Східна Пруссія (нім. Ostpreußen) — провінція королівства Пруссія. Колишній член Північнонімецького союзу, вважалася «житницею» (нім. Kornkammer) Німецької імперії.

Східна Пруссія
Ostpreußen
Східна Пруссія на мапі (позначена синім кольором) (1922—1939)
Прапор східної Пруссії
Герб сіхдної Пруссії
Попередник Прусське королівство
Наступник Польська республіка, СРСР
Період існування 17721829 i 18781945
Мова німецька
Держава PRU Пруссія (17721871)
Німецька імперія Німецька імперія (1871-1918)
Німеччина Веймарська республіка (1919-1933)
Третій Рейх Третій Рейх (1933-1945)
Столиця Калінінград (нім. Königsberg)
Політичний устрій Прусська провінція
Керівник провінції Еріх Кох (останній)
Площа 36 993,9 km²
Населення 2 025 741 (1905)
Утворене 1772
Ліквідовано 1945

За рішенням Потсдамської конференції Пруссію ліквідували як державне утворення. Східну Пруссію розділили між Радянським Союзом і Польською республікою. До складу Радянського Союзу разом із столицею Кенігсбергом (перейменовано в Калінінград) увійшло більше третини (17 757 км²) Східної Пруссії, на території яких створили Калінінградську область РРФСР (15 100 км²), а невелику частину — 2 657 км², що включала частину Куршської коси і місто Клайпеда з околицями — т.з. Клайпедський край, передали Литовській РСР. Більше половини Східної Пруссії відійшло Польській республіці — близько 19 236,9 км², що приблизно збігається з Вармінсько-Мазурським воєводством.

Карта Східної Пруссії. 1881 р.

Історія ред.

Від католицької чернечої держави до протестантського князівства ред.

На запрошення князя Конрада Мазовецького в XIII столітті Тевтонський Орден займає Пруссію та створює духовно-лицарський орден для управління завойованими пруссами. Лицарська експансіоністська політика привела їх до конфлікту із знов возз'єднаним Королівством Польським і залучило його в декілька війн, внаслідок чого під час Великої війни, об'єднаною армією Польщі і Литви, підкріпленою чеськими найманцями, Тевтонському ордену було завдано поразку в Грюнвальдській битві.

Адміністративний поділ ред.

Джерела ред.