Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах (нім. Johann Bernhard Fischer von Erlach; *20 липня 1656, Санкт-Мартин, поблизу Граца — †5 квітня 1723, Відень) — відомий австрійський архітектор доби бароко.

Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах
Johann Bernhard Fischer von Erlach
нім. Johann Bernhard Fischer von Erlach
Народження20 липня 1656(1656-07-20)
Санкт-Мартин, поблизу міста Грац
Смерть5 квітня 1723(1723-04-05) (66 років)
КраїнаАвстрійська імперія
Діяльністьархітектор, скульптор, містобудівник, художник, медальєр, мистецтвознавець
Праця в містахВідень, Прага, Зальцбург, Грац
Архітектурний стильбароко
Найважливіші спорудиЗимовий палац принца Євгена Савойського, Карлскірхе, імператорський палац Шенбрунн, Відень; палац Клам-Галласів, Прага; Мавзолей імператора Фердинанда, Грац;барокові церкви у Зальцбурзі;
Містобудівні проєктиплан перепланування м. Зальцбург
Діти·Joseph Emanuel Fischer von Erlachd
CMNS: Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах у Вікісховищі

Біографія коротко

ред.

Народився в Штирії. Навчався в 1682-86 рр. у Римі в К. Фонтани. Починав як скульптор, на твори якого вплинули образи Лоренцо Берніні (1598—1680). Почав займатися архітектурою.

Перший етап творчості припадає на кінець 17 ст. У повоєнні роки займався відновленням магнатських резиденцій, зруйнованих під час воєнних дій із Туреччиною. Фішер фон Ерлах розробив свій тип центральноєвропейського барокового палацу. Від 1694 року — придворний архітектор та інженер у Відні.

У 1696 році отримав дворянство з відповідною додачею до імені частки «фон Ерлах».

Відвідав Берлін у 1704-1705 роках. Працював у Відні, Празі, Зальцбурзі, в останньому побудував декілька церков і перепланував місто.

Був одружений. Його син — Йозеф Емануель Фішер фон Ерлах (1793-1742) — теж архітектор, допомагав батькові і будував за власними проєктами.

Перелік головних творів

ред.
 
Зальцбург, церква Коллегіата
 
Імператорський палац Шенбрунн, вигляд північної частини
 
Відень. Поземний план храму Сан Карло Борромео, до 1716 р.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Искусство стран и народов мира, т 1, М., 1962 (рос.)
  • Всеобщая история искусств, т 4, М., 1963 (рос.)

Посилання

ред.