Відкрити головне меню

Чечерське староство (пол. Starostwo Czeczerskie, біл. Чачэрскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. Центром Чечерського староства було містечко Чечерськ.

Чечерське староство
Адм. центр Чечерськ
Країна Coat of arms of Lithuania.svg Велике Князівство Литовське
Регіон Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита Трьох Народів
Офіційна мова старобілоруська (русинська)
Населення
 - повне
Етнікон Біла Русь
Площа
 - повна
Дата заснування 1510
Дата ліквідації 1772

ІсторіяРедагувати

Територія Чечерського староства відноситься до Полісся. За часів Київської Русі — це землі племені радимичів і дреговичів[1]. У період панування Речі Посполитої була у володінні відомої «Сожской шляхти» (від річки Сож) формувалася поряд з «Друцький шляхтою» (від річки Друть), яка відбувалася в основному з місцевого боярства[2][3][4][5].

У середині XIV століття містечко Чечерськ із замком навколишніми землями був приєднаний до ВКЛ, як центр однойменної волості, держави і староства до 1509 р.[6].

Адміністративний поділРедагувати

У Чечерського староство Річицького повіту адміністративно входили волості, війтівства, окремі боярські поселення, фамільні маєтки, села (пол. wieś) і «держави» (пол. dzierżawy). Чечерського замком управляли Губернатор Чечерська (пол. Gubernator Czeczerski). Замкові слуги жили в околиці міста Чечерська. Серед бояр шляхти були мостовничі, десятники, війти. Церковний причет мав земельні наділи при селах Вотор, Яцкевич, Нізімковичі, Рисково.

  • Згідно Інвентаря 1704 р. Чечерському староству належало 22 села в Чечерській волості (без вказівки на войтовство): Вотор, Туріщанічі, Літвіновичі, Зятькевічі, Вощанкі, Березовка, Струмень, Волосовічі, Полісся, Колюди, Нізімковічі, Кубличі, Залєссє, Столбинь, Хлуси, Пліскі, Рєчкі, Дудічі, Сябровічі, Рисков, Мутневічі, Глибочіица[15].
  • Згідно Інвентаря 1726 р. 24 села належало Чечерському замку. Селяни яких ділилися в адміністративному відношенні на 6 войтовств: Волосовське, Воторське, Залєське, Літвіновське, Поліське, Сябровське.
  • У структури цих двох волостей входили війтівства: Шабровське, Літвинівське, Воторське, Ставбунське; Заліське, Онісімковське, Волосовське, Поліське, Хлусовське, Грицковське, Бєлєйовське.
  • У складі їх були селянські села («вєсі») невійськового стану «тяглових» (пол. ciahlych).
  • войтовство Залєське: Залісся, Кукліче, Онісімковіче.
  • войтовство Поліське: Поліссє, Колюди.
  • войтовство Волосовське: Сідоровиче, Волосовиче, Струмень.
  • войтовство Літвінівське: Літвіновіче, Зятьковіче (Зяцьковщізна), Вощанка (Воща), Берчонка, Базилєво.
  • войтовство Воторське: Вотор, Туріщаніче, Глубочица, Мутнєвіче, Осов, Хлуси, Стаубуни і Слобода Столбунська (Стовбин), Рєчка.
  • войтовство Сябровське: Сябровіче, Дудзіче, Любіншчизна, Рисков.
  • в інші: Скробовщізна, Слобода Хвошна, Гжібовка, Сушолка (Сушотка) або Будзіще Струменсе, Осіновка, Шешеловка, Бєлєйовка, Загор'є, Будіще Волосовське, Будіще Онісімовське, Лухіміче, Слобода Борисовка, Шаховщізна, Пєрєтокі, Слобода Грицковська, Буселовка, Берьозовка, Колбовська, Яцковщізна, Слобода Причелєсніца, Грицьков, Гори, Саприкі[17].

Кожне село відповідно Інвентаря 1726 р. мало наділ землі «отруб» для сільськогосподарських культур і тваринництва, млини, рудні, кузні (ковальні), рибальські озера, сукновальні, круподерні, бондарство, пивоваріння (броварство) і т. д.. Млини були в Чечерську і селах Дудичі, Литвиновичі, Онісімковічі (згідно Інвентаря 1704 р. млини, сукновальні, круподерні — у с. Литвиновичі, с. Нізімковичі, с. Дудичі). Рудні з плавильними печами — у селах Дудичі, Моліно, Річки, Стовбинь (відповідно Інвентаря 1704 р. рудні з плавильними печами в с. Столбинь і с. Річки). Рибний промисел — в озерах сіл Вотор, Туріщаничі, Литвиновичі, Струмень, Волосовиче, Нізімковічі, Залісся, Столбинь, Дудичі, Сябровичі.

