зальцбурзі;
Містобудівні проєкти план перепланування м. Зальцбург
Діти ·Joseph Emanuel Fischer von Erlachd
CMNS: Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах у Вікісховищі

Біографія короткоРедагувати

Народився в Штирії. Навчався в 1682-86 рр. у Римі в К. Фонтани. Починав як скульптор, на твори якого вплинули образи Лоренцо Берніні (1598—1680). Почав займатися архітектурою.

Перший етап творчості припадає на кінець 17 ст. У повоєнні роки займався відновленням магнатських резиденцій, зруйнованих під час воєнних дій із Туреччиною. Фішер фон Ерлах розробив свій тип центральноєвропейського барокового палацу. Від 1694 року — придворний архітектор та інженер у Відні.

У 1696 році отримав дворянство з відповідною додачею до імені частки «фон Ерлах».

Відвідав Берлін у 1704-1705 роках. Працював у Відні, Празі, Зальцбурзі, в останньому побудував декілька церков і перепланував місто.

Був одружений. Його син — Йозеф Емануель Фішер фон Ерлах (1793-1742) — теж архітектор, допомагав батькові і будував за власними проєктами.

Перелік головних творівРедагувати

 
Зальцбург, церква Коллегіата
 
Імператорський палац Шенбрунн, вигляд північної частини
  • імператорський палац Шенбрунн, Відень;
  • Зимовий палац принца Євгена Савойського;
  • палац Клам-Галласів, Прага;
  • Мавзолей імператора Фердинанда, Грац;
  • Манеж, Гофбург;
  • барокові церкви в Зальцбурзі;
  • Карлскірхе, Відень.
 
Відень. Поземний план храму Сан Карло Борромео, до 1716 р.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Искусство стран и народов мира, т 1, М., 1962 (рос.)
  • Всеобщая история искусств, т 4, М., 1963 (рос.)

ПосиланняРедагувати