Гауляйтер
Ґауля́йтер[джерело?] (нім. Gauleiter) — вищий партійний функціонер НСДАП, посадова особа в Третьому Райху[1], здійснював всю повноту влади на ввіреній йому адміністративно-територіальній одиниці — ґау. Очолював обласну організацію НСДАП. У 1933 в Німеччині було 32 ґау, в подальшому їхня кількість збільшилися до 43-х.
| Гауляйтер | |
| Прапор | |
 | |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
|---|---|
 Гауляйтер у Вікісховищі | |
Посада ґауляйтера була створена в 1925. Призначався безпосередньо Адольфом Гітлером. Підпорядковувався райхсляйтеру та ніс повну відповідальність за делеговану йому частину повноважень. Значення посади збільшилося після прийняття законів воєнного часу, коли ґауляйтери отримали право вирішувати всі питання, пов'язані з трудовою мобілізацією. Згодом ґау перетворилися в округи цивільної оборони і ґауляйтери отримали ще ширші повноваження, пов'язані, наприклад, з організацією фольксштурму.
Партійне звання ґауляйтера прирівнювалося до загальновійськового звання генерал-полковника. Ґауляйтер носив на петлицях по два дубових листа, а його заступник — один.
Дехто з партійних функціонерів був ґауляйтером з перших років заснування посади, та перебував на неї до кінця існування Третього Райху. Йозеф Ґеббельс був ґауляйтером Берліна та Бранденбурґа з 1926 по 1929, а з 1929 по 1945, після поділу — безпосередньо Берліна. Еріх Кох, перебуваючи на посаді ґауляйтера Східної Пруссії з 1928 по 1945, водночас (1942—1944) був райхскомісаром України.
Після російського вторгнення в Україну українські ЗМІ стали називати ґауляйтерами тих, хто очолив населені пункти або регіони, окуповані Росією[2][3][4].
Інші партійні звання НСДАПРедагувати
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Сайт «Словари и энциклопедии на Академике». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 січня 2012.
- ↑ Гауляйтер Маріуполя втік із міста — Андрющенко. Процитовано 31 серпня 2022.
- ↑ У Запорізькій області гауляйтер окупованої Михайлівки сів у авто та вибухнув — відео. Процитовано 31 серпня 2022.
- ↑ «Гауляйтер» Херсонщини Сальдо заявив, що він передає свої «обов'язки» іншому зраднику. Процитовано 31 серпня 2022.
ДжерелаРедагувати
- Залесский К. А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 116. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5
- Энциклопедия Третьего рейха. — М.: ЛОКИД-МИФ. Сергей Воропаев; предисловие, общая редакция, подбор иллюстраций, дополнения: Альберт Егазаров. 1996.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гауляйтер |