Населення і станова приналежністьРедагувати

  • На момент Інвентаря 1726 р. міщанський невійськовий стан був зосереджений в основному в Чечерську — на 7 вулицях 104 будинки християнські та 5 будинків юдейських. І міщани мали свої станові «повинності»[21]. У центрі староства, в місті були корчма, 3 торгові лавки («крами»), ринок, плац (майдан), юдейська школа. У Чечерську також були церкви: Воскресенська, Микільська, Пречистинська, Спаська; біля замку — ще костел святої Трійці. «Повинності» стану міщан (станове заняття) — жати хліб дворовий, ловити рибу і готувати її про запас, допомагати станові бояр у ремонті і будівництві і т. д.. Їх «податі» (податок) — від кожного «диму» (будинку) по 18 «грошів» (9-10 копійок).
  • Населення Чечерського староства загальним числом у 542 «димів» на момент Інвенатря 1726 р. поділялося на три стани: воєнний — бояр, і невійськове — міщан з селянами. Тому окремо до складу Чечерського староства входили боярські селища «пол. komput bojarów starostwa Czeczerskiego»[22] («Список бояр Чечерського староства» в Інвентарі 1726 р.) з «димами» (кількістю будинків, сімей): Богдановичі (5 будинків), Вороновщина (9), Громикі (21), Єнци (6), Жабіно (10), Жєлєзнікі (15), Коротковичі (10), Курагі (4), Лапічі (8), Сапогі (4), Святіловічі (7), Струмень (7), Сябровічі (8), Хізи (13), Шепетовічі (7), Шиловічі (10)[23]. На момент Інвентаря 1726 р. в Чечерському старостві знаходилося 144 боярських будинки з християн, загальним числом. Особливі, особисто цього станові присвоєні «повинності» (пол. Punkta powinnośći bojarow starostwa Czeczerskiego) — виїжджали на оборону кордонів (облога бояр «пол. Bojarska obloha»), ремонт бійниць замків і замкових укріплень, утримання мостів, служили як поліція на ярмарках, возили пошту, повинні були мати хороше озброєння і коня і т. д., тощо[24]. Їх «податі» (податок) — щорічна «гіберна» у 2770 злотих.

У XIVXVII ст. через Чечерське староство проходила дорога з міста Торуня в місто Владимир (древній шлях до Балтійського моря), за проїзд по якому брали мито «з коня» по 3 гривні і 4 денарія[25].

Чечерське староство було приписане до Ніжинського полку козаків у 16541657 р.. На його території квартирувалися козаки керовані «білоруським, могильовським, гомельським і чауським» полковником Іваном Нечаєм, і воєводою могильовським князем Іваном Рєпніним[26]. Про панування Івана Дорошенко залишилися документальні згадки воєвод Могильова і Смоленська, свідоцтва білоруських селян і міщан Чечерського староства про козаків у зверненні до влади для слідства: «Ті козаки двори їм руйнують, самих їх б'ють і мучать, так що і проходу від цих козаків не стало, навіть на торг до них ніхто не сміє їхати»; «наїжджають козаки, села знищують і селян рубають, майно відбирають»; «не слухають, б'ють, грабують, в'яжуть і садять»; «приходять з великим шумом і погрозами». За відмову білоруських селян йти в козаки їх «торг в місті знищили, селян мучили і грабували… і палили»; «від козацького мародерства спорожніли повіти»; «людям з міст проїхати не можна»; «смуту чинять»[27].

Старости і намісникиРедагувати

Староство — це державний маєток, який давав великий князь або король на тимчасове користування феодалам як натуральну пенсію за службу. На посаді чечерських старост відомі:

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. стар. 40-45, 51-52, Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 (біл.)
  2. стр. 77-107 отд.IV (Могилевская шляхта), «Вестник Юго-Западной и Западной России», Том 4, изд. К. Говорским, в типографии А. К. Киркора, г. Вильна, 1866 г..
  3. стр. 600–607 (Бывшая шляхта), «Опыт описания Могилевской губернии», книга 1, сост. А. С. Дембовецкий, Типография Губернского Правления, г. Могилев на Днепре, 1882 г..
  4. Аляксандр Залівака, «Шляхта магілёўскай губерні. Спісы», Фасцыкул II, г. Мінск, выд. «Энцыклапедыкс», 2012 г. ISBN 978-985-6958-44-4 (біл.)
  5. Аляксандр Залівака, «Шляхта Магілёўскай губерніі. Радаводы», Фасцыкул III: г. Мінск, выд. «Энцыклапедыкс», 2013 г. ISBN 978-985-6958-59-8 (біл.)
  6. «Мэтрыка Вялыкага Княства Літоўскага (1522–1552)», Менск, 2000 г., ISBN 985-6374-10-3 т. 1 кн. 28 c. 233
  7. а б с. 744, Том 2, «Вялікае Княства Літоускае», В. Пазднякоў, изд. «Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі», г. Мінск, 2007 г. ISBN 978-985-11-0394-8, ISBN 978-985-11-0392-4 (біл.)
  8. стар. 607, Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 (біл.)
  9. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 89 (№ 3)
  10. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. T. III. — Warszawa, 1880–1914. — S. 117. (пол.)
  11. Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 (біл.)
  12. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. IV (отд.1), стр. 31-39
  13. ЦГА ЛССР (ДА № 3774) ф.11 оп.1 д.1058 (рос.) (пол.) (лит.)
  14. стар. 66-73, «Памяць. Чачэрскі раён» [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 (біл.)
  15. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. IV (отд.1), стр. 3-26 отд. № I (рос.)
  16. ЦГА ЛССР ф. SA д.3786 л.53 (л.27) (рос.) (пол.) (лит.)
  17. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 27 (рос.)
  18. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 82-83 (пол.)
  19. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 82-83 (V–VI) (рос.)
  20. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 85 (рос.)
  21. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 48-50 (пол.)
  22. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 31 (рос.)
  23. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. IV (отд.1) (рос.)
  24. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 39-40 (п.1-11) (рос.)
  25. Грушевський Михайло, «Історія України-Руси», накладом автора, Київ-Львів, 1907 р., том VI (житє економічне, культурне, національне XIV–XVII), стор. 33
  26. «Акты Юго-Западной России» III с. 522, 529 (рос.)
  27. Грушевський Михайло, «Історія України-Руси», ДВОУ (держ. вид. «Пролетар»), 1931 р., том IX-2 (1654–1657), стор. 870, 932, 1167, 1202 (1599);
  28. str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
  29. Любавский М. К., «Областное деление и местное самоуправление Литовско-Русского государства», г. Мсоква, 1892 г., прил. XXX–XXXI. (рос.)
  30. str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
  31. str. 782, Tom I, «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
  32. str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
  33. РГАДА. Ф. 389 (Литовская метрика), оп. 1, д. 38, лл. 540−541.
  34. str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
  35. str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
  36. ГАМО ф.694 оп.4 д.1556 л.137 (рос.)
  37. str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
  38. стар. 609, 611, Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 (біл.)
  39. Главный архив древних актов в Варшаве (AGAD) — Władysław IV, król polski, nadaje Krzysztofowi Radziwiłłowi, kasztelanowi wileńskiemu, starostwo czeczerskie. (пол.)
  40. Насевіч В. Завішы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 639. (біл.)
  41. pl:Kazimierz Tyszkiewicz (podczaszy wielki litewski) (пол.)
  42. «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. III (отд. I); «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 28 (рос.) (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • «Беларуская дзяржава Вялікае княства Літоўскае», Ермаловіч М., изд. «Беллітфонд», Мінск, 2003 г. ISBN 985-6576-08-3 (біл.)
  • «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., губернская типо-литография, выпуск 28, с. 26-89;
  • str. 782, Tom I; str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914;
  • Марцэлеў С. В.; рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш., «Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Гомельская вобласць», г. Мінск, «БелЭн», 2005 г. ISBN 985-11-0330-6 ISBN 985-11-0302-0, том 2, кн. 2; (біл.)
  • «Памятная книжка Могилевской губернии», составлена Могилевским Губернским Статистическим Комитетом, г. Могилев, 1853–1916 гг.
  • «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона», г. Санкт-Петербург, 1890–1907 г., (Чечерск); (рос.)
  • гл. ред. Шишков В. П., «Большой энциклопедический словарь», г. Минск, НИ «Большая Российская энциклопедия», 1998 г. ISBN 5-85270-262-5 (Чечерск).
  • (Фрагмент) Mappa Polski za panowannia Stanislawa Augusta w roku 1772, wydana nakladem S. Orgelbranda w Warszawie roku 1849. Rvso: I lito: Z. Steinbrich;
  • (Фрагмент) Statti della Corona di Pologna. Diuisa nelle sue Principali. Provincie e Palatinati da GVGLIELMO SANSONE Geografo del Re Christmo. E di nuouo data in luce da Gio: Giacomo Rossi, in Roma, alla Pace, l'Anno 1688.
  • Центральный Государственный Архив ЛССР (ДА № 3774) ф.11 оп.1 д.1058 (пол.)
  • ЦГА ЛССР ф. SA д.3786 л.53 (л.27) (пол.)
  • рэд. Пашкоў Г. П. і інш., «Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя у 3 т.», Беларуская Энцыклапедыя, г. Мінск, 2005 г., Т. 2 (Кадэцкі корпус — Яцкевіч) ISBN 985-11-0378-0 (біл.)
  • с. 744, Том 2, «Вялікае Княства Літоўскае», Г. П. Пашкоў, выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі», г. Мінск, 2007 г. ISBN 978-985-11-0394-8, ISBN 978-985-11-0392-4 (біл.)
  • стр. 296–298, «Города, местечки и замки Великого Княжества Литовского» (энциклопедия), ред. сов. Т. В. Белова (пред. и др.), изд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі», г. Минск, 2009 г., ISBN 978-985-11-0432-7
  • стар. 126, 140, 174, 178, Том 3, «Гісторыя Беларусі ў 6 т. (Беларусь у часы Рэчы Паспалітай)», М. Касцюк (рэд.), изд. «Современная школа», г. Мінск, 2007 г. ISBN 978-985-513-102-2 (біл.)
  • Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. ISBN 985-6302-22-6 (біл.)

ПосиланняРедагувати